Це ж тре народитисі на Хеловін

  • 31.10.24, 23:20
Я не спеціально, дітки

Українська книгозбірня ч. 11

"Зійшло гаразд, потяг став на місце. По другій путі летів угору маневровий станціонний паровоз, і його машиніст, кацап, пробігаючи мимо Терещенка, почав висвистувати на паровозному свистку щось таке, що толкувалося буцім-то «ха-хол ду-рак... ха-хол ду-рак», на що Терещенко, теж свистком, відповідав гнучкою трикутньою лайкою".

Українська книгозбірня ч. 10

Хотів би цитатою Вас підтримати, але не маю, не дочитав поки. Так розвивалося то сьо, а потім зарвало мозок. Круто.. Дуже рекомендую до прочитання. Перший твір цього автора. навіть екраінізація є. Совєцька, але тре глянути. А Є.

Українсьа книгозбірня ч.9

" - Українці, отче добродію, все були, позвольте собі це сказати. 
- Прошу дуже.
 - Тільки не знали, що вони українці, І загалом не знали, хто вони такі. Тут називали себе русинами, а там малоросами, а бо й прямо православними. А я довідався, хто такий, і тепер вважаю своїм обов'язком боронити свого національного імені і освідомлювати других. 
- А хіба, на вашу гадку, "русин" - то щось обидливого? 
- Борони Боже! Я того не кажу, але слово "українець" ставить справу ясніше.
- Як? 
- Русини є тільки в Галичині, а українці живуть аж до Дону".

Українська книгозбірня ч.8


Важка, але важлива читанка про наших хлопців з "Азову" 2014 року. Дуже рекомендую.




Українська книгозбірня ч.7

"Довбиш і Довбишка слухали, слухали Кайдашиху, аж роти пороззявляли, а Кайдаша брала злість. Він усе ждав, щоб його жінка хутчій стулила рота та щоб хазяїн наливав по чарці. Червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину, а жінка розпустила розмову на всю губу". )))))

 

Alexander Zaitsev - Nostalgy

Alexander Zaitsev - Nostalgy
 Release Date 2024-10-04
 Label 7th Cloud
 Catalog 7CLOUD1642


Українська книгозбірня ч.6

  • 05.10.24, 21:02
"— Тільки пам’ятай, синку, мою науку: якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи-ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй — коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно… ".

Українська книгозбірня ч.5

"Борис хотів питатися, у чім Босаковський поїде, як каптан продасть, але жаль зробилося добросердного хвалька. 
— Не журіться, — потішав його, — я гроші маю, — і потелепав гаманцем. 
Босаковському засвітилися очі: 
— Золото! Щоб я потурчився, коли це не золото! А ти що? Може де жида зарізав?
— Нікого я на совісті не маю. З хати дістав, а гетьманиха теж не скупа... Я не п'ю і не гуляю, гріш не втікає від мене.
— Що не п’єш, то ти не журися. Виручу тебе, а загуляти також можу. Ти, значить, маєш гроші, а я голову на карку, так тоді якось ми собі дамо раду. 
— Голова добра річ. 
— Добра, лише треба її мати.
 — А щастя ще краще. 
— Щастя нема. Лише щасливі люди бувають. І то на хвилинку, здебільшого тоді, як навіть не знають, що вони щасливі. Щастя у споминах, мій сину, знаю, бо й сам колись був таким щасливцем...".

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
75
попередня
наступна