МУХА І БДЖОЛА . Байка

Сьогодні мій товариш , відомий вам поет Валерій Гнатюк ( http://video.i.ua/user/1803566/40438/192882/ ), надіслав мені цілу низку своїх байок... З його дозволу я і вас хочу з ними ознайомити... Думаю, сподобаються вам...



Раз Муха кепкувала над Бджолою,
Сміялась на увесь свій хоботок:
– Я дуже, сестро, вражена тобою,
Дурна ти, як прибитий колосок.
Від рання до смеркання у польоті:
Шугаєш поміж стебел і квіток,
Без свята й вихідного на роботі,
Гребеш нектар, вишкрябуєш пилок.
І що є сил в свою тягаєш буду
Та мостиш стільники до холодів,
А заздрісні та злі невдячні люди
Присвоюють плоди твоїх трудів.
От я не надриваюсь, не працюю,
Не гну спини і жил своїх не рву,
Де хочу – там літаю і гарцюю:
У власне задоволення живу.
Захочу їсти – ситуацій море,
Завжди знайду, що кинути у рот:
Поцуплю щось у кухні чи коморі,
Впаду у кашу, суп чи бутерброд.
Життя моє – небесна диво-манна,
Солодкий мед, суцільний жирний плюс:
І я завжди весела, сита, п’яна –
І не тужу, не плачу, не журюсь.

Дивлюся на цю збочену країну:
На пасіці жирує імбецил,
А в хаті над Дніпром кагал мушиний
Кепкує з сорока мільйонів бджіл.