ВАДИМ ОЛІФІРЕНКО
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ У СХІДНІЙ ДІАСПОРІ: БЕРЕСТЕЩИНА ,КУБАНЬ, СЛОБОЖАНЩИНА,
За останнє десятиліття шкільні програми з літератури зазнали радикальних змін, переважна більшість яких пов’язана з гуманізацією освіти, з переглядом критеріїв оцінки літературного процесу, а отже з гострою потребою суспільства у відродженні історичної пам’яті народу .Так, зокрема до вивчення на уроках літератури було залучено твори письменників західної діаспори: Богдана Лепкого, Тодося Осьмачки, Євгена Маланюка, Василя Барки, Івана Багряного, Уласа Самчука., що сприяє, без сумніву, відновленню історичної правди про події в Україні в роки революції, про голодомор початку 30-х, про участь у подіях другої світової війни представників українського народу тощо. Ці твори правдиво зображують складні і трагічні життєві колізії у долі народу, пробуджують у школярів національну свідомість, патріотизм. Поглиблюється уявлення учнів про багатство і розмаїття поетики українського художнього слова , яке мало можливість розвиватись поза тиском тоталітарного режиму. У свідомості учнів вже формується уявлення про світовий контекст українського художнього слова, вони збагачуються фактами про участь зарубіжного українства в культурному житті країн західної півкулі, отже, у світовому культурному процесі.
Разом із тим поза увагою школи (та й не тільки школи!) залишаються невідомими цілі масиви
здобутків українського художнього слова, що розвивалося і розвивається протягом кількох століть за східними межами метрополії.
[ Читати далі ]