Розчарування

   З чого ж почати... Зараз я сиджу перед комп'ютером з цигаркою в лівій руці, а неподалік від комп’ютера лежить невелика купа листівок і перший випуск невеличкої газетки "Вартовий держави" яку випустила громадська організація "Патріоти України"... Взагалі я ввечері не планувала палити, адже гадала, що цигарка з ранку і три по-обіді мені цілком вистачить, але після розчарування яке я відчула нині в вечері просто не можу заспокоїтися.

   Я знала про організацію "Патріоти України" вже понад два роки і все збиралася сходити, однак завжди заважали якісь проблемки, але сьогодні вирішила все ж сходити на розвідку, адже слово "патріот" звучить так спокусливо, тож, я прийшла. Не знаю, що я хотіла, або очікувала там побачити, мабуть гурт інтелігентних людей різного віку які мізкують над тим, що можна зробити аби якось виправити ситуацію з патріотичним настроєм суспільства, але… не вийшло. Все виявилося зовсім не так… Я опинилася в гурті юнаків та чоловіків які пропагандують військову філософію… Хм, навіть не знаю чого саме, вони заявляють, що їм близька філософія ОУН, звісно я дуже поважаю вибір здорового способу життя (хоча сама не є представником подібного життя) і військового вишколу серед чоловіків, але… Є велике АЛЕ, я не є прихильницею расизму, так, мене дуже ображає свавілля іноземців у моїй країні, і я навіть не проти фізичного вияву «хто в домі господар», але не безглуздого наїзду на тих самих іноземців, хай вони чорні, коричневі чи хоч зелені – Бог створив нас такими якими ми є, не залежно від кольору шкіри, і якщо Він, бачить нас рівними, то чому я – маленька, нікчемна людина маю виявляти претензії через колір шкіри, зрештою росіяни, - які доречі є білошкірими, на нашій землі поводяться ще гірше ніж приїжджі китайці чи африканці… Та зараз не про це, потрапити на безпосередні збори мені не вдалося через те, що цього дня «Патріоти України», а точніше Харкова, вирішили влаштувати мітинг, до останньої миті я не знала що то був за мітинг, та дарма, через цікавість я вирішила піти разом з гуртом. І вже шляхом мене почало настигати розчарування, насамперед тому, що майже ніхто з «патріотів» не розмовляв українською мовою, звучав безсоромний суржик, який між іншим був ще гірший ніж у донецьких селах, а в основному російська мова… То скажіть мені панове патріоти, чи не є мова народу основним показником цього самого народу?   Громадська організація претендує на патріотизм, тобто її представники мають бути зразком для наслідування, аби ті хто чув про неї, знали – «Так, це справжні патріоти, вони пропагандують мову народу який люблять, пропагандують націоналізм у повному значенні цього слова…» Прийшли ми до міської ради, тут було біля півтори сотні таких самих патріотів, більше половина з яких позакривали свої обличчя… І тут виникає друге питання, - невже люди які прийшли на мітинг бояться показати свої обличчя і вистояти те, за що прийшли боротися не приховуючи своїх намірів в очах суспільства? Вони прийшли до міської ради і при цьому бояться, що це їм може вийти боком (звільненням з роботи чи відчислення з учбового закладу), особисто я ніколи не боюся відстоювати свою позицію, і готова прийняти наслідки – адже, це мій свідомий вибір… Тож, постояли ми десь пів години в компанії двох десятків міліціантів, і нарешті вийшов «затійник» з рупортом, і знаєте що пролунало з рупорта, промова російською мовою, в честь якогось російського брата якого забили десь в Росії купка чи-то грузинів, чи-то арм’ян, - це я не надто зрозуміла, а під кінець промови пролунало сороміцьке «Слава Україні!»… Куди я мать вашу потрапила!? Від коли це москалі, ТІ САМІ москалі стали нашими братами? І взагалі, чи не заслужив той чоловік гнів якоїсь національної меншини за свою жорстокість?.. О, Боже!.. Що ж це таке! І як сміє хтось згадувати при цьому ОУН або Бандеру? Наші діди боролися не проти різнокольорових, або за германський нацизм, вони боролися за УКРАЇНУ! Хто небуть взагалі розуміє, що українці допомагали німцям не тому, що приймали їхню ідеологію чистої, білошкірої раси, а тому що повірили тим негідникам, які пообіцяли волю від росіян, - втямте ж нарешті, що це дві зовсім різні справи! Ви лупцюєте національні меншини і що, думаєте ті не відповідатимуть у відповідь? Вони так само лупцюють і нас, бо ми лупцюємо їх – це, мать вашу, замкнене коло!!! А роздуми про неймовірну розсудливість Гітлера?.. Це ж сказитися можна!!! Гітлер був євреєм, і нищив євреїв сотнями тисяч, - це нікому ні про що не говорить? Чувак був шандарахнутий на всю голову! Це всеодно що прийшов би до в лади якийсь Максим Нива і почав нищити всіх українців з прізвищами Зуб, Дуб, Котигорошко, Дзвенигора, тощо… Тобто почав нищити українців у яких були карі, а не блакитні очі, а в мене між іншому теж карі очі, то що, я не українка?.. ОУН і УПА не воювали за якоюсь методикою жорстокого маніяка і оспівували за те, що він винайшов таку вдалу методику знищення, вони воювали за Україну, для України, - попри все, попри німців, попри поляків, попри росіян, вони воювали за нас з вами, за свої сім’ї, за себе, а не про ти когось…

   Бог створив людину, за Своїм образом та подобою, Своєю мудрістю, Своєю безмежною благодаттю та любов’ю, і Бог ніколи і нікому не казав, що ті хто темні шкірою – є зло. Бог каже: зло те - що вбиває, зло те – що приносить зло, зло те – що приносить горе та біль на землю. А в істинного зла нема кольору шкіри чи очей, воно немає зросту чи ваги, зло – безлике.