Криза

У нашій країні - зовсім не передвиборча кампанія. У країні - серйозна управлінська криза. Криза відсутності взаємодії президента, парламенту і уряду. Криза розуміння проблем безпеки - що вже призвело до нових смертей на Донбасі і може привести до подальшої ескалації ситуації. Криза завищених обивательських очікувань, яка може призвести до серйозних соціальних наслідків вже у найближчому майбутньому.
І в цій ситуації - ситуації, яка вимагає діалогу з суспільством - президент України проводить закриту зустріч з журналістами, яким забороняється передавати будь-яку інформацію про розмову з ним. І журналісти слухняно виконують цю дивну вимогу нової адміністрації, що плавно повертає нас до Межигір'я.
Колеги, я прекрасно розумію, що Володимир Зеленський, який все життя пропрацював на олігархічних телеканалах, не поважає вільні медіа. Але ми повинні змусити цю людину нас поважати - просто тому, що наші з вами співвітчизники обрали Зеленського главою держави. І в цьому повинні бути зацікавлені всі ми - і ті, у кого ще залишилася самоповага, і ті, хто давно продався. Тому що якщо ця людина поховає країну або встановить в ній популістську диктатуру - не буде місця ні вам, ні нам. Перевірено Путіним.
Ми повинні пояснити і йому, і його оточенню, що бути президентом - це не продовжувати записувати ролики на потіху невибагливої публіки, а вчитися відповідати на складні запитання. Вчитися брати на себе відповідальність за кров, смерть, сльози і бідність - все те, що пережили українці і що ще доведеться їм пережити.
А не тільки за шаурму.