Сліди

Наше життя – це щось швидкоминуче.
Все, що було, неначе мить одна,
Розділена на радісне й болюче,
Що обійшли чи випили до дна.

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.

Наше життя - це цятка темносвітла
На тлі мутного моря цього світу,
Мізерна й зовсім-зовсім непомітна -
Всього у кілька спалахів прожита.

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.

Наше життя – це щось… ніщо практично.
Іде за грань «тепер» в минуле, в нікуди,
Зітреться з пам’яті, котра така невічна
Та зникнуть від життя усі сліди…

Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.

Слова мої, музика від ШІ (краще, що вийшло на мою думку), картинки створені в творчій співпраці з Gemini. Такий собі синтез погоди, думок, настрою, старих фотографій (в першому варіанті пісні), старих віршів, які тепер сприймаються трохи інакше та роботи ШІ

_R

Сліди

Останні статті

Коментарі