Омар Хайям. продовження
- 18.12.17, 22:43
17. Хто все перевіряв на терезах ума,
Для того жоден день не проминув дарма:
Або вимолював собі прощення в Бога,
Або за глек державсь руками обома.
18.Коли ви зійдетесь у злагоді та згоді,
Милуйтесь друзями, дивуйтесь їхній вроді!
Коли ж підчаший вам налле вина хмільного,-
Й мене, нещасного, згадайте при нагоді.
19. Я вивчив образи живого й неживого,
Проник у саму суть високого й низького,
Але без сорому я визнаю, що досі
Від хмелю кращого я не знайшов нічого.
20. Із тих, що рушили в дорогу невідому,
Хто звістку нам подав, хто повернув додому?
Нічого не лишай на цім розпутті спраги,
Бо повернутися не пощастить нікому!
21. Коли напровесні красуня біля гаю
Мені в коновочку наллє вина до краю,
(Хай вибачать мені це непристойне слово) -
Будь я собакою, коли про рай згадаю!
22. Мене не радує тверезість, а пиття
Вселяє в мозок мій шкідливе сум'яття.
Та є середній стан - не перше і не друге.
Я вічний раб його, бо він і є життя.
23. Блажен, хто ці часи прожив на вольній волі,
Нічим не дорікав ні Богові, ні Долі,
Хто кожну мить життя приймав як подарунок,
Не спав, шукав забав і мав вина доволі.
24. Ця піала вина - всіх вір і раю варта,
А крапелька його - вінця Китаю варта.
Всіх радощів життя ця дивная гіркота,
Що в чарку з глечика я наливаю, варта.
25. Чи є людина, щоб не мала плями,
Не ошерхалась у рови та ями?
Якщо за зло мене ти злом караєш,
Яка різниця, Пресвятий, між нами?
26. Плює услід мені судьба моя проклята.
Як не стараюся, дарма, все йде до ката.
Душа збирається. «Побудь»,- кажу - і чую:
«Де ж я тулитимусь? Розвалюється хата!»
27. В одне вікно дивилися двоє.
Один побачив дощ і бруд.
Інший - листків зелених в'язь,
весну і небо голубеє.
В одне вікно дивилися двоє…
28. Я думаю, що краще одиноким буть,
Чим жар душі «кому-небудь» дарить.
Безцінний дар віддав кому попало,
Зустрівши рідного, не зможеш полюбить.
29. Дарить себе - не означає продавати.
І поруч спати - не значить переспати.
І не помститися - не означає все пробачить.
Як і не поруч бути - не значить не любить.
30. Один не відчува троянди подих,
А інший з трав гірких здобуде мед...Тому даси мідяк - до скону спомин,
А іншому - життя, а він і не збагне.
31. Хто зрозумів життя, той більш не поспішає,
Смакує кожну мить, спостерігає,
як спить дитина, молиться старий,
як дощ іде, і як сніжинка тане ..
Коментарі
Гість: O-leg-O*
118.12.17, 23:02
Вино і глечик , і творах Омара Хайяма, мають алегоричне значення як джерела мудрості, і ковтків його для обретіння МУДРОСТІ ЛЮБОВІ ІСТИНИ( сп"яніння). Бо якщо сприймати за чисту монету все . що він писав. то можна подумати. що він п"яниця був затятий. Просто в ті часи, аби н е спіткала доля Хреста, він висловлювався так, аби мудрий розумів. а той у кого не склалося з головою - не гнівався. І щоб всі були довольні. Того його і не повісили як Хреста і не спалили як решту . А чувак спокійно дожив МУДРО свого віку.
Гість: O-leg-O*
218.12.17, 23:03
Детство Хайяма пришлось на жестокий период сельджукского завоевания Центральной Азии. Погибло множество людей, в том числе значительная часть учёных. Позже в предисловии к своей «Алгебре» Хайям напишет горькие слова:
Мы были свидетелями гибели учёных, от которых осталась небольшая многострадальная кучка людей. Суровость судьбы в эти времена препятствует им всецело отдаться совершенствованию и углублению своей науки. Большая часть тех, которые в настоящее время имеют вид учёных, одевают истину ложью, не выходя в науке за пределы подделки и лицемерия. И если они встречают человека, отличающегося тем, что он ищет истину и любит правду, старается отвергнуть ложь и лицемерие и отказаться от хвастовства и обмана, они делают его предметом своего презрения и насмешек.
Хозяин- С
319.12.17, 00:25Відповідь на 2 від Гість: O-leg-O*
..но таки хамло(с)
Симбіоз
419.12.17, 01:38
Те, что веруют слепо, – пути не найдут,
Тех, кто мыслит, – сомнения вечно гнетут.
Опасаюсь, что голос раздастся однажды:
“О невежды! Дорога не там и не тут!”
Омар Хайям
Бес Понятия
519.12.17, 03:50
Поставив спочатку плюс, але з'ясував, що поспішив. Переклад на трієчку. Тільки в одному рубаї: "рози" замість "троянди", даш-віддаш, пойме - неоковирні русизми. Про наголос і риму я вже не кажу. Поставтеся до мови трішки шанобливіше, вона того варта. Не самий ліпший переклад, але:
Один не відчува троянди подих,
А інший з трав гірких здобуде мед...
Тому даси мідяк - до скону спомин,
А іншому - життя, а той і не збагне.
Mykolaj_58
619.12.17, 03:52Відповідь на 4 від Симбіоз
Mykolaj_58
719.12.17, 03:56Відповідь на 5 від Бес Понятия
Андрій1961
819.12.17, 06:28
Гість: LUBIMAJЯ
919.12.17, 20:22
Хай трішечки недоліки присутні, але робота чудова!
Mykolaj_58
1020.12.17, 12:17Відповідь на 9 від Гість: LUBIMAJЯ
більшою частиною переклад не мій,
але ж у мене також інколи (а то і частіше )
виникає бажання відредагувати текст, переклад, або навідь вірш...
буду вдячний за правки !