Вітаю)
- 21.01.11, 22:52
Щойно дізналась, що сьогодні, виявляється, день обіймів! з цим Вас (нас ;) )всіх щиро вітаю!
Важливі замітки
Останні статті
- ***
24.06.2016, 22:52 - про референдуми
24.06.2016, 22:44 - ***
20.06.2016, 12:07
Ананаси в шампанському
- 21.01.11, 19:43
Не знаю, як у Вас, а у нашій сім'ї ця фраза вже стала крилатою, однак якось не доводилось задумуватись над її етимологією. А сьогодні в перерві між роздумами на кшталт розбирання новорічної ялинки чомусь прийшли в голову саме ці слова як символ всього новорічного святкування нового року мабуть у всьому пострадянському просторі. Отож, після недовгих пошуків в мережі, виявилось, що фраца ця із вірша "Увертюра" Ігоря Севєряніна.
Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Удивительно вкусно, искристо, остро! Весь я в чем-то норвежском! Весь я в чем-то испанском! Вдохновляюсь порывно! И берусь за перо! Стрекот аэропланов! Беги автомобилей! Ветропросвист экспрессов! Крылолет буеров! Кто-то здесь зацелован! Там кого-то побили! Ананасы в шампанском — это пульс вечеров! В группе девушек нервных, в остром обществе дамском Я трагедию жизни претворю в грёзофарс… Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Из Москвы — в Нагасаки! Из Нью-Йорка — на Марс! Игорь Северянин, 1915
Ось так :)
...Бо ми лише жінки. У нас душа криниця...
- 26.11.10, 23:35
МУЖЧИНАМ
Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І у руці перо не зміниться на спис.
Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,
З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!
І ми їх даємо не у залізнім гимні,
У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.
Бо швидко прийде день і у завісі димній
Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.
Ще сальви не було, не заревли гармати,
Та ви вже на ногах. І ми в останній раз
Все, що дає життя іскристе і багате,
Мов медоносний сік, збираємо для вас.
Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів!
Ми ж радістю життя вас напоївши вщерть —
Без металевих слів і без зітхань даремних
По ваших же слідах підемо хоч на смерть!
Олена ТЕЛІГА
як хочеться вірити, що такі ще бувають...)
Коли б тобі бажав я сліз, і муки...
- 26.11.10, 23:11
Як виявляється, ще знаходжу вірші Симоненка, які не читала. :) Ось один з таких скарбів
Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав, Я б не викручував Твої тендітні руки І в хмурім підземеллі не держав. Ні, я б не став тебе вогнем палити, З тобою б розквитався без жалю: Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю! Василь СимоненкоПро жіночу силу
- 01.11.10, 19:20
Сила? Хто вчить мене бути сильною? Чи менi шукати пiдпори в других? Де ж єсть тi другi, хто вони? Ох, воно так гарно, як жiнка находить пiдпор у в мужчинi, а й противно, мужчина в жiнцi! Але ж чи може дiйсно душа з душею злитися, чи це припадком не є фраза, в котру лиш вiриться пiд час любовi?
Ольга Кобилянська "Царівна"
Дістали
- 01.11.10, 18:41
Втомилась. Набридло. Давно не відчувала такої спустошеності. Якось так перегоріло. Хоча ні, вся ця внутрішня пустота наповнена страшенною байдужістю і роздратуванням. Ніколи не думала, що ці емоції можуть так поєднуватись. Виявилось, можуть.
Важко розчаровуватись в авторитетах, в людях, яким вірив, в ідеях, яким віддав стільки себе. А як же в собі не розчаруватися?
Для чого пишу це все? Мабуть для себе. Ніколи не вела щоденників і не вірю в це. Але сьогодні просто захотілось сказати це якщо не вголос, то принаймні тут.
Про проблеми і мислення
- 27.10.10, 10:05
Проблеми не можуть бути вирішені на тому ж рівні мислення, яке створило їх
Альберт Ейнштейн
Про любов і вдячність
- 18.10.10, 21:47
Ймовірно, Бог хоче, щоб ми зустрічали "не тих" доти, доки не зустрінемо "того єдиного". Навіщо? Для того, що коли це нарешті станеться, ми були вдячні (Г.Г. Маркес)
