Велика подяка Андрію Стесіну, що привернув увагу до слова "народ"! До штучності та імперскості цього терміну, який увів до вжитку граф Шувалов з його "самодєржавієм, православієм, народностью".

Лише у трьох мовах російській, українській та білоруській є саме цей термін. У інших слов'янських мовах він такий же, як у більшості європейців "люди". Людина-люди. В українській мові ще був такий термін, як "людність". Зауважте термін "народ" є віддієслівним іменником, тобто походить від дієслова "народити". Звідси ця зневага "русская баба ещё нарожает". Людність, луде має цінність, народ такої цінності не має. Це безлика маса тих, кого не жаль пускати під ніж, бо "русскачя баба ещё нарожает".

Ведь вроде же простая и очевидная вещь. Допустим, я — государство. Я «собираю» налоги. Принудительно. Тех, кто не платит, я сажаю в тюрьму. Чтобы платили легче и больше, я часть налогов трачу на монопольные «услуги», которые я же и исполняю (хотя, в принципе, могу этого не делать, налог, как известно - «безусловный платеж»). Калькуляция «расходов» на эти «услуги», собственно, и есть государственный бюджет.

Фактически, собрав налог, я могу поделить его между «статьями расходов» как угодно. Цифры, указанные в этих статьях не имеют никакого отношения к реальности, так как они никак не связаны со стоимостью «услуг», которые я «оказываю», поскольку ситуация здесь обратная той, которая существует на рынке. Потребитель ничего не выбирает и ничего не покупает. Сначала я силой отбираю у «потребителя» деньги, а потом распределяю их между «услугами», от которых «потребитель» не может отказаться

http://kontrakty.ua/article/96392