Мить
- 31.01.16, 06:38
Святослав Вакарчук: "Я не дуже часто
розказую про те, як писав свої пісні ... Але "Мить"- особлива пісня...
Її історія важить для мене не менше, ніж сама пісня... А може й
більше...
Лютий 2015 року... Новини зі Сходу надходять зі страшними цифрами поранених та загиблих. А за кожною цифрою - чиєсь життя, чиясь доля! Важко уявити, що відчуває людина на війні...про що думає важкопоранений, коли розуміє, що це, можливо, останні хвилини його життя. Я не міг заспокоїтись поки не написав пісню..."
Напиши на чужому конверті
Те, що так у листі не згадав.
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Пригадай той садок коло хати,
Де плекав свої мрії малим.
І де читав перед сном тобі Тато;
А ти - сидів коло вогнища з ним.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Поверни своє перше кохання -
Най душа, як тоді защемить.
Посміхнись ти для неї востаннє -
Краще так, так хоч менше болить.
І поглянь, як навколо світає.
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Напиши на простому конверті
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті -
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Потерпи, най вона зачекає
Ще мить...
Не спіши,
Вже весна наступає -
За мить...
Лютий 2015 року... Новини зі Сходу надходять зі страшними цифрами поранених та загиблих. А за кожною цифрою - чиєсь життя, чиясь доля! Важко уявити, що відчуває людина на війні...про що думає важкопоранений, коли розуміє, що це, можливо, останні хвилини його життя. Я не міг заспокоїтись поки не написав пісню..."
Напиши на чужому конверті
Те, що так у листі не згадав.
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Пригадай той садок коло хати,
Де плекав свої мрії малим.
І де читав перед сном тобі Тато;
А ти - сидів коло вогнища з ним.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Поверни своє перше кохання -
Най душа, як тоді защемить.
Посміхнись ти для неї востаннє -
Краще так, так хоч менше болить.
І поглянь, як навколо світає.
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Напиши на простому конверті
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті -
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...
Потерпи, най вона зачекає
Ще мить...
Не спіши,
Вже весна наступає -
За мить...
10
Коментарі
tamagochi
131.01.16, 06:54
RedDina
231.01.16, 07:08
За Костенко дякую. Зображення краще не підібрати. Наче слова наших бійців
Nelke
31.02.16, 11:27
Слава Богу, что есть у нас такие люди, как Славик, Лина и все, кто так чётко могут высказать всю боль этого ужасного периода нашей истории! А всем вам, наши ангелы-хранители, низкий поклон!
Гала
41.02.16, 11:27
Міс Марпл
51.02.16, 22:16
olginsad
61.02.16, 22:51