Зачепило за живе.

Німці відмовилися від знижок Газпрому. Точніше так.Газпром не дав знижку на газ німецькій компанії RWE, хоча був готовий це зробити за кількох умов, серед яких – німецька компанія мала відмовитися від реекспорту газу до України. При чому Газпром був готовий навіть компенсувати RWE втрати від розірвання угоди з нашою країною. 
 
Трохи раніше скандально відомий російський депутат Костянтин Затулін заявив, що в Україні буде створений новий проросійський рух, метою якого буде об’єднання України Росії та Білорусі у стратегічній перспективі, і тиск на чинну українську владу уже зараз. Офіційно - «щоби Віктор Янукович повернувся до власних обіцянок», та аби «росіяни і російськомовні на Україні перейшли у контрнаступ проти «Свободи», яка діє в абсолютно безпроблемному полі і з якою влада не бореться». Російський депутат-імперець не уточнив хто саме увійде до цього нового руху, але ясно сказав кого там не буде – відомого нардепа-українофоба Колесніченка. Дихайте глибше – за «русофобію». 
 
Над Вадимом Колесніченком взагалі останнім часом згущуються хмари. На круглому столі у Севастополі його звинуватили в «пониженні статусу російської мови». Наразі триває судова тяжба між Колесніченком і головою громадської організації «Російська громада України» Костянтином Шуровим, за низку критичних матеріалів про Колесніченка виданих бюлетенем організації про «імітацію діяльності з захисту прав співвітчизників». Що офіційні заяви Вадима Колесніченка розходяться з ділом і лишаються пустим роздмухуванням повітря, заявив голова постійної комісії з культури і спорту севастопольської міськради Володимир Демченко. Кримський «Народний трибунал» створений за участі колишнього президента Криму Юрія Мєшкова об’явив Колесніченка «ворогом російського народу» і прирік до «довічної ганьби».  І нарешті – вищеназваний Затулін розповідаючи про новий проросійський рух, заявив що Колесніченко його не очолить, оскільки: «він не сама рішаюча особа в Партії Регіонів і його там явно тримають у другому-третьому ряду… У цій ситуації йому складно проголошувати та проводити якісь речі, позаяк над ним тяжіє партійна дисципліна, тощо. А тут потрібні люди здатні іти до кінця у якихось питаннях». 
 
Реакція самого Колесніченка на слова Затуліна не забарилася: «Я йому сказав, що я не бачу необхідності створювати якийсь-там рух, який буде впливати ПР. Це безглуздо і непотрібно. А діяти треба, створюючи громадську думку, яка буде давити, у переносному значенні цього слова на всі політичні сили. І я сказав йому, що створення політичних партій за етнічною ознакою безперспективно». Паніку Колесніченка можна зрозуміти. Очолювана ним Координаційна рада організацій російських співвітчизників займається розподіленням серед проросійських організації України грошей, що їх виділяє Москва – 85 млн доларів щорічно. А судячи з істерики яку нещодавно на своєму Фейсбуці влаштувало керівництво «борця з українським нацизмом» сайту «Глагол» - він ледве не закрився через нестачу фінансування, гроші Москви потрапляють де завгодно, але не до російських співвітчизників. 
 
І Москву судячи з усього, така ситуація вже порядно дістала. Чому? А отут повертаємося до газової теми. Заступник голови Газпрому, генеральний директор компанії «Газпром експорт» Олександр Медведєв заявив, що зменшення ціни на газ для України можливе лише поза рамками контракту. Очевидно – ідеться про вступ України у Митний союз. Навіщо митний союз Росії? Для доступу до українських бізнес-активів – заводів-газет-пароплавів? Для простішого доступу до української ГТС? Для повернення України в лоно «Рускава міра»? Все це звісно має місце бути, але! Путін – це Газпром. А Газпром разом з Роснафтою – це 70% всього російського експорту і головний наповнювач бюджету Російської Федерації – країни де нині Путіна люблять уже не так віддано як років п’ять тому. А фокус полягає в тому, що Україна наразі – найбільший покупець російського газу, який до того ж платить за нього найвищу ціну в Європі. І Росія нині не в тій ситуації, аби такий ринок втрачати. 
 
Росія щойно була змушена зменшити середньозважену ціну на газ, що його постачають Західній Європі у цьому році до 370-380 доларів за метр в кубі – інакше вона просто не здатна опиратися дешевому газу з Катару і Норвегії та погрозам розробки у Європі сланцевих родовищ. У той самий час відомий економіст, старшин науковий співробітник Peterson Institute for International Economics Андерс Аслунд в статті опубліковані агенцією Bloomberg навів нерадісні для росіян цифри. Капіталізація Газпрому впала з 369 млдр баксів у 2008 р. до 83 млрд нині і продовжує падати. Співвідношення ціни акцій до прибутку впало до «фатально низької позначки» 2,4. Доля Газпрому на європейському ринку впала до 34%. 
 
Для видобутку газу Газпрому потрібно 11 млрд доларів на рік, натомість у 2011 р. капітальні розходи компанії сягнули 53 млрд, а у минулому році, на тлі падіння споживання у ЄС – 43,2 млрд. Аналітики не криючись говорять що 2/3 надмірних розходів – це корупція в середині компанії і в стосунках з російською владою, а решта – «марнотратні надмірні інвестиції», тобто вкладання грошей в різноманітні параної дальні проекти Кремля. 
 
Все це в підсумку означає, що внесок Газпрому та нафтового сектору до бюджету Росії вже повільне зменшується і невдовзі впаде до межі за якою бюджет РФ буде змушений іти з простягнутою рукою до структур… які наразі не можуть знайти грошей для Кіпру і Греції. Вже згаданий Андерс Аслунд з цього приводу висловився неабияк влучно: «Становище Газпрому – питання серйозне не тільки тому що за капіталізацією це найбільша в Росії компанія, але тому що Путін – її істинний голова. Куди іде Газпром, туди ідуть і Росія і путінський уряд». 
 
Аби не піти разом з Путіним і його урядом за адресою вказаною паном Аслундом, Газпром може зробити тільки одну річ – зберегти монополію на газовому ринку України, яка даватиме йому можливість компенсувати своє марнотратство коштом «дурних хохлів». 
 
Шляхів тут два. Перший – таки домовитися з німцями та норвежцями і не дати Україні альтернативних джерел газу. Але тут «хатєлок» більше ніж реальних можливостей, RWE вже заявила що подальші перемовини з Газпромом вона продовжить у залі суду (один виграний суд вона в активі уже має), а припиняти продавати газ Україні компанія не збирається тому що по-перше їй це вигідно, а по-друге, це Європа, дитинко! Там не прийнято розривати контракт просто через те що «клієнт перебив ціною». 
 
В середині України все набагато цікавіше. Хто б там чого не казав, але Кремль дає гроші своїй п’ятій колонні в Україні аж ніяк не для того, аби ті вирізали більше матрьошок та частіше співали «Калінки-малінки» та «Люлі-люлі». П’ята колона має конкретну і цілком практичну мету – просувати в Україні російські інтереси, а в разі не можливості – створювати політичну і соціальну напругу. Створення проросійської (і проти-ПРівської) організації на сході України може стати потужним ударом для офіційної Банкової. Якщо Росія справді відсуне від російського фінансування проросійських партії членів ПР і займеться їхньою організацією напряму, ПР залишиться одне з двох, або якось порозумітися з Кремлем, або діяти проти їхніх організацій такими ж методами, якими свого часу кандидати від ПР діяли у Донбасі проти комуністів – насиллям, залякуванням, вибухами та підпалами. Який варіант обере Банкова – гадаю скоро побачимо. 
 
Але за будь-якого варіанту кремлівської перегазовки, Вадим Колесніченко швидше за все вилетить у трубу. 
 
Дмитро Калинчук©