Є люди – неначе дерева....

 Є люди – неначе дерева: біля них легко дихається. Біля них легко мріється, легко співається, біля них відроджується втрачена у життєвих негараздах здатність любити. З ними можна й мовчки спілкуватися.

Є люди – наче дерева: стійкість до деформацій у них заразлива, біля них доцільніше бути самим собою.

Є люди – неначе дерева, хіба що така відміна: біля них і в тіні сонячно.

Є люди – неначе дерева: обпалені вогнем життєвих гроз, січені злобою й неправдою, вони все ж тягнуться вітами в небо, прагнуть сягнути сонця.....