Профіль

Voloszka

Voloszka

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Я у Ангела свого спитаю

Я у Ангела свого спитаю, Чому часто так в світі буває? Чому діти невинні вмирають? А стихії і війни життя забирають? Я у Ангела свого спитаю, Чому СНІД і чума процвітає? Хтось грошима на вітер жбурляє, Хтось від голоду й сліз потерпає. Я у Ангела свого спитаю, Чому радості в світі так мало? І яке нас майбутнє чекає? І чому всі байдужими стали? Я у Ангела свого спитаю, Чому ті, хто на діток чекає, І роками надію у серці плекає, Їх безглуздо і страшно...

Читати далі...

*** *** ***

І знову бачу я тебе у своїх снах, І розумію, що нестримно я кохаю. Й не уві сні, а наяву, понад життя, Хоча про тебе небагато зовсім знаю. Твій погляд,наче струм,мене обпік, Пронизав всі клітинки мого тіла. У серце він без дозволу проник, І розігрів закрижанілі крила. Твій дотик-наче зоряний політ, В тобі себе знахожу по краплині. Не зможеш замінити ти мій світ, Але і світ тебе вже не замінить.

Неможливо тебе не любити

Я так легко по землі ступаю, Мої очі вдивляються в небо. Знаю, кращого в світі немає, І думками я лину до тебе. Ніжно - ніжно тебе обійму, Зазирнувши у лагідні очі, “Я до тебе так довго йшла”, Моє серце тобі прошепоче. Ти–як сонячний ясний день, У душі твоїй- тепле літо. Сонця промінь в долі моїй, Неможливо тебе не любити.

Моє небо

  • 25.01.10, 13:02
[Приєднана картинка]

Одна на двох

[Приєднана картинка] Навіщо ти так мучаєш його? Адже у серці іншого тримаєш. Не розумієш вже й сама того, Кого із них насправді ти кохаєш. Ти королева, ну а він – простак, Не бути разом вам, і ти це знаєш. Та біля нього ти не та, і все не так, Він інший світ для тебе відкриває. І все ж не зможеш ти покинути того, Хто поруч із тобою вірно засинає. Хоч кожен вечір ти цілуєш лиш його, Та в снах своїх ти іншого стрічаєш. Та він так вірить, і надіється, і жде...

Читати далі...

Снежинки

Серебристые снежинки кружатся В белоснежном январьском вальсе. Тихо шепчут – пора уж прощаться, Но глаза отвечают – останься. Я хочу так же нежно-игриво У тебя на ресницах растаять. Так прекрасно и неторопливо На ладони твои тихо падать. От горячих твоих поцелуев Тают в сердце прошлого льдинки. Может, нежность тому виною, Ну а, может быть, просто снежинки.

Не вбивай мене поглядом синім

Не вбивай мене поглядом синім, Не шукай знов моєї провини. Не твоя й не одна, ти це знаєш, То ж навіщо усе повертаєш? Ти кричав, що пропАду без тебе, Та, як бачиш, живу і цвіту. Знову квіти, і зоряне небо… Ти ж не вірив, що я це знайду. То ж прошУ, ти не край моє серце, Бо і так вже частинку його ти украв. Більш ніколи ім‘я в нім твоє не озветься, Бо давно ти для мене чужим уже став.

Моя любимая

Я с тебя пылинки все сдуваю, В тебе свою отраду нахожу. С тобою я о грусти забываю, Тебе стихотворения пишу. Тобою непрестанно восхищаюсь, Ведь знаю, у меня ты лучше всех. В тебе порою просто растворяюсь, С тобою разделяю улыбку и успех. Ты для меня сверкаешь серебром, Под цвет искрящихся снежинок. Не разлучит меня никто с тобой, Ведь ты – моя любимая машина.

Твои глаза

Когда смотрю в твои глаза , Тону в них, обо всём на свете забывая, И, словно птица, в небо улетая, Я улетаю в мир, где всё только для нас. Где ярче звёзд глаза наши сверкают, И жарче солнца теплота твоя. И ничего на свете нет прекрасней, Чем этот мир, где только ты и я. И мне так трудно возвращаться, И я прошу не отпускай меня! Я так хочу в глазах этих остаться, Слезинкой быть твоей, любовь нашу храня.

Нежность

Нежности волной тебя укрою, И в любви пучину уведу. Я мечте навстречу дверь открою, В ней себя опять по-новому найду. Стон истомы, как души томление, Таю, словно воск в твоих руках. Сладостны твои прикосновения, И небесный привкус на губах. От тревог в тебе нашла забвение, Растворилась в пламени свечей. Сквозь потери и неразумения Вновь из сердца льётся нежности ручей.