Шановні Українці, шановні сосайтівці, поздоровляю вас з Днем Збройних Сил України!

       Дякую Українським Воїнам, що бережуть наше мирне життя!. З великою повагою підтримую нашу Армію. І таки, якщо що, знайте, підтримка вам буде, і ні одна кацапська сім,я проллє сльози за своїми двохсотими. Присягаюсь, стану в ряди тероборони, отримавши ліцензію на відстріл вбивць з мокшанії.

 Добавлю спогадів за голодомор.

 За голодомор, чув від своєї бабусі, батька і матері. В родині діда комуністи забрали підсвинка, забрали зерно, муку, наклали податок на фруктові дерева, прийшлось пиляти.

   Дід, щоб прогодувати своїх чотирьох дітей, працюючи на Заготзерні, топтався ботинками в зерні, і таки щось приносив щоб діти поїли. Не кажу вже про лободу і жолуді, колоски, і картопляні очистки.

   Ще бабуся казали, люди від голоду пухли, помирали  і нікому не було їх ховати.

Десь в 47 році, знову голод, батько будучи пацаном, ловив якусь рибу, і виливав ховрахів.

Сильні дід і бабуся були, всі діти вижили.

А от по лінії матері, троє дітей не вижили померли з голоду.

 Чому пишу, бо тварі рюські штучно створили голодомор на Україні, бо і досі хочуть нас поработити..

  Доречі, ні від одного мокшанина, уральця, чи сибіряка не чув що їх сім,ї в ті часи помирали від голоду.