Мої любі, щирі друзі! Невимовно вдячна вам за привітання і побажання! Розчулили мене до сліз, але тішуся, що це сльози радості і втіхи. Завдяки вам, вашій увазі я хочу і дякувати Богу можу створювати щось нове і світле. Коли людина на певному життєвому етапі озирається навколо і бачить поруч відданих друзів-це велике щастя. І я така щаслива людина! Мило серцю, що ви у мене є!
Щастя вам, світлих днів у житті, творчої наснаги, здійснення мрій, затишку в оселях, рівноваги у душі і найголовніше Божої любові і опіки!!! 
Я вас люблю))))

Мои милые и добрые друзья, огромное спасибо за память о моем Дне рождения, за Ваши теплые пожелания и великолепные открытки! Помню о Вас, сожалею, что в последнее время не удается часто заглядывать к Вам, но в душе всегда хранится тепло наших общений. Я Вас люблю! Еще раз благодарю за внимание к моей скромной персоне и всех благ Вам в жизни! Новых впечатлений и конечно же только положительных! Храни Вас Бог!

Я добре освідомлюю, що нашим бійцям потрібні бронежилети, одяг, їжа, вода...

Я добре освідомлюю, що нашим бійцям потрібні бронежилети, одяг, їжа, вода...

Вітаю усіх з святом Медового спаса!
Бажаю МИРУ, спокою і Божої благодаті!
Наполегливо хочу, щоби в душах наших ворогів оселилося добро і вони зрозуміли, що війна-це надзвичайно погано, і, що життя занадто коротке, щоб його витрачати на вбивства і всілякі неподобства...
Най згадають, що їх народила мати, яка дала їм життя, а не забрала його...
А нам, рідні співвітчизники Миру, мудрості, добра і терпіння!
Вірю, що з нами Бог і з нами правда!!!



З любов"ю, n.iva    

Роки додають людині свого і сентиментальності.

Сонечко збудило мене своїми ніжними промінчиками, до нього приєдналася моя улюблена киця Люся. Відкрила очі, освідомила який сьогодні день і сльози підступили до очей. Згадався цей день у моєму дитинстві… Сонячний ранок… Мене збудила моя рідненька мамуся, поцьомала мене і привітала з моїм днем!-Прокидайся сплюшок, з усмішкою сказала мамуся. Запах пеонів, полуниці і шоколаду поставив мене на рівні ноги і нагадав, що скоро  мали прийти друзі. Батьків вже немає зі мною, вони лише у моїх спогадах і серці.

І знову спогади перенесли мене в інший час.Знову мене збудило лагідне літнє сонечко, пахощі пеонів, троянд і чудової кави…                   

  Я відкрила очі і побачила багато квітів, філіжанку запашної кави, а за ними обличчя мого коханого чоловіка, який щиро посміхався.

-Прокидайся сплюшок, засміявся він.    

І знову радість, щастя, друзі….

Мого коханого вже немає зі мною, він в моєму серці і в спогадах. Мабуть мої батьки і мій чоловік  зустрілись там… Бо знову сонячний ранок, тільки збудила мене моя киця, лоскоче мене, муркоче, нібито говорить «прокидайся сплюшок»…

Варю собі філіжанку запашної кави, в кімнаті пахощі від пеонів, троянд, шоколаду…  Телефонні дзвінки нагадали про друзів….

Мій чудовий день народження з відчуттям суму, суму за тими, кого немає поруч… і відчуттям радості, що у мене є щирі друзі, які не забули про мене і цілий день вітали мене телефоном і в інеті…

Дякую ВАМ  УСІМ, друзі мої за добрі, лагідні і милі побажання!

Бажаю ВАМ чистого неба, щирої дружби, ніжного кохання, творчої наснаги, душевного спокою і МИРУ! Хорони ВАС  ГОСПОДЬ)))) Я люблю ВАС))))  

Останні події в Україні мене наштовхують на спогади 80-х років і мультік напередодні олімпіади. В Києві був майдан, найманці зі Сходу приїхали і зробили антімайдан... В країні ВИБОРИ і надіюся, що більшість прагне одного туру (економія грошей і часу), на сході сьогодні зібралася купка люду з протестом прити виборів....

Країна в жахливому стані... громадянська війна... жалію за погиблими...ХОЧУ МИРА))) і все одно вкурлвлює... сьогодні всі тільки про схід...а заходу, піввночі хіба неіснує? ми всі УКРАЇНЦІ, але одні вимагають дотацій, а інші працюють своїм хребтом. У Львові 90-ті подалали сумками та ринками... не вимагали від держави. Пам"ятаю часи, коли шахтарі пригнали до Києва і били касками по асфальті, вимагаючи грошей...захід не йшов вимагати, вони шукали локальний вихід для життєдіяльності своїх родин. Кожна нормально свідома людина розуміє, заробиш викристаєш.. Не можлитво взяти не поклавши ...Круглі столи обговорють схід... Схід- дитина інвалід, любіть і давайте грошей....А потрібне саме елементарне, зрозуміти, що дитина інвалід хоче з"сти  і не хоче займатися фітнисом, для лікування своїх хвороб...Пройшов другий круглий стіл   і знову схід...А все дуже просто- знищити терористів і почати нормалье життя)))