Ось чому я проти срача на сайтах.
- 18.01.15, 01:00
Друзі, я не закликаю Вас дивитися весь нижче виставлений ролик (хоч варто це зробити) бо не у всякого вистачить терпіння слухати нісенітниці людей укушених рашиським пропагандиським телевізором в голову, особливо в переід, коли вони не мають ЖОДНОЇ альтернативи, хоч, при бажанні, можуть, як я, знайти через інет всі новини, всі відео, всі статті. Скажу чесно, сама до недавніх пір їх ненавиділа, тепер навіть співчуваю і жалію. Просто послухайте останню мудру фразу диктора і, надіюсь, Ви мене зрозумієте.
Чому я так назвала свою замітку? Тому що саме, так званим, "срачем" з опонентами рашиські політтехнологи накалили вікову неприязнь, яка переросла в люту ненависть між росіянами, частіше тими, хто називає себе "руССкімі" й українцями. Думаю, що саме для цього була допущена Кремлем в Український Парламент націоналістична партія "Свобода". Задумайтесь хоч зараз над цим ( краще пізно ніж ніколи), адже це одна із уловок формули можновладців для управління плебосом:"Розділяй і володарюй". Звісно, що рано чи пізно, всі війни закінчуються, але ніколи, як ці убогі, що на відео, не кажіть "ніколи", наберіться терпіння і спробуйте зробити те, що не схотіла чи не спромоглась зробити українська влада за всі 23 роки, нехай декларативної, та все ж незалежної України. Будь ласка, припиніть всі "срачі", розмовляйте з ними, як з хворими на голову людьми або ігноруйте, як це роблю я із тролями, але не гризіться, не поширюйте і без того страшенну ворожнечу, благаю Вас і надіюсь на розуміння бо від цього залежить як швидко ми зможемо вийти із кризи РОЗУМУ як на НАШІЙ ЗЕМЛІ, так і в сусідній країні-агресорі. Не знаю, це добре чи погано, але ми не можемо відгородитись від Донбасу чимось на кшталт Китайської стіни бо там живуть різні, але люди.
Користуючись нагодою, хочу пояснити, що саме з цієї причини я не входжу ні в які інтернет-"кучки" та таємні закриті братства. У мене були, є і будуть старі добрі проукраїнські патріотичні, демократичні погляди та симпатії, які я намагаюсь донести своїми й скопіпащеними статтями до все нових і нових читачів. Вибачте мене, мої "старі" добрі друзі, що я приділяю Вам так мало уваги, часом буваю зла і різка, але в чаті я стараюсь пояснити Вам причини такої моєї поведінки. Живу, хоч слабкою, та все ж надією, що лихоліття війни скоро кане в літу і ми згадаємо і про приколи, і про конкурс анекдотів, і про мою улюблену лірику та мистецтво.., але зараз ми, перш за все, маємо пам'ятати про тих, хто вмирає за наше з Вами життя, старатись, як хто може, допомогти їм в нашій перемозі.
Всіх бажаючих прошу написати свою думку з цього приводу, якщо вона буде переконливою, я не гарантую, що буду її опртестовувати. Приємного перегляду! 
17
Коментарі