Кажуть армія- друга родина. Це так. 72 ОМБр за ці важкі роки війни стала рідною. Ми породичались в окопах кров'ю загинувших та поранених побратимів, набоями в бою, останньою банкою тушняка та ковтком води на всіх, спільним бажанням Перемоги та мріями за світле майбутне. Сьогодні 76 років від дня створення- День народження нашої славної родини! А ще сьогодні День народження самої рідної для мене людини- моєї мами! Особливий сьогодні день для мене. Особливий!

Ну ось ми і дома. Нарешті кохані та рідні нас дочекались. Знаю, нажаль, що не всіх воїнів чекають дома добрі новини. Не буду нікого судити- кожен сам вибирає свій шлях і розмова не про совість. Чекати так довго теж дуже важко як і бути гідним в бою. Нам всім уже не бути такими як колись. Та може це й добре? Життя продовжується. Будемо більш уважними до один одного. Пробачте нас, кохані, рідні та близькі, за незрозумілу для вас поведінку та вчинки. Там це дало нам змогу вижити. Нам ще потрібно...

Читати далі...

У нас сьогодні були урочистості з нагоди виведення 72 ОМБр ім.Чорних Запорожців з зони АТО https://youtu.be/UEpTkX62jrY У нас було свято. А в цей час по Авдіївці та Опитному працювали ворожі "гради"...

Хлопці ще сплять. По казармі храп стоїть та легкий запах перегару. Хай ще відпочивають. Вони заслужили. Сьогодні 70% особового складу поїде в відпустку, тоді інші. Після відпустки почнеться служба, а зараз- скоро підйом, шикування, урочистості, нарогодження. Кажуть можливо буде Президент. Людей точно буде багато. Приїдуть родини воїнів, буде багато наших дємбелей, місцевих. В Білій Церкві сьогодні свято. Ми повернулись додому і урочистим маршем Бригада пройде містом. Нажаль не всі...

Сьогодні уже ночував дома ))) Приїхав вчора ввечері раніше за батальон бо гнав волонтерську машину з майном роти. Дорога важка була трохи, але те, що дорога додому додавало сил. Одразу поїхали до частини, відвідав казарму. Там все добре, чисто, тепло, пахне свіжою фарбою. Ранок привітав мене цілунком коханої дружини, сонечком і чудовою погодою. Лечу на Білу Церкву до своїх. Ешелон вже прибув, роботи повно. Вражень теж різних повно. Сорок хвилин зупиняв машину на досить пожвавленій дорозі...

Читати далі...

Рахував на днях скільки часу я на нулі. Відняв час навчання на офіцерських курсах, полігону, короткого часу перебування на другій лінії оборони, відпусток та шпиталю. Вийшло десь 30 місяців... Трохи є. Та в батальйоні знаю солдатів та офіцерів що тут ще довше. Скоро наче повертаємось в ППД. Так Порох обіцяв коли був нещодавно у нас в Авдіївці. Відчуття якісь незрозумілі. Не скажу, що втомився захищати Україну та подих перевести потрібно чи може перейти в інший формат боротьби. Знаю, що для...

Читати далі...

«Заповіт» Сьогодні знову копаємо землю Цю ненависну донецьку землю Цю черству закам’янілу землю Тулимося до неї Ховаємося в ній Ще живі. Ми ховаємося за землю Сидимо в ній тихо Наче малі діти за маминою спиною Ми чуємо як б’ється її серце Як вона втомлено дихає Нам тепло й затишно Ще живі. Завтра ми вже будемо мертві Може багато з нас Може всі. Не забирайте нас із землі Не відривайте нас від матері Не збирайте на полі бою наші рештки Не намагайтеся наново скласти нас...

Читати далі...

Доба в АТО минула без загострень, П'ятнадцять обстрілів, поранено бійця, Ми звикли до подібних повідомлень, Перемикаєм, не чекаючи кінця, Конкретика нікого не цікавить, Звичайно шкода, якщо хтось помер, Та Бог і президент нас не оставлять, О! По сусідньому каналу йде концерт… А там на сцені хлопець сивочолий, Притиснувши гітару до грудей, Співав душею, про людськеє горе, Прості слова, без пафосних речей Співав про матір, що сама лишилась, Про друга, що вмирає на руках, Та не ...

Читати далі...

Потенційно небезпечний, потребую лікування,Сперечатись не доречно, все, кінець оповідання!Із війною за плечима, став нулем чужої сводки,Дев’яносто три відсотки, дев’яносто три відсотки…Третій рік уже минає, як залишили домівки,Кожен день рулетка грає – тому хрест, а в тому – дірки,Із відсотку ненормальних, та цілком до бою годних,Переходим по одному в списки втрат безповоротних.А нормальні не дуркують, не ідуть до військомату,У тилу життя будують, і кар’єру і зарплату,А тобі проїзд по пільгам – ...

Читати далі...

Дороги ДонбассаНаписано много, свидетелей масса,Но сука-война все не дарит покой,И снова дороги, дороги ДонбассаЛожатся под ноги, зовут за собойВ пыли и асфальте, просёлок и гравий,До метра знакомы и с нами на «ты»,И словно автограф – воронки и ямы,Где рамы трещали, ломались мосты,В грязи непролазной в полях и посадкахТерпели обстрелы и холод и зной,Хранили обочины наши останки,И нехотя нас отпускали домойМы резали их блокпостов паутиной,Завалы, шлагбаумы, танки в упор,Они отвечали фугасом и...

Читати далі...