Вірші краматорського поета Олега Максименка. Частина 2.

Випускникам Свободнянської середньої

школи 1970 – го року присвячую

*** 

Розлоге  й  квітуче  у  вербах

Вкраїнське  „Свободне”   село,

Де  школа і   юність у веснах

Минули, мов річне зело.

На зустріч з тобою крокую,

Святиня дитячих подій,

А в згадках я чомусь мандрую

У рік сімдесятий, мерщій.

Там дзвоник школярський спадає

Крізь роки на думку   мою

І серце бентежить, мов грає,

І пісню співає свою.

Про килим в серпанках вранішній

І герці хлопчачі, ще ті,

І вечір у школі тодішній,

Часи, що були золоті.

У  вирій злетіли, мов птиці,

Літа молодії в житті,

А юність, як крапля з криниці,

Солодить ще душу в бутті.

Мова

Українська   мова

***