Те, про що доводиться мовчати
- 19.01.07, 23:07
Сказати у вічі тобі того не зможу.
Ти і сам знаєш чому. Бо так для усіх простіше. Бо так безпечніше. Бо так...
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
(Ліна Костенко)
Кому би пику натовкти, аби на душі легше стало..
Я перестала керувати своїми почуттями. Вони мене захлинають. А виходу нема
і я божеволію.
От жаль тілько, що не тихо, а вельми тихо.
Шолі на футбол сходити чи піти на якусь акцію і пику комуся натовкти?!
Навряд чи це мене врятує. А що мене врятує?
П.С. Мені треба поставитися до життя (стосунків, людей), як і він, - з раціональністю.
І все стане легше. Чи це чергова Олеськіна ілюзія?!
Ти і сам знаєш чому. Бо так для усіх простіше. Бо так безпечніше. Бо так...
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
(Ліна Костенко)
Кому би пику натовкти, аби на душі легше стало..
Я перестала керувати своїми почуттями. Вони мене захлинають. А виходу нема
і я божеволію.
От жаль тілько, що не тихо, а вельми тихо.
Шолі на футбол сходити чи піти на якусь акцію і пику комуся натовкти?!
Навряд чи це мене врятує. А що мене врятує?
П.С. Мені треба поставитися до життя (стосунків, людей), як і він, - з раціональністю.
І все стане легше. Чи це чергова Олеськіна ілюзія?!
4
Коментарі
Гість: litigor_old
15.02.07, 02:10
Літігор обурений - після такого вірша, такий коментар.
(
Олеська
25.02.07, 14:41Відповідь на 1 від Гість: litigor_old
ТО зовсім інший пост. Просто одного дня думки...
Гість: litigor_old
37.02.07, 01:10Відповідь на 2 від Олеська
Літігор вважає, що в тебе дуже мінливий характер. Можливо аж занадто. Хоч Літігор не береться судити по думках одного дня. Пиши, для того щоб літігор змінив своє враження, дуже б хотвлося змінити, адже вірш ти вибрала красивий.
Олеська
47.02.07, 08:37Відповідь на 3 від Гість: litigor_old
Я не писатиму, аби люди змінювали свою думку про мене. Я пишу, аби не тримати все у собі.
Я не люблю оцінок, які базуються по одному-двох постах.
Мій мінливий характер - це моя суть. Я балансую на межі і тим живу.
П.С. Вірш я не вибирала, він сам мене обрав.
Гість: litigor_old
58.02.07, 01:09Відповідь на 4 від Олеська
Літігор каже:
Люди пишуть - щоб читали, люли читають - щоб думати, люди думають - щоб жити. Ти написала, Літігор прочитав, Літігор подумав і написав також. Завязалась переписка - обмін думками. А це вагомий аргумент для життя - спілкування. А оцінка потрібна не тобі, а Літігору. Так само як будь-яка оцінка потрібна не тим кому її ставлять, а тим хто її ставить. Літігор відчув образу в твоїх словах. Неварто. Літігор мав тільки добрі наміри
slezenko
61.05.07, 14:19
затишно тут
Олеська
76.05.07, 21:43Відповідь на 6 від slezenko