На кожне "може бути" є своє "але", Не все буває з того, що могло би бути. Але й що мало бути добре, виходить часом зле. І можуть все вверх дном "але" перевернути...

[Приєднана картинка]Мої паперові крилаНавчили думки літати,Можливість цікаву відкрилиПідноситись і спускатись.Підноситись в чисте небо,Спускатись на землю грішну,Побачити мрії й потреби,Теперішнє і колишнє…Мої паперові крилаНавчили свій курс тримати,В безсиллі знаходити силу,Від вітру висоту набирати,Щоб бачити все з піднебессяЙ летіти туди, де потрібно -У ті життєві процеси, Де бути вкрай необхідно…[Приєднана картинка]

Спішимо у погоні за істиною - Обігнали її на два кроки І лишилась вона непізнаною, Десь звернула, бігли ми поки... Спішимо у погоні за щастям, А воно біля нас - нас чекало. Сили стратили, тільки впасти Десь далеко від нього зосталось. Спішимо у погоні за часом - Біжимо, аж старієм прискорено. Нам поспішність здається прикрасою, Білки колесо нами підкорено! Зупинилися... Світ все ж рухається, Нас готовий позаду лишити - Тих не любить, хто тільки чухається Й тих, хто любить...

Читати далі...

Поміж рясності цього світуМи щось бачимо, щось помічаєм,А без чогось не можем жити,Є й таке, що ми відкидаєм.Є й таке, що ми зовсім не бачимоНі впритул, ні з далекої відстані.Досить часто буваєм незрячимиВ гущі фарб, справ, брехні та істини.Все так було й до цього вже звикли,Що живем тим, що нас зачіпає, Що у серце чи розум прониклоТим, що спокій у нас забирає.Хоч існуємо в часі і в просторі,Поза ними ми часто живемоНа своєму душевному островіУ своїх почуттях і думках - десь окремо...

Людям не дАно все знати,ТомУ помилОк роблять море,Як мстити за них й не прощати -Світ стане суцільним горем.Та дАно все ж людям розум,Який помилки виправляє, Отрути їх зменшує дозу,До Істини шлях прокладає.І попри невдалі спробиВчіпляючись в суть міцніше,Не топлячи душу у злобі,Він робить цей світ світлішим.Всіх зі Святом Трійці та зіслання Утішителя Духа Істини.

Може я, може ти На дорозі життя Зможем щастя знайти Так, щоб без каяття, Обійти віри смерть, Обійти смуток, жаль І ногами на твердь Стати й далі у даль Не болотом брехні, Не по болю шипах, В мирі, не по війні Йти з любов'ю в серцях. Може я, може ти Два крила птаха мрій, Що до щастя летить Та шукає рай свій... Може я, може ти Лиш прості перехожі, В різні боки нам йти... І шляхи в нас несхожі...

Ми народились в помилкАх і в помилкАх живем.Помилки наші: самовпевненість надмірна, пиха, злоба,Хибні теорії, стереотипи, війни, жадібність... і день за днемРобим нові, повторюєм старі - така у нас хвороба.І кожен з нас буває деколи по помилках мінер -Свідомо, несвідомо іншим і собі їх підсуває.І кожен з нас буває деколи по них сапер,Який знешкоджує ці помилки чи на собі їх підриває.На помилкАх хтось вміє вчитись, хтось не вміє,Як мавпа з бомбою, хтось гратись з ними любить.Комусь щастить, як...

Читати далі...

Бувають різні в цьому житті миті: Веселі, що до неба хочеться стрибати І більше радості, ніж сили, щоб радіти;Сумні до того, що їх важко пережити Та вже немає сліз і сили, щоб ридати. Без втрати розуму пройти все треба вміти.Буває, по нулям всі смисли й почуття І мотивації...

Читати далі...

А людям здається, що прав в них багато, Що можуть вони чуже щось забрати, Що можна забрати у когось життя, Що можна топтати чужі почуття, Що долі чужі можна легко ламати Та ще й насолоду від цього дістати... І мати це все за свої перемоги - Огидні в людей цих життєві дороги А людям здається, що прав в них багато, Що можна, як хочеш, всім в очі брехати, Що можна у душу чужу наплювати - Біль серця чужого не буде ж чіпати. То й можна сміятися з болю чужого, Не бачити злого у цьому...

Читати далі...

Шкода часу на злобних людей,Хай лишаються їм їхні віхоли,Хоча липнуть до інших, як клей,Їм скажу: "Зло лишайте собі і проїхали.З ним живіть, його їжте і пийте -Хай воно буде вашою втіхою,Своїй ницості далі радійте,В різні сторони нам. Чао. Проїхали."