Кто б сомневался...

  • 20.05.19, 13:27
Собственно говоря, для меня сегодня началась эра НЕСМОТРЕНИЯ телевизора, бо огидно.
Однако, пишут:

На инаугурации президента Украины Владимира Зеленского, которая состоялась 20 мая в ходе торжественного заседания Верховной Рады, произошел казус.

Так, глава государства получил удостоверение президента и передал его одному из сотрудников почетного караула, положив на специальную церемониальную подушечку.

Через несколько секунд документ упал на пол. Его поднял участник церемонии и положил на место

...Меня это вдохновляет

вопрос в разнице мировосприятий.

  • 19.05.19, 20:36

Не хотели нормального президента?

Mason Lemberg

Не хотіли нормального президента, бо в нього Ліпєцька хвабрика, і це торгівля на крові.
Отримали презЕдента, який отримує гроші з кремля, з якого ржуть і насміхаються бидлани з Тагіла, коли він рже з України, мови, культури та українців.

Не хотіли нормального президента, бо він багатий, в нього успішний бізнес, що платить мільярди податків і сотнями мільйонів вимірюється благодійність.
Отримали презЕдента, який збриває чорне бабло на корпоративах олігархів, за 30% ціни купляє в них особняки, працює через кіпрські офшори, всі фірми якого збиткові, і навіть не знає, яка ставка оподаткування в Україні.

Не хотіли нормального президента, бо президент не має мати бізнесу, незважаючи на те, що свій бізнес він віддав в траст всесвітньо відомій американській компанії.
Отримали презЕдента, який у не зовсім законний спосіб передав свій бізнес пасанам с района, щоб порулілі, поки його нема.

Не хотіли нормального президента, який боровся з олігархами.
Отримали маріонетку олігарха, яка кричить, що всім треба подавати декларації, заробітчани мають платити 5% податку на все зароблене за кордоном за всі роки, а ЄСВ треба знову підняти до рівня, як то було за янека.
При цьому нуль претензій до олігархів…

А тепер замість того, щоб подивитися, як це чучало буде виконувати обіцянки та знижувати тарифи, підвищувати пенсії та садити олігархів, ці амеби вимагають ще й дати йому можливість сформувати більшість в ВР.

* * *

Константин Нескоромный

Рівень ненависті до ПП був надзвичайно високий і майже таким буде залишатися (не без допомоги хрюгавгавих) дуже довго.

Бо ПП зробив те, що не робив в Україні жоден високопосадовець, тим паче Президент, – він послав росію на болота і почав протидіяти повзучій та майже неминучій окупації з боку рф.

Він наніс не один, а багато тяжких ударів як по репутації, так і по планах рф, інакше кажучи, зламав дуже багато планів. Саме тому на нього сфокусувала свою атаку машина російської інформаційної війни.

До цього радісно долучалися всі, хто міг, плутаючи конструктивну критику зі звичайним хайпом та толеруванням ненависті до дійсно патріотичного Президента. Хтось це робив за гроші, когось поглинула ворожа пропаганда, а хтось бажав помсти за втрачені схеми, оборудки та капітали. Так, коли ти йдеш війною проти олігархів та рф, боронячи майбутнє України, – опір буде шаленим.

Цікавіше те, що саме зараз буде реалізовано все те, що пропаганда нав’язувала та штампувала проти ПП:

– Бізнес: ПП передав керування повністю, Зе – власному другу
– Українець ПП – не вальцман, а Зеленській – справжній єврей.
– Торговля на крові: у ПП немає бізнесу в рф, а у Зе – співпраця на рівні держбюджету рф.
– Суцільне зубожіння: ПП необхідно було підіймати комуналку, але робили субсидії, у Зе – комуналку знижувати не будуть, але додатково хочуть підняти ЄСВ, ввести повне декларування і зняти з цього податки.
– Договорняки з путіним: у ПП це були виключно Мінські домовленості, у Зе – купа заяв і партнерів як серед росіян, так і серед олігархів.
– ПП – самостійна фігура, яка боролося з олігархами, Зе – маріонетка олігархів.

І можна продовжувати довго. Тобто ті, хто гучніше за усіх кричав держи вора… Ну, ви зрозуміли.

Що мені дуже не подобається станом на зараз – це те, що дехто ще досі не зрозумів ні-чо-го.
Можна робити вигляд, можна щось робити, можна багато чого. Але не робити висновки та не змінюватися – це шлях на цвинтар.

Для усіх, без будь якого виключення. Дай, Боже, щоб не для України.

* * *

Mark Savchuk

То, что коррупция Бени не важна для украинского избирателя, мы уже поняли.

То, что наличие доли Зеленского в российском бизнесе не важно для украинского избирателя, мы уже поняли.

То, что коррупция Авакова важна только, когда он “в команде порошенко”, а когда он партнер команды Зе, то все ок, вопросов нет, мы уже поняли. (не вижу от прихильникив команды зе жуткий пригоришин, – по словам Шефира, что Аваков эффективный министр, а не “коррупционер, которого нужно посадить”).

То, что “слепой траст порошенко” – это 3,14дец, а “передал с гарантией возврата” – так это норм, все взрослые пацаны так делают, мы уже поняли.

Еще дату инаугурации не назначили, а Зеленский сделал АБСОЛЮТНО ВСЕ, в чем обвинял Зе-электорат Порошенко. И НИКАКОЙ реакции от электората или его ЛОМов мы не видим.

Вопрос – каких изменений ждут от Зеленского украинцы, если он уже совершил все ошибки Порошенко?

* * *

Олег Шимко

Черт его знает, как можно что-то кому-то объяснить, если вопрос в разнице мировосприятий.

Для меня трава зеленая, для дальтоника неизвестно какая, а для чувака из чужой солнечной системы она, возможно, в норме фиолетовая, а если зеленая – болеет.

Можно долго подбирать и выкладывать аргументы, но в действительности распознавание если вообще работает, то срабатывает мгновенно.
Вот еда, а вот помои.
Вот шмурдяк, а вот вино.
Вот лидер нации, а вот видеоролик.
Вот Марина, вот Люся в берете, вот Лена с высунутым языком.
Вот речь Президента, а вот брызги фекалий.
Вот стррррашные телерасследования и разоблачения, а вот новая армия собственной персоной, в новых общежитиях, в новой форме, с новым оружием.

Ты либо видишь, либо нет. Либо ищешь спутника/спутницу жизни среди приличных людей, либо среди привокзальных бомжей. Только не жалуйся потом на семейную жизнь, и что от вас шарахаются…

Учитывая продолжение вооруженной агрессии

  • 17.05.19, 16:55

Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Турчинов подал в отставку.

Об этом говорится в его заявлении от 17 мая, документ попал в распоряжение "Украинской правды" 

"В связи с прекращением полномочий президента Украины, который назначал меня на должность, прошу рассмотреть вопрос о прекращении в соответствии с законодательством моих полномочий как секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины. Учитывая продолжение вооруженной агрессии Российской Федерации против Украины, готов непосредственно на военной службе в любом военном подразделении или военном формировании и дальнейшем защищать нашу страну", - говорится в заявлении.

наслідки

  • 17.05.19, 08:57
Все в цьому світі має свої причини та наслідки.
21-го квітня 73 % українців умовно капітулювали перед Росією та запросили миру на будь-яких умовах.Навіть ціною дипломатичного та юридичного визнання анексії Криму та символічного суверенітету України над Донбасом...
Європа прийняла цей сигнал .
Вам це по-барабану, то навіщо це тоді нам ?...
По-людські жаль Павла Клімкіна-об'єктивно кращий наш міністр закордонних справ за всі роки незалежності...Скільки було прикладено зусиль. с
кільки зроблено...
І тепер з усіх можливостей тільки демарш...Для дипломата - це те ж саме , що коли закінчились набої, то підняти національного прапора і разом з саперною лопаткою вийти з окопу та піти назустріч переважаючому противнику....Прикро...
Їжте 73 % ідіотів...

Річниця повстання у Кенгірському концтаборі(1954)

  • 15.05.19, 21:15

Річниця повстання у Кенгірському концтаборі(1954)

На Великдень 1954 року, 15 травня, колону жінок вели з нічної зміни на цегельному заводі в зону. Назустріч їм ішла на роботу чоловіча. Хлопці привіталися: "Христос воскрес!", дівчата відповіли: "Воістину воскрес!" У жіночій, і в чоловічій зоні були переважно українці.

Конвоїр Калімулін полоснув автоматною чергою по чоловічій колоні — 13 в'язнів було вбито відразу, п'ятеро з 33 поранених померли потім у лікарні. Звістка про цей випадок збурила концтабір і стала початком масштабного повстання.

16 травня 1954 р. у Кенгірі було оголошено страйк. На роботу не вийшов ніхто.

І хоч, як згадувала політрепресована Р. Тамарина: "Для кримінальників, які вважали себе великими патріотами, політв’язні були "фашистами", і начальство охоче нацьковувало їх на політичних. Це була свідома політика ГУЛАГу, щоб створити привід для жорстокої розправи з політичними". Після розмови з повстанцями "побутовики" відмовилися допомагати табірній адміністрації розправлятися з політв'язнями.

25 червня біля Кенгірського табору було зосереджено п’ять танків Т-34, літаки, три пожежні машини з брандсбойтами, 98 службових псів із провідниками і дві дивізії воєнізованої охорони кількістю 16 000 осіб.

26-го червня, на світанку о 4-ій годині снайпери знищили всіх вартових на барикадах. В атаку пішли автоматники...

"Тридцятьчетвірки" не лише на подвір’ї, але й у бараках давили людей, часом буксуючи серед тіл. Гурт дівчат (українки та прибалтійки) узялися за руки і перегородили дорогу танкам, сподіваючись, що ті зупиняться. Танк не зупинився, а людські нутрощі ще довго теліпалися на закривавлених гусеницях...

Кров усюди — у бараках, на доріжках, у квітниках, трупи згортали бульдозером. "Солдати зганяють недобитих за зону. Потім у зону заїжджають вантажні машини, і солдати як попало кидають у кузови мертвих, а ще недобитих проколюють штиками і везуть в уже заздалегідь викопані глибокі ями. І все це — на наших очах, з презирством дивлячись на нас. І раптом — дощ, злива, яка рідко буває у цих краях. Саме небо заплакало над цими нещасними, над цією страшною трагедією. Калюжі крові, що навіть проливний дощ не зміг їх змити, ще довго зеленими плямами нагадували про тих, хто тут, на цьому клаптику чужої землі, скінчив своє життя..."

У повстанні брало участь близько 8 000 ув'язнених, більшість із них — засуджені по політичних статтях українці (також росіяни, прибалти, євреї та інші); всього в Степовому таборі було українців 46% — 9 596 чоловік, серед яких було багато колишніх членів ОУН і бійців УПА та прибалтійських "лісових братів". Було вбито близько 1000 в’язнів (з них 560 дівчат). Майже 2000 отримали поранення.

Пізніше всіх учасників Кенгірського повстання, які залишилися живими, змусили дати підписку про нерозголошення інформації стосовно тих подій. У 1956 р. очевидець Кенгіра лікар-угорець Ференц Варконі потрапив на Захід і першим розповів світові про повстання.
http://www.memory.gov.ua/…/do-60-ti-littya-kengirskogo-povs…

якби ж...

  • 15.05.19, 13:26

Елена Михальченко Может нам показалось, что были какие-то выборы. А это просто снимают очередную четвертую часть Слуги народа