Бєглий генерал МВС Валерій Коряк (керівник київських ментів, - той самий, що долучився до першої кривавої бойні на Майдані, в ніч на 30 листопада 2013 року) розказує про те, що насправді “всьо було не так”… Розказує про “груші на вербі” і “теорію масонського заговора”…

Не було там ніяких студентів, - каже. Студенти зібралися і пішли додому. А на їх місце прийшли бандіти і соціально опасні елементи. І привів їх Пашинський… - Нє, не Пашинський, а Клічко… Чи Льовочкін з Яценюком, може… Правий сектор, в общим… Або Лєвий... Уже хрен вспомниш зараз точно… То міліція тих бандітів, конєшно, і побила… І то не зразу, а тільки тоді, коли їх повезли до лікарні після побоїв, хотя бить їх ніхто не й збирався… Бо це ж діти… Бандіти, в смислі…

А влада і міліція вообще ні при чому… Міністр Захарченко просто переводив одиноку старушку через дорогу, а Янукович вообще був не в курсі, бо якраз в цей момент готовив парові морковні котлети для земляних зайців по програмі обмєна інтєллєктом…

В общим такого чогось накрутив, що до кінця версії вже й сам пригадати не міг, з чого він почав і з якою метою…

Які мотиви подібних інтерпретацій?... Очевидно, що людський мозг і психіка влаштовані так, що жити з провиною на душі – важко… Навіть тоді, коли ти - явний мудак… І “провина” заключається в тому, що ти лоханувся… Відбувається специфічне витіснення і заміщення фактів… Воспальонне сознаніє формує само собі нову, комфортну реальність “заднім числом”… І через рік два воно й само вже вірить, що відбулося не позорне побиття студентів, а якась вселенська змова "темної матерії" проти сил добра і любві на чолі з доблєсним легінем Януком…

Чепинога

Знакомая вернулась из турпоездки по Америке . Дословно :
- Ты не представляешь ( я не была ), какая это офигительная страна !! Как всё сногсшибательно !!! Непередаваемо..!! ..Эти города !! .. А мосты !! ..А парки !! ..А простор !!..Как всё удобно и правильно ! Всё для человека !!!
Ну надо же, чтобы ТАКАЯ !!! страна досталась этим америкосам сраным !! Нет, ну где справедливость ??!
(с)

Дтп в Киеве: пьяный водитель БМВ врезался в Инфинити адвоката, консультировавшего водителя БМВ Хропачевского.

Нетрезвый водитель автомобиля БМВ не справился с управлением и врезался в попутный автомобиль Инфинити, в котором  был известный адвокат Алексей Шевчук. Люди в аварии не получили тяжелых травм. Интересно что Алексей недавно защищал интересы скандального водителя бмв Храпачевского, который сейчас отказывается общаться со следствием. 

При этом нам Алексей сообщил что официально, дело Ростислава Храпачевского не ведет, просто консультировал Храпачевского.  В этом плане он более известен как адвокат Корбана

звідси

 I з непідтверджених джерел:

Сьогодні отримав не офіційну інформацію від патрульної поліції...
Машина не зупинилась на законну вимогу патрульної поліції та почала втікати...
Коли водій почув, що його по гучномовцю попередили про можливе застосування зброї...
Одразу встав, як вкопаний і вийшов з піднятими руками!
На запитання інспектора (дівчини) чого він встав по середині перехрестку, він відповів: -"Боюся, що будете стріляти!".
Ось така історія.
Місто і час не повідомляю... )))

by Rostyslav Makukh

Коллега давненько уехал с семьей в Америку, общаемся регулярно, а дети растут и вырастают:

"...время сука как летит, недавно вот залез к сынишке в лептоп, так интересные запросы к гуглу увидел - How to watch porno without being noticed...  Пока хз шо с этим делать, думаю вот про ослепнешь рассказывать или про волосатые руки )))"

Главное, правильно формулировать запросы к мирозданию :)

Ну, и чтобы два раза не вставать, анекдот из того же разговора:

Забігайлівка на трасі. Висить цінник. Мінєт - $6, гамбургер - $10.
Заходить відвідувач, бачить єдину продавщицю:
- Це ви мінєти робити?
- Так.
- Мені гамбургер.

23 февраля…

До нас в батальон приїхав царь… В смислі, полковнік і майже гінірал Мєдвєдєв лічною персоною… Командір часті тридцять чотири сємдесят два Отдєльної мотострілкової дівізії особого назначенія імені Дзержинського… Я був пошти “дєдом”…

На показатєльних виступлєніях по скорості передачі важних сообщєній на азбуці Морзе я з похмєлья продемонстрірував якісь сумашедші рекорди… Просто руки трусилися якраз в такт…

- “Во, лисий хуячіт! Молоток! Отпуск єму, блядь, на десять суток, нахуй!”, - сказав восхіщонний полковнік Мєдвєдєв, і плюнув на сапог діжурного – старшого лєйтєнанта Мацкєвіча…

Майор Мустафін Харіс Вафіловіч, замполіт і комуніст по гороскопу, показав мені з-за спини командіра часті дулю і прошепотів так щоб я прочитав по губам: “Хуй тебе а не отпуск, понял?”

Увечері він послав мене бігать вокруг часті з вещмішком і в тяжолій шинелі в тіченії часа… Просто для здоров’я і за многократне, хронічне нарушеніє морального обліка совєцького солдата... З точки зрєнія замполіта, я був неізлєчімим рецидівістом..

По дорозі йшов видний благородний мужчина, похожий на Штірліца, з красівою дєвушкою під рукою…

- “Солдат, ко мнє!" – позвав він суворо… - В чьом дєло? Почєму бєгаєтє? С какой целью?

- Наказан, ваше благородіє, - сказав я йому, - бо на ньому був красівий гражданський костюм с отлівом, в рибну чешую…

Мужик приказав позвать майора Мустафіна і показав йому корочку гєнєрала КГБ (!!!)… Мустафін стоя упав в обморок… - Сволочь ти, майор! – сказав кагебіст… - І мразь к тому же… Це якраз була перестройка і так було модно поступать тоді… Гласность блять…

Мене відправили отдихать… Проходя мімо майора Мустафіна, я тихо й риторично запитав у нього: “Ну шо? Получив, старий підарас?”...

Майор зробив вигляд, що нічого не почув… Він був татарином і вмів притворяться…

Потом я став комсоргом і майор Мустафін давав мені ключ від свого кабінєта… По ночам ми там з Andrew E. Kormysh з Одеси пили алкогольні напитки… А Родіна – СССР - мирно спала під нашим бдітєльним захистом…

Оторвите меня кто-нибудь от экрана...

Олег Дорман рассказывал:

Я был учеником Семена Львовича Лунгина. Однажды мы сидели на кухне у него дома и писали сценарий. В это время зашла его жена - Лилиана Лунгина, та которая перевела со шведского Малыша и Карлсона и которая корпела над очередным переводом в комнате.

- Мальчики, - огорченно сказала она, - у меня там герой идет по аэропорту и держит в руке гамбургер. Я не знаю, что это такое.

- Похоже на макинтош, - сказал Лунгин, - плащ наверное какой-то.

- Хорошо, - обрадовалась Лилиана, - напишу, что он перекинул его через руку.

Через несколько минут она снова вернулась и убитым голосом сообщила:

- Он его съел.

(с)