Профіль

nufa

nufa

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

nufa

nufa

Николаевские судьи на службе у Бориса Филатова?

Залог в размере 2,7 млн. грн определила судья Центрального районного суда г.Николаева Светлана Гречаная для общественного активиста, адвоката из г. Днепра Константина Бильцана, которого мэр Борис Филатов считает своим личным врагом.

Продолжаем публиковать цикл материалов касательно задержания Константина Бильцана. Как известно, 6 марта 2019 г. на одной из заправок на ж/м Победа в г.Днепр прокурором военной прокуратуры Николаевского гарнизона Ребенко П.С. был задержан общественный активист, адвокат Константин Бильцан. Причем и предыстория задержания, и сам его процесс настолько мутны, что следует глубоко покопаться в обстоятельствах дела, прежде, чем установить истину.

Имя Константина Бильцана жителям г.Днепра известно не столько благодаря бигбордам, установленных на городских улицах, сколько из-за беспокойного и неугомонного характера жителя г.Днепра.

56770758_805479476497198_8024427651273850880_n                                                                                              Константин Бильцан

В то время, когда большинство обывателей предпочитают помалкивать о незаконных, по их мнению, действиях власти или, в лучшем случае, брюзжать о них на кухне, – Константин Бильцан собирает людей на мирные акции протеста. Понятное дело, что это нравится далеко не всем – и, в первую очередь, тем, кто попадает под «раздачу».

В новом 2019-ом году под «раздачу» попало ООО «Стеко», специализирующееся на выпуске пластиковых окон. Какого качества продукция предприятия и насколько быстро поставляется заказчикам смотрите сами:

https://otzovik.com/review_6991941.html

12

Кроме того, ряд граждан г.Днепра заявило о том, что ООО «Стеко» лишило их имущества…Что стало последней каплей, которая заставила людей выйти на улицу, доподлинно неизвестно. Но, как видно из постановления Центрального районного суда  г. Николаева от 8 марта 2019 г. (дело №, 490/2076/19), в период с 14 января по 6 марта под стенами завода ООО «Стеко» проходили митинги, что якобы препятствовало его нормальной работе.

Но, судя по всему, протесты были настолько «массовыми» и имели такое негативное влияние на процесс производства, что новостей по этому поводу на официальном сайте Днепровского местного совета за указанный в постановлении период, не появлялось:

https://dniprorada.gov.ua/uk

Да и вообще, кроме рабочих завода и правоохранителей, об этих «грозных» акциях, похоже, никто даже не подозревал. Тем не менее, именно они стали официальным поводом для обвинения Константина Бильцана сначала в заказном их характере, а потом и в получении неправомерной выгоды…

Хотя сам фигурант дела с обвинениями в свой адрес категорически не согласен, что вызвало искреннее  негодование со стороны суда (который  должен вообще-то быть объективным  и непредвзятым!):

«ОСОБА_2 очолює ряд громадських організацій та є активним діячем у громадсько-політичних рухах, пропагує заклики суспільству, у тому числі використовуючи сторінку у соціальній мережі “Фейсбук”. 27.02.2019 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Репутація підозрюваного сумнівна, через специфіку його виду діяльності та різновиду поглядів суспільства на громадсько-політичний рух який він очолює.»

https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/80461918/

Константин Бильцан расценивает свое задержание исключительно как инструмент борьбы с неугодными мэру г. Днепр Борису Филатову гражданами. Насколько «тепло» относится к Бильцану  Борис Филатов, видно из сообщения, размещенного на его странице в соцсетях (позже оно бесследно исчезло):

3

Не правда ли, в словах мэра и манере общения с пользователями соцсетей, нет никаких признаков радости и осознания собственной победы?  Обратите внимание на время появления сообщения в Фейсбук – 17.26. Между тем, задержание Константина Бильцана провели в 17.15! Какая оперативная реакция! Случайность? Не думаем! Как не случайно и задействование в операцию по задержанию «злостного военного преступника» собственника завода «STEKO» Сергея Положая. Слишком уж очевидна связь между желанием свести счеты с адвокатом Константином Бильцаном, взявшегося защищать интересы Анжелы Билан и Светланы Козяриной  и  желанием навсегда забыть об уголовном деле № 12018040660000838 от 31.05.2018 по признакам «Преступление, предусмотренное ч.4 ст.190 УК Украины» (фигурантом которого выступает Сергей Положай.  Поговаривают, что закрытие дела обошлось Сергею Положаю в 10 тыс. долларов…

ООО «STEKO» (читай Сергей Положай), через подставных людей пользуясь услугами чёрного нотариуса Анны Павловской, путём обмана (мошенничество) с использованием поддельных документов, завладело имуществом потерпевших Анжелы Билан и Светланы Козяриной: проулке Новомосковском 2, 3 и 5 соответственно в г.Днепр. В уголовном производстве гораздо больше потерпевших, просто некоторых запугали,  а другим кинули подачку, чтобы те молчали. Константин Бильцан, получив свидетельство о праве занятия адвокатской деятельности, заключил договора о предоставлении правой помощи и взялся защищать интересы потерпевших уже не в роли общественного активиста, а в роли адвоката.

Кроме этих загадочных стечений обстоятельств, есть еще несколько «ноу-хау», на которые обращает внимание даже тот, кто ничего не смыслит в тонкостях работы нашей правоохранительной системы, а именно – задержание проводил… прокурор Военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины Ребенко Павел Сергеевич!

Несмотря на то, что должность подозреваемого Константина Бильцана не относится к военной прокуратуре, а значит досудебное расследование  – вне компетенции военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины, и военная прокуратура не может осуществлять процессуальное руководство в этом деле! По сути, уведомление о подозрении составлено неуполномоченным лицом, причем с нарушением прав, предусмотренных Законом Украины “Об адвокатуре и адвокатской деятельности”.

Не зря говорят, что дьявол прячется в деталях: благодаря инсайдерской информации стало известно о дружеских отношениях Бориса Филатова с Главным военным прокурором Украины Анатолием Матиосом. И этому можно было бы не верить, если бы не мелкие зацепки в виде задействованных в деле Бильцана военного прокурора Ребенка П.С. и главы Апелляционного суда Николаевской области  Николая Миняйла.

Оказалось, что Николай Миняйло с 1995 – 2010 работал судьей военного суда… того же Николаевского гарнизона! Не стареют душой ветераны? Вероятно, именно общее место работы Миняйла и Ребенка – Николаевский гарнизон – помогло одному «не париться» над фиксацией задержания Константина Бильцана, а другому – не замечать многочисленных «ляпов» прокурора в виде протокола задержания, написанного задним числом «на коленке», без обозначения места задержания и его причины. Что может сравниться с таким «прикрытием»?  Разве что БТР и вертолет в роли сопровождения задержанного общественного активиста к месту суда, т.е. из г.Днепр в г.Николаев.

К слову, глава Апеляционного суда Николаевской области Николай Миняйло уже в 2016 году имел наибольший доход в Апеляционном суде Николаевской области. Его доход составлял 1 млн. 28 тыс. 511 грн., большую часть которого –  пенсия в размере 640 тыс. 670 грн. Кроме этого, на тот момент  глава суда хранил в банках более 300 тыс. грн.

Среди недвижимого имущества судья задекларировал земельный участок площадью 1тыс. кв. м, квартиру площадью 77 кв. м и два гаража. Служитель Фемиды также – владелец двух авто: HONDA CR-V, 2012 г. в., стоимостью около полумиллиона гривен и ВАЗ- 21061, а также мотоцикла «Урал»:

4

                                     У Павла Ребенка «конь» подешевле, однако и сам прокурор помоложе. Лиха беда начало!

5

Павел Ребенко – прокурор Военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины.

6

Связь Бориса Филатова с Анатолием Матиосом, рассмотрение дела в г.Николаеве, а именно в  Центральном районном суде  г. Николаева, а потом в Апелляционном суде Николаевской области, где главой назначен бывший судья Николаевского гарнизона Южного региона Украины Николай Миняйло, вызывает большое сомнение в объективности рассмотрения  дела. Скорее всего, указывает на заказной его характер по отношению к задержаному Бильцану.

Да и выбор Центрального районного суда  г.Николаева для слушания дела явно был не случайным, как не случайным было и  назначение сюда судьи Светланы Гречаной: ее муж был одним из  руководителей Николаевской областной полиции и  в дальнейшем смог сделать завидную карьеру: в 2016-ом – начальник международного отделения №4 управления противодействия преступности в сфере экономики УМВС Украины в Николаевской области, а в 2018-ом – ведущий специалист сектора материально-техничного обеспечения отдела обеспечения деятельности Николаевского научно-исследовательского экспертно- криминалистического центра МВС Украины.

7

                    Судья Центрального районного суда г. Николаева Светлана Гречаная

Следственная судья Центрального районного суда г.Николаева Светлана Гречаная избрала Константину Бильцану самую суровую меру пресечения в виде содержания под стражей в Николаевском СИЗО, определив при этом запредельный и непомерный залог в размере 2,7 млн. грн!!! Более того – не обосновала сверхбольшой размер залога, чем нарушила принцип законности уголовного производства.

Для сравнения:  Приморский районный суд Одессы избрал меру пресечения первому заместителю прокурора Одесской местной прокуратуры №4 (Суворовский район) Валерию Белому, которого задержали за получение неправомерной выгоды в виде содержания под стражей два месяца с возможностью выхода под залог в размере 2 млн грн.

Оболонский районный суд г.Киев вынес решение о содержании под стражей с правом внесения залога в размере 2,1 млн грн для Валерия Наумова, который требовал 1500 долларов за установление группы инвалидности раненому на фронте Петра Олексюку.

Приморский суд Одессы назначил подозреваемому директору детского лагеря “Виктория” Петросу Саркисяну, где произошел пожар, вследствие чего погибло трое детей, залог в размере 128 тыс. грн…

В свою очередь коллегия судей Апеляционного суда Николаевской области в составе судей: Елены Фарионовой, Оксаны Куценко, Николая Миняйло незаконно и необоснованно оставила решение суда первой инстанции в силе, оставив без должной оценки доводы и аргументы стороны защиты относительно неучтения материального состояния подозреваемого и уровня его официального дохода.

8

                  Коллегия судей Николаевского апеляционного суда: Елена Фарионова, Оксана Куценко, Николай Миняйло

Между тем, судья Гречана С.И. в прошлом году брала участие в конкурсе на должность судьи Верховного Суда и Высшего антикоррупционного суда. И нет сомнения в том, что при дальнейшем послушном и безропотном исполнении указаний свыше, обязательно будет там работать. Если, конечно, до того времени сохранится покорёженная в процессе «реформ» существующая ныне система власти:

http://vikna.if.ua/blog/avtor/10/5643/view/P80

9

А пока общество вынуждено наблюдать за ходом опасного эксперимента –  апробацией новых методов борьбы с активистами. И если кто-то из читателей полагает, что ситуация с задержанием Константина Бильцана, – частное дело конкретного лица, то здесь он глубоко ошибается. Это беспрецедентная попытка закрыть рот протестно настроенным гражданам, испытание нового механизма с привлечением судебной власти. И от того, насколько быстро удастся общественности заставить правоохранительную систему беспристрастно поставить запятую в предложении «Казнить нельзя помиловать» в деле Бильцана, непосредственно зависит гарантированная защита нашего права на свободу слова и критику действий власти.

Мы следим за развитием ситуации. О ходе расследования скандальных событий читатели смогут узнать из наших дальнейших публикаций… 

Бюро журналистских расследований Наша версия

Больше информации тут:

Особенности национальной охоты, или Как “орлы” Матиоса на БТРе с Днепра в Николаев катались

Источник

nufa

nufa

Николаевские судьи на службе у Бориса Филатова?

Залог в размере 2,7 млн. грн определила судья Центрального районного суда г.Николаева Светлана Гречаная для общественного активиста, адвоката из г. Днепра Константина Бильцана, которого мэр Борис Филатов считает своим личным врагом.

Продолжаем публиковать цикл материалов касательно задержания Константина Бильцана. Как известно, 6 марта 2019 г. на одной из заправок на ж/м Победа в г.Днепр прокурором военной прокуратуры Николаевского гарнизона Ребенко П.С. был задержан общественный активист, адвокат Константин Бильцан. Причем и предыстория задержания, и сам его процесс настолько мутны, что следует глубоко покопаться в обстоятельствах дела, прежде, чем установить истину.

Имя Константина Бильцана жителям г.Днепра известно не столько благодаря бигбордам, установленных на городских улицах, сколько из-за беспокойного и неугомонного характера жителя г.Днепра.

56770758_805479476497198_8024427651273850880_n                                                                                              Константин Бильцан

В то время, когда большинство обывателей предпочитают помалкивать о незаконных, по их мнению, действиях власти или, в лучшем случае, брюзжать о них на кухне, – Константин Бильцан собирает людей на мирные акции протеста. Понятное дело, что это нравится далеко не всем – и, в первую очередь, тем, кто попадает под «раздачу».

В новом 2019-ом году под «раздачу» попало ООО «Стеко», специализирующееся на выпуске пластиковых окон. Какого качества продукция предприятия и насколько быстро поставляется заказчикам смотрите сами:

https://otzovik.com/review_6991941.html

12

Кроме того, ряд граждан г.Днепра заявило о том, что ООО «Стеко» лишило их имущества…Что стало последней каплей, которая заставила людей выйти на улицу, доподлинно неизвестно. Но, как видно из постановления Центрального районного суда  г. Николаева от 8 марта 2019 г. (дело №, 490/2076/19), в период с 14 января по 6 марта под стенами завода ООО «Стеко» проходили митинги, что якобы препятствовало его нормальной работе.

Но, судя по всему, протесты были настолько «массовыми» и имели такое негативное влияние на процесс производства, что новостей по этому поводу на официальном сайте Днепровского местного совета за указанный в постановлении период, не появлялось:

https://dniprorada.gov.ua/uk

Да и вообще, кроме рабочих завода и правоохранителей, об этих «грозных» акциях, похоже, никто даже не подозревал. Тем не менее, именно они стали официальным поводом для обвинения Константина Бильцана сначала в заказном их характере, а потом и в получении неправомерной выгоды…

Хотя сам фигурант дела с обвинениями в свой адрес категорически не согласен, что вызвало искреннее  негодование со стороны суда (который  должен вообще-то быть объективным  и непредвзятым!):

«ОСОБА_2 очолює ряд громадських організацій та є активним діячем у громадсько-політичних рухах, пропагує заклики суспільству, у тому числі використовуючи сторінку у соціальній мережі “Фейсбук”. 27.02.2019 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Репутація підозрюваного сумнівна, через специфіку його виду діяльності та різновиду поглядів суспільства на громадсько-політичний рух який він очолює.»

https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/80461918/

Константин Бильцан расценивает свое задержание исключительно как инструмент борьбы с неугодными мэру г. Днепр Борису Филатову гражданами. Насколько «тепло» относится к Бильцану  Борис Филатов, видно из сообщения, размещенного на его странице в соцсетях (позже оно бесследно исчезло):

3

Не правда ли, в словах мэра и манере общения с пользователями соцсетей, нет никаких признаков радости и осознания собственной победы?  Обратите внимание на время появления сообщения в Фейсбук – 17.26. Между тем, задержание Константина Бильцана провели в 17.15! Какая оперативная реакция! Случайность? Не думаем! Как не случайно и задействование в операцию по задержанию «злостного военного преступника» собственника завода «STEKO» Сергея Положая. Слишком уж очевидна связь между желанием свести счеты с адвокатом Константином Бильцаном, взявшегося защищать интересы Анжелы Билан и Светланы Козяриной  и  желанием навсегда забыть об уголовном деле № 12018040660000838 от 31.05.2018 по признакам «Преступление, предусмотренное ч.4 ст.190 УК Украины» (фигурантом которого выступает Сергей Положай.  Поговаривают, что закрытие дела обошлось Сергею Положаю в 10 тыс. долларов…

ООО «STEKO» (читай Сергей Положай), через подставных людей пользуясь услугами чёрного нотариуса Анны Павловской, путём обмана (мошенничество) с использованием поддельных документов, завладело имуществом потерпевших Анжелы Билан и Светланы Козяриной: проулке Новомосковском 2, 3 и 5 соответственно в г.Днепр. В уголовном производстве гораздо больше потерпевших, просто некоторых запугали,  а другим кинули подачку, чтобы те молчали. Константин Бильцан, получив свидетельство о праве занятия адвокатской деятельности, заключил договора о предоставлении правой помощи и взялся защищать интересы потерпевших уже не в роли общественного активиста, а в роли адвоката.

Кроме этих загадочных стечений обстоятельств, есть еще несколько «ноу-хау», на которые обращает внимание даже тот, кто ничего не смыслит в тонкостях работы нашей правоохранительной системы, а именно – задержание проводил… прокурор Военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины Ребенко Павел Сергеевич!

Несмотря на то, что должность подозреваемого Константина Бильцана не относится к военной прокуратуре, а значит досудебное расследование  – вне компетенции военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины, и военная прокуратура не может осуществлять процессуальное руководство в этом деле! По сути, уведомление о подозрении составлено неуполномоченным лицом, причем с нарушением прав, предусмотренных Законом Украины “Об адвокатуре и адвокатской деятельности”.

Не зря говорят, что дьявол прячется в деталях: благодаря инсайдерской информации стало известно о дружеских отношениях Бориса Филатова с Главным военным прокурором Украины Анатолием Матиосом. И этому можно было бы не верить, если бы не мелкие зацепки в виде задействованных в деле Бильцана военного прокурора Ребенка П.С. и главы Апелляционного суда Николаевской области  Николая Миняйла.

Оказалось, что Николай Миняйло с 1995 – 2010 работал судьей военного суда… того же Николаевского гарнизона! Не стареют душой ветераны? Вероятно, именно общее место работы Миняйла и Ребенка – Николаевский гарнизон – помогло одному «не париться» над фиксацией задержания Константина Бильцана, а другому – не замечать многочисленных «ляпов» прокурора в виде протокола задержания, написанного задним числом «на коленке», без обозначения места задержания и его причины. Что может сравниться с таким «прикрытием»?  Разве что БТР и вертолет в роли сопровождения задержанного общественного активиста к месту суда, т.е. из г.Днепр в г.Николаев.

К слову, глава Апеляционного суда Николаевской области Николай Миняйло уже в 2016 году имел наибольший доход в Апеляционном суде Николаевской области. Его доход составлял 1 млн. 28 тыс. 511 грн., большую часть которого –  пенсия в размере 640 тыс. 670 грн. Кроме этого, на тот момент  глава суда хранил в банках более 300 тыс. грн.

Среди недвижимого имущества судья задекларировал земельный участок площадью 1тыс. кв. м, квартиру площадью 77 кв. м и два гаража. Служитель Фемиды также – владелец двух авто: HONDA CR-V, 2012 г. в., стоимостью около полумиллиона гривен и ВАЗ- 21061, а также мотоцикла «Урал»:

4

                                     У Павла Ребенка «конь» подешевле, однако и сам прокурор помоложе. Лиха беда начало!

5

Павел Ребенко – прокурор Военной прокуратуры Николаевского гарнизона Южного региона Украины.

6

Связь Бориса Филатова с Анатолием Матиосом, рассмотрение дела в г.Николаеве, а именно в  Центральном районном суде  г. Николаева, а потом в Апелляционном суде Николаевской области, где главой назначен бывший судья Николаевского гарнизона Южного региона Украины Николай Миняйло, вызывает большое сомнение в объективности рассмотрения  дела. Скорее всего, указывает на заказной его характер по отношению к задержаному Бильцану.

Да и выбор Центрального районного суда  г.Николаева для слушания дела явно был не случайным, как не случайным было и  назначение сюда судьи Светланы Гречаной: ее муж был одним из  руководителей Николаевской областной полиции и  в дальнейшем смог сделать завидную карьеру: в 2016-ом – начальник международного отделения №4 управления противодействия преступности в сфере экономики УМВС Украины в Николаевской области, а в 2018-ом – ведущий специалист сектора материально-техничного обеспечения отдела обеспечения деятельности Николаевского научно-исследовательского экспертно- криминалистического центра МВС Украины.

7

                    Судья Центрального районного суда г. Николаева Светлана Гречаная

Следственная судья Центрального районного суда г.Николаева Светлана Гречаная избрала Константину Бильцану самую суровую меру пресечения в виде содержания под стражей в Николаевском СИЗО, определив при этом запредельный и непомерный залог в размере 2,7 млн. грн!!! Более того – не обосновала сверхбольшой размер залога, чем нарушила принцип законности уголовного производства.

Для сравнения:  Приморский районный суд Одессы избрал меру пресечения первому заместителю прокурора Одесской местной прокуратуры №4 (Суворовский район) Валерию Белому, которого задержали за получение неправомерной выгоды в виде содержания под стражей два месяца с возможностью выхода под залог в размере 2 млн грн.

Оболонский районный суд г.Киев вынес решение о содержании под стражей с правом внесения залога в размере 2,1 млн грн для Валерия Наумова, который требовал 1500 долларов за установление группы инвалидности раненому на фронте Петра Олексюку.

Приморский суд Одессы назначил подозреваемому директору детского лагеря “Виктория” Петросу Саркисяну, где произошел пожар, вследствие чего погибло трое детей, залог в размере 128 тыс. грн…

В свою очередь коллегия судей Апеляционного суда Николаевской области в составе судей: Елены Фарионовой, Оксаны Куценко, Николая Миняйло незаконно и необоснованно оставила решение суда первой инстанции в силе, оставив без должной оценки доводы и аргументы стороны защиты относительно неучтения материального состояния подозреваемого и уровня его официального дохода.

8

                  Коллегия судей Николаевского апеляционного суда: Елена Фарионова, Оксана Куценко, Николай Миняйло

Между тем, судья Гречана С.И. в прошлом году брала участие в конкурсе на должность судьи Верховного Суда и Высшего антикоррупционного суда. И нет сомнения в том, что при дальнейшем послушном и безропотном исполнении указаний свыше, обязательно будет там работать. Если, конечно, до того времени сохранится покорёженная в процессе «реформ» существующая ныне система власти:

http://vikna.if.ua/blog/avtor/10/5643/view/P80

9

А пока общество вынуждено наблюдать за ходом опасного эксперимента –  апробацией новых методов борьбы с активистами. И если кто-то из читателей полагает, что ситуация с задержанием Константина Бильцана, – частное дело конкретного лица, то здесь он глубоко ошибается. Это беспрецедентная попытка закрыть рот протестно настроенным гражданам, испытание нового механизма с привлечением судебной власти. И от того, насколько быстро удастся общественности заставить правоохранительную систему беспристрастно поставить запятую в предложении «Казнить нельзя помиловать» в деле Бильцана, непосредственно зависит гарантированная защита нашего права на свободу слова и критику действий власти.

Мы следим за развитием ситуации. О ходе расследования скандальных событий читатели смогут узнать из наших дальнейших публикаций… 

Бюро журналистских расследований Наша версия

Больше информации тут:

Особенности национальной охоты, или Как “орлы” Матиоса на БТРе с Днепра в Николаев катались

Источник

nufa

nufa

Как “орлы” Матиоса на БТР В НИКОЛАЕВ катались

Особенности национальной охоты, или Как “орлы” Матиоса на БТРе с Днепра в Николаев катались

Итак продолжим.

 Как сообщалось ранее в ст. «ПОДРЕЗАТЬ НА ВЗЛЕТЕ: КАК РАСПРАВЛЯЮТСЯ С ДНЕПРОВСКИМ АКТИВИСТОМ КОНСТАНТИНОМ БИЛЬЦАНОМ» Бориса Альбертова, 6 марта 2019 г. на одной из заправок на ж/м Победа в г.Днепр прокурором военной прокуратуры Николаевского гарнизона Ребенко П.С. был задержан Константин Бильцан. Причем задержание  стало без преувелеченния беспрецедентным:  с привлечением спецмашины и сопровождением БТРа, вертолётным контролем свыше и кучей журналистов с телекамерами, которые каким-то чудесным образом появились прямо на месте ЧП. Что стало мотивом для столь серьезных действий со стороны власти? Возможно, Константин Бильцан – особо опасный террорист или преступник-рецидивист, разгуливающий на свободе и нарушающий покой мирных граждан? Нет. Все гораздо проще: общественный активист, адвокат Константин Бильцан – личный враг мэра г. Днепр Бориса Филатова, о чем чиновник поспешил сообщить украинцам на своей странице в социальной сети Фейсбук. Позже он удалил свой пост, но как говориться, слово – не воробей, вылетит – не поймаешь…

Согласно официальной версии, поводом для задержания Константина Бильцана стало… вымогательство взятки (правоохранители якобы нашли в сумке у Бильцана 10 тыс. долларов и предмет, похожий на оружие). Однако, осведомленные люди  утверждают, что настоящим  мотивом происходящего стала жесткая критика Константином Бильцаном  действующей власти, и что само задержание, (а в дальнейшем решение Николаевского апеляционного суда о содержании Константина Бильцана под стражей с возможностью выйти под залог в размере… 2 миллиона 689 тысяч гривен!!!) – ничто иное, как запугивание… нет – не Константина Бильцана –  инакомыслящих г.Днепра и всей Украины.

Ситуация вокруг задержания общественного активиста г. Днепра с помощью работников военной прокуратуры Николаевского гарнизона – это само по себе экстра-ординарное происшествие ( не каждый день военная прокуратура привлекается к задержанию гражданских!), но в даном случае она стала еще и лакмусовым индикатором готовности общества к объективному восприятию реалий, когда на каждом шагу власть стремится навязать нам способ жизни за принципом: «Каждый сверчок  знай свой шесток!» И если ты перешел грань страха пред вышестоящими, если не боишься окрыто выступать против коррупции, казнокрадства и невежества власти, будь-то на местном или государственном уровне, если у тебя за спиной команда единомышленников – то волей-неволей, а ты переходишь в категорию личных врагов власть имущих. А уж как расправляться с врагами, те знают не понаслышке, и при этом не гнушаются тратить деньги тех самых граждан, которые наполняют бюджет, являясь плательщиками налогов. (А ведь и правда: и вертолет, и БТР, и машина сопровождения во время задержания – не из воздуха появились. Все оплачено из карманов жителей г.Днепр!).

Поскольку сам Константин Бильцан называет себя не иначе, как «опальным политиком» ( от слова «опала»: активист регулярно собирал граждан на митинги и акции протеста против действий городской власти, олицетворением которой стал небезызвестный Борис Филатов), то и меры по его обезвреживанию глумящаяся власть избрала неординарные, пытаясь нагнуть, сломить, подавить, подчинить, заставить замолчать.  И покуда Константин Бильцан собирал мирные акции протеста, власть, скрипя зубами, терпела. В активное наступление пошла накануне выборов.

Дело в том, что Константин Бильцан неоднократно заявлял о своем намерении баллотироваться в народные депутаты по 39-му округу, где раньше был Дмитрий Ярош («Правый сектор») как самовыдвиженец. А еще два года назад сегодняшний узник не раз публично заявлял о том, что будет баллотироваться  на пост мэра Днепра. Между тем, у мэра города Бориса Филатова – планы попасть в верхний эшелон власти не менее амбициозные и раставаться с ними, тем более участвовать  в предвыборном марафоне вместе с Бильцаном… кишка тонка. Лучше уж заранее убрать конкурента, который развел в городе, по мнению самого Бориса Филатова, слишком бурную деятельность, передавая  приветы мэру с использованием ненормативной лексики. Не зря, (ох не зря!) сразу после задержания активиста, в сети Фейсбук первый коментарий по этому поводу принадлежал именно Филатову: мэр города Днепр поспешил заявить, что не имеет никакого отношения к произошедшему, а также дал ясно понять, как будет относится к людям, которые могут стать на защиту Константина Бильцана: «И, да, если завтра кто-то пойдёт «решать» за него в судах, то можете сразу записать меня в личные враги». Между прочим, пост о задержании Бильцана появился буквально через 5 минут после происшедшего, из чего можно предположить, что Филатов очевидно был в курсе событий, а учитывая, что по слухам он близко дружит с Анатолием Матиосом — главным военным прокурором Украины, становится понятным, почему задерживали Константина Бельцана именно сотрудники Военной прокуратуры.

Однако, несмотря на мэрские (или мерзкие?) недвусмысленные предупреждения, прозвучавшие со стороны Филатова, нашлись люди, готовые постоять за справедливость. Интересы Константина Бильцана в суде представляют адвокаты Владимир Ковальчук и Александр Завгородний. Адвокаты Бильцана считают задержание своего подзащитного незаконным, по их мнению оно проводилось с вопиющими нарушениями процессуальных норм. Много вопросов вызывает, например, то обстоятельство, что на месте задержания (тоесть на одной из заправок на ж/м Победа) оказались… журналисты карманных СМИ. Как они там очутились? Кто их туда пригласил и по какому поводу, если в момент задержания проводились НЕГЛАСНЫЕ следственные действия, а не репетиция развлекательной передачи «Маски-шоу» с приглашенной  массовкой?

Или такой вопрос: почему не проводились смывы и засвечивание рук Константина Бильцана, если его поймали в момент получения денег? Ведь после таких убедительных доказательств вины последнему было бы не отвертеться? И где же, все-таки, сотрудники прокуратуры нашли такую большую сумму денег: в сумке  задержаного или в 50-ти метрах от места задержания – на шиномонтаже в одной из шин? Словом, вопросов много. Ответов – нет.

А что по поводу высказаных адвокатами Константина Бильцана мнений думает Борис Филатов?

Да не до Бильцана сейчас мэру города – он сам оказался в центре очередного скандала. Именно сейчас над ним зависло домокловым мечем обвинение в неэфективном  использовании бюджетных средств:

Народный депутат от “Народного фронта” Евгений Дейдей подал депутатские запросы в правоохранительные органы и Днепропетровскую облгосадминистрацию с требованием проверить закупки оборудования для вывоза мусора в Днепре. Об этом политик сообщил 29 марта на своей странице в Facebook.

“Не так давно заместитель городского головы Днепра Михаил Лысенко пожаловался на “людоедов в городе”. Именно так чиновник назвал тех, кто портит коммунальное имущество. Не забыл Михаил Александрович упомянуть и том, что с 1 января по 23 марта 2019 года в Днепре нарушители уничтожили 19 мусорных баков, что в семь раз ниже в сравнении с любым периодом прошлого года. Этому сообщению, кстати, предшествовали многочисленные жалобы Бориса Филатова на жителей города, которые “не знают, как нажать педальку” и еще много громких фраз и красивых обещаний, щедро цитируемых в СМИ”, – написал Дейдей.

Нардеп отметил, что история началась с заявления директора частного предприятия “Днепрокомунтранс” Валерия Лубинского, который в мае прошлого года сообщил о попытке мэра Днепра Бориса Филатова взять под контроль предприятие, выкупив 50% компании и в обмен лоббировать ее интересы в горсовете, чтобы повысить тарифы на вывоз мусора.

“Но, судя по всему, получил отказ, не оставив при этом своего намерения взять “мусор под контроль”. Поэтому после отказа продать предприятие Михаил Лысенко (зам Филатова) начал создавать коммунальное предприятие “Управление по ремонту и эксплуатации автодорог” (УРЭА), а технику и контейнеры горсовет закупил у поставщика мусоровозов Ford. Тысячи контейнеров, замечу… Можно ли назвать эту закупку для Днепра разумной и финансово безупречной? Сомневаюсь. Причем не только я. Так, в одном из расследований журналисты пишут о том, что суммарная переплата городского бюджета на закупке двух партий контейнеров для ТБО составляет

4 359 000 гривен. Тут же описана крайне занимательная схема закупки с не менее увлекательным продолжением. Она же есть ниже на фото”, – заявил народный депутат и приложил фото запроса.

Как сообщал вице-мэр Днепра Михаил Лысенко, по состоянию на 16 января 2019 года в городе повреждено и разворовано более 850 новых мусорных баков. 15 января Филатов сообщил, что жители частного сектора украли новые мусорные контейнеры и солили в них арбузы и капусту.

(Больше читайте тут: https://gordonua.com/news/politics/nardep-deydey-potreboval-proverit-zakupki-musorovozov-i-musornyh-konteynerov-v-dnepre-846769.html)

4 359 000 гривен суммарной переплаты городского бюджета на закупке двух партий контейнеров для ТБО !!! Чем не повод для дальнейших публикаций и широкого обсуждения темы для общественных организаций г.Днепра?

Только не спешат журналисты раскручивать эту и множество других горячих тем в подконтрольных Борису Филатову СМИ.

Сейчас на слуху главная топ-новость: Константин Бильцан. И это было бы не так плохо, если бы имя общественного активиста не сопровождалось определениями: «рейдер», «вымогатель», «исполнитель заказных акций»… Хотя сам Константин Бильцан так не считает. В одном из своих интервью он подчеркнул: «Жизнь показала, что меня не запугать, не сломить — ни тюрьмой, ни подкупом», и сейчас ему вновь и вновь  приходиться доказывать верность этому принципу.

2 апреля Константин Бильцан через своих адвокатов передал обращение к своим друзьям:

“Привет всем от узника Николаевского СИЗО. Сейчас я постараюсь Вам пролить луч света на происходящие вокруг моего скандального задержания события.

Так, 6 марта в Днепре, меня — “личного врага” мэра Днепра Бориса Филатова, незаконно задержали сотрудники Военной прокуратуры Южного региона, совместно с продажными днепровскими ментами, погрязшими в коррупции, во время проведения негласных следственных действий, как имитация обстановки преступления, путём провокации и подстрекательства, и главное — в сопровождении почти 30 автоматчиков, пытаясь засовывать мне во все карманы и сумку, меченные доллары.

Но так и не смогли этого сделать!

И ещё, о каких негласных следственных действиях может идти речь, если на месте задержания вместе с Военной прокуратурой Южного региона, изначально присутствовали “карманные СМИ”, а мэр Днепра Борис Филатов, уже через 5 минут на своей официальной странице в Фейсбуке, лично сообщил о моём показательном задержании.

То, что пишут продажные СМИ, что якобы я получил деньги — наглая и беспринципная ложь!

Денег, я даже в глаза не видел, их мне до приезда адвоката даже пытались силой засунуть в сумку, но ничего у них не вышло. А руки мне даже не засвечивали и не делали их смыв, потому что денег я не брал.

В качестве торпеды, решили использовать Серёжу Положая — собственника стекольного завода “Steko”, который длительное время находится “на крючке” у мусоров и прокуроров, за свои “грязные, преступные схемы”!

Именно этот человек, с помощью нотариуса Павловской Г.О., незаконно завладел путём обмана(мошенничество) с использованием поддельные документов имуществом потерпевших Анжелы Билан и Светланы Козяриной.

Будучи адвокатом, я взялся защищать их их интересы, заключил договора о предоставлении правой помощи.

А уже 8 марта, в сопровождении бронетехники и спецподразделений, в Центральном райсуде г.Николаева, продажная судья Светлана Гречаная, которая длительное время находится у прокуроров “на крючке”, тупо меня арестовала по надуманному подозрению.

В качестве альтернативы содержанию под стражей, не беспристрастная судья Светлана Гречаная назначила мне запредельный размер залога в размере 2,7 млн.грн., не учитывая моё материальное положение и официальные доходы

Поговаривают, что за мой арест судьям и прокурорам, уплатили $100 тысяч.

В то время когда шёл суд, в Днепре, уже второй раз молодчики, которые “сидят на зарплате” у власти, с помощью коктейлей молотова пытались спалить мой дом, где я живу со своей женой и двумя малолетними детьми.

Менты даже отказались выезжать на вызов по номеру “102”!…

А, и да арестовали меня на 60 дней — за критику власти.

Так и писали в подозрении: “Негативно высказывался в адрес действующей власти”.

Слава Украине! Героям Слава!»

Что могло произойти с обществом, нами, чтобы мы перестали различать истину от лжи? Что должно произойти с гражданами, чтобы они предпочли ложь правде? Неужели это все – следствие особенностей национальной охоты на людей думающих, анализирующих и главное – умеющих критично оценивать действия власти и не боящихся высказать свое к ней отношение? А как быть с лозунгом Оранжевой революции: «Нас багато – нас не подолати?» Неужто ему место на свалке истории? А где же окажутся соглядатели организованой травли на Константина Бильцана? Если он действительно виновен в том или ином правонарушении — докажите, но сделайте все четко по закону, а не устраивайте пафосные, жутко дорогостоящие, и никому ненужные в данной ситуации перегоны военизированной кавалькады по маршруту Днепр — Николаев за народные деньги ради яркой картинки для шельмования человека в подконтрольных СМИ

Мы следим за развитием ситуации. О ходе расследования скандальных событий читатели смогут узнать из наших дальнейших публикаций… 

Бюро журналистских расследований Наша версия

 

 

nufa

nufa

До депутатів звернулися з приводу бізнесу на хворих у Луцькій лі

До волинських народних депутатів звернулися з приводу бізнесу на хворих у Луцькій міській лікарні
koshel-i-duhnevych
Фігуранти цієї скандальної історії – головний лікар Луцької міської клінічної лікарні Лариса Духневич (з 2001 року до нині), екс-начальник Луцького міського управління охорони здоров’я (з 1983-2015) Федір Кошель та багаторічний куратор перший заступник Луцького міського голови (1999-2015) Святослав Кравчук (нині депутат Волинської облради).

Ідеться про елегантну оборудку: замість комунального підприємства “Муніципальна аптека” в Луцькій міській лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки, медики тихцем створили товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека». Відчуйте різницю! Під неї використали частину приймального відділення лікарні, ціни завищили, а директором з 2003 року став син головного лікаря Андрій Духневич. Усе це працює уже 18 років.

Елітні маєтки медиків із обмеженою відповідальністю постали саме на цій різниці.

Щоб покрити державне недофінансування все ті ж Л.Духневич, Ф.Кошель, С.Кравчук «обклали» лучан в єдиній у Луцьку міській лікарні «благодійними внесками» у так звану благодійну організацію «Муніципальну лікарняну касу» (очолює Ф.Кошель). Але і ті зникли невідомо де.

Про цю лікарню є навіть спеціальна передача на телеканалі ZIK «Лікарські таємниці. Луцька міська лікарня:благодійні внески та невдоволені пацієнти», за результатами якої порушено кримінал!!!

Родина головного лікаря Лариси Духневич і зятя прокурора володіє: 4 елітні маєтки, 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто і т.п.

budynky-duhnevych-lyshhe-2

                                                   Це одна з “хатинок” родини Лариси Духневич

Попри процвітання родини головного лікаря, ситуація в Луцькій міській лікарні залишається катастрофічною. Старі обшарпані стіни, навіть вікна неспромоглися замінити на склопакети, застаріле медичне обладнання, рентген апарат ще радянського зразка, зношений, і під виглядом державного недофінансування медицини постійні побори із хворих і робота аптеки на користь медиків з обмеженою відповідальністю.

Щоб захистити свої оборудки і бізнес, ділки прикрились волинськими народними депутатами. https://www.volyn.com.ua/news/70349-narodni-deputati-vistupili-na-zakhist-golovnogo-likarya.html.

Далі подаємо текс звернення громадського активіста Дмитра Глазунова без змін.

                                                                         Народним депутатам України

Олегу Мусію, Юрію Савчуку, Ігорю Лапіну,

Степану Івахіву, Ірині Констанкевич, Ігорю Гузю,

Сергію Мартиняку

Засоби масової інформації

Голови Волинського обласного

благодійного фонду «Рідна Волинь»,

Голови Волинської обласної громадської організації

«Волинська обласна лікарняна каса»

Глазунова Дмитра Борисовича,

м.Луцьк, вул.Шопена 12а/3,

тел/факс (0332) 24-11-02, 0504382896

                                                                     www.bfrv.volyn.ua   www.volk.volyn.ua

                                                                                        З В Е Р Н Е Н Н Я

Звертаюсь до Вас від імені майже 10 тисяч членів Волинської обласної громадської організації «Волинська обласна лікарняна каса», серед яких є родини загиблих, померлих, пропавших безвісти бійців АТО з м.Луцька з приводу кланового Муніципального бізнесу на хворих в Луцькій міській клінічній лікарні, наслідком якого є бідна і пограбована єдина міська лікарня та пацієнти на фоні непомірного збагачення головного лікаря Лариси Духневич та створення нею умов, які унеможливлюють отримання належної медичної допомоги у цьому закладі.

Причиною звернення до Вас стала публікація у 2017 році в газеті і на сайті «Нова Волинь» статті під назвою «Народні депутати виступили на захист головного лікаря» за Вашими підписами https://www.volyn.com.ua/news/70349-narodni-deputati-vistupili-na-zakhist-golovnogo-likarya.html.

Серед волинської спільноти, медиків, людей, які обізнані із ситуацією, дану статтю називають щитом, яким ділки прикрили і вважають, що захистили свій Муніципальний бізнес на хворих в лікарні.

Про головне. Клановий Муніципальний бізнес складається із ТзОВ «Муніципальна аптека» і членської благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» (МЛК), яка займається збором так званих «благодійних» внесків за обстеження в цій лікарні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна аптека» створена у 2000 році, під яку було використано частину приймального відділення Луцької міської лікарні. ЇЇ засновниками стали тодішній головний лікар С.Костик і начальник управління охорони здоров»я Луцької міськради Федір Кошель в особі голови ЧБО «МЛК». Все це здійснювалося під патронатом куратора медицини – першого заступника Луцького міського голови Святослава Кравчука (нині депутат Волинської обради). Підмінивши поняття «Муніципальна» для окозамилювання громади, ігноруючи інтереси лікарні і лучан, в умовах тотального зубожіння населення та недофінансування медицини, по-шахрайськи вказані чиновники та інші підставні особи (сусідка Кошеля по с.Хотешів Камінь Каширського району Н.Чміль) замість підприємства комунальної форми власності створили товариство з обмеженою відповідальністю і спрямували прибуток у власні кишені, а не на потреби лікарні, як того вимагали їх посадові обов»язки. Для отримання більшого прибутку ціни на медичні засоби були завищені. За 17 років діяльності продажі склали до 200 млн. грн. Ні бюджет міста, ні лікарня не отримали жодної копійки прибутку.

Посадові обов»язки недобросовісних чиновників С.Кравчука, Ф.Кошеля, С.Костик та Статут Луцької міської клінічної лікарні передбачають організацію фінансування ввіреного державою закладу, а не створення приватних структур для власного збагачення. А відтак, право на ці кошти мали бюджет міста та Луцька міська лікарня. Таким чином, збитки держави від цієї оборудки можна оцінювати в еквіваленті недоотриманого прибутку бюджетом міста та лікарнею, а це медичне обладнання та забезпечення лікарні усіма необхідними витратними медичними матеріалами, за які наразі збирають так звані «благодійні» внески. А це, за оцінкою фахівців, сума еквівалентна декільком мільйонам доларів США. З приходом на посаду головного лікаря у 2001 році Лариси Духневич масштаби діяльності аптеки набули широкого розмаху, а директором став її син Андрій Духневич. Варто зауважити, що до цього Андрій Духневич працював юристом цієї аптеки, а отже ймовірно саме він готував усі реєстраційні та установчі документи і причетний до цієї оборудки і підміни понять. Все це працює до нині.

Приклад діяльності ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» (очолює Ф.Кошель) викладений в матеріалах телеканалу ЗІК у програмі «Лікарські таємниці» «Луцька міська лікарня, благодійні внески та невдоволені пацієнти» від 18.06.2016 (можна переглянути на сайті телеканалу ЗІК, або на Ютубі), які журналісти передали в управління національної поліції у Волинській області. Порушено кримінальне провадження №42016030000000151 від 19.07.2016. Хід розслідування невідомий. Відомо, що воно закривалась, потім знову відкривалось через неповноту розслідування і т.п. До поданих матеріалів ЗІКу слід добавити те, що благодійні внески (готівку) збирають чоловік Лариси Духневич Віктор (за МРТ) і син Федора Кошеля Григорій (за УЗД), які вони передають Ларисі Духневич, а вона ретельно записує в зошит орієнтовно хто скільки здав (є в сюжеті)!!! Це і є чорна бухгалтерія, а її касир Лариса Духневич. Багато пацієнтів скаржаться на невидачу чеків.

У підсумку в Луцькій міській лікарні місяцями простоює дороговартісне медичне обладнання, яке дуже потрібне хворим і на ремонт якого завжди бракує коштів. У 2016 році саме через брак коштів довгий час не працював спіральний комп»ютерний томограф, апарат для дробіння каменів у нирках, в результаті чого хворі їздили лікуватися та обстежуватися в інші області! А це реально ставить під загрозу здоров»я і життя пацієнтів. В кінцевому рахунку ремонт обладнання оплачував бюджет міста, а, в свою чергу, це знову збитки держави!

Проведеним аналізом встановлено, що в результаті тіньових схем Духневич-Кошеля масштаби зловживань із благодійними внесками є колосальними. А звіти про їх використання цілковите окозамилювання. Відповідно до сайту, у 2015 році МЛК зібрала 6, 2 млн.грн. Витрати склали 5, 5 млн. грн., з них: на рахунок лікарні – 1 тис.грн, 4, 7 млн.- закупка матеріалів (частина у «своїй» Муніципальній аптеці), 0,9 млн.грн – послуги. Які матеріали, які послуги, куди перераховано нічого не вказано???

За нашими попередніми підрахунками у 2015 році повинно було надійти до 15 млн. грн. благодійних внесків. А лікарня отримала всього 6, 2 млн., але іті виведені невідомо куди. До прикладу, у листі Луцької міської ради від 18.01.2017 року йдеться про те, що протягом 2015 року на СКТ (спіральний томограф) проведено 3634 обстежень, з них 1217 (33, 5%) пільговим категоріям населення та 298 (8, 2%) за невідкладними станами. Залучено від пацієнтів 614 825 грн. В середньому 169, 19 грн. на одне обстеження. З листа свідчить, що 41, 7% обстежень на СКТ здійснюються безкоштовно, що не відповідає дійсності і є скоріше насмішкою. І хто ж ці пільгові категорії, якщо навіть бійцям АТО воно проводилось платно?

Рахуєм разом: вартість СКТ складала 300 грн , 250 робочих днів, 30 обстежень щоденно – виходить сума 2 млн. 250 тис. грн. Нехай 10-15% пільговики. Отже грошових коштів від благодійних внесків недоотримано майже втричі. При ефективному державницькому менеджменті сума в 6, 2 млн. повинна була надійти лише із СКТ, КТ та МРТ. А ще збирають кошти за УЗД, ЕХО серця, рентген, фіброгастро, біохімічні та баканалізи, за поступлення в лікарню, за операції, за палати та за багато чого іншого.Виникає питання де наші гроші?

Наші припущення і розрахунки, що велика частина благодійних внесків, які збираються МЛК у Луцькій міській лікарні знаходиться в «тіні» підтверджуються інформацією 12 каналу: «За підрахунками управління охорони здоров»я завдяки автоматизації бюджет лікарні може поповнитися вдвічі» (сюжет 12 каналу на ютубі від 25 листопада 2017 року).

Окрім того, незрозумілим є і те, куди йдуть зібрані кошти, усі звіти на сайтах і в пресі – відверте окозамилювання. А насправді – неефективний і марнотратний менеджмент, або розкрадання. Медичне обладнання в лікарні застаріле, рентген апарат зношений радянського зразка, навіть вікна не спромоглися замінити, фасад з непривабливими стінами!!! 

likarnya-1

likarnya-2

likarnya-3

          (ФОТОФАКТ) Навіть потрісканий фасад Луцької міської лікарні поїдає пліснява та грибок

Натомість за зібрані в лікарні «благодійні» внески закуповують автомобіль для начальника управління охорони здоров”я Ф.Кошеля ВАЗ АС 0024, суми еквівалентні мільйонам доларів списані на різні не медичні потреби (ремонтні, будівельні, охоронні, консультаційні і т.п.), закуповуються квіти, газети і журнали на тисячі доларів, мобільний телефон за 1 тис.у.о., меблі, проводиться свято квітів і т.п. На особливу увагу заслуговує створене ТзОВ «Шкід» (Швидка консультативна інтелектуальна допомога, ЄДРПОУ 35963626), засноване МЛК і Ф. Кошелем у 2008 році із статутним капіталом еквівалентом 10 тис. доларів (очевидно із цих же благодійних внесків) і яке очолив водій Ф.Кошеля Іван Гайовий, а номер телефону у реєстрі співпадає із номером приймальні начальника міського управління охорони здоров»я Ф.Кошеля! Десяток років водій надає їм же юридичні і аудиторські послуги за ці ж благодійні внески!!! І де та межа здорового глузду і жадібності? Окрім того, МЛК закуповує значну кількість ліків для лікарні. Куди вони йдуть і для кого, якщо навіть родини загиблих, померлих та пропавши безвісти учасників АТО та наші бійці-герої і їх сім»ї майже за всі ліки платять. Очевидно, вони йдуть для тих, хто і лобіює інтереси чиновників.

На цьому фоні родина головного лікаря Лариси Духневич і її зятя прокурора Ю.Новосада збагатилася чималими статками, які несумісні ні з доходами ні з анкетою доброчесності прокурора, яку Новосад підписав власноруч. Зокрема, вони володіють: 4 маєтки (2 в Луцьку, 2 в с.Лище), 7 квартир і офісів, 8 земельних ділянок, 4 авто, катер тощо. За оцінками фахівців, в одні лише маєтки в с. Лище вкладено до 1 млн. дол. США. Я би ніколи не звертав увагу на ці статки, якби їх походження не було пов»язане із діяльністю в лікарні «Муніципальної аптеки» і «Муніципальної лікарняної каси». Оці статки-це гарантія правдивості моїх звинувачень.

Підсумовую. Саме після того, як я підняв дане питання публічно, зробив це особисто і відкрито, в газеті і на сайті «Нова Волинь» була опублікована стаття під назвою «Народні депутати виступили на захист головного лікаря». Переконаний, що Ваша позиція, скріплена Вашими підписами у цьому листі сформована під впливом неправдиво наданої інформації Ларисою Духневич, можливо Федором Кошелем або Святославом Кравчуком, яких десятиліттями прийнято було вважати взірцевими та моральними керівниками. А вони, я вважаю, виявилися звичайними шахраями, спритниками не гідними займаних посад. Дуже прикро, що вони втягнули і Вас, як і багатьох інших людей в цю неприємну історію. Для чого? Тому що, якби правоохоронці відреагували, то до суворої відповідальності необхідно було б притягувати всю родину Духневичів-мільонерів, які фактично приватизували комунальний заклад. Сподіваюсь, вони помилково отримали тимчасове авторитетне прикриття.

Я неодноразово протягом 2017 року звертався до Генеральної прокуратури, МВС, НАБУ, НАЗК, в місцеві органи. Натомість маю декілька папок відписок, а родина Духневич за цей час встигла переоформити частину майна. В ході моєї боротьби з неприкритим шахрайством на мене чиниться шалений тиск. Порушені кримінальні провадження, 2 з яких вже закриті за не підтвердженням. Більше десятка ухвал суду, обшуки, перевірки, допити, вилучена на офісі вся комп’ютерна техніка, телефони співробітників, вилучена фінансова і інша документація. Через окремі ЗМІ подається неправдива і тенденційна інформація про мене і організації, які я очолюю з одночасним «відбілюванням» Духневич і МЛК. Проти кого працюють наші правоохоронці? Проти громадської організації, яка упродовж 13 років допомагає людям і забезпечує те, що не може сповна надати держава. Можна лише додати, що зяті С. Кравчука і Л.Духневич В.Хвищук та Ю.Новосад займають керівні посади в обласній прокуратурі. А представник поліцейської комісії від Волинської обласної ради член політичної партії «Свобода» Сергій Кудрявцев є директором ГО «ЛКДС», керівниками якого є ті самі С.Кравчук і Ф.Кошель і платять йому зарплату.

Я піднімав також дане питання на комісії Луцької міськради з питань охорони здоров»я (відео додаю), де чітко поставив два справедливі питання: 1. Яка частка від прибутку Муніципальної аптеки отримала лікарня? 2. Де розцінки на обстеження в лікарні, про які неодноразово говорилося на нарадах? Після цього Лариса Духневич розірвала в односторонньому порядку договір на обслуговування членів ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса» в лікарні (працюємо за принципом страхової медицини) незважаючи на те, що нами були виконані усі договірні зобов»язання. В результаті, ми не можемо обслуговуватися у своїй же лікарні. Хоча за свої Статутом лікарня належить територіальній громаді. У підсумку члени ВОЛК, а їх майже 10 тисяч із різних районів області і Луцька, члени родин загиблих, померлих, пропавши безвісти бійців АТО не можуть отримати своєчасну допомогу в лікарні саме через Духневич!!! Ми ж здійснюємо відшкодування людям по чекам, замість того, щоб допомагати одразу в лікарні. Втрачає і заклад, адже ми регулярно перераховували кошти за обстеження на лікарню. Але кому цікаво, щоб кошти йшли прямо на лікарню?

Паралельно Духневич і Ко публічно та кулуарно подають неправдиві звинувачення щодо мене, починаючи від рейдерського захвату лікарні закінчуючи вбивством! Так, і Духневич і Кошель офіційно звертались в поліцію, що я їх хочу вбити! Мета дискредитувати мене в очах громадськості, «віджати» ВОЛК, про що вони заявляли публічно, а мене-під суд!

З урахуванням викладеного, прошу Вас вникнути в ситуацію та стати на захист громади Луцька і волинян, зробити свою справедливу оцінку Муніципальному бізнесу у Луцькій міській лікарні і ініціювати перевірку наведених фактів правоохоронними органами та відкликати свої підписи під статею, яка фактично стала сигналом «Стоп» для багатьох, хто хотів долучитись до викриття цих оборудок.

Що стосується мене особисто, то я завжди відповідаю – подивіться на мої справи www.bfrv.volyn.ua

Свою позицію про те, що необхідно зробити, щоб допомогти в Луцькій міській лікарні пацієнтам, які і так поставлені на межу виживання, я виклав у відео зверненні на каналі Ютуб під назвою: «Муніципальний бізнес у Луцькій міській лікарні Лариси Духневич, Ф.Кошеля, СвятославаКравчука»

  Також на каналі Ютубе Ви побачите ряд викривальних матеріалів щодо цієї теми, зокрема  

Сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку.

   З повагою,  Д. Глазунов                                                                                                                                                                 22.03.2018

   Василь Луцький, Наша версія

nufa

nufa

Гоп — «Стоп коррупции» ломится в ВР.

Гоп — «Стоп коррупции» ломится в ВР. Богдан Хмельницкий — впереди на «краденном» коне


В последнее время обращает на себя внимание общественная организация «Стоп коррупции». Потому что ее присутствия слишком много в разных районах, регионах и направлениях. Поневоле возникает вопрос – откуда у членов неприбыльной общественной организации столько свободного времени, чтобы таскаться по акциям в разных областях Украины? Видать, они не работают и не имеют семей. А если «стопкоррупционеры» все же работают и учатся, то каким образом им удается так часто организовывать заказные мероприятия? Но, возможно, спецакции, потасовки, зарисовки, вмешательство в разборки юридических и физических лиц и есть основное место работы этих товарищей?

Подобные вопросы побуждают выяснить на что же живут и за какие средства устраивают протесты активисты, и платят ли они налоги?

Полученной из разных источников информации оказалось достаточно, чтобы остался только один вопрос – возможно ли прекратить деятельность этой ушлой якобы неприбыльной, зловредной, антиобщественной конторы в максимально короткий срок?

Как гражданин Украины, журналист и правозащитник, давно занимающийся вопросами борьбы с коррупцией, утверждаю, что деятельность упомянутых и им подобных гиперактивных многопрофильных «гусей и аленей» в погоне за нелегальными доходами крайне негативно влияет на поголовье и мышление лохов, биомассы и офисного планктона в нашей стране. Особенно с учетом того, что горе-борцы самым наглым образом пытаются завладеть наиболее прибыльными нишами на рынке предоставления общественных услуг и производства джинсы при отжиме и переделе бизнесов, вступив в неприлично близкие, на мой взгляд, откровенно коррупционные отношения с прокуратурой Киевской области.

Иначе невозможно объяснить, за какие исключительные заслуги члены «Стоп коррупции» публично объявлены прокуроратурой Киевской области чуть ли не ротой особого назначения при надзорной инстанции области и наделены особыми полномочиями, без чего разгулявшийся на Киевщине беспредел (в частности, при намыве песка) прокуроры самостоятельно победить, якобы, не способны.

Итак, «избранные» общественники были определены и названы прокуратурой Киевской области 11 августа 2017 года в ходе совместной пресс – конференции. Среди особо приглянувшихся прокурорским оказался журналист и глава ОО «Стоп коррупции» Роман Бочкала, соратником которого является Богдан Хмельницкий (Майданюк). На личностях этих персонажей — спасителей Украины от первопричины всех бед, как на ярких примерах, следует остановиться поподробнее, ведь народ имеет право знать своих героев.

Невозможно не заметить, что члены «Стоп коррупции» заметно активизировались в преддверии выборов в Верховную Раду.

Не высокопоставленные ли дядьки намереваются сделать из них карманных нардепов, проведя через партийные списки, что случалось в истории украинского парламентаризма уже не раз? Будущих избранников, как обычно, вначале внедряют и используют в нужных массовках, теневых и грантовых схемах, прилично оплачивая их труды и попутно раскручивая в медиа.

Нонсенс, но именно ради таких «героев» зарубежные «сочувствующие» из ЕС и США требуют от Украины не подвергать декларированию доходы общественников — борцов с коррупцией. Поэтому, пользуясь отсутствием контроля доходов от непыльной деятельности, «надежды нации», набивая карманы на обкатанных годами теневых схемах разграбления страны, окончательно погубили саму идею подлинных общественных правозащитных движений, превратив ее в доходный бизнес.

Многие из «антикоррупционеров» живут, как минимум, не хуже известных «решал». При этом наносимый псевдоборьбой ущерб национальным интересам Украины в виде полного разочарования нации в эффективности общественных движений ничуть не меньший, чем ущерб от преступных действий и бездеятельности давно ссучившихся, до мозга кости коррумпированных силовиков, правоохранителей и чиновников различных ведомств, задействованных в прибыльных темах.

Коммерческие тайны активистов – бессребреников

Обычно члены «Стоп коррупции» промышляют участием в громких коммерческих скандалах на одной из платежеспособных сторон конфликта в таких направлениях, как транспорт, скандалы по новостройкам, торговля общенациональными недрами, лесом, «урегулирование» депутатских и прочих серьезных разборок. О чем, кстати, написано множество статей, но ни на одну из которых прокуратура не отреагировала.

По факту, работенка названных героев сводится к пособничеству в рейдерстве или переделе сфер влияния. Ярчайшим примером «борьбы» на данный момент может служить роль прокурорских активистов в разгорающемся между фирмами конфликте из-за намыва песка в Киевской области. Вернее, из-за желания заинтересованных лиц, на стороне которых, судя по всему, «играют» наши герои, монополизировать этот бизнес.

В названном регионе более 40 злачных спорных песчаных клондайков. Из-за дележа прибылей от которых беспрерывные терки на разных уровнях становятся более жесткими при смене «смотрящих» из разных структур. Как известно, песок является основным сырьем для каждого производства стройматериалов, для каждого строительного бизнеса. Поэтому, прибыль разработчиков каждого карьера напрямую зависит от связей с потенциальными потребителями песка. В итоге за намыв песка воюют несколько бизнес-групп. Каждая из которых обвиняет оппонентов в нелегальном намыве, привлекает активистов для массовки и журналистов для придания конфликта огласке. В результате выигрывают, как правило, не те, кто работает законно, а сторона, у которой круче крыша. При этом случай, когда прокуратура официально назначила себе помощников из числа активистов и журналистов для, очевидно, разборок с неугодными, еще не было.

Таким образом, есть основания полагать, что 11.08.2017 года прокуратура Киевской области публично отдала предпочтение одним активистам и журналистам перед другими, ибо в Киевской области зарегистрировано несколько десятков действующих антикоррупционных ОО и не меньшее количество СМИ. Какой-либо общедоступной информации о проведении конкурса и отборе наиболее профессиональных в этой сфере представителей общественности и масс медиа для помощи прокуратуре никто не объявлял.

http://stopcor.org/u—prokuraturi—kiyivshhini—prezentuvali—kontseptsiyu—spivpratsi—z—gromadskimi—organizatsiyami—zhurnalistami—organami—vladi—u—sferi—borotbi—z—koruptsiyeyu/

К тому же, если бы конкурс был проведен, то названные любимчики его бы однозначно не выиграли. Но прозрачный кастинг прокурорам, понятно, не был нужен, поэтому есть основания полагать, что надзорное ведомство Киевской области в данном случае дало «добро» на прикрытие и защиту интересов определенных лиц, возможно, нарушающих закон при намыве. Тем более, что из анализа общедоступной информации видно, что «подзащитные» «Стоп коррупции», будь-то добытчики песка, руды, янтаря или представители иного прибыльного бизнеса, на потерпевших, требующих восстановления справедливости, совершенно не похожи, а, скорее наоборот, являются нарушителями закона, но, вероятно, находятся под крышей прокуратуры и прикрытием массовки от «Стоп коррупции».


Продолжение:  Наталья Сидорова, специально для Нашей версии

nufa

nufa

Стоп Бочкала. Стоп Хмельницький. Стоп здирництво (ВІДЕО)

Кризові явища в економіці торкнулись і ринку видобування піску. Великі підприємства почали нести збитки через нелегальних старателів. Природно, що у Києві та Київській області бізнесмени вирішили прибрати з ринку тих, хто працював незаконно. Підприємцям допомагали члени ГО “Стоп корупції”, які згодом почали вимагати гроші з легальних видобувачів піску за невтручання у підприємницьку діяльність.

foto

Першу скрипку у боротьбі з нелегалами потаємно грав “Київській річний порт”. Безпосередньо фінансував цю роботу Юрій Бродський, син відомого співвласника порту — Михайла Бродського.

Навесні минулого року до “роботи” приєдналась організація “Стоп корупції” на чолі з координаторами Романом Бочкалой та Богданом Хмельницьким.

Бочкала і Хмельницький завзято взялись за справу. Проте “браконьєрів ”  на ринку на той час майже не залишилось. Тоді “Стоп корупції” стала блокувати інші фірми, які працювали цілком законно.

Достеменно невідомо, чи координували “громадські активісти” свої дії з Бродським.  Але “Київській річній порт” в альянсі зі “Стоп корупцією” суттєво збільшив свої прибутки.

Аби показати свою “роботу” спонсорам, “Стоп корупції” проводила галасливі піар-акції. Наприклад, знесла ворота у Ходосіївці. Там колись була точка з видобутку піску, але на той час вона майже рік не працювала.

На озері Тягле стопкоровці за допомогою бульдозеру розрівняли піщану суміш. Збитки підприємців склали суму від 500 тисяч до мільйона гривень.

“Під шумок” будівництва спортивного майданчика на озері Тягле молодики зі “Стоп корупції” вивезли  10 вантажівок піщаної суміші. Тобто, просто вкрали! Цей факт зафіксований органами Поліції, проте підозри нікому не оголошено.

У журналістів опинились скрін-шоти листування одного з пісочних активістів зі своїми спонсорами. Можливо, повідомлення належать саме Бочкалі або Хмельницькому?

01

За деякими свідченнями, рядові “антикорупціонери” отримували від 100 до 200 гривень за “наїзд”. При цьому керівники “Стоп корупції” від різних фірм отримували суми з трьома нулями. У доларах.

02

Тим часом, антикорупційний проект набирав обертів. Роман Бочкала став частим гостем на ефірах. Навіть на “президентському” 5 каналі з’явилась програма “Стоп корупції”. Це дозволило псевдоактивістам наблизитись до верхівки силового блоку.

03

Цілком вірогідно, що Бочкала і Хмельницький спіймали зіркову хворобу і втратили почуття небезпеки. Одного дня вони припустились фатальної помилки, а саме: почали шантажувати великий пісочний бізнес. Жертвою комбінаторів тепер міг стати “Київській річний порт” і навіть сам Юрій Бродський. Є епізод, коли за невтручання у роботу підприємства Бочкала і Хмельницький через посередників ніби вимагали від бізнесмена 15 тисяч доларів. Данина мала надходити щомісяця.   Це важко спростувати, адже погрози зловмисників синхронно підкріплювались вилученням техніки. Слідчі Водної поліції працювали без вихідних, і в день, і вночі. При цьому поліцейські  не надавали підприємцям жодних документів.

Вилучення техніки відбувалось незважаючи на те, що суди регулярно відмовляли в арешті майна. Проте Водна поліція за заявами молодиків відкривала нові і нові провадження. А “Стоп корупції” чинила на на суддів неабиякий публічний тиск.

У вересні цього року керманичі  “Стоп корупції” стали фігурантами кількох кримінальних проваджень. Зараз СБУ і Генпрокуратура виконують необхідні слідчі дії.  Громадська афера імені Бочкали і Хмельницького наближається до логічного кінця.

Наша версія


nufa

nufa

Як протидіяти поліцейському і “громадському” тероризму

До Вашої уваги — фрагмент інтерв’ю з Віталієм Коломійцем, адвокатом АО «Ореховський та Коломієць», яке він дав в рамках розслідування “Пісочна війна”. Нагадаємо, що розслідування здійснюється партнером “Нашої версії” — Інформаційним бюро Security UA.

Журналист: Пане Віталію, скажіть, що зараз, за Вашими спостереженнями, відбувається на рику видобування піску?

Віталій Коломієць: Іде звичайна антимонопольна, антиконкурентна, точніше, монопольна антиконкурентна діяльність, з використанням усіх можливих методів. Сильніші вибивають слабших. Богато претензий до дії конкурентів, які заявляються через так звані громадських активістів або псевдожурналістів. Ці дії зводяться до блокування нібито незаконної діяльності.

І тут постає дуже цікаве питання. Що саме є в Україні незаконною діяльністю? Відносно такого виду діяльності, як чистка русел і інвестиційних договорів, які укладають підприємства з Держводагентством на виконання проектних робіт з розчищення русел, і в якості плати беруть собі частину того природного ресурсу, який вони піднімають разом зі сміттям і потім, після певної обробки, реалізують його, — то такий вид діяльності абсолютно законний.

Те, з чим на практиці стикнулись наші адвокати, я називаю “міліцейським тероризом”. Коли в таких підприємців вилучалась техніка, яка коштує сотні тисяч доларів, коли блокувалася їхня діяльність, пізніше заарештовувалась їхня техніка…. Посилаючись на таку правову позицію, що ця діяльність не є якійсь незаконною, це не є злочином, відтак і обґрунтованість такої підозри як достатнім заходом для арешту техніки… Нам вдалося у десятках випадків скасовувати арешти по таких справах, повернути техніку підприємцям.

Скажу більше: прокуратура і слідчі, які інколи прикриваючись так званими “активістами”, дуже жалюгідно себе показують на суді. Коли їх запитують — чим це заборонено? — вони навіть назвати не можуть.

В підсумку у нас немає жодного залишеного під арештом технічного засобу. Підозри в цих злочинах — вони не можуть бути апріорі обґрунтовані. Ось у чому суть. Тому люди не повинні боятися себе захищати.

У нас були випадки, коли техніку пошкодили під час транспортування, зламали механізми запалювання… Що тут важливо в таких випадках: коли вилучають техніку, у протоколі обшуку треба детально описувати: у справному стані, без видимих пошкоджень, заводиться, іде, показники спідометра… Якщо цього не зробити, звичайно, можуть зловживати: міняти якісь агрегати, вузли, деталі…

Судді за останніх 3-4 роки просто втомились безпідставно виносити ці рішення. Коли він (слідчий — Ред.) один раз прийшов нат е саме місце, отримав ухвалу про обшук, слідчій рік не вчиняє ніяких дій, рік не повідомляється про підозру, рік просто техніка у когось заблокована, поки людина не звертається до адвокатів , і вони не скасовують цей арешт. Слідчі дії не проводяться. Задача — вилучити і заблокувати бізнес!

zahvat_bereti-1

Більш того, інколи вони так роблять, коли вже є рішення суду про скасування арешту і повернення техніки, вони це рішення не виконують. Ховаються, на лікарняний, ще якісь видумки, слідчі з прокурорами видумають. Тут теж не треба боятись, треба ініціювати кримінальне провадження за умисне невиконання судового рішення. І тоді все вийде “веселіше”, і слідчий розуміє, що це не якесь начальство їх попросило помогти якомусь доброму підприємцю, а це їхня конкретна відповідальність, яка скажеться на їхній кар’єрі.

Зі своєї сторони ми протидіяли тим, що порушували кримінальні справи проти слідчих, і це дуже ефективний механізм захисту.

Я вам скажу, ми більш активно допомагали підприємцям в протидії поліцейському тероризму в минулому році, то всім так званим активістам я відкрито заявляв, що зміст всієї цієї активності зводиться до того, щоб монополісту підняти ціну на тону піску. Коли вона тоді 40 гривень тонна коштувала, зараз вона за 100 гривень, може вже і 140 вже коштує.

Коли одни, прикриваючись лозунгами екології, розказують, що діяльність одних, та сама технологічно тими самими засобами, тими самими процесами є екологічною, а діяльність точно таких самих, просто у одних документи дозвільні від держави червоного кольору, в інших — жовтого. Ти, у яких жовтого — вони вже злочинці, бо роблять щось неекологічно. Це, звичайно, проблема. За контролем за тими, хто має документи, так і за тими, хто їх не має. Але екології це ніяк не допомагає.

Доводилось стикатися зі “Стоп корупції”, і настільки смішно, що в деяких справах ми приїжджали — нас запрошували на слідчі дії, — і, наприклад, в клієнта вилучали техніку, так всю слідчу дію і всім процесом слідчої дії — вилучення, підготовки протоколів, — командували так звані “активісти”. Слідча ти слідчий закривався у машині, а ті усім командували — нанимали дорогущих взломщиків, дорогущі трали, зламували техніку, вантажили її, вивозили, платили за зберігання, — слідча просто виконувала роль “весільного генерала”, підписуючи протокол.

Ж.: і як це відбивається для держави?

В.К.: Звичайно, це для держави — величезний мінус. Основним замовником і споживачем цієї сировини є сам український народ і українська держава з усієї її економікою. Тобто, основна претензія до тих, хто видобуває сировину на підставі інвестиційних угод з Держводагентством, у тому, що вони не платять рентні платежі. Але ті рентні платежі настільки мізерні, умовно кажучи, це 5 %, . Тобто, якщо б був конкурентний ринок, де ціна буда встановлена на рівні 40-50 грн. за тону, держава з цього отримувала 2 грн, так? 2,5 гривні за тону. То зараз, коли ринок монополізується, ціна стає 100-150 грн за тону. Держава отримує 10 грн. рентного платежу, але ціну для економіки і інфляції збільшує у 2 рази. Це дороги, це будинки, це усі будівельні матеріали.

Ж.: За Вашими спостереженнями, які прізвища, народних депутатів, мабуть ,людей з інших гілок влади стоять за цим бізнесом?

Я вам скажу так, що на жаль, Україна, як держава, дуже на прикру жаль багата сировиною. І усю цю сировину розподіляє влада. І у зв’язку з цим всі ці люди, які йдуть до влади, вони йдуть щоб мати можливість бути причетними до розподілу цієї речовини. А враховуючи нашу службу геології та надр, яка не забезпечує функціювання прозорого ринку, особливо в минулі роки.. якщо ти не маєшь владних покровителів, то ти нічого не отримаєш. Або отримуєш за дуже великі гроші, але все одне це керівництво поділиться з владою, щоб мати протекцію…

Тому неважливо, які прізвища… З десяти — п’ять прізвищ народних депутатів будуть пов’язані з сировиною, надрами і піском — тому що він видимій, його об’єми величезні, потреба в ньому — величезна. Ціна зараз, ви бачите, як піднімається….

Ця війна закінчиться або перемогою монополістів, або якісь середнячки і дрібні підприємства устоять і створять якусь асоціацію між собою і установлять рівні, чесні правила. І будуть розуміти, що дотримання цих правил — це є їхня цінність, це є їхня гарантія захисту їхнього ж бізнесу. Я дуже розраховую на те, що ринок не буде монополізований, я за те, щоб кожний в Україні мав можливість створити і продати, а не знаєте, як активісти, бігають: “отнять і поделить”.

Суто ідейно я хочу сказати, що ми все одно переможемо, Україна здобуде реальне верховенство права. Підростає молоде покоління, яке вже не живе в режимі дозвільних процедур, насаджених радянським союзом.

Наша версія

nufa

nufa

Мер Глухова Мішель Терещенко опинився на шляху проросійського де

Міський голова м. Глухова Сумської області Мішель Терещенко заявив про замовну інформаційну кампанію проти нього з боку почесного президента медіа-холдингу «Ера-медіа», народного депутата України Андрія Деркача. Головним виконавцем кампанії пан Терещенко назвав координатора проекту «Стоп корупції» Романа Бочкалу.

tereshchenko_

Про це міський голова заявив 01.09.2017 р. під час інтерв’ю столичним журналістам «Нашої версії», які завітали до Глухова на день міста.

«У себе в кабінеті я дав інтерв’ю журналісту  «Стоп-корупції» Наталії Мальцевій і відповів на усі її запитання, — сказав пан Терещенко. — Проте коли вони зробили репортаж, він отримав назву «Глухівська народна республіка». Як це таке можливе?!! У цьому репортажі вони у негативному світлі показали мого заступника, юриста, члена виконкому, проте не було жодного слова від мене. Тому я вважаю, що вони працювали «на замовлення».  Мета цієї кампанії – позбавити мене моєї команди».

Мер зазначив, що розмір гонорарів журналістів, які працюють проти нього, становить близько двох тисяч доларів.

Також мер розповів про свою зустріч з координатором «Стоп-корупції» Романом Бочкалою, яка відбулася після показу репортажу на «5 каналі». «У мене був шок. Я не розумів, чому «президентський» канал показав такий репортаж. Я телефонував на канал, проте мені сказали, щоб я звертався до Романа Бочкали. Ми зустрілися з ним у Києві, в ресторані. Моє враження, що Бочкала працює на замовлення за гроші. Це — погано», —  підвів рису пан Терещенко.

Фрагмент эксклюзивного інтерв’ю з мером Глухова Мішелем Терещенко – за посиланням.


Нагадаємо, що у липні ц.р. Мішель Терещенко особисто намагався зупинити нелегальне видобування піску у м. Глухові; у той же час у Києві Роман Бочкала особисто курує проект «Стоп корупції» щодо перерозподілу ринку видобування піску на користь ТОВ «Київський річний порт», яке пов’язують з родинами Нестора Шуфрича та Михайла Бродського.

Довідка.

Мішель Терещенко народився у 1954 році у Парижі, тривалий час працював у американській компанії з дослідження морських глибин, працював директором-розпорядником міжнародних проектів; засновник громадської організації «Центр активних глухівчан» та благодійної організації «Фундація спадщини Терещенків»; з листопада 2015 року — міський голова Глухова.

Андрій Деркач народився у 1967 році у Дніпропетровську, у 1993 році закінчив Академію Міністерства безпеки Російської Федерації, з 2010 по 2013 рік був членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви; багато років обирається народним депутатом по мажоритарному округу, до якого входить м. Глухів.

Наша версія, Київ-Глухів-Київ

nufa

nufa

Глухів святкує, деркач інтригує, а стоп корупції провокує (відео

Журналісти «Нашої версії» 1 вересня ц.р. відвідали м. Глухів Сумської області. І одразу опинилися в атмосфері дивовижного свята: глухівчани святкували День міста. Люди гуляли, розважалися, розглядали товари місцевих виробників, дарували одні одному квіти і чудовий настрій.

Трохи «відірвалася» і наша знімальна група. Проте не забули ми і про мету візиту: подивитись, що саме відбувається у Глухові, чи довіряють мешканці своєму меру Мішелю  Терещенку, яким чином поводить себе опозиція, і чи поважають вони свого столичного депутата Андрія Деркача?

Власне, про це йдеться у новому фільмі «Нашої версії». До Вашої уваги – перша серія. Дивіться уважно – цього не покажуть владні телеканали. І при нагоді вирушайте до Глухова. Це насправді шикарне місто!



g_1

Наша версія, Київ-Глухів-Київ

nufa

nufa

У Глухові посіпаки Деркача нищать пам’ятку національного значенн

bezymyannyj1

Як повідомила Олена Терещенко-Єскіна на своїй сторінці ФБ, 1 вересня 2017 року в Глухові, що на Сумщині, чинилися протиправні будівельні роботи з реконструкції Трьох-Анастасіївської церкви – пам’ятки національного значення.

«Всупереч повідомленню Міністерства культури про їх зупинку, роботи тривають! «Прострочений» в. о. директора Національного заповідника «Глухів», регіонал, депутат «Волі народу» О. Савицький, «дахуючи» знищення пам’ятки, нахабно вводить міністра культури Є. Нищука в оману! Свідками свавілля виявилися всі глухівчани, які взяли участь в урочистостях з нагоди Дня міста, організованих поряд з Собором. «Акробати» на даху церкви не зупинялися навіть під час виконання державного гімну України та хвилини мовчання на честь загиблих воїнів», – пише Олена.

bezymyannyj

Глухівчани підтримали свого міського голову Мішеля Терещенка

Далі Олена Терещенко-Єскіна повідомляє, що біля Собору зібралися глухівські активісти, представники громадськості, депутати Глухівської міської ради, Герої АТО та учасники Революції Гідності, міський голова та представники ЗМІ – всі вони були обурені свавіллям.

bezymyannyj2

Зупинили вантажівку з будівельними матеріалами

bezymyannyj8

Взяли під громадський арешт представників забудовника, які транспортували будівельні матеріали, та здали їх поліції

bezymyannyj6

Представники забудовника не мали жодних документів на вантаж та відрядження

bezymyannyj7

Поліцію примусили виконувати ЗУ «Про поліцію» та здійснити оперативно-розшукові заходи, встановити особи правопорушників, накласти арешт на знаряддя та матеріал для протиправного будівництва

Примусили також встановити особи людей бандитської зовнішності, які миттєво з’явилися на місці та розпочали погрожувати мені та активістам.

bezymyannyj3

«Місцевий авторитет №1»

bezymyannyj4

«Місцевий авторитет №2» погрожує глухівським активістам

bezymyannyj10

Але всім «місцевим авторитетам» наші Герої АТО миттєво роз’яснили правила поведінки та супроводили до поліцейської автівки. Вони лише встигли викрикнути щось про Донбас відверто сепаратистського змісту

bezymyannyj5

Також поліції був переданий ідентифікований громадою організатор забезпечення протиправних будівельних робіт, який визнав, що його фірма постачає лише будівельні матеріали на замовлення УПЦ Московського Патріархату

bezymyannyj9

Хоча отець УПЦ МП переконував присутніх журналістів, що це не матеріал для будівництва, а дрова(?!)

bezymyannyj11

Але які ж це дрова?!

«Глухівський міський голова Michel Terestchenko надзвичайно вдячний всім неймовірним захисникам пам’ятки за підтримку та неоціненну допомогу у зупинці протиправних робіт з нищення унікального Собору, побудованого його пращурами, де знаходиться їх поховання,та просить глухівчан у випадку виявлення їх поновлення – негайно викликати поліцію та повідомляти його особисто!», – попрохала пані Олена.

«Одночасно у Києві, біля Мінкульту, відбулася акція протесту! Щиро дякуємо Олену Іванову та «Труханівська Січ» за винесення питання трощення Собору та «простроченого» директора Національного заповідника «Глухів». Пане Міністре культури, як довго ще триватиме знищення пам’ятки національного значення та культурної спадщини України?», – завершила свій пост Олена Терещенко-Єскіна.

Паралельно на протязі довготривалого часу місцеві мешканці спостерігають, як Глухів атакують групи незрозумілих молодиків та дівчат, серед яких засвітилися так звані антикорупціонери проекта Парцхаладзе «Стоп Корупції», після чого на президентському п»ятому каналі виходять фейкові новини з голословними звинуваченнями місцевої влади у сепаратизмі.

18983128_1766572856692205_1375598677_n18982996_1766572776692213_2062494418_n18816334_1766572936692197_958735611_nscreenshot_3

ОЗГ, якій доводиться протистояти глухівчанам і міському голові Мішелю Терещенку

Як вірно пише Олександр Кравчук на своїй сторінці у ФБ, Мішель Терещенко – ледь не єдиний з українців (а точніше – один з небагатьох – ред.), народжених на Заході, хто повернувся в Україну будувати справедливу, європейську країну.

З родини Терещенків вийшли видатні підприємці, будівельники, меценати, українські державотворці…

rodina-tereshhenkiv

Династія меценатів сім’ї Терещенків

Обраний мером батьківщини своїх предків – міста Глухова, Терещенко прагне в колишній гетьманській столиці створити приклад європейського міста для України.

А чим примітна родина Деркачів?

Погрози, спалення авто дружини, напади «тітушок», замовні справи, бруд, саботаж – феодальна система хоче залякати й вигнати Мішеля з батьківщини, не дати можливості показати людям – можна жити так, як належить жити людям.

derkach-3

Відданий посіпака «братньо»-ворожого «русского мира» Андрій Деркач

За всім цим стоїть на Сумщині саме Андрій Деркач – випускник академії ФСБ Москви 1993 року, син колишнього голови СБУ Леоніда Деркача, котрий в 1995-1998 рр. очолював Держмитслужбу України. У 1998-2001 рр. вже очолював СБУ.

derkach-starshij

Леонід Деркач

Свого часу Деркач-старший очолював відділ КДБ на Дніпропетровському ракетно-будівному заводі-гіганті «Південмаш», одним з керівників якого був майбутній президент України Леонід Кучма. Вони навіть породичались — дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами.

derkach-1

Правопуч від Кучми – Андрій Деркач

Як згадує А. Деркач, він «зростав в сім’ї Кучми …сидів у нього на колінах». Тому невипадково, як стверджує ряд джерел, виявився хрещеником Кучми, за правління якого покладено початок олігархічного пограбування України, першим серед них став його зять Віктор Пінчук.

derkach-2

Зять-олігарх і тесть-президент

«В дитинстві я дивився фільми про сіцілійську мафію, я не знав, що побачу мафію «наживо». В Україні 99 відсотків людей, з якими я зустрічаюся, – гарні люди, вони прагнуть жити в щасливій країні. Перешкоджає невеличка кількість мафіозі, яка прагне залишити країну під своєю владою» – говорить Мішель…

Саме за каденції Кучми та його кума тоді й зорганізувалась мафіозна система, структурувалася й вкрала перші капітали. 158 млн. доларів – статок «успішного менеджера» Деркача. Бандити, поліція, прокуратура, СБУ, власні теле-радіо-канали…

«Кісткою в горлі» для подальшого панування на Сумщині нардепу багатьох скликань А. Деркачу став Мішель Терещенко…

Два прізвища, два роди, дві історії, два світи…

Терещенки – підприємництво власними зусиллями, талантом, безліччю будівель, меценатство – лікарні, музеї, бібліотеки, церкви, видатні твори, навчальні заклади для України…

Деркачі – побудова корумпованої мафіозної системи, вбиті журналісти, «закон 16 січня», Небесна Сотня, війна, пограбування, купання в розкоші…

Щоб не бути голослівними, наведемо рядки зі статті «Нардеп Деркач «наїхав» на заступника начальника СБУ» (https://ord-ua.com/2017/07/16/nardep-derkach-nayihav-na-zastupnika-nachalnika-sbu/):

«В кінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який в свою чергу тісно пов’язаний з російським ФСБ і особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі — свої люди.

mogilevich

Андрія Деркача називали представником «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Могилевич — мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії і України до США. Він — один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї і ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції і відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом.

На плівках Мельниченка зафіксовано розмову Кучми і Деркача про Могилевича, який свідчить, що глава СБУ мінімум двічі зустрічався з мафіозі в Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» в 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви в серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу і «алюмінієвому королю» Росії Михайлу Чорному, також тісно пов’язаного з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом — одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії».

derkach-7

З нинішнім президентом у А.Деркача пречудові стосунки

Підготував публікацію Стас ЧЕРКАС, Наша версія


Сторінки:
1
2
3
4
5
…
7
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more