Зерна знань.

1. Проблеми це можливість   змінюватись і рости.

2. Все що нам потрібно знати,   прийде до нас у відповідний час і   в потрібному місці.

3. Є три пастки, які крадуть радість   і мир: жаль за минулим,   тривога  про майбутнє і   невдячність за сьогодення.

4. Світ — це просто думки у вашій     голові.

5. Думки розвивають особистість.

6. Мета нашого життя — стати   щасливими.

7. Любов — це завжди щастя, і   дається вона в нагороду, напевно,   за добре відпрацювання своїх   кармічних боргів, її треба берегти   як безцінний дар.  

8. Любов – це енергія радості, подяки, прийняття, достатку, успіху.

9. Хто не любить самотності — той не любить свободи.

10.  Зайві думки – вірний шлях до створення проблем на порожньому місці.

 11. Я сам  причина всього у     своєму  житті! 

12. Ваше призначення в житті -   знайти своє призначення і   присвятити йому все своє серце і   душу.

13.  Чим менше думок, тим більше душевного спокою.

14.  Хочете змінити світ почніть з себе.

 15.  Так трапилося.  Але це не   зруйнує   мого щастя.

16. Навчіться відпускати. Рідне   завжди знайде дорогу назад.


17. Не журіться ні про що   заздалегідь і не радійте тому, чого   ще немає.

 18. У Бога все вчасно, так що вчися   чекати.

19. Любов – полум’я, а іскрою, що   запалює його, є різність   потенціалів суб’єктивності   особистостей, які всеціло   приймають цю інакшість.

 20. Досить думати про все, що   може піти не так – краще   заздалегідь захоплюватися тим,   що може піти так, як потрібно.

21. Бачити хороше, чіплятися за   нього - єдиний продуктивний шлях.

22. Найкращий спосіб виправлення   помилок – це проявляти любов до   самого себе і до оточуючих людей.

23. Тільки ми самі відповідаємо за   те, де зараз перебуваємо.

24. Любов – субстанція, при   наявності якої абсолютно не   страшно наступити на горло   власному егоїзму, а навіть,   навпаки, приємно.

25. «Дехто ревно пильнує, які   наїдки він споживає, та занедбує   слова, що виходять з його уст. Як   навчав Екклезіаст, ці люди не   уміють “вирвати гнів із серця і   похіть з плоті”, а саме через це   здобуваємо чистоту серця, яке   оновлює Святий Дух. Нехай твоє   черево горить від убогості наїдків,   а серце нехай пригнічує гріх язика.   Тоді твої сили завжди   слугуватимуть добру».

26. Якщо твоє бажання не   виконується – воно ще не   оплачено.

27. Здатність любити і добре   переносити самотність —   показник  духовної зрілості. Все   найкраще ми робимо, коли   знаходимося наодинці.

28. Випадковостей немає, а є   непізнані закономірності.

 29. Думки і емоції - це просто   потік,  який проходить через   вас. Але, при цьому ви - це не   вони. Ви усвідомлено   спостерігайте за ними. Коли ви   усвідомите і запам'ятаєте це, ви   будете керувати своїми думками і   почуттями, а не вони вами.

30.  Треба створювати можливості,   незважаючи на навколишні   обставини.

31. "У нього не має шансів" -   голосно заявили обставини. 
  "Він невдаха"- крикнули люди. 

  "У нього все вийде"- тихо сказав   Бог.

32. За деструктивними особами,   що  розкидаються пишномовними   фразами не стоїть все багатство   людського досвіду, проте лише їх   обмежений досвід з пихатим   відчуттям власної гідності.

33 Люди, Вами зустрінуті   «випадково» - послані не просто   так.

34. Здібності провокують модель   поведінки: дію чи бездіяльність. 

35. Не шукайте легких шляхів, по   великих цілях складніше   промахнутися.Ти отримаєш все,   що захочеш.

 36. Я дарую тобі вміння бачити   душі інших людей наскрізь і   звичайно це принесе тобі багато   стрaждaнь… Але як тільки ти   змиришся з твариною в собі і в   інших людях і приймеш цей світ   таким, який він є … ти отримаєш   все, що захочеш.

37. Потрібні слова в потрібний час   можуть змінити життя.

38. Будь-який стан – думка. Не   подобається стан? – Зміни думку.

39. Любов...була всьому початком.

 Любов...була всьому вінцем.

 Любов...творила, окриляла.

 Благословенна Творцем....

40. Думки матеріалізуються вірою.

41. Між кожною клітиною існує   гармонія та синергія, що сприяє   зміцненню здоров’я, добробуту та   довголіття. Гармонійні обертони   мого поєднаного клітинного   резонансу можна почути як   симфонію любові, радості та миру   до світу і творіння.

42. Починай з того що потрібно,   далі роби те що можливо і раптом   зробиш неможливе.

43. Святе місце універсальне для   всіх, воно діє на духовному рівні.   Іноді ми не відразу відчуваєм його   ефект, але воно підвищує наші   духовні вібрації, викликає в нас   ментальний і духовний ріст, і ми   стаємо кращими на всіх планах.

44. Досконалість дозволяє бути   недосконалості, вона її приймає.

45. Наша сила духовності   природнім шляхом стимулює нас   до того, щоб ми відмовились від   фізичних задоволень.

46. Я просвітляюсь не для себе, а   щоб мати можливості, силу думки,   силу волі, щоб очищати навколо   інших людей.

 47.Толерантність, прийняття дає   стійкість проти зомбування, бо       важко вплинути на людську   свідомість, яка перебуває у спокої,   готова до постійних змін і прагне   діяти на засадах згоди і   порозуміння. Еволюція духовності   нас веде до цього.

48.  Так як, тіло є одежею душі, так   слова є одежею думок.  А енергія   слів має щільну структуру – і ця   енергія у рази швидше формує   матерію. Тобто одежа думок   програмує одежу душі.

49. Сила мислення – у дії та   творенні!

50. "Чого не маєш - не втратиш; що   маєш - не збережеш. "

51. Ми формуємо свої   переконання  в дитинстві, а потім   рухаємося життям, відтворюючи   ситуації, які б підійшли нашим   переконанням.

52. Bірте, що ваші проблеми вже вирішені! Просто ви ще про це не знаєте.

53Слідкуйте за своїми думками - вони стають словами.

Слідкуйте за своїми словами - вони стають діями.

Слідкуйте за своїми діями - вони стають звичками.

Слідкуйте за своїми звичками - вони стають вашим характером.

Слідкуйте за своїм характером - він визначає вашу долю.

54. Іди своїм Шляхом і не обертайся на людський біль. Тільки якщо ти йдеш своїм Шляхом, ти зможеш допомогти людям перевершити себе.

Роки минають.



Роки минають і нехай собі минають
нате вони й роки, щоби  собі минати.
Кожен рік в собі несе своє,
тобі – твоє, мені – моє,
саме те, заради чого ми тут є.



Роки минають, минаючи навчають
довіру і любов завжди у серці мати.
Все як прийшло, так і піде
від тебе – твоє, від мене – моє
саме те, що відпрацьовано вже є.



Роки минають і минати собі будуть
у майбуття вони нас будуть гнати.
Будуть давати, будуть і забирати
і лиш одне нам твердо треба знати –
духовне повинно перевагу мати.








Місто золоте.


Під небом голубим є місто золоте,
з брамами перлиними, все осяяне святе.
Є в місті тому сад, сад вічної весни
гуляють там створіння всі неймовірної краси.



Одне, як жовтий вогнегривий лев,
інше – віл з безліччю очей
з ними золотий орел небесний,
і людинолиц,  сну не знаючий.



А в небі голубім, горить одна зоря
вона твоя, о, ангел мій, вона завжди твоя.
Хто любить – того люблять, хто у сяйві – той святий.
Нехай веде зоря тебе в сад дивний й чарівний.



Тебе зустріне в нім вогнегривий лев
і синій віл з безліччю очей
з ними золотий орел небесний,
і людинолиц,  сну не знаючий.

Небо голубемісто золоте.


         Trip end — Holy Land.


Маринка і хмаринка.


За хвилинку малинку обірвала Маринка,
за хвилинку Маринку обігнала хмаринка.
Зібрала Маринка малинку в корзинку,
загнала хмаринка Маринку в хатинку.



Та радіє собі спритненька Маринка
і смакує, ласуня, смачненьку малинку,
задивляючись, на крилаті краплинки,
що летять з дитинки хмаринки.



А пухнаста пустунка хмаринка
по даху, стукає в хатинку,
до дівчинки Маринки,
щоб поїсти малинки.



А з чепурної, білої хатинки
лине голос жартівливої Маринки
до небесної, крилатої хмаринки,
яка пускає краплинки-слинки:



– Іди, іди дощику,
  дам тобі  я борщику
  в глиняному горщику.
  Тобі каша, тобі й борщ,
  аби довше ішов дощ!
  А малинку, дощику, збирай сам
  десь далеко, десь аж там
  за широкими полями,
  за високими горами,
  за глибокими морями,
  за дрімучими лісами.


– А я ж хмарка проливна,–
дає відповіть вона,–
  і тут похарчуюся сповна,
  ще хай зачекає далека сторона.
  Зараз для малинки дам я пить
  і ягоди її дозріють в мить.
  От яка то я хитренька
  непосидниця сіренька.
  Я ж розумниця маленька,
  бо у мене дуже мудра ненька,
  хмара велика, грозова,
  що собою все небо закрива.



  Завжди помню я її слова
  бо вчать вони творить дива:
–" Треба поливати щедро все,
  що на землі оцій росте,
  тоді, згодом, велике і мале
  тобі врожай свій принесе!"


Це й Маринка, це й хмаринка,
кожна добре знає і поливає!
Тому яскрава, ягідка малинка
їх вдячно, смачно пригощає.



Маринка малинку в дома гам, гам, гам,
аж тече слинка по вустам.
Хмаринка малинку у гаю гам, гам, гам,
аж тече слинка по кущам.



І хмаринка, і Маринка
люблять ягоди оці.
І Маринка, і хмаринка
живуть дружно — молодці!

                      

Працьовиті й дружелюбні, вони добрі й щирі
і жадають жити тільки в мирі.
Працьовиті й дружелюбні, вони здорові й ситі,
бо мудрістю, цілющої любові оповиті.

Весела розмова.



Д(дитя) – Еееее! Еееее!
П(перехожий) — Чого ти плачеш друже?
Д — Тлицька тлє-ба-й-дюже.
        Еееее! Уеее!
П — Тлицька тре байдуже?
Д — Нетлицька, а тіцька тлє!
П — А кіцька тре байдуже.
        А що вона тре і чого байдуже!
Д — Еееее! Уееее!
П — Дивне маля дуже.
Д — Уееее! Еееее!
П — Як зовуть хоч кицьку?
        І що вона може терти дуже?
Д — Уееее! Еееуу!
        Не кіцька тлє, а ціцька тлє-ба-й-дюже.
П — А ціцька тобі тре!  І дуже?
Д — Еееее! Уееее!
П — То кіцька, то ціцька.
        То що тобі тре-ба-й-дуже?
Д — Ціцька тлє-ба-й-дюже!
П — Дюже?
Д — Дюже, дюже тлє-ба!
П — А-га, тобі цицька треба й дуже.
        От в чому справа друже!
Д — Ціцька тлє-ба й дюже!
        Еееуу! Уееее!
М(мама) — Циць Катре, бо йду вже!
Д — Ма-мааааа!
П — Циць-Ка-тре-ба-й-дуже?
         Вона цицьку хоче й дуже!
М — Сам ти цицьку хочеш.
         Вона хоче соску!


Ми разом все зможемо.

                                 

Ми разом зможем, ми все зможемо і more,
і набагато більше, більше все збільшимо, і more.
Ми море, море, море всього зможемо і more,
і все поборемо, поборем море, море,
море, море всього поборемо, і more,
разом все зможемо, і переможемо!

            

Ми поцілунками ніжними шлях доброті звільнимо,
і бажаннями нестримними свої здібності розвинемо.
Ми талантами неймовірними всі кайдани скинемо,
і над безмежними просторами птахами полинемо-мо.

            

Ми танцями крилатими силу пристрасті зтанцюємо,
і почуттями незбагненими силу єдності відчуємо.
Ми візерунками яскравими буденність розмалюємо
і піснями мелодійними вічність зачаруємо-мо.

            

Ми ділами добродійними майбутнє ощасливимо
і словами благовісними душі обнадіємо.
Ми думками благородними свідомість огорнем
і чином отаким все на краще обернем-мо!

                  

Закономірність.


Забирай Рай,
а залиш лиш
ЛЮБОВ.
Ну а любов  знов
скличе  віче
і скаже, як зв’яже:
- "Вертай рай!
Знай і пам’ятай –
там  Рай,
де любові розмай!"


Любов’ю плачу.


Я дякую Боже,
що за все я любов’ю плачу,
любов’ю  плачу  і  плачу,
від любові плачу і любов’ю плачу.

Я дякую Боже,
що так всі гріхи оплачу,
всі  гріхи  оплачу,
любові плачем – оплачу.

Я дякую Боже,
що для Тебе я щось значу,
долю свою любов’ю значу,
чим значу, те і значу.

Я дякую Боже,
що ще чекаєш – я виплачу,
за  Твою  любов,
все до краплі  –  виплачу!


Щастя у почутті любові.


Знаю я, знаю, що є
кохання, таке палке,
що і сон ніяк от не бере,
і їжа зайва, зайва і не йде.
І взагалі, все що не пов’язане з коханням,
все відкидається ще до світання,
а те що відкинуть не вдається
любов’ю наповняється
і легко все здійсняється.
Злість, страх, гордість – усе минається
і лиш любов у серці залишається.
Оце і щастям називається,
бо цього ніхто не відбере повік
ні міль, ні іржа, ні злодіїв юрба,
ні всіх нещасть фатальний збіг,
бо не від землі воно, воно від неба.
І нікому, не дістать душі моєї плоду,
як із океану, не вичерпать всю воду.
Любов захист всім дає – бо це Бог,
Він там,завжди є, де зібрались в двох
Його ім’я прославлять,
любов’ю душу наповнять.
Душа, то іскра Божа,
в закоханих вона на пожежу схожа.
Палка любов, як буря йде,
багато змін вона несе
усі затори на шляху знесе,
який до спасіння нас веде.
А шлях цей, у кожного свій
непередбачений, мінливий,
коли тяжкий, коли легкий,
то як стріла прямий,
то як спіраль закручений.
Моя любов блукає у витках,
видно, прямота їй не по зубах.
Тому приходить і відходить,
і лише душу мою тривожить,
що не виток, то сильніші відчуття,
що не виток, то палкіші почуття.
Так поступово любов досвід надає,
щоб мужньо в гору йти,
і щоб усе, що доля нам дає
навчитись по справжньому любити,
і солодке, і гірке, і добре, й зле,
бо на Землі не вічно все існує
життя наше мінливе є таке,
як день і ніч, і воно нас тим гартує.
Тому палка любов мені
дається на короткий час
її промені ясні
зігрівають серце і зникають враз.
Загартовують вони його
відбирають звичку до одного.
Любити треба все,
тоді любов – щастя принесе.
Коли ти що втрачаєш
на його місце інше отримать маєш.
Немає в світі пустоти,
все повинен спробувати ти.
Із радістю мусиш ти віддати,
так само, із радістю прийняти.
Коли ти любиш геть усіх:
близьких і рідних – далеких і чужих,
добрих й милих –  злих й жорстоких,
гарних й чарівних – потворних і огидних,
високих і струнких –  низьких і огрядних,
худорлявих і тендітних – товстих і дебелих,
сильних і здорових – слабких і хворих,
розумних і дотепних – дурних і тупих,
багатих і щедрих – бідних і скупих,
спритних і жвавих – повільних і млявих,
веселих і жартівливих – сумних і тужливих,
умілих й працелюбних – незграбних і лінивих,
завзятих й терпеливих – мінливих й дратівливих,
правдивих і чесних – брехливих і підступних,
поступливих і чуйних – впертих і байдужих,
старих і молодих, живих і мертвих,
тоді ти щастям – сповнений на вік!
З любов’ю, переможеш ти завжди
і вади виправиш всі згодом,
бо нас любов веде туди,
звідки щастя й радість родом.
Це спокій, впевненість душі дає,
адже любов своє діло,
завжди робить вміло,
дає і відбирає, поступово нас навчає
любити всіх, любити все
життя своє усе.
Коли батько сина покарає,
якщо потреба в цьому є,
то в нім любов живе,
яка як треба жити научає
і на вірний шлях так наставляє,
щоб в люди вийшов він,
добро і мир приніс усім,
за це батькам низький уклін,
за міцний фундамент для наступних поколінь.
Так значить – любов завжди права
і коли нас доля сильно б’є,
і коли багатство й славу нам дає.
Кожен заслуговує із нас
належне отримати в свій час! 


Сторінки:
1
2
3
4
6
попередня
наступна