Як не вбити разом з тараканами жінку?

Музыкой навеяло.
Полез в инет и притащил вот это.
Просто, где то исходные условия схожи.

Исходные условия: Я злюсь на человека и хочу послать его нахуй.

Здоровая реакция: Я посылаю человека нахуй.

Интроекция: Хорошие люди никого не посылают нахуй. Я - хороший, мне нельзя.

Проекция: Э, да он явно хочет послать меня нахуй! И сейчас пошлёт!

Конфлюэнция: Он должен сам всё понять и уйти нахуй. Без моих подсказок.

Дефлексия: Понимаешь, брат, тут такое дело, в общем, если рассмотреть сложившуюся ситуацию объективно и беспристрастно, одним из аспектов актуальной тенденции может являться взаимная инконгруэнтность субъектов взаимодействия... Да, кстати, Шопенгауэр по этому поводу говорил, что...

Ретрофлексия: Я молча иду нахуй сам.

Рефлексия: А действительно ли я хочу послать его нахуй? Или я должен прощать всех и сам идти нахуй? А есть ли смысл посылать его нахуй, когда можно пойти самому?

Интроспекция: Какое любопытное чувство я испытываю! А вот так оно отражается в напряжении мышц... В связи с этим у меня всплывают вот такие ассоциации... и вот эти детские воспоминания... О, точно! В точности такой же случай был со мной в возрасте четырёх лет! Я тогда послал нахуй папу, и папа отлупил меня ремнём.

Отрицание: Нет никакого нахуя. Не бывает такого слова.

Обесценивание: Да кто он такой, чтобы я посылал его нахуй? И кто я такой, чтобы посылать его нахуй? И что толку посылать нахуй...

Нарциссическое расстройство: Или я его нахуй, или он меня! Третьего не дано.

Посттравматическое расстройство: Что, нахуй? Опять нахуй?! Ааааа!

Клуб анонимных нахуистов: Меня зовут Джон, и я, когда злюсь, хочу всех послать нахуй....

Якось зацікавило чим жили німці зразу після поразки в другій світовій.
Змогли ж таки викарабкатись. Якими вони були?
Надибав  фільм "Наші матері, наші батьки". Німецький. 
Трисерійний. Сталось так що дивився спочатку третю серію. Видалось душевно.
Хоча й не зовсім те що шукав. А за нею першу. 
І тут наткнувся на ключовий для мене епізод.
Показують захоплений Смоленськ. Вермахт наступає на Москву.
На вулицях міста проводиться операція, виловлюють євреїв.
І знаєте хто виловлює? Українські поліцейські і з жовтоблакитними повязками на руках.
В Смоленську?! Питається, какого  х..?! А Ленінград тримали в блокаді не українці хіба?!
Ну ясен пень показано цих поліцейських тупими одороблами. 
Далі буде родзинка.
Солдат вермахту (один з головних героїв), вирішив заступитися за дівчинку єврейку в суперечці з офіцером СС.
Кому і чому треба було вкласти в уста цьому солдату фразу "українське дєрьмо" (по відношенюю до поліціі з українців)?
Зрозуміло, що поліція в часи тієї війни виконувала не благородні завдання (це якщо припустити що поліція з українців таки була в Смоленську) і я тією поліцією не пишаюсь. Дєрьмо є у всіх, це фізіологічний процес, але ж ми не починаємо розмов з його обговорення і не кидаємось ним (як правило). Та взагалі, краще його не ворушити.  
В фільмі фігурують ще й поляки. Загалом виходить такий собі заміс німці, євреї, поляки, совіти. Українці - тільки ті поліцейські, здається.
Полякам теж дісталось. Виявляється, за задумом фільму, до євреїв вони відносяться так само як і фашисти. Ну а совіти - та нічого нового.
Я трошки погуглив. Цікавило чи ще хтось звернув увагу на українських поліцейських в Смоленську. Зразу ж і знайшов.
Єсть відповідний камент, причому ,зається на російському сайті. І що цікаво, росіяни і поляки подали якісь скарги на фільм, а українці мовчать.
Ну не вашу мать? (Може саме так фільм треба було назвати ) Одним словом всі погані - і совіти і німці(але відносно цих є якась мулєчка, вони діють якось зазомбовано трохи, може це проканає за відмазку) і поляки і українці. Всі окрім ...

Мені вже цікаво хто і за яких обставин вирішив знімати такий фільм?
А схвальних відгуків на фільм багато. Хвалять і гру акторів і режисуру.
Корочє - проковтнули.
А що хочеться робити після перегляду такого фільму себе ви спитали?
Що мені з блискучої гри акторів?

Завтрашня дата якось в тему попала.
Одним словом, приємного перегляду.
Мені ще другу серію додивитись треба.

Я майже не вірю у вплив знака гороскопа на риси характеру, долю.
Це мулька.
Пропоную скасувати цей забобон і замінити його конкретнішими параметрами,
Наприклад, <Скільки вам потрібно для повного щастя>.
Здається, це сказало б більше про особу.

Пам'ятаєте "Шура, сколько вам надо для полного счастья?"
Бендера не цікавило, під яким знаком гороскопа родився Шура.

Нє, не тигрЮля.

Дивився фільм ввечері в неділю. Сучасний, російський, про другу світову.
Дивився останні 20 хвилин, пізно порадили. В фільмі про танкові бої і якісь містичні відчуття.
Промайнуло декілька думок:
1. Тільки тільки підписали акт про капітуляцію. Совєтський майор повідомляє про це свого танкіста у якого були особисті рахунки з якимось фашистом (власне, я так розумію, це і був білий тигр). Совєтський танкіст звістку про кінець війни пропускає мимо вух, він впевнений що фащист десь його чекає для остаточних розрахунків. Зі словами "Он ждет. Будет ждать 20,30,50, 100 лет и выползет. Его нужно сжечь. Вы же знаете что это нужно сделать" совєтський танкіст вирушає на своєму танку на пошуки фашиста.
   Питається, навіщо це нам показали - щоб показати, що "і вєчний бой, покой нам только снится", що вони завжди наші вороги, що або вони або ми. (До того ж, в останній дуелі совєтський танкіст, як би довів свою перевагу над ворогом і ворог серйозно пошкоджений лише чудом врятувався. Що ще треба. Пафосу і скрежету зубів в цих кадрах не показували.)
2. Останній монолог Гітлера (останні кадри, так би мовити - підсумок). Хто вирішив вкласти в уста Гітлера фразу, що вся Європа хотіла ясності (читайте знищення русскіх), в совєтському питанні? І це одне з всього двох найважливіших питань. Друге - євреї. Я взагалі такої постановки питання ще не чув. Досі я думав, що Гітлер хотів просто світового панування (зрозуміло що СССР сюди якось не клеївся, але для чого ж так особисто).
Це, начебто, всі вони однакові, ця Європа, цей ЕС, всі вони завжди хочуть русскім погибелі. До того ж піднесли цю думку, якось навіть вишукано. Гітлер в кадрі зовсім не фашист, не маньяк, не злочинець, а навпаки, мудрий політик. Він переживає за Європу (майже як за свою Німеччину). В монолозі подано, як наживку, те що зараз деякі дослідники (може навіть і крамольні) пробують витягти на поверхню для загалу, те що на Німеччину після її поразки навісять мислимі і немислимі гріхи. Ця наживка, для того щоб легше пройшла ідея створення з Європи ворога?

На створення фільму надихнула WoT?

— Как ты поняла, что влюбилась?
— Я когда смотрю на него, сразу хочется мозг е*ать.

ruero.com

Нє. Не мені.

В суботу з дочкою зайшли в книжковий. Вона десь вичепила серед книжечок  "щоденник дівчинки" (назва приблизно така) і попросила купити. Ну я оглянув це і в око впала такий собі тест.
(приблизно смисл). "Ви з подружкою вирішили піти в кіно, але грошей у подружки на білет немає, ваші дії?
а) піду сама; б) позичу грошей подружці; в) знайду хлопчика який проплатить похід в кіно подружки".

Цей щоденник я не купив. Запропонував щось інше. З плачем, але обійшлося хоч і навіть трішки дорожче.

Зручна штучка.
Можна швидко пхати будь-які html документи до своєї бібліотечки (яку самі ж і організуєте).
Що найбільш сподобалось мені, так те що ця бібліотека може синхронізуватись з зовнішнім сервером.
тобто пхати документи в єдину бібліотеку можна з різних комп'ютерів і потім все це буде доступне будь-де.

http://www.zotero.org/

Зачастую безнравственность преподносится аудитории в шутливой форме, особенно это касается развлекательных передач и сериалов. Дело в том, что СМЕХ - СНИМАЕТ ПОРОГ КРИТИЧНОСТИ человека. Информация, которая является пошлой, например, подлежит осуждению, а порой и полному НЕПРИЯТИЮ, воспринимается индивидом, как вполне невинная и даже забавная, потому что это "смешно". В нагрузку идут образы телевидения, т.е. картинки, которые вообще не проходят никакой "цензуры" и загружаются в подсознание потоком.

http://pocciy.com/2012-03-10-06-28-48/1174-2013-05-30-06-30-32