Катівня «Ізоляція» зсередини: виклали фото тюрми, яку досі бачили лише в'язні
Камери, знаряддя тортур і подвір'я: це перші в історії фото влаштованої російськими гібридними силами тюрми «Ізоляція», які потрапили у відкритий доступ. Фото почав викладати анонімний канал «Донецкий тракторист» у ніч на 27 січня, і до цього моменту їх уже – півтора десятка.
Те, що на знімках дійсно «Ізоляція», підтвердив журналіст, експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Асєєв, який був в'язнем цієї тюрми.
«Зараз ви бачите унікальні кадри: загальне фото території «Ізоляції», камери ув'язнених (перший поверх з ґратами) і прогулянковий дворик, обнесений «колючкою», куди нас виводили вранці на 5-7 хвилин. ... Схоже, ті, у кого з адміністрації ще збереглися мізки, нарешті зрозуміли, чим у найближчому майбутньому обернеться для них ця «тема» - міжнародним розшуком і судом з нашого боку – і «обнуленням» у цьому випадку від «братів» із ФСБ. Тож вирішили заробити собі індульгенцію. UPD Плюс фото столу для тортур у підвалі, зі скотчем і Тапіком», – написав Станіслав Асєєв.
Радіо Донбас.Реалії вже неодноразово розповідало історію цього місця. Полонені часто називають його сучасним концтабором. До початку російської агресії у цехах колишнього заводу ізоляційний матеріалів у Донецьку діяв центр сучасного мистецтва «Ізоляція». Ось як він виглядав у той час:
Його приміщення захопили контрольовані Росією угруповання у 2014 році. Пізніше зі слів полонених і заручників, котрі поверталися за обмінами, стало відомо, що в «Ізоляції» діє в'язниця. Існують десятки свідчень про катування там.
Нещодавно російська Вікіпедія намагалась видалити статтю «Ізоляция Тюрьма» через українські джерела, на які посилаються автори. Стаття досі перебуває на розгляді щодо видалення.
В Україні Офіс генпрокурора веде кримінальні справи щодо подій у цьому місці. Наприкінці 2020 року, за словами заступника голови департаменту нагляду за розслідуванням злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Зери Козлієвої, було оголошено про підозру одному з бойовиків із позивним «Палич», котрий був комендантом тюрми. Зі слів інших екс-полонених відомо, що це – Денис Куликовський.
https://www.radiosvoboda.org/a/kontstabir-isoliatsia-opryludneni-photo/31071351.html
1+1 НАМАГАЄТЬСЯ ЗАБЛОКУВАТИ ЮТУБ-КАНАЛ ЗАПОРІЗЬКИХ ВЛОГЕРІВ – ВІДЕО
Нещодавно до своїх підписників звернувся відомий запорізький влогер під псевдонімом Тайлер Андерсон. Він розповів, що скоро його канал «GEEK JOURNAL» можуть видалити з Ютуба. #saveGeekJournal
Причина – три страйки від працівників 1+1 на Ютуб-канал «GEEK JOURNAL». Скарги стосувалися того, що у своїх оглядах Тайлер Андерсон використовував фрагменти з проєктів, новин тощо вище згаданого телеканалу. Після трьох страйків, за правилами платформи, канал автоматично видаляється. Тож, імовірно, вже з 28 січня запоріжці залишаться без улюбленого контенту.
Ютубер вбачає в цьому своєрідну помсту від 1+1. Адже він декілька разів критикував медіахолдинг за викривлення новин, недоброякісні проєкти (серіали «Школа», «Москаль» тощо) та використанні в серіалах й фільмах власного виробництва здебільшого російської мови.
«Привіт, людини! Сподіваюсь, що у вас все гаразд)
Бо в нас не те щоб дуже. Плюсам не сподобалось, коли їм в очі кажуть, те що люди думають давно. Вони образились і тепер швиряються своїми страйками, як мавпа кетяхами. Це означає, що наш канал під загрозою свого існування. нам дуже шкода років нашої праці, тож за можливості скачайте якомого тих відео, що лишились. Бо, ви не смійтесь тільки “удаляют із всєх сєтєй!” Ну і морального готуйтесь наганяти нам підписок на іншому каналі..
Ні, оскарження нічого не дає, бо для ютуб ми в порівнянні з величними плюсами тупо ніхто! Так що ми буквально дихаємо зараз на ладан. Дякую за розуміння)», – пише Тайлер у соціальних мережах.
Український блогер, журналіст, публіцист, політичний діяч (один з засновників партії «Демократична сокира») Юрій Гудименко став на захист запоріжця.
До речі, політик родом із Запоріжжя. Декілька років тому переїхав до столиці.
У 2016 році Олексій, він же Тайлер Андерсон, заснував разом зі своєю дівчиною Юліаною Ютуб-канал «GEEK JOURNAL». Головна мета – огляд українських фільмів, які виходять в прокат. Іноді на каналі розглядаються значущі теми, для прикладу, питання мови, цілісності країни. Зауважимо, що хлопець спілкується зі своїми глядачами виключно українською мовою
https://www.regionnews.net.ua/2021/01/22/1-1-namagayetsya-zablokuvaty-yutub-kanal-zaporizkyh-vlogeriv/
Українська військова організація (УВО) була утворена влітку 1920 р. у Празі заходами старшин різних українських формацій, коли вже стала зрозумілою поразка українських військ у національно-визвольних змаганнях. Очолив УВО полковник Армії УНР галичанин Євген Коновалець.
Лідер ОУН Є.Коновалець із сином Юрком. Фото з архіву Святослава Липовецького http://his.img.pravda.com/Головною метою новоствореної структури було, спираючись на власні сили, методами підпільної боротьби продовжувати змагатись за здобуття української державності та підтримувати бойовий дух українців.
Окреме місце в історії УВО займають судові процеси над її членами. Зали судових засідань, де були присутніми чимало представників українських, польських і навіть закордонних засобів масової інформації, ставали для членів УВО трибуною для виголошення ідейних переконань, пояснення вчинків та заяв про продовження визвольної боротьби українців. А сам перебіг кожного судового засідання мав першорядний вплив на всю українську суспільність та молодь зокрема.
Як правило, у зв’язку з тривалими розслідуваннями суди над членами УВО відбувалися роком пізніше від вчиненої ними акції. Самі судові засідання могли тривати цілими місяцями.
Привертають увагу найгучніші судові процеси над членами УВО, які відбувалися протягом 1920-х років в Галичині. Перша гучна судова справа відбулася у 1922 р. Тоді на лаві підсудних перебували особи, яких звинувачували у замаху на життя керівника Польщі Ю. Пілсудського під час його візиту до Львова восени 1921 р., вчиненого молодим увістом Степаном Федаком (“Смок”).
Окрім членів УВО, слідство велося проти багатьох впливових у Галичині українців, наприклад, доктора Василя Щурата, відомого українського вченого, ректора таємного Українського університету Михайла Галущинського, доктора Лева Ганкевича та ін.
Загалом у ході цієї справи, польські правоохоронці в антидержавній діяльності звинуватили тринадцять осіб. Головного фігуранта справи С. Федака було засуджено на 10 років, решту – на кілька років важкого ув’язнення. Під час слідства усі затримані поводилися надзвичайно відважно. Сам С. Федак після численних тортур під час допитів не змінив власної позиції і зазначав, що його дії були спрямовані виключно проти польського львівського воєводи О. Грабовського, а не проти самого Пілсудського. За його словами, цей акт мав засвідчити продовження боротьби українців за власну державу перед польськими урядовими колами та світовою спільнотою та як протест проти поділу Східної Галичини на воєводства.
Адже в цей час уряд ЗУНР, перебуваючи за кордоном в еміграції, ще намагався на дипломатичному рівні домогтись визнання української державності принаймні в кордонах Галичини.
У грудні 1924 р. у Львові розпочався судовий процес проти групи осіб, звинувачених у шпигунстві та належності до УВО. У цій справі все почалося з арешту львівською поліцією зв’язкової УВО Ольги Басараб, у помешканні якої була виявлена велика кількість матеріалів військового характеру. Намагаючись отримати якомога більше інформації, у в’язниці польські поліціянти її закатували на смерть.
Після рішення послів Ради Антанти у березні 1923 р. про остаточне приєднання Східної Галичини до Польщі тактика Української військової організації змінилась. Так, члени організації в краї мали вести звичайне легальне життя, в жоден спосіб не видавати себе і усіляко заперечувати свою причетність до УВО.
В. Вільсон та лідери Антанта http://image.zn.ua/Навесні 1926 р. у Львові відбувалося судове засідання у справі т. зв. “поштовців”, увістів, які брали участь у т. зв. “ексах” протягом 1924–1925 рр. Експропріації – це збройні напади на фінансові установи Польщі і поштові вози з метою вилучення грошей для організаційних потреб. Такі дії вживали революційні організації у різних країнах світу, а увісти просто запозичили цей досвід. Керівником УВО в Галичині на той час був сотник Юліан Головінський, який разом із ближчими соратниками створили спеціальну групу – “Летючу бригаду” з досвідчених членів УВО та розробили цілу систему підготовки та проведення такого роду акцій.
Юліан Головінський http://img.audiovis.nac.gov.pl/Варто наголосити і на зусиллях галицьких українських адвокатів, які захищали увістів у судових процесах. Як правило, підсудних захищали кращі українські галицькі адвокати – Лев Ганкевич, Володимир Старосольський, Степан Шухевич та ін. Завдяки їх умілій тактиці захисту багатьом увістам вдавалося уникнути ув’язнення. Ці адвокати, яким найбільше довіряло підпілля і які мали найбільше роботи, насправді перебували в найскрутнішому фінансовому становищі. “Безперечно, ми зі Старосольським — мимо нашої тяжкої праці — хлептали біду”, — писав Шухевич у спогадах. Організація намагалася віддячувати правникам, приховано оплачуючи їхні послуги. Зокрема, у 1925 р. М. Матчак, що був касиром УВО у Львові, надавав гроші для українських адвокатів, які захищали заарештованих увістів. (фото №2)
Захисники обвинувачених http://img.audiovis.nac.gov.pl/Таким чином, політичні процеси 1920-х років були своєрідним підгрунтям подальших судових засідань. Завдяки присутності українських, польських та закордонних журналістів під час судових розправ, широкий загал дізнавався про подробиці функціонування організації, мету її діяльності, почув про обґрунтування методів боротьби. Самовідданістю відзначалася праця українських галицьких адвокатів, що виступали оборонцями увістів в усіх судових процесах, часто навіть не вимагаючи платні за свої послуги.
photo-lviv.in.ua/ti-scho-zakonno-zahyschayut-lyudej-vid-zakonu-sudovi-protsesy-nad-chlenamy-uvo/
(Посвята Гуцулам)
(Присвячую Василеві Сливчукові)
(собі)
(Присвячую У.С.С.ам)
«Ізоляція» в Донецьку: чому російська «Вікіпедія» прагне заблокувати статтю про тюрму
Російська «Вікіпедія» намагається видалити статтю про незаконне місце утримання людей в окупованому Донецьку – тюрму «Ізоляція». Колишні бранці проросійських угруповань називають цю в’язницю найстрашнішим і найжорстокішим місцем на окупованих територіях. Наразі матеріал про «Ізоляцію» перебуває на обговоренні адміністраторів «Вікіпедії» – вони визначають, чи є ця інформація важливою для суспільства, йдеться у матеріалі Радіо.Свобода.
Навесні 2014 року донецький музей сучасного мистецтва «Ізоляція» був захоплений підконтрольним Росії угрупованням «ДНР» – і там облаштували неофіційну в’язницю-катівню. За це, зокрема, в Україні зараз судять Романа Лягіна, прибічника російських гібридних сил і керівника так званої «ЦВК ДНР», яка провела навесні 2014-го псевдореферендум за відділення Донецька від України. А колишньому коменданту тюрми Денису Куликовському висунуте заочне обвинувачення.
Розповіді колишніх заручників переповнені моторошними подробицями тортур, пережитих ними в «Ізоляції». Свідчень про цю тюрму – десятки у провідних медіа України і Європи. А Фонд сучасного мистецтва ІЗОЛЯЦІЯ, приміщення та майно якого захопили російські гібридні формування, тепер не лише намагається «через культурні проекти стимулювати системні зміни в українському суспільстві», а й веде боротьбу з Києва, щоб про страшну незаконну в’язницю в окупованому Донецьку знали у світі.
Конфліктна ситуація з «Вікіпедією» триває вже не перший місяць, кажуть у Фонді. Один із адміністраторів російської Вікіпедії – Grig siren-у – додав тег «до видалення», бо, на його думку, зміст статті не є важливим.
«Після невеликої дискусії він пояснив свою позицію тим, що «відбувається інформаційна агресія, і все це – пропаганда». Також, що українські джерела в статті все «брешуть і є зацікавленою стороною у конфлікті». Так само, на погляд цього адміністратора, немає посилань на «нейтральні» та «міжнародні джерела». Хоча насправді серед джерел є, наприклад, звіт верховного комісара ООН з прав людини», – розповіли у Фонді ІЗОЛЯЦІЯ.
Серед джерел, на які послалися автори статті у Вікіпедії – також є інтерв’ю звільнених із полону бранців цієї в’язниці угруповання «ДНР», записані журналістами Радіо Свобода та BBC.
Коли ж Фонд запропонував адміністратору російської «Вікіпедії» залишити лише західні ЗМІ в першоджерелах, той теж відповів відмовою, оскільки на його думку – «вони також є пропагандою проти Росії».
За що хочуть вилучити статтю?
Що означає примітка «на вилучення» на статті про «днрівську» в’язницю «Ізоляція»?
Адміністратор російської «Вікіпедії» «Вензор» розповів нам, що наразі стаття «Изоляция Тюрьма» перебуває на обговоренні. Тобто, пояснив він, колектив редакторів радиться, як матеріал можна доопрацювати, щоб його дійсно не видалили.
«У цій статті велика проблема – вона не нейтральна. Це ж російська «Вікіпедія», і багато росіян прискіпливі до цих термінів: «бойовики ДНР», «проросійські сепаратисти». Свідчення полонених – це первинне джерело, а «Вікіпедія», зазвичай, пишеться на вторинних та третинних джерелах. Якісним джерелом вважається аналітика від якогось експерта, а не свідчення людей, які були в цій тюрмі», – каже адміністратор російської «Вікіпедії» «Вензор».
Щодо джерел, на які посилаються автори статті, то за словами «Вензора», мова йде про російсько-український конфлікт, тому ці ЗМІ не можуть бути нейтральними у поданні інформації.
Також адміністратор зазначив, що, реєструючись як автор, «Ізоляція» також припустилася помилок, які тепер впливають на її репутацію.
«Автор прийшов і заявив: «Ми прийшли, щоб вести пропаганду. До таких авторів погане ставлення. Вони зареєструвалися під назвою «Ізоляція», як і сама назва сторінки. Це вже демонструє, що людина прийшла заради однієї теми, щоб її пушити. Крім того, колективні акаунти в усіх мовних розділах «Вікіпедії» заборонені, це сприймається, як пропаганда», – пояснює «Вензор».
Що роблять автори?
Тож, наразі, автори знову вимушені редагувати статтю.
За інформацією Фонду ІЗОЛЯЦІЯ, в інших мовних розділах також були вимоги виправлень, але там тривають перемовини про коректні зміни.
Представники української «Вікіпедії» пропонували об’єднати статті про тюрму «Ізоляція» зі статтею про Фонд. А англійська «Вікіпедія» одразу змінила назву з «тюрми Ізоляція» просто на «Ізоляцію».
«Вікіпедія» – це не наш сайт, де ми можемо розміщувати будь-яку інформацію. Чи текст відповідає стандартам «Вікіпедії»? У теорії, ми не мали б додавати цю статтю, бо ми є «зацікавленою стороною», а це суперечить правилам «Вікіпедії». Однак я досить довгий час не мав контакту з росіянами й вже забув, що такі речі одразу сприймаються як агресія, інформаційна атака, обростають теоріями змови та намагаються бути стертими з пласта публічної пам’яті, щоб не порушувати струнку модель пропагандистського світу», – пояснюють у Фонді ІЗОЛЯЦІЯ.
За словами адміністраторів російської «Вікіпедії», навіть, якщо у них стаття «Изоляция Тюрьма» буде вилучена, це не вплине на поширення її в інших мовних розділах.
«Ізоляція» – це не той кейс, щоб вилучати інформацію глобально», – каже «Вензор».
Чи допомагає «Вікіпедія» нести правду в часи інформаційної війни?
Директорка громадської організації «Детектор медіа» Галина Петренко вважає, що енциклопедія, як і інші інтернет-платформи на кшталт Youtube, Facebook, тощо – не є ідеальною платформою для інформаційного опору.
«На різних платформах є свої правила та своя політика. І ми часто стикаємося з тим, що якийсь контент за їхніми правилами не може бути розміщений. Часто бувають випадки, коли українська компанія намагається виправити про себе некоректну інформацію, але це не проходить модерацію редакторів. Компанія стверджує, що вона краще знає про себе, але представників «Вікіпедії» це не хвилює. Тож, коли доходить вже до таких дратівливих питань, як інформаційна війна, то ці механізми не є ідеальними», – каже Галина Петренко.
Після того, як журналісти Донбас.Реалії звернулися за коментарями до представників «Вікіпедії», на сторінці обговорення про вилучення статті «Изоляция Тюрьма» з’явився новий коментар від редакторів: «Трохи почистив і спробував привести до нейтральності. Одіозні слова типу «сепаратист» та «бойовик» прибрав. Тема важлива. Статтю варто «причесати» та залишити. Не про кожну в’язницю пишуть у звітах Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Публікацій в західних ЗМІ вистачає»
https://sprotyv.info/news/izolyaciya-v-donecku-chomu-rosijska-vikipediya-pragne-zablokuvati-stattju-pro-tjurmu