Вгамування інформаційної жаги

Апетит зростає!...

МІЙ АПЕТИТ ЗРОСТАЄ!!!...

Я ДУЖЕ ЗГОЛОДНІВ! Я ЖАДАЮ НОВИХ ЗНАНЬ!

Із кожним днем я відчуваю це все більше... Нестерпна жага!

Це не нове відчуття у мене. Колись, багато років тому, я відчував практично таке саме. Тоді я навчався в школі - і вчителі надавали мені повне насичення вінегретом знань, якими лише були напичкані їх власні розуми. Я завжди був допитливий, і цікавився більшим, ніж пропонувала програма будь-якого навчального закладу. Відверто кажучи, я цікавився взагалі не тим, що вони пропонували, а тим, чого вони навіть не планували пропонувати для вивчання. В літературі мене цікавили вірші що не входили до шкільної програми вивчання, в математиці - додаткові розділи, в фізиці - побічні явища, в хімії постостаточні реакції... те, що ніколи не розкривалось звичайною програмою навчання. Мови вивчались не для перекладу підручникових текстів, а для використання на практиці в роботі із комп'ютером та програмним забезпеченням. Вивчався сленг та жаргон, місцевий, локальний, притоманний якомусь конкретному епізоду життя якогось конкретного району, який цікавив мене найбільше саме цю мить. Якщо я не здобував необхідної інформації - я відчував цю жагу. 

Було неможливо спати ночима, нестерпно вранці чекати до нового походу за знаннями... аж доки я не навчився здобувати всі необхідні матеріали не звертаючись до викладачів. Тяга до школи, інститутів та всієї навчальної галузі зникла - я вже не залежив від них, бо вони мені нічим більше не були корисні, і тому не були цікаві та потрібні. Жага зростала.

Спортсмени знають це відчуття в м'язах, коли молочна кислота відчувається кожною клітиною. Нестерпна приємність на межі із біллю. Дайвінгісти знають відчуття на глибині, коли хочеться занурити ще на один метр глибше... Ті, хто стрибав з парашутом або параглайдером - ще один метр ввись... ще один метр далі... ще одна мить цього відчуття, яке хочеться відчувати якзмога довше, навіть не дивлячись на те, що це балансування на межі між життям та смертю. Нестерпно бажана вбиваюча жага...

Цим практично неможливо насичитись. Насичення настає лише тоді, коли практично все тіло вже відмовляється далі працювати в такому режимі; коли мозок вже більше просто нічого не сприймає; коли в очах темніє, вуха закладені, нос забитий; час зупиняється; світ навколо перестає існувати... Лише уявні зірочки перед очима, і оргазм розуму - ЄСССссс!!!

Чому я пишу зараз про все це? Все просто - бо я це зараз маю! Я маю жагу... я маю чим її наситити... я маю ці зірочки перед очима, які символизують повну відмову всіх механізмів мого організму працювати далі, бо вже настала та сама мить - "Є-Є-Є-Є-С-С-С-С-с-с-с-с!!!!"

Як я за всім цим скучив. За спортом-знаннями-своїми-бажаннями-мріями-думками-поєднанням-із-всесвітом-для-отримання-нової-інформації...

Я працюю на всі 100% своїх можливостей та здібностей. В усьому всесвіті немає нічого кращого, ніж викладатись повністю заради своїх мрій!..

До речі, вже є перші результати моєї праці.

Потім розповім які самі.

Моя жага на зараз вже насичена!

Бажаю вам жаги не меншої за ту що сам маю... тоді вже не буде куди втікати, прийдеться вгамовувати... і тоді ви мене зрозумієте!!! 

***

Люблю вас! * Щиро ваш, Микола!