Мій лицарський хрест

Нещодавно поставив собі нову мелодію на мобільний.  Подія пересічна. Музика ж варто того, щоб її послухав кожен українець. Для більшості моїх друзів ця пісня - не новина. Але почути її ще раз та отримати заряд українського мілітаризму буде не зайвим.

Лицарський Хрест

Дихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух…
Я довго ріс –
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух…
Тиха роса
Зіб’ється з трав
Криком “вперед!”, дружним тупотом ніг…
Я тут знайшов
Те, що шукав
Славу здобув і себе переміг!

Мій лицарський хрест –
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест –
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!…

Плинуть роки,
Їх заметілі
Скроні мої пофарбують у сніг.
Я, завдяки
Шрамам на тілі,
В пам’ять свою закарбую усіх
Друзів моїх
Та ворогів -
Кого любив і кого вбивав…
Може чогось
Я не зумів,
Та не згубив, не продав, не програв…

Мій лицарський хрест –
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест –
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!…

Тим, що загинули, й тим, що вижили,
Слово своє вдячно присвячую!
Хай ворог зиркає очима хижими,
Нехай гарчить – мені не лячно.
Хто вріс корінням, той не зламається.
Хто має стержень, той не зігнеться.
Любов до матері – найкраща порадниця.
Любов до вітчизни – ідея серця.
Лицарський хрест – відзнака для обраних –
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.
Для тих, що в боях ставали хоробрими.
Для тих, що в атаки здіймалися першими.
Не відступитися від слова сказаного –
Дерти руками, зубами гризти!
У світі багато брудного й заразного,
Але той, хто хоче, залишається чистим…