чомусь саме цієї пори читається це віршОчима ти сказав мені: люблю.  Душа складала свій тяжкий екзамен.  Мов тихий дзвін гірського кришталю,  несказане лишилось несказанним.  Життя ішло, минуло той перон.  гукала тиша рупором вокзальним.  Багато слів написано пером.  Несказане лишилось несказанним.  Світали ночі, вечоріли дні.  Не раз хитнула доля терезами.  Слова як сонце сходили в мені.  Несказане лишилось несказанним.                                         Ліна Костенко

[Приєднана картинка]Не плач у ніч —   Вона і так сумує   Над тим, що надто швидко відійшло.   Даремно снігом березень лютує —   Вже стільки в лісі   Пролісків зійшло!   Не плач у ніч —   Вона і так минеться.   Змахни з лиця непрохану сльозу.   Душа душі мовчанкою озветься,   І вдарить грім весняний   На грозу.   І стане світ,   Як музика, високий.   І вже ніхто не зможе відрізнить,   Чи у сльозині радість світлоока,   Чи, може, біль   Так сонячно бринить.   Не плач у ніч,...

Читати далі...

Спочатку було Слово - потім зявилась Фраза. Станислав Ежи Лец

Найкращий спосіб позбутися спокуси - віддатися їй. О. Уальд

Лирическая песня Здесь лапы у елей дрожат на весу, Здесь птицы щебечут тревожно. Живешь в заколдованном диком лесу, Откуда уйти невозможно. Пусть черемухи сохнут бельем на ветру, Пусть дождем опадают сирени, Все равно я отсюда тебя заберу Во дворец, где играют свирели. Твой мир колдунами на тысячи лет Укрыт от меня и от света. И думаешь ты, что прекраснее нет, Чем лес заколдованный этот. Пусть на листьях не будет росы поутру, Пусть луна с небом пасмурным в ссоре, Все равно я...

Читати далі...

МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, то була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною ні з теоріями, ні з практиками. і боліла в мене іронія всіма ліктиками й галактиками. І не знало міщанське кодло, коли я захлиналась лихом, що душа між люди виходила  забинтована білим сміхом. І в житті, як на полі мінному,...

Читати далі...

Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути вже повинна. Це так природно — відстані і час. Я вже забула. Не моя провина,— то музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина. Це так природно — музика і час, і Ваша скрізь присутність невловима. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина!                                                                      Ліна Костенко

Кто краще похвалить президента - тому приз:  "У Криму пройде конкурс журналістсьих робіт на тему "Президент Янукович: кримські пріоритети". Організатором конкурсу виступають республіканський комітет з інформації і регіональне відділення Національної спілки журналістів України. Учасники конкурсу повинні будуть висловити ставлення до "стратегії президента, який поставив завдання зробити Крим перлиною України". Крім іншого, як вважають організатори заходу, роботи на цю ...

Читати далі...

Фиалковое настроение  [Приєднана картинка] Бархатистая нежность,  осторожная ласка. Легкий мостик небрежный  между былью и сказкой.  И застенчивость взгляда,  и наивность кокетства -  смесь лекарства и яда  в безмятежное сердце.  Смесь лиловых закатов  и сияющих полдней...  Грань любви и расплаты.  Принимаю. И помню.                            Анна Булатова.

Мне тебя уже не надо, Милый – и не оттого что С первой почтой – не писал. И не оттого что эти Строки, писанные с грустью, Будешь разбирать – смеясь. (Писанные мной одною – Одному тебе! – впервые! – Расколдуешь – не один.) И не оттого что кудри До щеки коснутся – мастер Я сама читать вдвоем! – И не оттого что вместе - Над неясностью заглавных! – Вы вздохнете, наклонясь. И не оттого что дружно Веки вдруг смежатся – труден Почерк,- да к тому – стихи! Нет, дружочек! –...

Читати далі...