<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[Українк@ - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/</link>
<description><![CDATA[Заметки в блоге Українк@ на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/avatar/9/7/1849879_240553934.jpg</url>
<title><![CDATA[Українк@ - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[Шістдесятники]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/1151468/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/1151468/</guid>
<description><![CDATA[<b><font color="#990000">&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Чи не найважливішою подією українського суспільно-політичного життя періоду &quot; відлиги &quot; стала поява нового покоління талановитих літераторів та митців, які одержали назву </font><font color="#ff3300">&quot;шістдесятників&quot;</font><font color="#990000"> . Вони виступали за оновлення тодішнього суспільства, протестували своєю творчістю проти пануючої задушливої атмосфери, вимагали припинити втручання партії у справи літератури й мистецтва, боролися за справжні культурні цінності, провідну роль української мови, національну свободу, людську гідність.&nbsp;</font></b><div><b><font color="#990000">&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Серед провідних постатей нової плеяди були поети В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Л.Костенко, літературні критики І.Дзюба, Є.Сверстюк, І.Світличний, художники П.Заливаха, А.Горська, кінематографісти Ю.Іллєнко, Л.Осика, журналіст В. Чорновіл та ін.</font></b></div><div><b><font color="#990000"><br></font></b></div><div><b><font color="#990000"><iframe width="1280" height="720" src="http://youtube.com/embed/DidBT2uQCFA" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><br></font></b></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1151468/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 17 Jan 2013 12:49:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Чортова скеля: дім легенд і загадка історії]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1075009/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1075009/</guid>
<description><![CDATA[<strong><font color="#990000">В один із чудових сонячних вихідних днів ми з чоловіком вирішили з’їздити кудись на природу. Вибір випав на </font></strong><strong>Чортові скелі</strong><strong><font color="#990000">: по-перше, недалеко, а по-друге, сама назва місцевості приваблювала своєю таємничістю і містикою. Окрім того, Чортові скелі є одним з найулюбленіших місць відпочинку у Львівській області. Зацікавив нас і той факт, що Чортові скелі є найвищою точкою в околицях Львова (близько 414 м над рівнем моря).</font></strong><br>Дістатися до них можна по-різному: від дороги Львів-Винники, від Глинянського тракту, від Лисинич, чи від Винник. Головне — підніматися весь час догори, а лісові стежки виведуть до скелі. <br>З цих воріт починається дорога до Чортових скель.<br><img src="http://os1.i.ua/3/4/9711725_b713940a.jpg"><br><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1075009/">Читати далі</a> ]</b><br><p><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3Dvkdj61BwHBo%26feature%3Drelated" target="_blank" rel="nofollow"><strong></strong></a></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1075009/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 24 Sep 2012 14:28:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Музика гір: таємниця дримби]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/1068126/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/1068126/</guid>
<description><![CDATA[<p><strong>Дримба</strong> — один із найпоширеніших на земній кулі та один з найдавніших музичних інструментів.</p><p><img src="http://os1.i.ua/3/1/9660935_ebf92fd0.jpg"><br></p><p>Археологи вважають, що дримба була відома людству з часів пізнього неоліту. Принаймні, тій його частині, що мешкала на території сучасної України. Про це, твердять учені, свідчать фрагменти музичних інструментів, зроблені з кісток мамонтів, що їх відкопали на давніх стоянках людей у селищі Мізинському на Чернігівщині та поблизу села Молодове в Чернівецькій області.<br><br></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1068126/">Читати далі</a> ]</b><br><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1068126/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 11 Sep 2012 22:39:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Замок у Старому Селі]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1067537/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1067537/</guid>
<description><![CDATA[<div align="left"><strong><font color="#990000">Серед сотень старих сіл в Україні знайдеться  не більше півдесятка Старих Сіл. Те, що в Пустомитівському районі на Львівщині, кілометрах у 22 від обласного центру, на доказ своєї старовини може пред’явити впливову «метрику» — замок.&nbsp;</font></strong><strong><font color="#990000"><br></font></strong></div><div align="left"><strong><font color="#990000"><br></font></strong></div><div align="left"><strong><font color="#990000"><img src="http://os1.i.ua/3/1/9656494_8b6160f.jpg"></font></strong><font color="#990000"><strong><br></strong></font></div><p><font color="#990000"><strong><br></strong></font></p><p><font color="#990000"><strong>Але про все по порядку…</strong></font><br></p> <b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1067537/">Спочатку трохи історії</a> ]</b><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1067537/">А що зараз?</a> ]</b><p><font color="#990000"><strong><br></strong></font></p><p><font color="#990000"><strong>Дивлячись на Старосільський замок, розумієш, що найбільших руйнувань він зазнав за останні 100 років. Замок пережив не один бій, не одну облогу, не одну війну... Але зруйнували його найбільше не ядра, не кулі, не час, а банальна людська байдужість і недбалість.&nbsp;</strong></font><br></p><p><em>P.S. Для написання замітки я використала матеріали сайтів</em> </p><p><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fstareselo.lviv.ua%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc">http://stareselo.lviv.ua/ </font></strong></span></a></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fukrainaincognita.com%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc">&nbsp; http://ukrainaincognita.com/ </font></strong></span></a></span><font color="#0066cc"><strong><span style="mso-ansi-language:EN-US"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fcastles.com.ua%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext">&nbsp; http</span><span style="color:windowtext;mso-ansi-language:RU">://</span><span style="color:windowtext">castles</span><span style="color:windowtext;mso-ansi-language:RU">.</span></a></span></strong></font><font color="#0066cc"><strong><span style="mso-ansi-language:EN-US"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fcastles.com.ua%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext">com</span><span style="color:windowtext;mso-ansi-language:RU">.</span><span style="color:windowtext">ua</span></a></span></strong></font><font color="#0066cc"><strong><span style="mso-ansi-language:EN-US"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fcastles.com.ua%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext;mso-ansi-language:RU">/ </span></a></span></strong></font><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Ftourlib.net%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc">&nbsp; </font></strong></span></a></span><span><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fcastlesua.jimdo.com%2F" target="_blank" rel="nofollow"><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc">http://castlesua.jimdo.com/&nbsp;</font></strong></span></a></span></p><p style="text-align:justify" align="center"><span><span style="color:windowtext"><strong><font color="#ff3300">Додаткова інформація для тих, хто зацікавився:</font></strong></span></span><span><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc"><br></font></strong></span></span></p><p style="text-align:justify" align="center"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fukrainaincognita.com%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Fu3%2Fstare_selo_pan2_out.swf" target="_blank" rel="nofollow"><span><span style="color:windowtext"><strong><font color="#0066cc">3D-панорама</font></strong></span></span></a><font color="#0066cc"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fukrainaincognita.com%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Fu3%2Fstare_selo_pan2_out.swf" target="_blank" rel="nofollow"><span><span style="color:windowtext"><strong> </strong></span></span></a></font><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fukrainaincognita.com%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Fu3%2Fstare_selo_pan2_out.swf" target="_blank" rel="nofollow"><b><span><font color="#0066cc">замку в Старому Селі</font></span></b></a><font color="#003366"><b><span> &nbsp;</span></b></font><b><span><font color="#0066cc"><a href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fstareselo.lviv.ua%2Ftransport" target="_blank" rel="nofollow">Як доїхати в Старе Село</a></font></span></b></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1067537/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 10 Sep 2012 21:11:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Чия мова вторинна і пародійна]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/1063582/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/1063582/</guid>
<description><![CDATA[<p><img src="http://os1.i.ua/3/1/9625024_4d0600d0.jpg"></p><p align="left"><strong>Від частого повторення брехня не стає правдою, однак усе більше тих, хто не вміє чи не бажає логічно мислити, проявляють готовність повірити в неї.&nbsp;<br>Щось подібне сталося з не одне десятиліття пропагованими московською імперією міфами про <font color="#0066cc">«вєлічіє і могущєство русского язика»</font>, про <font color="#0066cc">«вєлікого Леніна»</font>, котрий <font color="#0066cc">«на ньом газгавагівал»</font>. Ну і нехай собі тішаться московити тією «величчю», як дурень цвяшком. Нам, українцям, у своїй незалежній державі що до того?<br>У тім то й річ, що вигаданий колись для ідеологічного виправдання уярмлення та тотальної русифікації пригарбаних Москвою народів міф продовжує руйнувати свідомість пересічного українця й сьогодні, а його адепти перейшли до ще більш нахабних і провокативних форм пропаганди.</strong><br><b>[ <a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1063582/">Читати далі</a> ]</b></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1063582/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 03 Sep 2012 12:21:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Так буде українською!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/1053811/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/1053811/</guid>
<description><![CDATA[<p><font color="#990000">Інколи доводиться чути: &quot;Чи не однаково, як я говорю? Головне, що мене розуміють&quot;. Ні, не однаково! Не добре, коли людина плутає українську й російську мови, перемішує слова, відмінює, порушуючи граматичні мовні норми. У результаті створюється словесний покруч, чи, як кажуть, &quot;суржик&quot;, який не є і не може бути ознакою будь-якої культури.</font><font color="#990000"><br></font></p><p><font color="#990000">Українська мова має безліч особливостей, і слово, яке є не просто доречніше, а правильно вибране, формує мовну культуру спілкування. Адже неправильно вживане слово може не тільки виставити мовця невігласом, а й повністю змінити значення сказаного. </font></p><p><font color="#990000">Відповіді на різноманітні мовні питання дізнайтесь у програмі &quot;Запам’ятай!&quot; Разом з відомим українським мовознавцем Анатолієм Васяновичем ми можемо дізнатися, як правильно вживати певні українські слова та формувати словосполучення.</font><strong><font color="#990000"> </font></strong></p><p><strong><font color="#ff3300">Це треба не просто знати, це треба запам'ятати!</font></strong></p><p><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/xGoIEC37jGo" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1053811/">Читати далі</a> ]</b><br><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/1053811/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 17 Aug 2012 15:11:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Гостинне місто Луцьк (враження від «Бандерштату» і не тільки….)]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1049745/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1049745/</guid>
<description><![CDATA[<p align="left">Уже скоро тиждень, як завершився фестиваль справжнього українського духу «Бандерштат», приурочений 70-тій річниці Української Повстанської Армії, який відбувся 3-5 серпня в Луцьку в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки. Час лине, але і йому не підвладні яскраві і незабутні враження, які залишили в наших серцях «Бандерштат», Луцьк і його гостинні жителі.</p><p align="left">Але про все з початку. Наша (<strong><a href="http://narod.i.ua/user/1849879/" target="_blank">Українк@</a></strong>+<a href="http://narod.i.ua/user/1887289/" target="_blank"><strong>Maxno</strong></a>) поїздка в Луцьк розпочалася із <a href="http://blog.i.ua/user/2716829/1037892/" target="_blank"><strong>запрошення</strong> </a><strong><a href="http://narod.i.ua/user/2716829/" target="_blank"><span>RnR</span></a></strong><span>. Їхати чи не їхати<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>— довго не вагалися: дуже вже хотіли побувати на «Бандерштаті», нарешті побачити Луцький замок і, звичайно, ближче познайомитися з нашими луцькими <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span>інтернет-друзями <span style="mso-spacerun:yes">&nbsp;</span></span><a href="http://narod.i.ua/user/2716829/" target="_blank"><strong><span>R</span><span style="mso-ansi-language: EN-US">n</span><span>R</span></strong></a><span> і <a href="http://narod.i.ua/user/2741502/" target="_blank"><strong>Moren@</strong></a>.</span></p><p align="left">Зізнаюся чесно — була ще одна потаємна мрія: я дуже хотіла побачити вживу Песів RnR &nbsp;<a href="http://photo.i.ua/user/2716829/223984/8868164/" target="_blank"><strong>Рексу</strong></a>&nbsp;та <a href="http://photo.i.ua/user/2716829/223984/7099645/" target="_blank"><strong>Роккі</strong></a>, а також уже легендарного кота <a href="http://photo.i.ua/user/2716829/223984/8978407/" target="_blank"><strong>Мотю</strong></a>, відомого на порталі <a href="http://www.i.ua/" target="_blank">http://www.i.ua/</a> своїм героїзмом і винахідливістю, проявленими в нерівних «боях» з вищезгаданими псами. Хто знав, що і цій моїй мрії судилося здійснитися?! …Але про все по порядку.<br></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1049745/">Читати далі</a> ]</b><br><p><font color="#ff3300"><strong><font color="#ff3300"><strong><span></span></strong></font></strong></font></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1049745/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 10 Aug 2012 22:25:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Сім чудес Волині]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1040778/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1040778/</guid>
<description><![CDATA[<p><font color="#990000"><strong>Духовна та історична спадщина Волині - потужне джерело знань, що формують світогляд не тільки волинянина, але й кожного громадянина України, його патріотичне відчуття минувщини.</strong></font></p><p>Фільм<font color="#990000"><strong> «Сім чудес Волині» </strong></font>розповідає<font color="#990000"><strong> </strong></font>про найцікавіші рукотворні історичні пам’ятки регіону - Луцький замок, Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському, Загорівський і Зимненський монастирі, музей-садибу Лесі Українки у Колодяжному, резиденцію князів Радзивілів у селищі Олика та комплекс історичних пам’яток у Берестечку.<font color="#990000"><strong></strong></font></p><p><font color="#990000"><strong><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/DRKolaudgOo" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></strong></font></p><p>Режисер: Віталій ГерасимлюкКіностудія: &quot;Барбос&quot;, м. Луцьк<font color="#990000"><strong></strong></font></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1040778/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 23 Jul 2012 15:22:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Замки України]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/1009569/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/1009569/</guid>
<description><![CDATA[&nbsp; &nbsp; &nbsp; <span style="font-size:12.0pt">Чимало українців прагне побувати за кордоном, відвідати всесвітньо відомі пам'ятки та полюбуватися &nbsp;на красиву природу. Однак багато хто з нас не знає, скільки чудових творінь людських рук і розуму розкидано по рідній країні. Зокрема, прекрасні замки України не залишать байдужим жодного мандрівника.</span><p style="text-align:justify;text-indent:30.0pt"><span style="font-size:12.0pt">А замків в Україні вистачить не на один рік подорожей! Попри те, що більшість замків перебувають у стадії руйнування, а від деяких не залишилося і сліду, кожен вартий уваги. Ці споруди відіграють значну роль у житті українських земель, оскільки були пов'язані з відомими родинами, постатями і залишили вагомий слід в історії України.&nbsp;</span></p><p style="text-align:justify;text-indent:30.0pt"><span style="font-size:12.0pt">Отож, подорожуймо Україною, вивчаймо історію рідного краю!</span></p><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/5iaIwPVmWVo" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><p></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/1009569/">Дивитися далі</a> ]</b><p></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/1009569/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 18 Jun 2012 16:11:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Казки Лірника Сашка]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/995000/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/995000/</guid>
<description><![CDATA[<p><img src="http://os1.i.ua/3/1/9160545_a9ace020.jpg"><font color="#990000"><strong>
</strong></font><font color="#990000">&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;</font><font color="#990000">Хочемо того чи ні, але з казками ми не розлучаємося протягом усього життя. У дитинстві доводилося чути їх від мами чи бабусі. Ці нехитрі оповідки переносили нас у інший, чарівний світ. Підрісши, ми знову стикаємося з «казками». Щоправда, тепер їх уже розповідають владники, роботодавці, продавці на ринку чи (не дай, Боже) коханий. Тут уже не пахне ані дивом, ані героїкою, яка так захоплювала нас, коли ще ходили під стіл пішки. Але торкнутися чуда хочеться в будь-якому віці. І, виявляється, є люди, які можуть допомогти це зробити дорослим серйозним тьотям і дядям. Лірника Сашка можна вважати патріархом казкового жанру. Уже 25 років він збирає, пише і розповідає казки.&nbsp;</font><font color="#990000"><strong>
</strong></font></p><p><font color="#990000"><strong>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &quot;Казки Лірника Сашка&quot;</strong> стали вже окремою сторінкою в українській аудіо-літературі. Сторінкою барвистою, цікавою, особливою. Його розповіді завжди щедро прикрашені дуже насиченим звукорядом. Пісні народні рідкісні, ціла купа музичних інструментів - часто теж доволі рідкісних - та не менша купа приязних голосів на додачу. Хоча головний голос, звісно, - оповідача, Лірника Сашка. До того ж і вигадує Сашко дуже кльово. Деякі казки написані ним, що називається, &quot;з чистого аркуша&quot;, інші - на основі старих народних казок. Але визначити, де з них які - неможливо. Усі ці розповіді існують в єдиному, власному просторі, однаково близькому і нашому часу, і нашій історії. Бо є тут і щось із побуту сільського, і зі світогляду українського, і гумору жменя чималенька, і хитринка - гарні казки, живі. Несуть вони світові серце - чисте, добре, хоробре. </font><strong><font color="#ff3300">І знаєте, якщо діти зростатимуть на таких казках, як ці, - світ таки стане кращим, ніж зараз.</font></strong> <font color="#ff3300"><strong>Неодмінно.</strong></font></p><p><font color="#ff3300"><strong>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;</strong></font><strong><a href="http://music.i.ua/user/1849879/50776/" target="_blank">СЛУХАТИ казки Сашка Лірника</a></strong>&nbsp; &nbsp; &nbsp;</p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/995000/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 26 May 2012 16:45:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Хто такі батяри]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/978035/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/978035/</guid>
<description><![CDATA[<p>Пояснити не-галичанину, хто такий батяр, непросто. Найближчі синоніми – гульвіса, відчайдух. Однак вони не відображають змістового наповнення, а головне – духу цього культурного феномену львівської міської культури початку ХХ ст. Утім, дух батярства можна уповні відчути, побувавши на Святі Батяра у Львові.</p><p>Свято Дня Батяра у Львові – це відтворення тої історії міста, де панує справжній вир галицьких веселощів і забав. Адже львівський батяр – то ще той веселун, зірвиголова та справжній підкорювач жіночих сердець!</p><p align="left"><img src="http://os1.i.ua/3/4/9043845_56515db5.jpg"></p><p align="left"></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/978035/">Читати далі</a> ]</b><br>&nbsp;<br>
<a href="http://blog.i.ua/community/4747/978035/?autoplay=1" target="_blank"><img src="//i.i.ua/i_sound.gif" width="14" height="14" border="0"></a> <a href="http://blog.i.ua/community/4747/978035/?autoplay=1" style="color: #556" target="_blank">Заметка со звуковым сопровождением01:26</a><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/978035/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 02 May 2012 01:39:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Наш Львів]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/971646/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/971646/</guid>
<description><![CDATA[<iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/ghsIbd4bo4I" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/971646/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 20 Apr 2012 22:41:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[ЛЬВІВ: хроніки древнього міста]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/970392/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/970392/</guid>
<description><![CDATA[Львів... Сиве місто, оповите легендами... На його бруківці, на стінах старих будинків сама історія викарбувала свої письмена - кожна цеглина, кожна статуя розповідають нам якийсь епізод з його минулого. Маленький Париж - так називають Львів європейці з давніх давен - він манить туристів з усіх куточків світу. І його неповторна атмосфера, його аура зачаровують, назавжди лишаючи в серцях і душах пам'ять про місто Лева. <p>Завдяки фільму &quot;Хроніки древнього міста&quot; Ви маєте змогу здійснити заочну мандрівку вулицями Львова, почути багато нового і цікавого про це місто і ще раз закохатися в нього.</p><p><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/Grz1gvONxsc" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p><p></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4747/970392/">Дивитися далі</a> ]</b><p></p><p></p><p></p><p></p><p></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/970392/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 18 Apr 2012 22:12:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Музика Високого Духу]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/946998/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/946998/</guid>
<description><![CDATA[Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвала батьків української готики <strong>«КОМУ ВНИЗ»</strong>. А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я б назвала Андрія Середу.
<p>Гурт <strong>«КОМУ ВНИЗ»</strong> і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі часи нерозуміння, гоніння, славу. Гурт пройшов через усе це і залишився собою.&nbsp;
</p><p>Кожна пісня гурту має своє оригінальне коріння і зазвичай глибоко пов’язана з традиціями України, випромінює справжній український дух. Музика<strong> «КОМУ ВНИЗ»</strong> підіймає з колін, дає наснагу в час, коли вже нема кого слухати і не видно, куди йти...
</p><p><strong>«КОМУ ВНИЗ» - це гурт, який творить Музику Високого Духу!</strong>

</p><p><strong><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/6O5h5kZTzWA" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
</strong></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/946998/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 23 Mar 2012 10:50:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Металіст, ТАК тримати!!!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/941750/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/941750/</guid>
<description><![CDATA[<p><strong><font color="#990000">Навіяно перемогою харківського &quot;Металіста&quot; над грецьким &quot;Олімпіакосом&quot;...</font></strong></p><p align="left"><em>Харківський Металіст! Оле-оле-оле!
 Це краще із того, що у нас є.
 Гей, харків'яни, покажіть свій хист.
 Ось старт гри, вперед, Металіст!</em></p><p align="left"><em><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/jKcLTK36eag" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
</em></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/941750/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 16 Mar 2012 17:56:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Квітка на камені]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4747/940686/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4747/940686/</guid>
<description><![CDATA[<p><font color="#990000"><strong>Кам'янець-Подільський називають Квіткою на камені, перлиною Поділля і ключем до краю-раю, де «молочні та медові ріки». Усе це правда. Як правда й те, що про це місто не можна розповісти: його треба бачити, торкатися, дихати разом з ним...</strong></font></p><p><font color="#990000"><strong><iframe width="640" height="385" src="http://youtube.com/embed/fjmKFtY2KwM" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></strong></font></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4747/940686/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Подорожі Україною: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 15 Mar 2012 10:44:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Владислав Городецький - людина-легенда]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4322/938815/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4322/938815/</guid>
<description><![CDATA[<img src="http://os1.i.ua/3/1/8815657_16a616c.jpg">&nbsp;<strong><font color="#990000">ВЛАДИСЛАВ ГОРОДЕЦЬКИЙ (1863 - 1930)&nbsp;</font></strong>
<p><font color="#990000">Ще за життя ім'я архітектора Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. Інтерес до його архітектурної спадщини з плином часу не згасає, бо в ній закладено те, що можна з повним правом віднести до мистецтва самого високого ґатунку.</font></p><p>Ім'я Владислава Городецького назавжди записане в золоту книгу української архітектури кінця XIX - початку XX століття. Особливо завдячує йому Київ, який Городецький прикрасив неповторними будівлями в стилі модерн.
</p>Проходять десятиліття, а вони залишаються такими ж оригінальними, несхожими ні на які інші, бо кожна споруда ввібрала жагучий темперамент свого творця, його естетику, невситиму пристрасть дивувати і радувати світ. Архітектурне &quot;обличчя&quot; столиці було б не таким виразним Національного художнього музею, без стрімкого костелу святого Миколая, без легендарного &quot;Будинку з химерами&quot;. <b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4322/938815/">Читати далі</a> ]</b><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4322/938815/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Видатні постаті України: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 12 Mar 2012 15:39:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[КОЛИ ВИДНО ДУШУ…]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/931959/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/931959/</guid>
<description><![CDATA[<img src="http://os1.i.ua/3/1/8761143_669bce10.jpg">
<p><i><span><font color="#990000">Звук – це те, що відкриває мені сутність навколишнього світу…</font></span></i></p><p><i><span><font color="#990000">Голос – це те, що прагне висловити мої почуття...</font></span></i></p><p><i><span><font color="#990000">І коли почуття переповнюють – з’являється музика…(ILLARIA</font></span></i><span><font color="#990000">)</font></span></p><p><span><font color="#ff3300"><strong>ILLARIA</strong></font> – це дівчина з надзвичайним голосом та унікальною виконавською манерою. Її ім’я з грецької мови перекладається як &quot;Та, що несе світло&quot;, її життєве кредо – <font color="#ff3300"><strong>&quot;Бути Вільною - означає бути собою!&quot;</strong></font>.</span></p><p><span>ILLARIA сама пише музику і тексти пісень, сама їх виконує. Через пісню дівчина намагається виразити свою душу і передати часточку натхненного піднесення слухачам. «Коли душу видно — це музика, коли не видно — це комерція», — вважає артистка. «Музика — як птах, за нею не встигаєш», — говорить ІLLARIA. Тож потрібно поспішати, щоб встигнути реалізувати задумане, головне — іти за покликом душі!</span></p><p><span><font color="#990000"><a href="http://music.i.ua/user/1849879/33939/" target="_blank"><strong>Сольний альбом ILLARIA &quot;Вільна&quot;</strong></a> </font></span><span>по праву зайняв гідне місце в сучасній українській музичній культурі. Композиції з цієї платівки створюють особливу атмосферу польоту, що захоплює душу, дивує розум і зворушує серце. Ця музика вільна від будь-яких умовностей чи стереотипів, вона дарує відчуття свободи і щастя.</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/931959/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 Mar 2012 18:36:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Концерт гурту ОКЕАН ЕЛЬЗИ в супроводі симфонічного оркестру]]></title>
<link>http://blog.i.ua/user/1849879/931810/</link>
<guid>http://blog.i.ua/user/1849879/931810/</guid>
<description><![CDATA[<span style="font-size:14.0pt;font-family:Arial"><font color="#990000">Концерт </font></span><span style="font-size:14.0pt;font-family:Arial"><font color="#ff3300"><strong>&quot;Океану Ельзи&quot;</strong></font></span><span style="font-size:14.0pt;font-family:Arial"><font color="#990000"> – це незмінно живий звук, живі емоції, океан драйву та
енергії. &nbsp;</font></span>
<p><span style="font-size:14.0pt;font-family:Arial"><font color="#990000">Отже, слухайте - та насолоджуйтеся!&nbsp;</font></span></p><iframe width="640" height="480" src="http://youtube.com/embed/cutX3mF0phM" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/user/1849879/931810/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 Mar 2012 15:06:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Степан Бандера: людина і міф]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/4322/929069/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/4322/929069/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align:justify;text-indent:27.0pt"><span><img src="http://os1.i.ua/3/1/8741377_a403a225.jpg">
</span></p><p style="text-align:justify;text-indent:27.0pt"><strong><span>Отже, хто ж усе-таки був <font color="#ff3300">Степан Бандера</font>? Національний герой, який життя поклав на вівтар боротьби за волю і незалежність України? Чи честолюбна посередність, ладна пожертвувати власним життям, а ще більше життям інших людей, аби лише потрапити в історію? Кривавий злочинець і зрадник свого народу? </span></strong><span>&nbsp;</span></p><b>[ <a href="http://blog.i.ua/community/4322/929069/">Читати далі</a> ]</b>
<p style="text-align:justify;text-indent:27.0pt"><span><strong><font color="#ff3300"></font></strong></span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/4322/929069/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Видатні постаті України: Українк@]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 28 Feb 2012 13:17:00 +0200</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
