Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

Авось II (хочеться)

  • 01.02.18, 07:07
Віра в дива окриляє,Якщо мудра її основа,Коли силу творити маєДобрі справи з доброго слова.Коли на рай собі заробляютьДілами добрими в світі цьому,Не обкрадають і не вбивають,А ближньому помагають свому.Віра в дива окриляєКоли від злого вона рятує,Коли робить світ трохи раєм,Де любов, гармонія й мир панує.Віра в дива окриляє,Коли народжує вона диво,Що світ весь преображаєВ Мудро, Мирно, Добре й Красиво.

_R

_R

Авось (хочеться)

  • 30.01.18, 07:53
Віра в дива заколисує світ,Як алкоголь жертву,Шепочучи їй, що він ліки від бід,Поки не зробить мертвим.Злодій пожертву на церкву дав -Місце в раю купляє...Жертва ж його, що він обікрав,З голоду помирає.Вірить робочий, що вкрадена річПросто не так лежала....Ось в фірмі фінансовий паралічЙ скорочення штату настало.Вірить політик, що завжди народМає його любити.За всеобіцяючий без справ рот -Можуть також побити…Дива від Бога чекають всі,Сіючи вбивство й прокльони...Отримають відповідь у всій красі ...

Читати далі...

_R

_R

провіщають

  • 24.01.18, 13:18
Мінус десять, а співають птахи,Дуже тихо, але співають,Серед снігу ці дивакиПерехожим весну провіщають.Хоча січень ще надворІІ навколо все льодом вкритеТа гарячі серця в цій поріСпівом інші серця можуть гріти.На деревах засніжених в паркуЇм тепліше, ніж на Мальдівах -Від любові їм тут жарко,Тому радують всіх співом.

_R

_R

бенкет

  • 22.01.18, 08:04
В цьому світі не так все просто,Неузгоджень в ньому багато,Ми усі тут неначе гості,Що зібралися тут на свято.Хтось наїстись ніяк не може,Хтось напитися дуже хоче,Все це дійство на п'янку схоже,Де так рідко тверезі очі.Тут у кожного своє "п'яно"Та у кожного своє "сито",Своє в кожного "пізно" й "рано", Своє "щось ще ближньому залишити".

_R

_R

Моє Водохрестя

  • 21.01.18, 19:59
Завжди любив ходити на Водохрестя на нічне богослужіння. Вночі тихо, ніщо не відволікає від слухання і від підняття духу десь у вись. Але цього року так сталося, що з нічним богослужінням не вийшло і пішов на ранкове. Стояв, слухав, люди то виходили з церкви, то заходили, священик і хор собі щось співали. Дехто з прихожан слухав уважно, дехто навіть співав, дехто просто собі стояв і чекав освячення води. Я напевно...

Читати далі...

_R

_R

майже Йорданське...

  • 20.01.18, 16:42
Кліщами стискають спокуси,Нав’язують волю своЮ,Шепочуть: "Зробити це мусишІ будеш ти, наче в раю".В самісіньке пекло штовхають,Кидають на дно твою волюТа спокій твій забирають,Формують в душі вир із болю.А далі за вітром погоняКрізь жорна тугИ і печалі,Непотріб якийсь у долонях Й питання: «Навіщо?», «Що далі?»……………………………………………………..Лиш Тиша душу лікуєЙ туман безнадії розвіє,Гармонії світ подарує,Освітить, що темне… зігріє…Джерела, які засмітили,Очистять в душі собі путь, Відновлять...

Читати далі...

_R

_R

надійно

  • 16.01.18, 23:11
Зачаровані тим, чого нема.Повні віри в те, чого не буде.Тепла прагнуть ті, в кого зимаУ душі й шматок льоду у грудях.Про тверезість говорить алкаш,Брехун правду оспівує вічно,Все життя, як якийсь єралаш:Десь абсурдно, десь смішно й трагічно.Вище всього любов до речей,Вже давно їм приносимо жертви:Біль, сум, кров та сльози з очей…Наша жадність безжалісно вперта.На деревах сніг схожий на цвіт,Може здатись очам - це весна!Та в серцях і на вулиці лід…Тепло все ж від омани вина.PSНу і ліричний ...

Читати далі...

_R

_R

сліди

  • 04.01.18, 23:25
Наше життя – це щось швидкоминучеВсе, що булО, неначе мить одна,Розділена на радісне й болюче,Що обійшли чи випили до дна.Наше життя - це цятка темносвітлаНа тлі мутного моря цього світу,Мізерна й зовсім-зовсім непомітна -Всього у кілька спалахів прожита.Наше життя – це вкрай щось нестабільне, Як листя танець у повітрі в день осінній,Котрого рухи визначає вітер божевільний,Що бавитись листками, мов дитина, схильний.Наше життя – це щось… ніщо практично.Іде за грань «тепер» в минуле, в нікуди...

Читати далі...

_R

_R

Паперове

  • 15.12.17, 23:54
Вражає білий аркуш своєю чистотою,Псувати білизнУ не підіймається рука.Не надто чисті почуття й думки на ньому своїЧи варто залишати у незграбненьких рядках?В папір так легко свою душу витирати,Він стерпить все і промовчить смиренно… Та носієм прекрасного у нього шансів статиВ цьому житті не буде вже напевно.Папір не псуйте й залишіть йому надію Нести на собі щось чудове та прекрасне:Для когось радість, а для когось й мрію -Не відправляйте у смітник його дочасно.Неоднозначна й непроста в паперу ...

Читати далі...

_R

_R

Небагато

  • 19.11.17, 00:28
Хтось поспішає жити, ніби завтра вже не будеЙ у поспіху бере усе до рота і до рук.Залізе скрізь й загадить все та всюдиІ не встигає розпізнати суть ні радості, ні мук.Так швидко їсть, що не встигає розжувати,Ковтає все кусками чим побільше,Себе, немов мішок бездонний, напихає,Не розуміючи, що ліпше, а що гірше.Так поспішає й часу зовсім так не має,Що засоби і методи йому усі підходять:Як бореться за правду, то брехнею він обирає,У боротьбі за користь – робить те, що шкодить.Дров наламає...

Читати далі...