Чому не сидиться?

Чому мені не сидиться спокійно, коли все навколо і справді спокійно?

Ледь тільки починається затишок, все вгамується та нормалізується, як я обов'язково знайду якусь собі пригоду, щоб вона ані яким чином не вписувалась в гармонію мого існування. І тоді все шкереверть! Часу на все та на всіх не вистачає, а на сон залишається "мінус чотири години"...

Ще зі шкільних років - записувався у всі можливі гуртки, про існування яких тільки дізнавався - паяльний, в'язальний, по дереву вирізальний, театральний, танцювальний, співальний, спортивно-орієнтувальний, бігав, стрибав, плавав, ходив на карате, тхеквондо, ушу, стрибки в воду, в шаховий гурток, клуб референтів, приймав участі в літературних, історичних, фізичних та математичних олімпіадах...

Коли після школи не стало часу на гуртки, встряг в МЛМ-бізнес, почав подорожувати, записався на айкідо, створив власну команду КВК, зустрічався одночасно з декількома дівчатами...

І все це нічому мене не навчило, бо і досі мені замало того, що я маю працювати, мені ще подавай участь в громадськіх організаціях, а до них ще подавай проведення різних своїх тренінгів і прослухання додаткових, в той самий "вільний" час, якого нема для мене просто в природі.

А тепер ще й у квесті прийняв участь. Як завжди ж, в цікавому (інакше, звісно, не брався б)! На що я розраховую? Як все встигну? Не знаю... Досвід підказує, що все-одно якось все зроблю, а розум тільки дивується і нічого не розуміє 

Хто б пояснив мені, чому мені не сидиться спокійно на місці? Як люди можуть терпляче нічого не робити, нічим не займатись, вбивати час перед телевізором, в балачках по чатах, форумах та в соціальних мережах, чи в нескінченних комп'ютерних іграх? Жах! Я пробував - на довго не вистачає. Потім знов знаходжу щось додатково - якісь такі бонуси, без яких все в житті надто просто, а з ними ледь не доходиш до панічного "ААА ВСЕ ПРОПАЛО!!!" 

Є тут спокійні, врівноважені? Навчіть, як схаменутись?