сьогодні

9 днів 4 години 2 хвилини. Україна захищає світ.

Десятий день опору російським терористам. Десятий день мужності Збройних Сил, гвардійців, прикордонників, рятувальників, бійців інших силових структур, всіх Українців, які героїчно тримають оборону. Завдяки всьому нашому народу плани кремля за дві доби підкорити українців, захопити великі міста, змістити керівництво держави та приєднати Україну до Росії провалилися.

Так, ворог просунувся на окремих напрямах, але контролює лише невелику територію. І наші захисники і захисниці дають потужну відсіч і витісняють окупантів.

З огляду на зниження темпів наступу та спротив Українців, Росія змінює тактику.

На сьогоднішній день найбільш уразливим є українське небо. Агресор комплексно і активно застосовує свій повітряний та ракетний потенціал. Авіацією всіх видів здійснюються бомбардування міст, селищ та цивільної інфраструктури, у тому числі критично важливої та небезпечної як атомні та гідро електростанції.

«Вєлікая» армія показала справжнє нутро - терориста-боягуза, який здатен нападати лише на цивільне населення - на дітей, на жінок, на неозброєне мирне населення. Прицільні обстріли, бомбардування й ракетні залпи по житловим кварталам, школам, садочкам й лікарням, ворог знищує храми і церкви, обстрілює вокзали із тисячами жінок і дітей, що евакуюються, - це тактика переляканих шакалів. Але я впевнено кажу - за кожне життя, за кожну сльозу ворог відповість.

Я захоплююся силою українців у Маріуполі, Волновасі, Харкові, Чернігові, Миколаїві, Херсоні і всіх інших міст, де наразі найважче.

Мужність наших людей вражаюча! Навіть ті, хто без зброї, бабусі, виходять на захист своїх хат. Прокльони на голови окупантів сипляться як українською, так і російською мовами. У нас не було і не має мовних розбіжностей. Всіма мовами окупанту вказують напрямок російського військового корабля. Люди всіх 100 національностей, для яких Україна є рідним домом.

Ми працюємо над запровадженням режиму тиші і відкриттям гуманітарних коридорів. Ворог не знає, що таке цінність людського життя, але ми зробимо усе для допомоги нашим громадянам. Ми маємо надію, що гуманітарний коридор запрацює і ми зможемо вивезти мирних мешканців.

Що стосується поточної ситуації по напрямках. Збройні сили контролюють ситуацію, тримають рубежі і переходять в контрнаступ, відтіснюючи ворога.

Основні зусилля окупантів зосереджувались на оточенні Києва та послабленні спротиву в блокованих ним населених пунктах. Захисники міста Києва продовжують відбиття наступу ворога, наносять ураження його наступальним угрупуванням.

На Волинському напрямку положення наших військ без суттєвих змін.

На Сіверському напрямку Чернігів здійснює героїчну оборону. Українські війська утримують позиції на зайнятих рубежах.

В районі населеного пункту Михайло-Коцюбинське Чернігівської області перед водною перешкодою стоїть колона до 200 одиниць техніки та живої сили. Міст через річку зруйнований.

На Слобожанському напрямку українські військові продовжують ведення оборонних боїв, успішно здійснюють вогневе ураження противника.

Об’єднані сили ведуть оборонну операцію як і раніше, силами двох оперативно-тактичних угруповань.

На Приморському напрямку наші захисники здійснюють прикриття морського узбережжя та виконує завдання з недопущення оточення міста Миколаїв.

Повітряні Сили Збройних Сил України здійснюють відбиття повітряних ударів противника. Продовжують ведення систематичних бойових дій, завдяки чому російські загарбники вже втратили 39 літаків та 40 вертольотів.

Втрати осоьового складу ворога зростають. Говорити про вмотивованість - зайве. Її не було і не має. Моральний і бойовий стан окупантських військ - нижче нульового.

Військові ресурси ворога в Україні закінчуються, далі буде логістичний колапс.

Розуміючи це, тенденція здачі ворога в полон зростає. І не поодиноких солдат, а цілими взводами. Вони вже розуміють, що тіла тисяч їх товаришів по «навчанням», які на екзамені отримали 200 балів, лишилися у чужій землі. Адже Москва не визнає їх смертей, для Путіна вони гарматне м’ясо, видатковий матеріал у спробі досягнути своєї імперської мрії. Багато з них вже зрозуміли - їх зрадили.

Тож, повторю, єдиний спосіб для окупанта уберегти своє життя - здатися в полон.

Боротьба триває. Але Українці в усіх містах чітко дають зрозуміти - росію тут ніколи не чекали!

Ми на своїй землі і окупантам тут не раді!

Тримаємо стрій і разом до перемоги!