Про Зраду
- 16.04.16, 09:27
Підійшла до вікна і глянула в сіре, похмуре київське небо. – Даже в квітні в них дощ і холод- пробубніла сама собі під ніс, - виблядки, курва мать … - Шоб ви всі здохли, - додала без ентузіазму...
Надворі по дощу, в нових чоботях, гуляла Перемога з яскравим шаріком в руках та прапорцем жовто-синього кольору. В даний момент Перемога стояла посеред калюжі і видувала різнокольорові мильні бульбашки в повітря. І ще дивилася, як зацвів абрикос… Їй все подобалося…
Зрада відкрила холодильник, дістала з неї стару прошлогодню картоплину і пожбурила нею в Перемогу, але трохи не докинула. Картоплина впала поряд. –Уф, ти, - картопелька, - зраділа Перемога… Напечу дерунів увечері… І поклала плод в карман…
- Кончене, - подумала Зрада і пішла ще трохи поспать… Їй снилося монументальне, прекрасне і величне, тотальне, абсолютне Предательство…
(с) Чепинога





