"Да простит меня мой мозгоправ. Хрен с ними, с ранениями. Выдержим и боль утрат. А ПТСР, лично у меня, начинается в тот момент когда "у нас войны нет". Сука, можно потом всё списать на состояние аффекта?" Вчора пластиковий бачок нашого душа отримав 41 осколкове поранення, а спека знову повертається.

— Чітко і голосно кажи : якого біса ти приїхало на нашу землю ? — Я приехал защищать мамбас ! — А точніше? — Донмас ! — А я якшо ше раз спробувати ? — Мне за кредит платить надо. На заработки приехал — І дох*я заробив ? — Не очень . Все немного не так ,как по тв. — А в пєнзє хіба з роботою так погано ,шо ти в чужу країну преперся ? — Работа есть,но платят мало. А тут перспективы есть карьерного роста даже — Чуєш,нащадок гея , якшо я тебе на досліди віддам, ти...

Читати далі...

Я по сводке прошел как цифра. Одна двойка и два нуля. Отрекитесь от кода шифра И поймите, что єто Я. Тот, кто вечером бьіл в наряде, Отсьілал смс домой, И не знал, что летит в снаряде Тот осколок, которьій мой. Не хочу бьіть строкою в сводке, Не хочу безьімянньім бьіть. Не затем умер я, чтоб водки, Кто-то вечером мог попить. Не затем, подставляя тело, На войне не кривил душой. Той, которая жить хотела, А не цифрою стать скупой. Мьі не цифрьі с двумя нулями. Не в...

Читати далі...

Я обіцяв тобі, брате, що розвалю той бліндаж нах? То слово тримаю- летіли вчора в небо дерев'яні колоди перекриття та різний мотлох дуже високо. Й "утес" той більше не гавкає. Птура завів їм чьотко в бійницю, в десяточку! Так що одужуй з гарним настроєм та давай до роботи скоріше.

Мобільний інтернет геть не тяне і відкриття нової сторінки- дурне очікування та гартування нервів. Я звик. Бажання глянути новини не дуже велике. Що там нового я дізнаюсь? І так все знаю- нічого в країні не змінюється. Режим зеркальної тиші не вщухає майже зранку. Надати наказ відповідати я можу дати тільки стрілецькою зброєю. І як вона допоможе заткнути той міномет чи сау? У нас режим припинення вогню. Наша арта мовчить. Політика, політика...

... он выходит и сразу машет - убрать машину, вот сюда, еще ближе к деревьям. Тонкая сеточка стандартной донбасской посадки ничерта не скрывает, а после тридцать первого марта, когда сепары добивали бк перед очередным неудавшимся перемирием - вряд ли тут осталось хоть одно целое дерево. На мне - понтовая флиска, чистенькие штаны в мультике и телефон в руке. На нем - старенькая мтпшка, потрепанная кепка и пм на бедре. - Иногда пиздец, Мартин - говорит он и улыбается, - а иногда нормально...

Читати далі...

Это война!.. Тот, кто не был здесь- этого никогда не поймёт... "Дэн, ты на все сто правильно принял решение", "Командир, ты был прав", "Это война, не вини себя...", "Держись, брат...", "Ты прав". Я знаю, что поступил правильно. Знаю, что вины моей нет. Меня никто из наших и не винит... Три жизни или одна... Сотню раз прикрутил ту ситуацию в голове- я поступил бы так снова... Прав, прав, но как же тяжко... Прости, Дима... Прости, брат...

Вчора Христина була у нас в бригаді. Вітала бійців своїми піснями. Дуже хотілось побачитись. До Авдіївки наче й недалеко, але у мене так і не появилось можливості вирватись, а їй до нас приїхати не дали дозволу. Поспілкувались телефоном й домовились зустрітись пізніше. " Я не втомився, сили я маю. Я ворогів у твій дім не пускаю... Наче два різні світи. Я не втомився! А ти?" Дійсно- два різних світи. Я ж буваю дома, читаю новини, спілкуюсь з друзями. Балачки та трьопчик... За жах...

Читати далі...

Військові традиції- це формування стійкої мотивації та безумовної готовності до зразкового виконання військового обов’язку, гордості за належність до українського війська та інших почуттів і мотивів. Ще один важливий іспит складений )))

З святом Вас, дорогі волонтери! Дякую за Ваші світлі душі і небайдужі сердця!