З посвятою Дмитру Познанському...

Мій  друг в ICQ який дуже гарні вірші пише, посвятив мені вірша. Мені читати було боляче...

Чому ж українці забули родину,
Чому ви сердешні у злую годину,
Домівку покинули й линете вдаль,
Чому вам Вкраїну рідненьку не жаль?

А все дуже просто, ви в пошуках щастя,
Все линете в дальні краї,
Невже ви забули дитинство безхмарне,
Співучі діброви, садки та гаї??

Невже ви не чули спів солов’я,
Невже вам зозуля не закувала?
Невже ви не були маленьким дитям,
Коли вона вас берегла і плекала???

Забули ви предків, і мову забули,
І жити вам легко і вільно,
А де ж ви блукаєте в світі безмежнім,
Живете ви дуже свавільно…

Ви слухайте серце, воно вам підкаже,
Де рідна місцина, де батьківський дім,
Якщо за кордоном то хай там і ляже,
Усе вам згадають на світі, на тім…..

Тому Україні я вас закликаю,
Забудьте про дальні краї,
Ми з вами збудуємо нову Вкраїну,
Де зростимо нові гаї…..




Shurik aka Balimchuk©