хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

_R

_R

Софії, Віри, Любові... й Надії (збіги і роздуми)

  • 17.09.23, 21:50
Настрій сьогодні такий собі, посередній,
А небо веселкою вже пару годин радіє...
Може прогноз в нього добрий є попередній
У день святих Софії, Віри, Любові... й Надії.

А може справи на небі краще ідуть просто,
Ніж на землі, де ні за що часто невинні страждають,
Де розуміють не всі, що ми тут лише гості
І часом ведуть себе, ніби на все право мають.

Вбивають, крадуть, мучать людей зовсім невинних,
Як замучили колись Софію, Віру, Любов і Надію,
Може тому землю вмивають дощу сльози-краплини,
Небо ж приймає їх радістю і веселкою їм радіє.

Тут Мудрість, Віру, Любов і Надію часто вбивають
І ніби вже сліду від них на землі не лишилось
Та з неба безсмертні вони веселкою всіх вітають,
Щоб в душах й серцях людей знов вони відродились.


6

Коментарі

Гість: no_one

118.09.23, 08:32

Дякую. Дуже сподобалось. Чудовий вірш.
Свято перенесли, я ще не звикла до нової дати.
Пам'ятала, так. Приємно, що хтось пам'ятає про свято теж.
Ще раз дякую. За вірш.

    Гість: Rosemary

    218.09.23, 09:12

    Дякую

      318.09.23, 16:12Відповідь на 1 від Гість: no_one

      Дякую і Вам, що завітали

      Якби не веселка, свято, і замітка з топу про дітей, які страждають, то напевно не написалося.


      Це все якось перемістило на майже дві тисячі років назад в 137 рік, в Римську імперію за правління імператора Адріана, де були страчені Софія та її дочки Віра, Надія, Любов.
      На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10 і Любові — 9.

      Таке враження, що зараз ми повернулись в той дикий і жорстокий час. Є свої страчені і замучені жінки і діти і кровожерний "імператор", який так і увійде в історію.
      Дикунство має схильність відроджуватися, як це не дивно.

        418.09.23, 16:20Відповідь на 2 від Гість: Rosemary

        Дякую і Вам.

          518.09.23, 20:36

            Гість: no_one

            618.09.23, 21:26Відповідь на 3 від _R

            Так, я читала про них.... сумно. Вони загинули нескорені, за свою віру.
            І пам'ять про них пройшла через віки.

            Дикі жорстокі часи.... Вся історія людства це історія воєн, болю, втрат.. на жаль((

              719.09.23, 16:30Відповідь на 5 від WalKing

              Дякую

                819.09.23, 16:40Відповідь на 6 від Гість: no_one

                Так. На жаль є люди, які на рівному місці створюють багато горя і кровопролиття. Невже їм мало власної землі?