Василь Сухомлинський про предмет української мови...

...першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихо казкою, доброю ласкою. Які дивні перші двоскладові слова! А потім назі знання зі словесності поширюються. Дитина, яка зіп'ялася на ноги, пізнає за день десятки нових слів. Співучих і красивих! І з кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії... Світ, мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова..
Збагачені словом, ми приходимо до школи. І за допомогою його пізнаємо таємничість і складність всіх інших наук.. Від того, наскільки ми озброєні словом, залежитьнабуття нами знань з історії, географії, біології, фізики, хімії, математики. Отже, словесність - початок всіх наук.
Слово увійшло в моє серце, в усе моє єство, воно стало моєю душею. Слово полонило мене, я став його поборником, носієм, слугою. І я буду нести його все своє життя, як прапор, як зброю. Так, я словесник. І вважаю: найголовніше завдання учителя мови і літератури в тому, щоб за допомогою слова не тільки відкривати дітям світ краси й радості... Слово стало для мене формою власного виявлення душі, як людини і вчителя. Цьому я хочу присвятити все своє життя.