Передосінній (?) мінор

Голодна пусткаДе ранок бризнув де-не-деЯк мед, загуслимОстаннім снОвидом людейДе фарби вірятьВ жовтогарячий вічний плинВій довгих липняІ серпня згублений бурштинРозтанув захватПрозорим хоку теплих днівКривавим катомРозгорнут совісті сувійЯкий епітетВ передосінніх відчуттях?Країна прийдеНеначе скривджене дитяІ відрізаєПівнічний брате, наш сусідШмат добрий з краюМонгольським має бути східБіфштексом з кровюЙому в горлянку добре йдеСтеповий обрійАзовських хвиль мінорний темпНема більш візійДе...

Читати далі...

Надто тихо, надто крихко

В саду зів'януть ніжні ліриЛоскоче вітерОпалим пір'ямПечальних ружНе ймуть теплу полудня віриСумління-злидар,Думок гармидер,Сум «Мулен Руж»Шемшать латиною сухо травиНепам'ять бавитьЛегкі дубравиЗашерхлих вустПечать алей кармінних славитьСпівець кульгавийЩо має правоВідкрити шлюзНе йди,Дотик останній сонцяВ день, де...

Читати далі...

Післясвятковий лист рідній країні

«А за вікном Майже весна»Святослав ВакарчукВи вже отримали в цей деньДо біса шанобливих віршівВід партії співців колишніхЙ аматорів ура-пісень.Так смачно вмочене пероВ пашіння красної калини,В піснями шиту сорочину,В героїв кров. Жар перемог.Не заперечую – було.Я попіл розгрібав історій,Та зараз, мабуть, мораторійНа згадку про Руїно, зло…Зроблю без натяків-манерЗаяву: Ви – не унікальні.Ви так затримались у стайні,А всі рвонули вскач, в кар’єр.Більш десять років, як звучитьВ чуттєвість...

Читати далі...

Вже йдеш?

То літо йдеПалке несамовитоРозхристане, розпатлане, не сите,І серпень гострить кожну ніч копитаЧортам осінніх маній і ідей.Життя блідеНеначе оковитаВ прозорих ранків келихи розлитаОдвічним одкровенням Бґавад-ґітаЯснить пісні мармизини людейНі, він не гей…Засмаглії кобітиЗ пізанських веж підборів непомітноСканують ваш баланс. Рентгена світлоУ їх очах спалахує незле.Ледь гріє день,І на терасі літаЩе кілька філіжанок недопитіНе кави-сонця. Вітру оксамитуЩо геть заспав між цісарських лілей...

Читати далі...

Notre-Dame de Viri

Де колії виблискують нещадноНа сонці полуденної пори«Із полуницей?», «З вишнею?» «Із маком?»В кінці перону станції «Вири».В дах барабанять груші так завзято,Кришеники – узварчик до снаги.І віти мрій занедбаного садуСхилилися від яблучок ваги.І сарафан квітчастий та веселийУ Ворожбі на ринку – двадцять пять.І літній жар затопить бідні села,Городів сон. Шляхів нерівну кладь.І через шпали в рідний край гаїнийТи тягнеш свій (іржавий дещо) хрест – Старенький ровер марки «Україна»Поки черговий...

Читати далі...

Арія додаткового часу

Первый тайм мы уже отыгралиА.Градский[Приєднана картинка]Ми два тайми Уже відігралиЧом не тішитьНас доданий час?ВочевидьСерафімів хоралиНе чекаютьВ фіналі на нас.Дуже швидко,В надлишок багато,І занадтоДля твого життя.Мирний космосІ десь такий атомВсе для тебе,Чуваче, затям.Ніщо на землі Не проходить задурноІ що нам втрачатиКоли надто сумно?В часи, коли любили,Дурної повні віри,Горлянки рвали й жили.Навіщо? Не питай.Ми знецінилисьВ пори інфляцій,Ми набралися Зморшок в час «Ч»,Ми...

Читати далі...

Из старого и неизвестного

Из посланий Св. Иоанна БлогераЯ старый, толстый и плешивый,То смысл ищу в Сети, то Шиву,Коль был я статный, молодой - Я б в интернеты - ни ногой!Из поэтических экспериментов Владимира МаяковскогоПусть щерятся критики пастью гиен,Пусть ямб по-хорейски похерил размер,Ведь строки встают из задворков души,Не стоит быть скромным, коль пучит – пиши!Из ранней лирики Анны Ахматовой…А мне грезилось – ты настоящий!И высокое, в думах, челоОбещало так много без фальши… Оказалось – село ты селом...

Читати далі...

Невдача

Невдача. Чому я не Андрухович?Я б покохав цей світ святий без межЯ б мандрував між алкоголесховищЙ Європи стародавніх замків-веж.Літературу нову українськуЯк Прометей, полякам й німцям ніс,В Торонто, Відні, Празі, Сан-ФранцискоНе стримував слухач би вдячних сліз.Обізнаний з маршрутом домінантиЯ б «курва», «прутень» запустив в ужив,Стипендії, і премії, і грантиЯ б працею важкою заслужив.За час численних конференцій, читаньЯ б мандрував у світ семи чудес,Уважним, чуйним оком незалитимЯ б край...

Читати далі...

Столичні потяги

І кожні півгодини чи то чвертьМіст проминають поїзди далекі,Годинникові стрілки – Круть і ВертьНесуть думки, наче гілки – лелеки.І кожен потяг чутно звідусільМаленького, як цуценя, містечка,І проступає благородно сільНа цеглі автентичній і старечій.Експреси пролітають, наче митьУ бік благословенних, … , Московій,Її турбота в три струни бринить,Народам всім жилося щоб в любові.До Києва, сільничкою у центрВ ліво-правобережнім караваї,Під східний джаз і західний абсентВін мислить, що країну ту...

Читати далі...

Нехай надалі більш ніхто не знає

Никто не знает, как мне ***ово.Янка ДягилеваВеди рядок за обрій, виднокрай,Радій, як світлофорить жар майорів,Оспівуй спокій квітів і не дбайЩоб хтось проник в душі таємні схови.Всім байдуже, чи ти на самоті,Чи осінь патріарха, ніч імперійВсередині. Слова рви саме ті,Щоб їх букет був краще біжутерійБуденних жертв, сумної прози вправ,Що серед рим шукають люди? Свята!Легені вільним подихом розправДе в думах виноград, часник і м’ята.Пообіцяй сп’яніння, зелен хміль,Заводь пташок рипучі геть...

Читати далі...