хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Риторичне питання

  • 17.04.14, 12:30
Сьогодні розмова з мамою почалася вранці з її слів: "Я ще жива, не хвилюйся". Стрілянина відбулася вже в моєму місті, тому вперше дуже хочеться висловити те, що давно накопичувала у думках. Українською, щоб не розповідали, про донбаське бидло, яке не знає мови. Знаю мову. За Яника не голосувала. До Росіі не хочу.

Але я не розумію, чому, коли наші СМІ повідомляють "Стільки-то вбитих, стільки-то поранених", ми починаємо писати один одному "ти бидло", "а ти фашист", не розуміючи, що загинули ЛЮДИ? На другий план йдуть навіть якісь потрібні країні питання - економічні, наприклад, або мовні, щоб це зупинити. Нікого вже не цікавлять вибори, кредити, та, так зване, "перезавантаження влади".

Невже тупа ненависть - це зараз найважливіше?
15

Коментарі