Вадим Оліфіфренко

РОЗГРОМ ЛІТЕРАТУРНОГО РУХУ НА ДОНБАСІ У 30-Х РОКАХ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПОДАЛЬШИХ РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНІ

Репресіям Василя Стуса і його побратимів на Донбасі і по всій Україні передували довготривалі протягом століть репресивні заходи московської влади проти українського письменства. Особливо страшними для нашої культури були репресії радянської епохи. Як вони чинились на початку радянської влади, що передувало розправі московської влади у 60-70 роках над українським письменством?
[ Читати далі ]

Вадим Оліфіренко, кандидат педнаук, літературний критик, член Національної Спілки письменників України.

Христя Алчевська і Крим 

         Українська поетеса Христя Алчевська як і письменник Михайло Коцюбинський була пов‘язана з прекрасною південно-кримською землею, яку вона оспівала у своїх віршованих і прозових творах, збагативши рідну літературу разом з іншими письменниками –мариністами образами  південно-морської української природи.         Життя української письменниці Христі Алчевської було пов‘язане з Кримом, де вона перебувала багато разів на відпочинку разом зі своєю родиною батьками сестрами і братами на дачах у Сімеїзі та в Алушті. Пишна краса Південного узбережжя Криму не могла не привернути увагу ліричної душі Христі.          Творчість Христі  Олексіївни Алчевської розвивалася переважно в Харкові, де вона народилася  16 березня 1882 року в Харкові,   у великій сім‘ї промисловця , банкіра , громадського діяча і мецената  Олексія Кириловича Алчевського і відомої просвітительки Христини Данилівни. 

[ Читати далі ]

Українсько-російські стосунки у творчості Степана Васильченка

         Тема українсько-російських стосунків не може  не хвилювати наше суспільство на новому етапі його розвитку, коли Україна утвердила себе на початку 90-х років минулого століття як незалежна європейська держава.  Осмислення історичного шляху України у її непростих стосунках з Росією  відбивалося і відбивається перш за все у політичній літературі, у програмних документах українських партій, у публіцистичній літературі тощо. 

         Українську літературу також здавна хвилювали проблеми стосунків з сусідніми народами. Зокрема одним з перших у символічній формі казки відтворив  стосунки з російським народом  Степан Васильченко, відомий український письменник. Написана ним ще у 18 році минулого століття дума –казка ”Ось та Ась” не втрачає своєї актуальності і сьогодні, у складний час становлення Української держави в умовах нового розвитку європейської дійсності.

         Цей твір прояснює хоча і в символічній формі окремі сторони ставлення сусідньої північної держави до нашої країни, до українців.

(Вадим Оліфіренко, письменник)

[ Читати далі ]

Вадим Оліфіренко
ОСМИСЛЕННЯ “НЕВИМОВНОГО НЕБУТТЯ”

У місті Сталіно 19 березня 1931 року народилася відома сучасна українська письменниця і художниця Емма Андієвська . Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Про цей факт вона писала: “Мама взяла нас, дітей, за руку і в переддень того, як радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама не була певна, що нас не винищать — коротко перед тим знищили батька. Він не був партійним, він був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали — аби його винаходи не дістались німцям. Мама — учитель-біолог, з українського козацького роду, але зросійщена. Так от мама на мигах упросила німецького солдата і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...”
[ Читати далі ]

Вадим Оліфіренко

Мої зустрічі з Савою Божком 

Наш видатний письменник-земляк СаваЗахарович Божко сказав про Донецький  край важливі і значущі слова: Донеччина – козацький край, Донеччина  – славна промислова вугільна земля України. Знати життєпис і творчість письменника і пропагувати їх серед учнівства й населення– важливе завдання краєзнавців та істориків літературного життя на Донбасі. На початку 80-х років у розмові з відомим донецьким краєзнавцем Овчаренком Іваном Микитовичем(директор школи у Святогірську) я довідався про життєвий і творчий шлях письменника-земляка Божка Сави Захаровича, а також Овчаренко повідомив мені  про те, що в Донецьку живе його син інженер Інституту органічної хімії Всеволод Савич. Дав мені його координати в Донецьку.. Отже почалася низка моїх зустрічей з  фактами життєвого і творчого шляху письменника-земляка.

[ Читати далі ]

ВАДИМ ОЛІФІРЕНКО
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ У СХІДНІЙ ДІАСПОРІ: БЕРЕСТЕЩИНА ,КУБАНЬ, СЛОБОЖАНЩИНА, 

  За останнє десятиліття шкільні програми з літератури зазнали радикальних змін, переважна більшість яких пов’язана з гуманізацією освіти, з переглядом критеріїв оцінки літературного процесу, а отже з гострою потребою суспільства у відродженні історичної пам’яті народу .Так, зокрема до вивчення на уроках літератури було залучено твори письменників західної діаспори: Богдана Лепкого, Тодося Осьмачки, Євгена Маланюка, Василя Барки, Івана Багряного, Уласа Самчука., що сприяє, без сумніву, відновленню історичної правди про події в Україні в роки революції, про голодомор початку 30-х, про участь у подіях другої світової війни представників українського народу тощо. Ці твори правдиво зображують складні і трагічні життєві колізії у долі народу, пробуджують у школярів національну свідомість, патріотизм. Поглиблюється уявлення учнів про багатство і розмаїття поетики українського художнього слова , яке мало можливість розвиватись поза тиском тоталітарного режиму. У свідомості учнів вже формується уявлення про світовий контекст українського художнього слова, вони збагачуються фактами про участь зарубіжного українства в культурному житті країн західної півкулі, отже, у світовому культурному процесі.
Разом із тим поза увагою школи (та й не тільки школи!) залишаються невідомими цілі масиви
здобутків українського художнього слова, що розвивалося і розвивається протягом кількох століть за східними межами метрополії.[ Читати далі ]

Літературна експедиція, організована Донецьким культурологічним центром на Північну Слобожанщину, дозволила виявити ряд цікавих фактів біографій відомих українських письменників-слобожан.

Ця земля дала українській культурі таких майстрів художнього слова, як Йосааф Горленко (м. Білгород), Микола Костомаров (с. Юрасівка на Воронежчині), Павло Барвінський (с. Борисівка на Білгородщині), Олекса Коваленко (х. Власове на Білгородщині), Іван Череватенко (м. Розсош), Василь Єрошенко (с. Обухівка під Старим Осколом), Євген Плужник (с. Кантемирівка на Воронежчині), та багатьох інших талановитих учасників українського літературного руху.

[ Читати далі ]

Вадим Оліфіренко, кандидат педагогічних наук, доцент Донецького Національного університету, критик, член Національної Спілки письменників України

Федір Моргун – із плеяди  письменників, що народилися на Донеччині. Серед відомих для багатьох донеччан прізвищ Михайла Петренка, Володимира Сосюри, Миколи Чернявського,Сави Божка, Грицька Бойка, Анатолія Косматенка,  Василя Гайворонського, Еми Андієвської, Володимира Біляєва, Євгена Летюка, Івана Дзюби  та інших творчо обдарованих літературних особистостей  Федір Моргун займає особливе місце

[ Читати далі ]

Вадим Оліфіренко

відродження української духовності у східній діаспорі: Берестещина ,Кубань, Слобожанщина, Сірий та Зелений Клини. За останнє десятиліття  шкільні програми з літератури зазнали радикальних змін, переважна більшість яких пов’язана з гуманізацією освіти, з переглядом критеріїв оцінки літературного процесу, а отже з гострою потребою суспільства у відродженні історичної пам’яті народу . [ Читати далі ]

 Музей Михайла Коцюбинського в Сімеїзі відроджується

         Відродження музею Михайла Коцюбинського стало складовою частиною життя багатьох людей доброї волі в Україні і за її межами…

Найважчий тягар у відновленні музею взяв на себе ялтівчанин доктор медичних наук Володимир Володимирович Навроцький. Він постійно підтримує контакти з владою Ялти й Сімеїзу: разом з керівництвом Навроцький вирішує питання матеріального порядку, де взяти кошти і як  їх доцільно витратити в оформленні стендів музею та інтер‘єру приміщення.. тощо.

         Він людина немолода, але його можна часто бачити на вулицях Сімеїза, безпосередньо на вулиці М.Коцюбинського, де й розташовується відновлюваний музей, хоча сам Володимир Володимирович мешкає у великій в Ялті. 

[ Читати далі ]