Я русский, родился и вырос в Украине и это мой дом и украинцы мои братья, и когда всякое быдло лезет в мой дом, дом моих братьев, ломают всё на своём пути, убивают братьев ,сестёр, детей .... То я соромлюсь шо знав вас и миркував шо ви краще , ніж про вас каже весь світ.... Брати Українці , вибачте мені, шо я погано і не грамотно пишу, я навчусь, я гарно розумію, сносно балакаю, але пісорчук з мене ще той... Я пишаюсь тим шо народився та виріс в токой країні і з такими людьми , ви моя родина, хоч іноді сваримось, гніваемось, то все пусте, відгемселимо оту падлюку, шо прилізла нас вбивати, пом'янемо героїв, відамо пошану всім хто хвилювався за нас, уклонимось землі нашей рідной , і засукав рукави, наведемо разом лад в нашій оселі... І знов залунають самі гарні пісни, а якіж гарні гуморески, ось де так гарно співають дівчата - на Україні , а які пісні , де краще знайти : Ніч яка місячна, зоряна ясная...

Чим я не хохол, я все це щіро кохаю, я з цим виріс, я за це життя покладу хоч іноді і чюби тріщали, та миж ріднесенькі, хоть спочатку побьемось, потім гарно нажремось, до дівчат позаграваєм разом пісні заспіваєм. На знак пошани братам моїм хохлам ріднесенькім, гуморесочка нехай пролуна до вух кожного кацапа, шоб почувши ті слова, дупи розирвало...

Ой достало мене те, що зараз твориться,

Аж горить, бажання є, кровушкі напится,

Ой ворожаж кров смачна, доки ще тепленька,

Яж таким не народився, кажи правду, ненька.

Я боюся сам себе, від людей ховаюсь,

А як ворога побачу, з гнівом не вправляюсь.

Цеж як надо було так, так браів достати,

Вражу кров щоб пили ми, і раділи мати.

Було думав, міркував , може я сказився,

Тут сусідка гарна йшла, я аж задивився,

Задивився і забув про ту кров ворожу,

Хтоб побачів мене так, мою мильну рожу.

Слава Боже, то не сказ , марно я лякався.

То вражини нас достали, от і хвилювався

От брати, кажу я вам, рвіть ви ту вражину

За батьків, за діточок, за неньку Україну.

Прошу вибачіти за помилки, я навчюсь.

Ганьба окупантам!!!

Крим наш, і ми вас у тій калюжі втопимо!

Домбас наш, і ми вас під кожним теріконом поховаем !

Велика пошана воїнам поклавшим життя за нашу Україну!!!

Велика пошана воїнам , бережіт себе як нас , ми молимось за вас хлопці, ми едині !!!! В наших жилах тече не кров, а жовтоблакитна ріка котра разом стае безмежним морем коте любити може як ні хто, котре співате може як ні хто , котре ганьбити може як ні хто, котре гнівается як ні хто!!!

Та нехай цей гнів птужною хвилею змиє з тіла нашей неньки України, ото бидло, котре нализло до нас, нехай та хвиля кружляе усім світом і не дає покою тім падлюкам шо поналізли, хай увесь світ бачить і знає, Хто з сокірою прелізе, заберемо оту сокіру, а замість неї гранату в дупу, нехай літае, а ми заспіваємо: чому я не сокіл, чому не літаю...

Потім під байки реготати , низенько взлетів, мабуть дощь буде... От і гарно, а то тепліє, весна на носі, хай оту гидоту змиє...

Слава Україні !

Слава героям!

Вічна пам'ять загинувшим хлопцям!

Велика пошана їх батькам!