Валерій Гнатюк
Жалілася Лисиця
Ховрахові,
Як важко їй на світі,
бідній, жить:
Усі її і лають і
злословлять,
І проклинають на чім світ
стоїть.
– Я поголосу потерпіла
бранка,
Невинна жертва збочених
пліток,
А я, між тим, давно
вегетар’янка:
Не їм курей, не скубаю качок.
Ні гуску, ні куріпку, ні
індичку,
Помилуй Біг, повік не
зачеплю.
Жую одну солому і
травичку
Та соковиту в полі
ковилу.
Усіх пташок, звіряток і
комашок,
Немов господар добрий
бережу,
Люблю всім серцем жаб і
черепашок
Та з польовими мишами
дружу.
Ховрах сказав, поглянувши
на Лиску:
– Звичайно, вірю, лиш не
голоси.
От тільки пух і пір’я з свого писку
Поки ніхто не бачив – обтруси.
Як можна вірить татю і злодюзі –
Горбатого лиш виправить земля,
Проте у нашій згореній
окрузі
Такого прийняли за
короля.
Коментарі
дТОЛЯізХорола
18.02.12, 09:45
Гість: lkjmn
28.02.12, 09:57
Бо короля не маєм в голові.
Саничок
38.02.12, 10:21
Горянка
48.02.12, 11:28
Сильно

Julia Taneta
58.02.12, 11:48
– Я поголосу потерпіла бранка,
Невинна жертва збочених пліток,
****************************************
– Звичайно, вірю, лиш не голоси.
От тільки пух і пір’я з свого писку
Поки ніхто не бачив – обтруси.
****************************************
анонім
68.02.12, 11:58
Так і є!

Танк_
78.02.12, 12:20
Чудовий вірш!
Богдан Ляшко
88.02.12, 12:24
"Горбатого лиш виправить земля" - це точно!!!

Perovdupu
98.02.12, 12:44
Персонажі інші, проте так само вдало підібрані аналогії.


Автору низький уклін!
Ternopol
108.02.12, 13:00