З гранатомету – по воротах, «Молотовим» – по автівках, автоматними чергами – по українських солдатах. Так почався вночі штурм Маріупольської військової частини. Уманчанин, який служить у військах спецпризначення розповів, як вони пережили ніч і як до останнього вірили, що не доведеться стріляти по людях. Проте з боку «мітингувальників» з’явилися ті, хто має важке озброєння і вміння вбивати, пише “Вечірня Умань“.
Спецназівець прохав не називати прізвище, бо боїться за життя своїх родичів.
«Ще звечора було неспокійно — розповідає він. — ми знаходилися на території частини. Всередині – чимало бійців – жителі цього регіону. Ніхто не збирався стріляти в людей. Тому їх прохали відійти – є устав і будь-який штурм військової частини має бути припинений з використанням зброї. До нас кричали жіночки. Потім несподівано риторика змінилася – через паркан чув як говорить якийсь чоловік. Через слово казав «блять» і спілкувався російською, а не маріупольським «суржиком». Деякі з наших вояків вагалися – усе таки ж люди стоять. І тут почалося – вибухнули ворота…»
Спочатку стріляли вгору, проте в солдат полетіли кулі – з боку «мирних» пішли автоматні черги. Довелося стріляти на враження – цілили по спалахах пострілів.
«До частини прибула підмога і почався «захват». Можу сказати, що кількість поранених з боку нападників більша – бо вони тікали на автівках. Зараз їх переслідують. Серед тих, кого вбили і затримали, є громадяни російської федерації… З озброєння: автомати, снайперська гвинтівка, кілька легких гранатометів… Хто ці люди, сказати не можу – це має оприлюднити керівництво. Скажемо так, це не «цивільні».
Після ночі військові і спецпризначенці заявляють — здаватися не будуть. Бо мирне населення використовують бійці з іншої країни, аби роззброїти війська і ввести свої. А тоді погано буде усім – і учорашньому «мирному населенню», і військовим.
«Я дуже прошу жителів Сходу, схаменіться. Вас штовхають на війну і ваші життя не цінують. Жодна людина при своєму розумі не наказувала б штурмувати військову частину. Бо це гарантована смерть… Пам‘ятайте, ми всі діти однієї країни.»
В крупнейших городах Крыма – Симферополе и Севастополе – замечены информационные табло с портретами «агентов западного влияния» или, пользуясь определением президента России Владимира Путина «национал-предателей».
Как сообщают гражданские журналисты, идентичные «доски позора» были замечены на железнодорожных вокзалах Севастополя и Симферополя, а также в районе симферопольского международного аэропорта. Когда появились табло и кто их установил доподлинно неизвестно. «Героями» баннеров а-ля «NOSCE INIMICVM TVVM» стали Михаил Касьянов, Владимир Рыжков, Алексей Навальный, Наталья Синдеева, Борис Немцов, Геннадий Гудков, Дмитрий Гудков, Pussy Riot, Андрей Макаревич, Илья Пономарев. Венчает композицию перечеркнутый запрещающим знаком портрет «дяди Сэма».
Міліції немає, влади немає, містами керують невідомі люди в камуфляжі. Фантастичні бойовики про постапокаліпсіс раптом стали реальністю, і ми ніби опинилися в центрі подій.
Те, що починалося, як мирні демонстрації і комічні, незграбні спроби копіювання київських подій на Майдані, поступово перетворилося на повномасштабне повстання. Місто Слов'янськ іноземні кореспонденти з великим досвідом називають «Чечнею» - за їх словами все виглядає так, як перед початком першого чеченського конфлікту. Перекриті вулиці, вантажівки поперек доріг, збройні загони на вулицях.
Конфлікт зайшов надто далеко, вже є перші вбиті, і зупинятися сепаратисти явно не збираються. На питання про цілі і завдання всі, як один, відповідають - будуть стояти до кінця. Кінцем більшість з них називають відділення від України .
Не виключено, що деякі угруповання, що орудують в області, взагалі не контролюються ніким, крім їх лідерів. Об'єднує їх хіба що ненависть до України та її нинішнього уряду. І не факт, що комусь вдасться змусити їх здатися і скласти зброю навіть у тому випадку, якщо політики домовляться між собою. Днями в Донецьку якісь хлопці навіть придумали брати податок з євреїв, яким було запропоновано з'явитися в Донецьку ОДА і заплатити 50 доларів податку. Такі оголошення з'явилися в місті. Лідери сепаратистів від цієї затії відхрестилися, але в середовищі повстанців чимало людей, які таку ідею вітають. Тож, далі буде.
Політики-регіонали закликають до переговорів з сепаратистами і вимагають уряд Яценюка піти на поступки, але схоже на те, що ситуацію вони вже не контролюють. Спори про їхню роль в сепаратистському повстанні ведуться до цих пір, але абсолютно точно можна сказати , що якщо воно і починалося за їх підтримки, то тепер уже складно сказати, хто керує процесом. З початку заворушень у ряди сепаратистів влилися маси некерованих елементів, людей з кримінальним минулим, відверто божевільних. Позиція їх найчастіше махновська - ніяких політиків, всі злодії, нікому не віримо. Регіонала Добкіна ледь не розірвав натовп в Луганську. Мера Слов'янська одіозну Нелю Штепу звинуватили у зв'язках з Правим сектором і позбавили влади - тепер в місті «народний мер», місцевий ветеран-афганець. Сама Штепа виступила по місцевому телеканалу, розповівши про те, що в місті некерована ситуація і мародерство - грабують продуктові магазини .
Пожежа, яку старанно розпалювали члени Партії регіонів у Донбасі полихнула так, що інструментів для того, щоб загасити її, у «донецьких» тепер все менше. Сепаратистські сили , очевидно, мають кілька різних течій, і регіоналами управляються далеко не всі вони. У всякому разі, тими регіоналами, які все ще живуть в Україні.
Здебільшого керують операцією на місцях люди, близькі до Сім'ї, а також інструктори з Росії. У всякому разі, найрадикальніша й добре підготовлена частина сепаратистських сил управляється саме людьми Януковича, а значить, не слухається місцевих, більш поміркованих політиків з Партії регіонів, які закликають скласти зброю і вирішити питання шляхом переговорів. Заяви Турчинова про готовність йти на поступки сепаратистам, проводити референдум і децентралізацію влади в Україні, які здавалося б, повинні привести до деескалації конфлікту, нічого не вирішили. Всі учасники сепаратистських мітингів, з якими мені довелося поспілкуватися в різних містах Донбасу були єдині у своїх переконаннях - Турчинов для них ніхто. І тих регіоналів, які закликатимуть їх до діалогу, вони проженуть теж. Більшість їх запевняє, що хоче федералізації, але в їх розумінні цей термін означає в кращому випадку номінальне перебування у складі України - повну політичну незалежність від Києва, свій зовнішньополітичний вектор, тільки російську мову на території Донецької області, свої підручники історії, шкільну програму, «як в Росії» і т.д. Зрозуміло, ці вимоги нездійсненні.
Зате така принципова впертість відмінно корелює з планами Віктора Януковича, який швидше за все задумав відторгнути частину України і встановити над нею контроль. Йому погоджувальна політика тих «донецьких», що залишилися та намагаються виторговувати преференції для свого бізнесу, якраз дуже не до вподоби. Він хоче звичного йому самодержавства хоча б в лояльних йому регіонах. Саме тому старанно підтримує домінуючий на сьогоднішній момент у Східній Україні меседж - «Донбас не визнає хунту». Гасло це справді підтримує абсолютна більшість учасників проросійських акцій. Тому політики з ПР знаходяться у замкнутому колі - визнаючи легітимність уряду вони стають зрадниками для мас, що влаштовують заворушення в містах Донбасу. Не визнаючи уряд, вони ніяк не можуть брати участі в переговорах.
Що стосується участі російського уряду в організації масових заворушень та збройних атак на міліцейські райвідділи в містах Донецької області, то воно поки що не таке велике. Судячи з усього, Росія надає людям Януковича інструкторів з бойовим досвідом і окремих військових фахівців, які допомагають організовувати озброєні нальоти. Швидше за все, в Донецькій області діють невеликі диверсійні групи росіян, але основною ударною силою є місцеві бойовики.
Зокрема, «російський полковник» з Горлівки, який виступав перед співробітниками місцевого МВС, виявився насправді жителем міста і українським громадянином, підполковником спецназу ГРУ у відставці на ім'я Ігор Безлер. Раніше він очолював ритуальну службу КП "Простір". Потім працював начальником служби безпеки кандидатів у народні депутати України від команди Шахова, зокрема Артура Герасимова, який балотувався за мажорітораному округу в Горлівці, але в раду не пройшов. Після виборів 2012 року Безлер працював у службі безпеки ПрАТ "Горлівський машинобудівник ", а саме в команді Ігоря Крижановського, якого обрали депутатом Донецької облради від Партії регіонів.
До речі, мер Горлівки Євген Клеп, якого сепаратисти змушували написати заяву про відставку, розповів, що тиснув на нього відомий у місті бізнесмен Руслан Шуліка, близький до кримінального авторитета Армена Саркисяна. Саме Саркісян займався організацією нападу тітушек на донецьких евромайданівців, а потім привозив бойовиків в Київ. ЗМІ повідомляли, що його люди в столиці вбили кількох демонстрантів. Саркісяна називають смотрящим від Сім'ї в місті Горлівка .
Джин випущений з пляшки. І загнати його назад тепер буде вельми непросто. Спробуй-но переконати накручену, залякану людину, щоб він заспокоївся і жив далі, ніби нічого не сталося. Партія регіонів більше десятка років накручувала місцеве населення байками про жорстоких фашистів з Західної України, які тільки й чекають випадку, щоб приїхати в Донбас і розправитися з місцевим населенням. У підсумку істерія нарешті досягла такого градусу, що кришку нарешті зірвало. І в цьому вирі першої потонула сама Партія регіонів. Після громадянського конфлікту її рейтинг впав нижче плінтуса, в тому числі і на сході України, де регіоналам не пробачили нерішучої поведінки і поразки в боротьбі проти проєвропейських сил.
Намагаючись створити якусь східно-українську ідентичність, а по суті просто імпортуючи російську пропаганду через брак своєї, ПР виховала багатотисячну масу українофобів, і створила в своєму базовому регіоні не «донецьку республіку» , а маленьку та злу Росію, що люто відгородилася барикадами від усього світу. І бойові дії, які можуть ось-ось розпочатися в регіоні, або покінчать з нею, або дозволять їй остаточно відокремитися і оформитися в нове Придністров'я.
Или почему же в Запорожье у пророссийских сил вчера ничего не получилось. Ну, все уже, наверное, в курсе, что пророссийский митинг в Запорожье вчера превратился в анекдот. Не все, правда, еще осознали, что это на самом деле весело, когда целый штаб народной самообороны сидел и думал, как же ж, блин, вывести "колорадов" из оцепления, чтобы они живыми и невредимыми добрались домой (потому что не все об этом знают).
Спасибо милиции, что развезла по домам бедолаг. Лично я за них вчера переживала куда больше, чем за своих. Ну да речь не об этом.
Сегодня в интернете очень много и гневно руСССкие люди вопрошали: "Да что же это такое?!", "Да где же были запорожские козаки?!" и "Да что же это за люди живут в Запорожье, которые, блин, бандеровцев поддерживают, а не руСССких людей?"
Кто ищет, тот всегда найдет. В итоге по сети стали гулять мифы о 13 автобусах с харьковским "Правым сектором" (правда, харьковский антимайдан божится, что у них в городе в принципе нет такого количества членов ПС), потом придумали насчет пяти автобусов с ПС из Днепра. Ну а потом решили, а чего мелочиться? И в запорожские "майдауны" быстренько записали всех жителей Западной Украины, которым, ну явно нехрен делать, как только ехать в Запорожье, чтобы обижать руСССких.
Я вас расстрою ребята. Вы облажались не из-за этого.
Все очень и очень просто.
Самое обидное в этой ситуации:
1. Автобусы с подмогой из Мелитополя и Мариуполя, которые вчера так ждали наши проруСССкие друзья, не доехали до Запорожья, потому что их завернула самооборона. Хотелось бы сказать, что идейный вдохновитель колорадов Артем Тимченко прекрасно знал об этом. Но при этом он продолжал уговаривать людей не расходиться, обещая, что подмога будет уже скоро. Ему было выгодно, чтобы митинг коллаборационистов перерос в побоище. Т. е., по сути, он подставил людей, которых сам же на этот митинг и вывел.
2. Эти пророссийские предатели так никаких адекватных выводов из произошедшего не сделают. В лучшем случае, они просто еще больше обозлятся и обидятся.
http://panoptikon.org/articles/54702-300-pelme-ojj-prostite-spartancev.html