Вангування в новітній російській літературі

Трапилась мені на безмежних вконтактівських просторах отака підбірка книжок.

Усі книжки реально існуючі і доступні для скачування. Суть у них приблизно одна й та ж, тому наведу нижче тільки одну з анотацій. 

Савицкий Георгий

Поле боя – Украина. Сломанный трезубец

2010 год. Спровоцировав массовые беспорядки, «оранжевые» нацисты развязывают на Украине гражданскую войну. При помощи «миротворческого контингента» НАТО, под прикрытием американской авиации и бронетехники западноукраинские каратели с трезубцем на погонах начинают истреблять русскоязычное население, стирая с лица земли целые города. Гибнет в огне Полтава, разрушен до основания Днепропетровск. Все Левобережье, Крым и Новороссия поднимаются против оккупантов. Россия помогает бойцам Сопротивления новейшим вооружением, добровольцами и военными советниками...Они сломают проклятый бандеровский трезубец!Они покажут натовским «ястребам» кузькину мать!Поле битвы — Украина!Это есть наш последний и решительный бой!

Зверніть увагу на використані ключові слова – Новоросія, карателі і т.п. З першого боку у такій творчості немає нічого незвичного, враховуючи масштаби антиукраїнської пропаганди останніх місяців.

Але тут ми підходимо до найцікавішого.

Знаходимо цю книжку в Інтернеті і бачимо, що вийшла вона у… 2009 році.

Іще одна книжка цього ж автора і також 2009 року. Продуктивний товариш, майже як Донцова.

А ось екземпляр за 2008 рік.

Усього із тільки семи приведених книжок три були написані задовго до нинішніх подій.

Що зайвий раз підштовхує до висновку, що так звана «Новоросія» – ніяке не вираження протесту проти майдану, а лише штучне політтехнічне утворення кремлівської пропаганди, що виникло, коли ніяким майданом і не пахло. Приводу розв’язати війну в Україні вони чекали кілька років, і за цей час усіляко підкормлювали відповідні настрої.

Важливо рано чи пізно зрозуміти, що «новороси» ворожі не тільки до усього українського, яке намагаються нищити усіма силами, а й до російського, бо є не результатом бажання етнічних росіян, а лише засобом досягнення власних корисливих цілей одним очманілим карликом.

Звісно, певні свободи дають навіть «народні республіки».

Свободу жити у руїні.

Свободу торгувати речами убитих з Боїнга на центральному ринку Тореза.

Я нічого не забув?