Криваві Євроазійські проблеми.

  • 30.12.13, 03:36
 Cмертница взорвала бомбу на ж/д вокзале в Волгограде: 18 погибших, около 50 раненых. ВИДЕО+ФОТОрепортаж
29.12.13.
На железнодорожном вокзале в Волгограде прогремел взрыв, по разным данным, погибли от 15 до 18 человек, еще 50 – пострадали.

Жертвами взрыва в Волгограде стали не менее 18 человек, около 50 получили ранения. Следственный комитет признал взрыв террористическим актом. По предварительным данным, взрывное устройство привела в действие смертница. Это произошло на входе в вокзал, перед рамкой металлоискателя.

Как передает "Дождь", следственный комитет России квалифицировал произошедшее как теракт, сообщает Цензор.НЕТ.

По даннымм НАК, привести в действие взрывное устройство могла терористка-смертница.

Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: Смертница взрывает автобус в Волгограде. ВИДЕО момента взрыва

По сообщению очевидцев, к зданию вокзала одна за другой подъезжают бригады "скорой помощи".

Пострадавших на носилках загружают в машины медиков и отвозят в больницы. Из здания железнодорожного вокзала продолжается эвакуация людей.







россия теракт волгоградроссия теракт волгоградроссия теракт волгоградроссия теракт волгоградроссия теракт волгоградроссия теракт волгоград

 

ОлігА-тур.

  • 30.12.13, 03:23
Уявний туристичний маршрут маєтками українських олігархів.
Київ – Конча-Заспа, Пуща Водиця, Межигір’я, дорогі котеджні містечка, вілли та маєтки відомих політиків – побачити їх пересічному українцю практично неможливо. Хіба що якесь інтернет-видання шпигунськими методами журналістських розслідувань підгляне у шпаринку 6-метрового паркану і оприлюднить компрометуючий матеріал. Водночас у Чехії нещодавно розпочав роботу зовсім новий тип бізнесу – «корупційний туризм». Бюро «Corrupt Tour» проводить екскурсії до будинків, якими володіють тіньові бізнесмени й впливові в політиці люди.

Тетяна Чорновіл, спецкореспондент видання Lb.ua, автор гучних журналістських розслідувань (зокрема і про те, де і як живе українська політична еліта), каже, що подивитися і в Україні є на що. Тільки непрошеним гостям тут не раді. Бо єдине, що зможуть побачити люди – це високі паркани по периметру ділянок. А поспілкуватися туристи зможуть хіба що з охоронцями.
Пінчука маєток: 6-метровий паркан і будівлі не проглядаються. Є винятки – будинок Клюєва трошки видно
спецкореспондент Тетяна Чорновіл

«Якщо взяти Межигір’я, то все, що люди можуть бачити, – це адміністративну будівлю, де зараз кабінет Януковича. Або Пінчука маєток: 6-метровий паркан і будівлі не проглядаються з будь-якої точки. Є, звичайно, винятки – будинок Клюєва трошки видно. Але навіть, якщо будинки і видно, то часто вони знаходяться в закритих котеджних містечках. Наприклад, будинок Табачника в Кончі-Заспі – котеджне містечко «Золоті ворота» – всередину не потрапити. Охорона не дозволяє під’їжджати, підходити близько, маєтки охороняються по периметру. Я думаю, такі поїздки треба назвати «екстремальна екскурсія», бо закінчитися вона може в міліції!»

У такої туристичної фірми могли б з’явитися серйозні проблеми

Власник туристичної агенції Володимир Спасов говорить, що у фірми, яка влаштовуватиме подібні екскурсії, можуть раптово з’явитися серйозні проблеми з податковою, міліцією та СБУ. Та й психологічно такий вид туризму пересічному українцю витримати було б важко.
Люди ледь зводять кінці з кінцями, а ще, як побачать, як живуть наші олігархи й керівники… На сьогодні це завчасно
власник туристичної агенції Володимир Спасов

«Люди і так озлоблені, і ще раз і так неврівноважених людей морально травмувати сьогодні не потрібно. Люди ледь зводять кінці з кінцями, а ще, як побачать, як живуть наші олігархи й керівники… На сьогодні це завчасно. Така турфірма мала би бути, але тоді, коли покращиться ситуація з демократією і економікою в країні», – зауважив Володимир Спасов.

Розкрити спосіб життя політичних опонентів

Кілька років тому на українському телебаченні була програма «Приховане життя», в якій ведуча відвідувала розкішні маєтки політичної еліти. Глядачі бачили, як живуть Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Борис Тарасюк, але більшість українських політиків до такої відкритості ще не готові.

Соціальний психолог Олег Покальчук говорить, що традиційно українці ставляться до будь-якого великого майна з заздрощами і недовірою.
Пересічні громадяни не розрізняють якість нажитого майна, бо в тій системі, в якій вони живуть, неможливо будь-яке майно вище середнього нажити праведним шляхом
соціальний психолог Олег Покальчук

«Зрештою, ми маємо цей тип поведінки і сьогодні. Пересічні громадяни не розрізняють якість нажитого майна, бо в тій системі, в якій вони живуть, неможливо будь-яке майно вище середнього нажити праведним шляхом. Тому вони апріорі вважають, що це «крадене» і, здебільшого, мають рацію», – каже Покальчук.

Водночас, перспектив комерційного розвитку «корупційного туризму» Покальчук в Україні не бачить. Хіба що така турфірма була би PR-прикриттям для певної партії, яка би хотіла розкрити спосіб життя політичних опонентів. Тоді людям платили б, за те, що під виглядом екскурсій вони, наприклад, пікетували б чиїсь розкішні маєтки.

Марічка Набока

[email protected]

 У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Донецький СПРУТ.

  • 30.12.13, 03:16

Відкрите звернення представників громадянського суспільства України до лідерів країн Європи та США, депутатів Єврокомісії, конгресменів США, правоохоронних органів та фінансових установ США та країн Європейського Союзу.

Ми глибоко переконані, що авторитарний режим Віктора Януковича підживлюється його корупційно здобутими бізнес-активами, які відмиваються та легалізуються через міжнародну фінансову систему завдяки мережі компаній-прокладок та професійних посередників.

Ми вважаємо неприпустимим використання міжнародної фінансової системи для підтримання політичного режиму, що силою брутально розганяє мирні демонстрації, влаштовуючи жорстокі побоїща беззахисних людей та кидаючи їх за грати.

На виконання міжнародних стандартів ФАТФ, імплементованих в Директивах ЄС та Акті Патріота США, ми просимо:

1. Правоохоронні органи країн Європи та США негайно заморозити рахунки, які відкриті за кордоном Віктором Януковичем, його сином Олександром та компаніями, де члени президентської родини є бенефіціарними власниками. Заморозити кореспонденські банківські рахунки, які дозволяють компаніям Януковича мати доступ до світової фінансової системи.

2. Фінансові установи країн Європи та США негайно відмовити в обслуговуванні бізнес-структур, які можуть належати політичному діячеві Президентові України Віктору Януковичу, його сім’ї, зокрема сину Олександру Януковичу, та їх партнерам.

Нижче ми надаємо опис бізнес-інтересів та бізнес-схем президента України, його сім’ї та близького оточення, включаючи перелік компаній, яким потрібно заблокувати доступ до міжнародної фінансової системи.

Цей опис не є вичерпним та постійно оновлюватиметься силами громадських активістів, аналітиків, юристів та журналістів-розслідувачів.

Ми висловлюємо щиру подяку інфографік-дизайнерам, програмістам, візуалізаторам, перекладачам, журналістам-розслідувальникам і багатьом іншим людям, без чиєї безкоштовної і самовідданої допомоги ми не могли би створити цей веб-ресурс. ДЯКУЄМО!


vyanukovych2_ukr

Читати повністю:http://yanukovich.info/uk/

План ДІЙ!

  • 30.12.13, 03:06
Є план. ДІЙ! | ПРИЄДНУЙСЯ
25.12.2013 — 00:01

Євромайдан не став справжньою революцією. Втім, своєї енергії не втратив. Мільйони людей прагнуть змін. Вимагаючи поваги до себе, вони виходять на площі та вулиці, самоорганізовуються в ініціативи, захищають один одного.

Тепер, коли не вдалось досягнути швидкого успіху, формат боротьби має змінитися. Протест має стати системним та сфокусованим. Його системність – висока частота участі багатьох людей, сфокусованість – концентрація ресурсів на больових точках режиму.

Влада Януковича міцно тримається на трьох стовпах: грошах, силовиках, підтримці сходу та півдня. Вони й мають стати основними точками прикладання наших зусиль.

Напрям 1. Гроші.


Ціль: підірвати фінансову стабільність режиму.

Завдання:

- зупинити крадіжки

В першу чергу, через забезпечення тотального контролю за видатками бюджетів. Закупівлі товарів та послуг мають піддаватися постійним ревізіям та перевірками. Запити документів, звернення до правоохоронних органів мають стати по-справжньому масовими. Задіяні в схемах та ті, хто їх покриває, піддаватимуться публічному тиску.

- заблокувати награбоване

Здобуті корупційним шляхом бізнес-активи "Сім'я" та наближені до неї відмиває та легалізує через міжнародну фінансову систему. Грошові ресурси осідають в європейських та американських банках. Міжнародні стандарти ФАТФ передбачають можливість блокування таких коштів. Інформація та алгоритми з сайту http://yanukovich.info/ має активно поширюватися серед європейських політиків, журналістів та громадськості. Офіси банків мають пікетуватися українцями закордоном.

- зменшити прибутки

Бойкот для компаній режиму, задіяних у грабуванні бюджету. Протести під їх офісами в Україні та в світі, інформаційні кампанії мають завдавати великих репутаційних та фінансових втрат прокладкам Януковича.

Напрям 2. Силовики.

Ціль: послабити лояльність працівників силових структур до Януковича.

Завдання:

- просвітити темних

Правоохоронці повинні досконало знати як працюють та забепезпечуються їх колеги в Європейських країнах. Робота з ними на вулицях та через спеціально створені організації має широко поширитися Україною. Кожен працівник силових органів має системно отримувати інформацію про альтернативу. Під відділками міліції в гучномовці має зачитуватися присяга. Тому, хто виходить на патрулювання містом, громадяни мають передавати пам'ятку про права та обов'язки.

- персоналізувати відповідальність

Всі ті, хто підняв руку на учасників мирних протестів, брав участь в незаконних затриманнях, організовував напади та побиття, фабрикував справи в міліції та судах мають бути ідентифіковані. Про їх причетність до злочинів мають знати всі: їх сусіди, друзі, батьки та знайомі. Перспектива бути ізгоєм має стати фактором особистого вибору.

Проект Не Бути Скотом skoty.info та подібні ініціативи стануть нам у допомозі.

- покарати винних

Всі ті, хто здійснив злочин проти громадян, має бути покараним. Масштабна юридична робота та громадянський тиск, звернення до посольств країн Європи та США має лягти в основу. Винні опиняться в люстраційному списку.

Напрям 3. Схід і південь

Ціль: скоротити підтримку Януковича.

Завдання:

- розповісти правду

Значна кількість мешканців сходу та півдня погано поінформовані про реальний стан справ у країні. Вони не усвідомлюють масштабів розкрадання і ролі "Сім'ї" у цьому. Люди не знають, що в умовах жорсткої економічної кризи активи сина їх обранця зросли на декілька тисяч відсотків. У межах кампанії "Розкажи" ми даватимемо факти та закликатимемо розповідати їх іншим. Мешканці сходу та півдня мають зрозуміти, що в них немає більше жодного раціонального аргументу підтримувати Януковича знову.

- сформувати запит на зміни

Зміни – це більше, ніж непідтримка Януковича. Зміни – це чіткі цілі, механізми їх втілення та можливість долучитися до їх творення. Вільні університети, сплановані візити учасників Євромайданів з інших областей до колег, робота з різними суспільними групами, підтримка здорових ініціатив – те, що стане нам у нагоді.

Написане однозначно робитиме Демократичний Альянс. Якщо Ви поділяєте ці цілі, маєте ідеї, як це можна зробити краще, будь ласка, дайте знати. Цей допис – високо піднята рука з закликом "Разом зможемо більше"! Я написав його виключно для того, щоб знайти більше однодумців.

Приєднатися до нас можна за цим посиланням, підтримати фінансово за цим. Ваші ідеї та пропозиції надсилайте на електронну пошту. У фейсбуці ми тут.

Декілька найближчих днів ми формуємо групи з реалізації різних завдань. Детальні плани будуть розроблені в найкоротші терміни. Давайте разом!


До роботи!

Нє такіє как фсє.

  • 30.12.13, 02:11
30.12.13 00:40 "Донбасс! Нам гонят порожняк", - донецкий Евромайдан живет и здравствует, несмотря на нападения "титушек" и яичные атаки. ФОТОрепортаж+ВИДЕО
Донецкий Евромайдан живет и здравствует. Людей собирается не слишком много, однако их характеру и упорству можно только поаплодировать. Они выходят на наш Майдан без партийной символики, без денег, без принуждения. Не обращая внимания на угрозы и оскорбления, которые порой можно услышать от недоброжелателей. В общей сложности активистов всего несколько сотен, но каждый из них стоит десятка.

Как же жалко в сравнении с этими ребятами выглядят "живые флагштоки" с провластных антимайданов, куда собирают людей за деньги и отгулы. Или просто под страхом увольнения с работы, пишет блогер frankensstein, передает Цензор.НЕТ.

В прошлое воскресенье донецкие сторонники евроинтеграции прошли маршем через центр города с самодельными транспарантами и флагами. Раздавали встречным прохожим листовки. В ответ слышали как слова поддержки, так и ругань. Некоторые жители "региона-кормильца" откровенно хамили, один даже пытался бросаться на участников шествия, но никого из активистов это не остановило.



В Донецке нелегко быть не таким, как все. Но активистов нашего Евромайдана объединяет оптимизм и твердая убежденность в нашей правоте. Мы отстаиваем наши убеждения бесплатно и без всякого принуждения. На наших митингах нет унылых лиц и кондовых транспарантов. Зато к нам может приехать рок-группа "Собаки в космосе" и украинский поэт Сергей Жадан. Их визит организовал известный донецкий общественник Станислав Федорчук, за что ему огромный респект от всех нас.

Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: "На кожного Мубарака прийде своя ср#ка", - шестое воскресение подряд в Киеве собирается переполненный Евромайдан. ФОТОрепортаж

донецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдан


Такие акции, как вчерашнее выступление, собирают гораздо больше людей, чем обычные митинги. Потому что поэт Жадан убедительнее, чем политики. Потому что на нынешние Евромайданы люди выходят не за политиков, а за идею.



А это уже сегодняшний Евромарш. Три сотни человек прошли через весь центр Донецка. В два раза больше, чем в прошлое воскресенье.

Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: "2013 был годом предупреждения: в 2014 мы шутить не собираемся", - митингующие завершили пикет имений Азарова и Рыбака. ФОТОрепортаж

Как сообщают "Новости Донбасса", митингующие начали собираться около 11:30 возле памятника Тарасу Шевченко. В момент, когда несколько участников митинга начали разворачивать плакаты, к ним подошли неизвестные и попытались препятствовать.

Представители милиции заявили, что они не будут вмешиваться, пока им не напишут заявление. Активисты написали заявление.

Некоторые из нападавших было, однако некоторые из них следили за маршем.

Шествие началось около 12:30. Когда колонна проходила возле подземного перехода возле библиотеки Донецкого национального технического университета, неизвестные забросали яйцами участников шествия.

донецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдандонецк евромайдан


Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: Неизвестные устроили Жадану яичную атаку во время выступления на Евромайдане в Донецке. ВИДЕО

Одного из нападавших участники марша задержали и передали сотрудникам правоохранительных органов.


Неподалеку от памятника Шевченко в одиночестве стоял руководитель аппарата городской организации Партии регионов Алексей Грановский.

донецк евромайдан


На фото: Грановский наблюдает за акцией или курирует "титушек"?

Он сказал, что просто пришел посмотреть на мероприятие. Также возле библиотеки имени Крупской были замечены несколько активистов Донецкой городской организации Всеукраинской молодежной организации «Молодые регионы».

Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: "Не бить! Милиция, елы-палы": дымовые шашки и "титушки", - на луганском Евромайдане показали запрещенное кино о "Межигорье". ВИДЕО+ФОТО

Кстати, для тех, кому интересно, кто за все платит, и кто спонсирует Евромайданы, выкладываю вот этот документ. Только один из десятков подобных. Светится хотят не все.

донецк евромайдан


Жахи нинішнього кривосуддя.

  • 30.12.13, 02:01
25.12.13 13:36 В госагентстве "Укринформ" об избиении Чорновол знали еще до нападения? Скрин-шот.
Украинское государственное информационное агентство "Укринформ" разместило анонс пресс-конференции о расследовании избиения Татьяны Чорновол вчерашним числом, хотя нападение на журналистку произошло поздно вечером.

Об этом свидетельствует скрин-шот, сделанный Цензор.НЕТ со страницы "Укринформ".

чорновол

Смотрите также: "Они несколько раз таранили меня. Я пыталась объехать джип, но это было невозможно", - Чорновол. ВИДЕО

Анонс брифинга замначальника Главного следственного управления МВД Татарова был добавлен вчера 24 декабря в 15:40. В то же время, само избиение журналистки произошло поздно вечером во вторник.Источник:http://censor.net.ua/p264807Источник:http://censor.net.ua/p264807

Продажним підставкам для прапорів цього не зрозуміти.

  • 29.12.13, 21:18
Всім майданівцям відомо за чий рахунок живе Майдан. Тисячі людей в Україні та українців усього світу  роблять посильний вклад в підтримання життєдіяльності Майдану.


UА News
Художниця з Прикарпаття віддала свою премію Євромайдану

28 грудня під час сесії Тисменицкого районної ради вручалася премія ім. Романа Федоріва. Пенсіонерка з села Радча Тисменицкого району Олена Кондратив, якій вже далеко за 70, стала лауреатом в номінації "Образотворче і народне мистецтво".

Художниця створює дійсно дивовижний живопис, проте свою нагороду вирішила передати людям, які продовжують стояти на Площі Незалежності в Києві. Премія невелика, всього 3 тисячі гривен, проте для пенсіонерки могла стати значимою матеріальною підтримкою. На церемонії Олена Кондратив гроші брати відмовилася і коротко попросила передати їх Майдану, кому конкретно і на що, не уточнювала.

2013.12.13 18:48
Івано-франківці Михайло Кравчук і Мирослава Калина без вагань віддали свої заощадження на потреби Євромайдану.Івано-франківці Михайло Кравчук і Мирослава Калина без вагань віддали свої заощадження на потреби Євромайдану.За словами 89-річного Михайла Кравчука, вони з дружиною за станом здоров’я не можуть підтримати головний Майдан країни

Безмездна солідарність.

  • 29.12.13, 20:44

Київські таксисти відмовляються брати гроші з тих, хто бажає поспілкуватись з пірзідєнтом.

Таксисти вирішили влаштувати акцію і безкоштовно везли тих, що усіх, що бажають в Межигір'ї, де розташована резиденція Віктора Януковича.

Зокрема, в місцях, де формувалися автоколони для поїздки до президентської резиденції, стояли машини з шашечками, на вітровому скілі яких висіли таблички "Таксі на Межигір'ї. Тариф - 0 гривен".

29.12.13.

Час бою.

  • 29.12.13, 02:27
Час бою.
Юлія Мостова 27 грудня, 21:00


Можливо, комусь  це видасться дивним, але впродовж  майже чотирьох років Віктор Янукович був гарантом незалежності України. Певна річ, ключова причина — не в патріотизмі, а в жадібності: це його мисливські угіддя, і тільки він може запрошувати або не запрошувати когось розділити трофеї. Але коли стало зрозуміло, що пропетляти між Брюсселем і Москвою не вдасться, Янукович опинився перед вибором: він чи  країна. Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, а також Угоду про зону вільної торгівлі, українському президентові довелося б пожертвувати собою. Адже очевидно, що квола, невміло керована українська економіка, яку до того ж розкрадають,   сукупно  з бюджетними втратами першого року від зони вільної торгівлі, а також із дірками, які, безперечно, пробили б російські санкції, — не створили б вигідних умов для перемоги на президентських виборах 2015 р. Тому Віктор Янукович вирішив дати шанс не країні, а собі, здавшись у полон Кремлю. Очевидно, він сподівався, що відсутність  формальних вериг у вигляді вступу України до Митного союзу дозволить йому після виборів утекти "і від дідуся, і від бабусі". Однак низка подій привела його до розуміння — з ілюзіями доведеться розлучитися.  Дим піднімається над Роковою горою.

Склалося кілька  чинників, усвідомлених ним у різні періоди, які стосуються крихкості, ненадійності ключових опорних точок. По-перше, Янукович усвідомив, що професійний та  інтелектуальний рівень його уряду не витримує жодної критики. І питання навіть не в "крисятництві" найбільш довірених, питання — у їхній здатності утримати економіку в зоні турбулентності. Певна річ, ці самі "свої" апріорі перебувають поза полем зору прокуратури й управління "К" СБУ, які, за завданням президента, що оголосив 2014-й — роком боротьби з корупцією, нишпорять у пошуках жертв серед членів уряду, губернаторів та керівників півсотні ЦОВВів. Але недоторканність "сімейних" кадрів не означає професійну спроможність. Янукович це розуміє. По-друге, Янукович обвинуватив олігархів у зраді. Об'єктивне висвітлення подій практично всіма центральними каналами, починаючи з 9 листопада до початку нинішнього тижня, стало шоком для президента. За цей ковток свободи і притомності  варто подякувати  як журналістам, котрі  згадали, що таке справжні новини, так і власникам каналів, котрі згадали, скільки всього за ці роки з того, що перепало Сім'ї, могло перепасти їм. Янукович зрозумів, що не може розраховувати на один із ключових видів зброї передвиборної кампанії — беззастережну підтримку олігархічних каналів. По-третє, майбутній кандидат у президенти побачив, що частина електорату, налаштована до нього опозиційно, —   активна. Його ж прихильники, як свідомі, так і потенційні, — пасивні й розгублені. Та, власне, і місцеві еліти не квапилися слати до запитання листи з проханням запровадити  надзвичайний стан. Хіба що кримський парламент лоба розбив, молячись на вождя. По-четверте, Янукович усвідомив, що головна його опора –  силовики. А  точніше –  кийки МВС і вухо СБУ (про "Альфу", яка ретирувалася скавулячи після першої спроби взяти Онисима в Запоріжжі, ми промовчимо). Але цього явно замало  для перемоги    у  2015-му. І тоді він здався, вирішивши поставити на Кремль — на його гроші, на його політтехнологів, на його  радників, на його медіа, а в разі  чого  — і на його багнети. 

Тепер Янукович абсолютно спокійний. Він не бачить загрози в Майдані; потішається над його політичними лідерами; готує кадрові зміни в уряді; сколочує на вибори стару команду, покликану гарантовано забезпечити новий термін. 

Майдан, що не дав очевидних, відчутних результатів, примусив олігархів втягнути пазурі, — їхня вольниця скінчилася. Канали передано в управління команді, сформованій президентом і його старшим сином. На вершині  піраміди — Олександр Гурбич, перевірений із часів донецького губернаторства кадр, що замикається безпосередньо на Олександра Януковича. Під ним — Юрій Чмир, новопризначений заступник голови АП, покликаний курирувати вироблення і розгін сигналу у ЗМІ. Йому в поміч — dream team: Погребінський, Герман, Костриця. Паралельно відновлюється й російська гілка на дереві виборчої кампанії: у грі —Владислав Сурков та, певна річ, автор плаката про три сорти України — Володимир Грановський, що розім'яв інтелектуальні м'язи у спільній роботі з Глазьєвим. Ще трохи організаційних зусиль, необхідних  для налагодження ланцюга проходження сигналу,  — і медійний асфальтоукладчик рушить із місця. Тисячі газет, радіостанцій, сайтів, каналів покриють корою інформаційний простір. На мою особисту думку, у 2004 р. вибори виграв не Віктор Ющенко, а програв Віктор Медведчук, який закрутив пропагандистські гайки до такої міри, що дозволила  масовому глядачеві здогадатися:  його тримають за повного ідіота. Наміри нинішньої влади, яка гостинно й регулярно приймає Медведчука в Межигір'ї, не дуже відрізняються від реалізованих у 2003—2004 р. Та й біля рояля майже всі ті ж самі. Зрозуміло, найбільш вільним залишиться Інтернет, із якого, за даними соціологів, інформацію отримують 35% громадян країни. Але при цьому не забуваймо, що 93% все ще продовжують отримувати її з телевізора. А крім того, влада перейшла межу: на конвеєр поставлені такі методи, як злом електронних поштових скриньок; несанкціоноване судом аудіо- та  відеопрослуховування; фейкові повідомлення; атаки на сайти тощо.

Однак зачищення медійного простору, за словами джерел DT.UA у штабі Партії регіонів, — це лише квіточки,  порівняно зі ставкою, яка нині  робиться на програму "Агітатор". Деякі втаємничені стверджують, що її прообраз був розроблений і вдало застосовувався в Україні. Зокрема  на окрузі Василя Хмельницького, а згодом — і афілійованого з ним проекту "Громадський актив Києва". Модель була вдосконалена російськими політтехнологами і взята на озброєння штабом Клюєва. Суть програми — не просто в масштабному  скуповуванні голосів, а в легітимації цього процесу! Якщо Віктор Янукович остаточно махне рукою на визнання результатів виборів у світі, то, по-перше, він заощадить від одного до трьох млрд дол., а, по-друге, забезпечить перемогу за рахунок перевіреного способу: масового переписування протоколів дільничних комісій дорогою в окружком. Якщо ж він усе ще спробує опиратися, плануючи після виборів вирватися з дружніх обіймів сусіднього гаранта, то схема забезпечення перемоги у 2015-му буде така. 

Останні довибори довели ефективність методу "скуповування" голосів. Понад те, упродовж  кількох років структури покійного Юрія Левенця досліджували це питання. Отримані дані стабільно показували, що в Києві — місті з найвищим рівнем життя в країні — "частка електорату, готового до економічного голосування", становить 30%. Вдумайтеся в цю цифру! 30%  людей готові продати свій голос. Саме на них розрахована програма "Агітатор". За даними DT.UA, з літа 2013 р. відбувається нагромадження коштів на рахунках, відкритих місцевими організаціями партії влади. Фермери, імпортери, торговельні підприємства роблять вимушені відрахування    у ці фонди. Для чого потрібні накопичувані кошти? По-перше, для укладання договорів із людьми, до  чиїх обов'язків входитиме агітація за кандидата в президенти. Майже 34 тисячі відкритих, законних, із відкриттям рахунків та банківських карток, договорів. По одній ключовій людині — на кожну виборчу дільницю. Головний агітатор укладає такі самі договори з активістами із будинків, розміщених на ділянці. Спільно вони формують   реєстр лояльних і потенційно лояльних виборців, із якими,  своєю чергою, укладають такий самий відкритий договір на надання агітаційних послуг кандидатові. Все прозоро… Вартість цього проекту і його розмах залежатимуть від двох чинників. По-перше, від того, скільки грошей на це вдасться скроїти з державної кишені або не шкода буде витягнути з власної. Спочатку  передбачалося, що оплата рядового агітатора, читай — виборця, буде розбита на чотири транші по 
400 грн в одному — три виплати щомісячно до виборів  і остання — після підрахунку результатів. Ця сума може бути відкоригована. По-друге, остаточно не вирішено: виплати мають проводитися тільки тим, хто голосує за гроші, чи й стійким прибічникам також? У другому випадку  може йтися про півтора десятка мільйонів виборців, здатних забезпечити Януковичу перемогу і допомогти штабові освоїти бюджет. 

Зачистити медіапростір; залякати громадянський сектор; умаслити, якщо дозволить бюджет, пенсіонерів та  бюджетників офіційною копієчкою; і купити потрібну кількість голосів на виборах — ось, власне, план, який вимальовується. Російсько-українська збірна доформовується і виходить на поле передвиборної кампанії. Інше питання: чи одну мету перед собою ставлять, чи єдине завдання вирішують гравці, котрі  ввійшли в команду?

Завдання Януковича полягає не тільки в тому, щоб перемогти на виборах, а й у тому, щоб після перемоги Кремль із ним рахувався. Для Путіна це завдання пріоритетним не є. Господар  Кремля не тільки повірив, що він "генеральний секретар", а й примусив багатьох у світі сприймати його саме так. Він фінансовий завойовник земель. Він політик, що не гидує  користати  людські слабкості лідерів. Він людина, для якої "холодна війна" ніколи не закінчувалася. Він релікт, котрий копіює масштаб минулої епохи. Збираючи Радянський Союз, він закладає у процес ті ж самі помилки, що і його попередники… Але нині скарбничка його перемог і напівперемог вражає: Грузія, Вірменія, Казахстан, Білорусь, Киргизія, південний схід Європи, Кіпр, Сирія, Сноуден... А тепер ще й Україна. Майже. І ось це "майже" Путіна не влаштовує. Незважаючи на міцне рукостискання та теплі сімейні зустрічі біля камелька, Путін Януковичу не вірить. І тому "прокладається" в цілому ряді напрямів. Тут у поміч  Кремлю і жадібність нашого гаранта; і його страх втратити захисне президентство; і лояльність українських силовиків (а насамперед  — українських спецслужб) Кремлю; і економічні багри з порційним кредитуванням та  щоквартальними газоціновими коефіцієнтами. За великим рахунком, Путіну у поміч   дві речі: нездатність нашої пострадянської держеліти до опору та ментальна полярність Сходу і Заходу України. Але тому, ведучи Януковича до перемоги у 2015 р., Кремль вирішуватиме насамперед  свої питання, глибоко проникаючи в систему, намагаючись розставити або активувати своїх людей не тільки на час кампанії. Бо Кремлю потрібен не Янукович, а територія.

Хто й що може протиставити комплексові вищеописаних загроз? Загроз, що їх   ряд не останніх у нашій країні людей сприймає  як фатальні. 

Як і раніше, особливо розраховувати на Захід не доводиться. Вплив США і ЄС, безумовно, мав місце під час  вирішення питання   незастосування сили до Майдану. Однак хто більше вплинув на Януковича — наближені олігархи, які боялися потрапити під санкції у разі кровопролиття, чи західні дипломати — важко  сказати. Самих же  санкцій чи  більш-менш чітких   загроз їх точкового застосування Майдан так і не дочекався. Більшість західних дипломатів схильні вважати, що "загроза санкцій значно ефективніша, ніж їх застосування". Втім, виразно й цілеспрямовано точки застосування санкцій опозиція Заходу так і не назвала. Ще б пак! Якщо не останні люди проводять півдня у штабі, а півдня –    у Клюєва чи  його конфідентів, то звідки ж точності взятися? 

Водночас  Вашингтон намагається тримати українського президента у певному тонусі. Зокрема, за даними DT.UA, днями послу України у США Олександру Моцику (і не тільки йому) вкотре нагадали: насильство недопустиме; зняття кандидатів від опозиції з виборів недопустиме; євроінтеграція України –  безальтернативна. Загалом, усі слова сказано. Ключове тут: "слова". 

Де   справді не завадило б  Заходу підставити плече –  то це у справі зміни правил гри на виборах. Насамперед ідеться про законодавство, зміна якого гарантувала б   неможливість  реалізації  схеми багатомільйонного  скуповування голосів. На шляху корупції такого масштабу, на шляху розтління суспільства мають стати і українська опозиція, і вітчизняне громадянське суспільство, і Венеціанська комісія, якій не завадило б не тільки  домагатися   акуратненької конгруентності українського виборчого законодавства європейському, а  й іноді заглиблюватись в особливості виборчого процесу в Україні.

Конфлікт між Сходом і Заходом, безперечно,   експлуатуватимуть політтехнологи Януковича і  Путіна. Перші — в ім'я  мобілізації та  концентрації електорату, другі —  ради мінування захопленої, але не завойованої остаточно території. Міжрегіональне протистояння сьогодні може бути здемпфоване розшаруванням в іншій площині — між поколіннями. Реакція на зраду у Вільнюсі і саме собою  явище Майдану наочно продемонстрували нам, що у молоді Сходу і Заходу значно більше спільного, ніж у їхніх батьків. Усі дії, спрямовані на збереження цієї спільності, дорівнюють діям, спрямованим на збереження незалежності  та  цілісності України.

Хоч як сумно, але одна з провідних ролей у захисті країни відведена господарям сцени Майдану. Особисто я не сумнівалася в тому, що трійка лідерів дозволить Майдану своєю колосальною енергією обігріти небо над Києвом, оскільки не зможе виконати свою основну функцію — каналізувати енергію громадян на результат. Люди без вчинків за плечима, вторинні лідери, які виявилися неготовими до того, що потрібно не тільки здаватися, а й бути. Протистояння Януковича і "трійки" весь цей час нагадувало мені людину, яка сама з собою змагається в армреслінгу. Коли в загальній  кровоносній системі єдині доларові тільця, досить  просто вирішити, котра з твоїх рук пригне другу  до столу.

Справедливості заради можу сказати одне: ухвалити рішення й повести людей під кулі — зовсім непросто. А в тому, що Янукович свою владу захищатиме до останнього, сумнівів бути не може ні в кого. Про це свідчить як інформація, що просочується із закритих нарад із силовиками в Межигір'ї, так і досвід поведінки кандидата в президенти Януковича зразка 2004 року. Адже саме він на закритій Раді нацбезпеки вимагав силового розгону Майдану. А почувши від Леоніда Кучми: "Ти прем'єр, ти й віддавай наказ, а я не буду", спересердя жбурнув ручку і залишив високе зібрання... Відомо, що Янукович не в останню чергу звинувачував саме Кучму у втрачених п'яти роках свого президентства. Але якщо лідери не готові повести на барикади мільйон, то навіщо було задирати планку вимог? Навіщо чергові безглузді "замахи на карбованець і удари на копійку": "Революція!"; "Імпічмент!"; "Зметемо!"?.. Навіщо "тьорочки" замість оперативних жорстких і системних переговорів, за якими стояла колосальна енергетика Майдану? Навіщо тепер спроби перекинути відповідальність за відсутність перемог на громадських діячів і моральних авторитетів? Навіщо безпорадна жадібність, що закриває сцену для одних і фізично скидає зі сцени інших?

Я дуже хочу сподіватися, що опозиційні лідери зроблять для себе висновок з того, що сталося. Не тому, що я вірю в дивовижне перетворення когось із них. А тому, що вважаю кожного з трьох тяжкою хворобою, яку можна вилікувати, на відміну від смертельної для країни хвороби — Януковича. Мені дуже хотілося б вірити в те, що на виборах 2017 р. у країни відкриється друге дихання. Обличчя, очі, вчинки, постава сотень тисяч людей переконали мене в цьому. Дивовижні люди, які вирішили, що їхня хата не скраю, а в центрі. По-громадянському змужнілі, які постановили, що опозиція потребує такого ж контролю з боку суспільства, як і влада. Люди, які вірять  одне в одного більше, ніж у вождів. Громадяни, чиє розчарування у відсутності негайного результату не знерухомить, як це було після Ющенка, а мобілізує.

 Але якщо в 2015-му все відбудеться так, як задумано в Кремлі і на Банковій, то дихати буде нікому. Тому цілком очевидно, що опозиція повинна висунути єдиного кандидата: цих політиків треба доносити, поки зміцніють якісно інші. 

Ясно, що опозиція має зробити все для зміни правил виборчої кампанії. 

Зрозуміло, що необхідна концентрація інтелекту, сили опору, організаційних ресурсів, об'єднання можливостей політиків і суспільства, спрямоване на системну протидію фальсифікації результатів виборів у всіх перевірених і новоявлених формах. 

Лідери опозиції повинні чітко зрозуміти: думаюча, діяльна частина суспільства переросла їх. Змиріться із цим і прислухайтеся. Цих людей іще недостатньо для того, щоб перестати боятися диму над Мордором. Але це вже схоже на формування армії Середзем'я. Лідери потрібні, як держало прапору. Лідери потрібні для того, щоб розчарування не обернулося озлобленістю. Для того щоб не почалася партизанська війна всіх проти всіх. Зараз не час для безпорадності, пошуку вигід і дворушництва. Щоб "око за око" не переросло в сліпу помсту, а потім не виродилося в мародерство. Зараз час для бою. Спочатку новорічного годинника, а потім — за Україну.