Південний Буг у Вінниці

У місті є два катери, названі на честь відомих вінничан – Миколи Пирогова та Лялі Ратушної, які курсують від Центрального мосту до Сабарова та назад. Але улітку на воді набагато більше й інших плавзасобів.

Устя річки Вишеньки.

Іржавий катер біля причалу рятувальної станції.

Берег активно забудовується багатоповерхівками.

Народ відпочиває.

Село і люди

Староміський міст.

І Центральний, коло якого подорож завершується.

Найвідоміше місце на річці – набережна, усе завдяки світломузичному фонтану. В сезон тут завжди людно, тому зафоткати набережну я вибрався у кінці листопаду.

Мостом активно бігають трамвайчики.

Старі мостові опори до Кемпи. Кемпа – єдиний острів у межах міста, який не затопило після введення в експлуатацію ГЕС.

І коли б я ще розгледів, що на острові є маленький маяк?

Хвилинка високої поезії

Вид на Центральний міст і на набережну з нього.

Узимку тут все інакше. Річку покриває шар льоду, на якому завжди багато рибалок.

Між Свердловським масивом та Старим містом якось навіть зробили хокейну площадку. Удалині в тумані тоне Староміський міст.

Його околиці – іще одна цікава локація. Саме тут знаходиться Замкова гора, де, за переказами, колись був вінницький замок.

У кадр потрапила Кемпа, замостянські багатоповерхівки і навіть шматочок трамваю.

Староміський міст.

І вид з нього. Справа – річковий порт.

На зиму катери стають тут на заслужений відпочинок.

Варто прогулятись від мосту у сторону центру (лівим берегом). Берег тут пологий, красивий і незабудований.

Третій міст Вінниці – Київський. Цього року він на плановому ремонті, що дуже незручно, але треба. З мосту відкривається вид на церкву Ксенії Петербурзької – найбільш фотогенічний храм Вінниці.

А також на Замостя і П’ятничани.

Від самої церкви на тому березі добре видно красивий дореволюційний будинок грецького купця Кумбарі. Зараз у ньому, здається, поліклініка. Правда, улітку його не розгледіти за деревами.

Церква осіння.

Церковний страж.

П’ятничани у золоті.

А ще у Вінниці є свої «Потьомкінські» сходи. Вони ведуть із самого центру міста, від кінця вулиці Оводова повз будинок Кумбарі до берегу річки. Звідси можна помилуватись церквою та її околицями з іншого ракурсу.

Латаття та його мешканці.

Вид на Київський міст зі сходів. Тут гарно у всі пори року та частини доби. Як і майже скрізь на берегах Південного Бугу.