Блог _R

Вид:: короткий; повний

Замітки:

сирість... сірість...

18.11.18, 14:14

сирість - стан недовареної їжі.
сирість - сльозлива осінь у природі.
сірість - коли туман осінній очі ріже,
коли лише безбарвність у сирій погоді.

буває в душах, як в природі сирість
і сірість там також часом буває,
коли бракує світла розуму, надії й віри,
тепла любові... й змін наче немає...

не білосніжна ще зима, не золота вже осінь,
у міжсезоння ти в очікуванні змін.
ти знаєш, що не буде вже, як було досі,

чекаєш поступу та мов спинився часу плин.

даруйте іншим щирих усмішок тепло,

нехай весна завжди у душах розквітає,

щоб холод назавжди тепло перемогло,

хай всіх добро зігріє та оберігає.

Коментарі: 6

політикани (ін'єкція)

16.11.18, 07:01

На політичну наволоч увагу не звертаю,
Давно вже вивчив суть політиканів:
Багато слів та обіцянок, сорому ж немає,
Лиш маячня, брехня, душа в важкому стані...

Підуть на все, щоб вилізти на гору,
По трупах йти - для них нормальний шлях,
А на горі нічого крім позору,
До чого доторкнуться - всюди крах.

Їх боти за них попу підставляють,
Доказуючи всім, що чорне - біле.
А хто не згідний - брудом обливають.

Що з ботів візьмеш, як вони дебіли.

Доказують постійно, що потрібно вибирати
Між злом та злом і більше вибору нема.
Ну що тут зробиш, як вони дегенерати
І їх мета - це божевільня чи тюрма.

Коментарі: 14

безкоштовно

11.11.18, 09:54

Я пишу безкоштовно вірші
І не хочу їх продавати.
Це частина моєї душі,
Їх продати - це душу за ґрати.

Я пишу не на конкурси їх -
Вони там будуть задніх пасти.
Вони проза - смуток і сміх,
Нагороди їм важко нести.

Їм за розум бал не поставлять,
Помилки в них в розумне вплелись,
Вони в поспіху, ніби равлик,
На землі вони дивляться ввись...

Може з ними щось і не так,
Десь глибоко, десь дуже мілко -
Їх писав же ж трохи дивак.
А йому вони, мов у холод грілка.

Хтось вважає, що це собі зрада -

Дурень думкою багатіє.

Ну хоч чимось. І це відрада.

Жити зовсім в світі не вмію.

Коментарі: 18

Ну як тобі, Єво, діти?

04.11.18, 13:54

Ну як тобі, Єво, діти?
Як Каїн тобі, як Авель?
Чи плакати, чи радіти,
Що маєш родити право?

Чи хочеш ти пізнавати
Зло і добро у дітях,
Як вміють вони вбивати,
Брат брату ставити сіті?

Ну як тобі, Єво, війни,
Де діти мільйонами гинуть?
Хтось зайвий їм є постійно
І ділять щось безупинно.

І Сетові з шляху збились,
І Ною не всі відрада...
Любові чомусь слабо вчились,
Ненависть для них не вада.

Любити так мало хочуть,
А більше чомусь розпинати…
Ну як твої, Єво, очі?
Чи маєш ще силу ридати?

Не легко дітей родити,
Ще важче, людьми щоб стали.
Та любиш напевно радіти
Всім добрим і їх немало…

Коментарі: 45

записник

27.10.18, 01:08

В білих аркушах записника

Пишеш швидко й перегортаєш...

Скільки бУде їх ще в руках?

Ти не знаєш, а поспішаєш...

Щось в чернетку перетворив,
Літачком щось пустив на вітер,
Щось назавжди від всіх закрив,
Щось таке, що й нема де діти...

Ну а десь залишається слід
Від щасливо прожитого часу,
Коли тішать люди і світ -
СторінкИ ці життя прикраса.

Дні, прожиті, в записнику
Зберігаєш... переглядаєш...
Скільки бУде їх на віку?
Всі твої! А про це ти знаєш?...

Коментарі: 14

Утопічне

15.10.18, 01:00

Можливо десь країна є,
Де без війни дається мир,
Де життя ближніх, мов своє,
А сенсу не з’їдає ахінеї вир.

Де перемоги – не поразки інших,
Одного успіх – перемога всіх,
Де поділу нема на кращих й гірших,
Де вища цінність - щирість, щастя, сміх…

Туди б на вихідні хотілося зганяти,
Там тілом та душею відпочити,
А може навіть там попрацювати -
На благо іншим і собі добро робити.

Бо мало сил на власні перемоги
Й зовсім нема бажання воювати,
А ще втомили пошуки й дороги,
Безглузді суперечки та дебати.

Доказувати щось нема бажання
Й дивитися, як кожен ад плекає,
Набридло це безглуздя смакування
Й що час між пальців просто так втікає.

Коментарі: 2

ледь тихіше...

23.09.18, 23:25

Відлітають у вирій птахи

Та жовтіють дерева й трава,

Ледь тихіше стає навкруги,

Тільки вітер сумне щось співа...

Мов метелик, в останній політ,

Відірвавшись від рідних гілок,

Робить крок у незвіданий світ

Та кружляє пожовклий листок....

Вітер крила йому дарував

На короткий політ до землі,

Він ніколи ще так не літав,

Бачив лиш, як летять журавлі...

Коментарі: 17

Якщо

21.09.18, 20:52

Якщо світ душею убогий
Чи поможуть йому статки?
Чи поможуть лінивому ноги
Шлях почати новий спочатку?

Якщо світ душею хворий
Чи поможе здоров’я фізичне
Жити так, щоб без біди і горя?
Чи не в душі щастя та муки вічні?

Якщо світ душею незрячий
Чи поможуть йому очі зрячі
Розпізнати від чого хтось плаче:
Чи від щастя, чи від невдачі?

Якщо світ душею мертвий,
То для чого він тіло годує
І приносить собі все в жертву
Й піраміди з відходів будує?

Чи не краще душею жити,
Від недуг її берегти різних,
Зрячим бути душею та багатіти,

Не будуючи пірамід мертвих… грізних… слізних…?

PS Подивився два фільми "З міркувань совісті" і "Джузеппе Москати: Исцеляющая любовь"... і на роздуми потягнуло...

Коментарі: 14

Хтось каже, що не вірить...

11.09.18, 07:47

Хтось каже, що не вірить зовсім в Бога,

А я не зовсім можу вірити в людей.

У Бога є закони, зрозуміти є їх змога,

А у людей лиш божевілля основна з ідей.

В людей мільйони ідолів, богів, кумирів -

Від туалетного паперу до фашизму й комунізму,

Воюють то за гріш, то за ідею жити в мирі,

Хворіють на авось й фанати правового нігілізму.

Закони їм потрібні лиш для того, щоби обходити

І часом чимось люди схожі на тупих мажорів,

Яким здається - на дорозі можна все робити.

Є тільки газ(!) й продажні судді й прокурори.

Але дерева на узбіччі все ж стоять й чекають,

Хабар не візьмуть, а лиш душу у мажора.

Вони, як судді справедливі, котрі зразу покарають

За незаконну злісну глузду непокору.

Коментарі: 52

Може

09.09.18, 11:33

Життя - воно таке неоднозначне,

Приблизно десь таке, як слово "може":

Як невідоме щось ймовірно-необачне

Й на силу непоборну часом воно схоже.

Коментарі: 81

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео