У Львові відбувся круглий стіл «Громадянське суспільство в Україні: не втратити здобутки» [18 грудня 2009] За ініціативи ВГО "Край" 17 грудня у місті Львів відбувся круглий стіл «Громадянське суспільство в Україні: не втратити здобутки». До участі у заході були запрошені представники близько 20 громадських організацій Львівщини, представники державних установ та науковці. Участь у круглому столі також взяла лідер ВГО "Край" Людмила Ходос. "Подібні заходи об'єднують...

Читати далі...

Коли в 1989 році йшлося про створення народної організації для дієвого впливу на процеси перебудови в Україні (УРСР), то я був скептично налаштований щодо назв аналогічних до Прибалтійських держав, де вживали слово "фронт" (Народний фронт Литви тощо). Іронізував тоді, що є як у вітчизняну війну 1-й Прибалтійський фронт, 2-гий, а ми почнемо Український фронт створювати, коли краще не воювати, а будувати... Тобто з щирою душею радів дуже вдалій назві Рух (повна назва: Народний рух...

Читати далі...

Один мудрий чоловік зауважив, що більшість людей не живуть, а тільки збираються жити. Я думаю, що він правий, інакше б не було стільки людей, що нарікають на своє сьогодення. Вслуховуючись у всі ці бідкання і нарікання, я несподівано винайшов універсальну формулу людського щастя! Саме так! Більшість людей є насправді щасливими - вони просто не знають про своє щастя, а тому потрібно людям час-від-часу нагадувати - ти щасливий. Як нагадувати? Звичайно що найдієвішим засобом: бідою! Різними...

Читати далі...

Присвячую другу starina_leon Люблю я бути українцем Відомо, що кожна нація має свою якусь прикметну рису: німці – педантичні, французи – галантні, італійці – запальні, англійці – стримані, білоруси – добродушні, росіяни – хлібосольні, поляки – гонорові тощо, ну а українці - ? Для мене як українця, важко визначити рису, яку можк побачити з боку тільки хтось інший, але вдивляючись у дзеркало, яким є історія народу і його героїв, я можу визначити націю українців тільки як...

Читати далі...

Ще з часів своєї служби в Радянській Армії набув величезної відрази до війська і всього з ним дотичного. Особливо дратувало возвеличування військових як «героїв-захисників» чи ще гірше як «визволителів» - та вбивці ви всі є! Вбивці! І фах військового найбрутальніший – професійно вбивати людей, а самому залишитись живим. Таке призначення кожного, хто хоч якось дотичний до військово-промислового комплексу, навіть якщо то військовий лікар чи куховар. Не люблю, коли хтось перекладає вину з...

Читати далі...

Чому я за Ющенка і хочу, щоб він і надалі залишився президентом України? Тому що за 5 років, які він перебував на цій посаді, він не вчинив нічого такого, за що б мені було прикро. Віктор Ющенко чітко і послідовно вів проукраїнську зовнішню політику і був першим, хто поводився у стосунках з Росією не як колишній кріпак з паном, що було при Кучмі, а як дійсно рівноправний президент суверенної світової держави, чим і викликав ненависть керівництва Росії – бо як же то на рівних з ними! ...

Читати далі...

5 років Помаранчової революції - Свободу не спинити! Ми не бидло, ми не козли, ми України доньки і сини! Сьогодні відзначаємо 5-річчя Помаранчової революції - вітаю всіх, всіх, всіх, кому свобода є найвищою цінністю життя! Я не знаю більшою події в своєму житті, якою я пишаюся! І зневажаю всіх, хто скиглить про недолугість цього всеукраїнського Чину за Свободу. Всі ті, хто плачеться, що Помаранчова революція нічого не дала, що не виконано якісь обіцянки, то на мою думку це просто злоба...

Читати далі...

Обама вшанував пам`ять жертв Голодомору 1932-1933 Голос Америки Вашингтон - 10:36 EST 14/11/2009 Текст заяви, виданої Білим домом 13 листопада 2009 року: Сімдесят шість років тому, мільйони українців – чоловіки, жінки і діти – були заморені голодом, який був результатом свідомої політики режиму Йосипа Сталіна. Завтра ми всі разом, американці українського походження та всі американці, згадаємо ці трагічні події та віддамо шану їх численним жертвам...

Читати далі...

Ігор Качуровський Із збірки «СЕЛО» ПЕРША РОЗПОВІДЬ Тоді над краєм крильми грізними Віяв жорстоко тридцятий рік. Ганна лишилась з дітьми дрібними, Дмитра забрали, Іван – утік. І знов надвечір прийшли з сільради, Веліли дітям до діда йти, У льох спустились, розбили ляди, «– Давай драбину! Грицько, світи!» Будуть, як завше, бити й питати, Питати в неї: де чоловік? Ніхто не сміє прийти до хати, Хоч і почує нелюдський крик. Перевернули в клуні все чисто – Нема...

Читати далі...

Всі, хто хоч трохи обізнаний з подіями створення 1914 р. в австрійській армії виключно українського за національністю Легіону Січових Стрільців, той зрозуміє важливість цієї події у подальшій історії боротьби за незалежність України. Частина цього Легіону Січових Стрільців, що під час боїв в Карпатах попала в російський полон, стала одною з найорганізованих бойових частин у Києві під орудою уряду Української Народної Республіки, а на чолі цього корпусу Січових Стрільців постав полковник Євген...

Читати далі...