Сліди
- 06.09.26, 17:52
Наше життя – це щось швидкоминуче.
Все, що було, неначе мить одна,
Розділена на радісне й болюче,
Що обійшли чи випили до дна.
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
Наше життя - це цятка темносвітла
На тлі мутного моря цього світу,
Мізерна й зовсім-зовсім непомітна -
Всього у кілька спалахів прожита.
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
Наше життя – це щось… ніщо практично.
Іде за грань «тепер» в минуле, в нікуди,
Зітреться з пам’яті, котра така невічна
Та зникнуть від життя усі сліди…
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
Все, що було, неначе мить одна,
Розділена на радісне й болюче,
Що обійшли чи випили до дна.
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
Наше життя - це цятка темносвітла
На тлі мутного моря цього світу,
Мізерна й зовсім-зовсім непомітна -
Всього у кілька спалахів прожита.
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
Наше життя – це щось… ніщо практично.
Іде за грань «тепер» в минуле, в нікуди,
Зітреться з пам’яті, котра така невічна
Та зникнуть від життя усі сліди…
Наше життя – це вкрай щось нестабільне,
Як листя танець у повітрі в день осінній,
Котрого рухи визначає вітер божевільний,
Що бавитись листками, мов дитина, схильний.
4
Коментарі
Віталій-
16.09.26, 21:38
Bellissimo! Magnifico! Brillante! Insuperabile! Grandioso! Perfetto! Irresistibile! Meraviglioso! Affascinante! Bravo! Bis!
_R
27.09.26, 23:34Відповідь на 1 від Віталій-
Дякую!
Як на мене, то скромно. Я і не претендував на те, щоб вийшло щось надзвичайне)
nebosklon
38.09.26, 07:20
Наше життя – це вкрай щось нестабільне
Alyon@
48.09.26, 15:06
Глибокі, пронизливі рядки, які дуже точно передають цю скороминущість. Написано з відчуттям світлого смутку, який для мене особливо гостро озивається саме тут, на цьому сайті.
?Згадується, як років 15 тому тут вирувало життя, працювали чати, люди знайомилися, закохувалися, ділилися найважливішим. А сьогодні заходиш у списки друзів — і багатьох профілів чи блогів уже просто немає. Люди розійшлися своїми шляхами, але пам'ять про той час і про тих, хто був поруч, усе одно залишається. Дякую за ці слова, вони зачіпають за живе
_R
58.09.26, 23:48Відповідь на 3 від nebosklon
Яке є - таке маємо
_R
68.09.26, 23:54Відповідь на 4 від Alyon@
Дякую дуже за такий змістовний та повний власних спогадів коментар. Тепер такі рідко трапляються. Так, змінюється час, змінюються замітки і коментарі. Але пам'ять не дає нам забувати те добре, що було і прагнути до такого ж доброго.
Дякую, що заглянули та поділилися добрими думками і спогадами
ЯКриворожанка
79.09.26, 11:32Відповідь на 4 від Alyon@
Так і є. Сама заходжу в блоги раз на пів року.