Арешт Тимошенко позначиться на економічних стосунках з ЄС

Засудження екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко негативно вплине на позицію України на міжнародній арені, а вплив Росії при цьому посилиться. Про це пише Ростислав Павленко в журналі «Український тиждень».

За його словами, по-перше, засудження стане серйозним аргументом у руках скептиків щодо України в США та ЄС.

«Відтак інтеграційні ініціативи, насамперед ті, які вигідні бізнесу (зона вільної торгівлі) чи позитивно сприймаються громадянами (спрощення візового режиму), будуть згорнуті. РФ могла не зважати на такі перспективи – європейці все одно купуватимуть її газ, тож матимуть із нею справу в будь-якому разі. Нашій же країні таких аргументів бракує», – пише автор.

По-друге, на думку Павленка, ціла низка посадовців вищого рівня, які, на думку Заходу, були причетні до організації процесу над Тимошенко, можуть стати нев’їздними до США і провідних країн ЄС.

«Так сталося, наприклад, із білоруськими чиновниками. У випадку Білорусі цей захід не мав особливого ефекту: тамтешній режим і без того не вітав роз’їжджання посадових осіб «по Європах». Однак Україна позбавлена такої специфіки – її можновладці звикли до можливості пересування «вільним світом». До того ж чимало з них мають на Заході ділові контакти, а дехто навіть власність чи рахунки. Втрата доступу до них не компенсуватиметься втіхою пересування в межах «Русского міра» за прикладом нев’їздних на Захід білоруських керівників», – стверджує автор.

Автор подає ще один аргумент щодо наслідків арешту Тимошенко.

«По-третє, у спробах протистояти намаганням Кремля взяти під свій контроль провідні галузі української економіки (знову-таки подібно до Білорусі) українська влада потребує свободи маневру і можливості спиратися якщо не на союзників, то принаймні на дружньо налаштованих партнерів у ЄС. Без цього довго протистояти російському тиску вона не зможе: економіка потребує зовнішніх кредитних вливань та інвестицій, які так чи інакше треба буде отримувати. Відчуження Заходу в разі винесення вироку опозиціонерам критично звузить свободу маневру керівництва держави», – додав Павленко.

«Тож якщо Тимошенко та інших опозиціонерів засудять, то і країна, і влада суттєво програють на міжнародній арені й вплив з боку Росії посилиться. Однак особливо небезпечні наслідки доведення справ над опозицією до вироків чекають у внутрішній політиці», – пише автор.

Президент Віктор Янукович замовив справу проти свого головного опонента – Юлію Тимошенко. Про це в інтерв’ю «Українському тижню» заявила колишня заступниця голови Ліберальної групи в ПАРЄ та колишня співдоповідачка Моніторингового комітету ПАРЄ щодо України Ганне Северінсен.

«Безперечно, президент замовив справу проти свого головного опонента і призначив на процес суддю, який має посадити її за ґрати, аби вона не змогла брати участь у наступних парламентських і президентських виборах. Політичні рішення, з якими хтось може не погоджуватися, тепер перетворилися на обвинувачення у кримінальних справах. А це вже серйозно для демократичної країни, в якій серед головних цілей мусить бути мирний спосіб переходу влади від одного уряду до іншого», – стверджує Северінсен.

http://www.ut.net.ua/News/27878

Україна – не Грузія: чому у нас не пішли і не підуть реформи

Схоже, сакраментальне питання: "Чому Україна – не Грузія?" – сьогодні вже майже нікого не цікавить. Принаймні, у ЗМІ вряди-годи знайдеш статтю на цю тему, та й то на рівні загальників, трюїзмів.

Ну, не пішли в Україні після 2004 року реформи, а в Грузії після 2003 року – пішли. Ну, без усілякої збройної інтервенції з північного сходу в Україні відбувся промосковський державний переворот – а Грузія витрималаросійський натиск, вистояла. Ну, грузини живуть у невеликій країні, якою легше керувати, а українці – в одній із найбільших у Європі, спробуй тут приборкай норовливі регіони. А ще зазвичай називають консолідованість грузинської нації – мовляв, вона старша за українську, куди більш однорідна, Грузію не заселяли вихідцями з інших совєтських республік. Нарешті, грузинам пощастило – у тих виявилося більш притомне керівництво, тоді як українцям дісталися неефективні лідери.

Усе це справедливо. Тільки навряд чи простий перелік чинників допоможе знайти жадану відповідь. Бо слід зазирнути у глибину процесів, у сутність явищ національно-політичного життя (зосередимося на ньому, бо економічні моменти – це похідні від більш суттєвих).

Справді, грузини – більш консолідовані, більш свідомі своєї грузинськості, аніж українці – українськості, більш (у своїй масі) патріотично налаштовані. Але хіба все це впало з неба? Ні, йдеться про результат цілеспрямованої діяльності суспільної еліти та про повагу до неї з боку пересічних громадян.

Не будемо надто заглиблюватися в історію – 1978 року, коли після ухвалення "брежнєвської" Конституції СССР мала бути ухвалена нова Конституція Грузинської ССР, сотні тисяч людей вийшли на вулиці Тбілісі з вимогою: зафіксувати в тій Конституції одну-єдину державну мову – грузинську.

Так і сталося, попри очевидне небажання союзного ЦК, єдність і рішучість грузинів змусили Москву відступити. А 1995 року, коли ухвалювався Основний Закон незалежної Грузії, тодішній очільник держави Едуард Шеварднадзе, дарма що колишній член політбюро ЦК КПСС, погодився із авторами тексту Конституції, що там мусить бути зафіксована спадкоємність між нинішньою і колишньою республіками. Там є посилання як на традиції грузинської державності та Конституцію 1921 року, так і на Акт про відновлення державності від 9 квітня 1991 року.

[ Читати далі ]

Азаров втілює продуктову мрію Тимошенко

Хоча чиновники і запевняють, що зведення подібних майданчиків суттєво полегшить життя виробникам і споживачам, виграють від цього поки лише власники ринків. За словами експертів, на вартість продуктів впливають собівартість виробництва та баланс попиту і пропозиції, а не зведення торгівельних майданчиків.
Фото прес-служби Кабміну

Влада продовжує витрачати бюджетні кошти інадавати преференції бізнесу за "підкилимним" принципом. Цей типовий для українських можновладців прийом, схоже, знайшов застосування і в будівництві мережі гуртових сільськогосподарських ринків.

Хоча чиновники і запевняють, що зведення подібних майданчиків суттєво полегшить життя виробникам аграрної продукції та споживачам, виграють від цього поки що лише власники ринків.

Київський борщ

На думку урядовців, гуртові ринки дозволять фермерам продавати товари без посередників, що забезпечить їм стабільний збут.

В Мінагропроді наголошують, що продавці отримають розвинену інфраструктуру, яка включатиме склади і сховища, під'їзні та внутрішні шляхи, площадки для торгівлі з автомобілів і павільйонів, а також місця для відпочинку.

Покупцям урядовці теж обіцяють вигоди. В міністерстві очікують, що на гуртових ринках ціни будуть в середньому на 30-35% нижчі за існуючі. Прем'єр Микола Азаров уже навіть анонсував копійчані ціни на капусту під час візиту на оптовий ринок "Столичний", першу чергу якого недавно ввели в експлуатацію

Раніше прес-служба уряду також завзято рекламувала дешеві борщові набори цього закладу, наголошуючи, що в інших торгових мережах Києва усе дорожче.

Будівництво київського об'єкта входить до першого етапу створення мережі з шести ринків. У Кабміні запевняють, що до 2014 року такі ринки з'являться ще в п'ятьох областях: Львівській, Донецькій, Запорізькій, Одеській та Херсонській.

[ Читати далі ]

Росія вдарила Януковича по трубах

"Головна мета збільшення мит - показати Україні реальні загрози для її економіки в разі подальшої непоступливості у формуванні Митного союзу. Судячи з усього, заради її досягнення російська влада готова йти на деякі економічні втрати".
Фото прес-служби президента

Наприкінці липня комісія Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану - МС - ввела антидемпінгові мита на ввезення на територію союзу деяких видів стальних труб з України, які будуть діяти до 18 листопада 2015 року.

Так, для обсадних труб було встановлено мито в розмірі 18,9% від їхньої митної вартості, для насосно-компресорних - 19,9%, для нафтогазопровідних труб і труб загального призначення діаметром до 820 міліметрів - 19,4% для підприємств корпорації "Інтерпайп" і 37,8% - корпорації "Індустріальний союз Донбасу".

Комісія також зобов'язала уряди країн-членів союзу до 1 жовтня 2011 року укласти міжнародні угоди з Україною про розмір квоти на безмитні поставки цих видів труб. Отже, влада МС лише затвердила рішення, прийняті з цього приводу у січні 2011 року, майже не залишивши Україні можливостей змінити ситуацію на свою користь.

Мита ростуть

Вперше антидемпінгові мита на труби українського виробництва Росія ввела у 2005 році. Зокрема, при імпорті обсадних труб РФ стягувала з українських постачальників мито в розмірі 11,4% від їх вартості, насосно-компресорних - 18,1%, нафтогазопровідних - 8,9%. Термін дії цих мит закінчувався 30 січня 2011 року.

[ Читати далі ]

Ар'єв безпосередньо для Портнікова

"Виталий Портников Если бы сейчас на скамье подсудимых по политическим обвинениям находился бы лидер оппозиции

Янукович, то нужно было бы защищатьЯнуковича."

Можливо Портніков забув, що відбувалося і як відбувалося становлення ПР, як і багато хто з нас також. Мені здається, що варто пригадати, в першу чергу пану Портнікову.

Цей фіільм вже не раз був в блогах, але на мою думку він вартий перегляду щоденному, особливо в деяких регіонах нашої країни. 

Можливо після цього Портнікову перехочеться захищати, бо не все підпадає під термін "давності" 

Фильм Владимира Арьева, посвященный истории происхождения капиталов Рината Ахметова и Виктора Януковича был презентован в феврале 2010 в УНИАН. По словам журналиста и кандидата в народные депутаты от блока НУНС В.Арьева, “5 канал” не осмелился показать фрагменты этого фильма в своем эфире. Видеокамера “5 канала” показала лишь максимально средний план, на котором детали кадров не были заметны. Между тем, в этом фильме, по заявлению авторов фильма, впервые демонстрируются кадры уголовных сходок, снятые оперативниками МВД. Участие в этих сходках принимали Ахать Брагин и Ринат Ахметов. Фильм содержит реальные воспоминания бывших милиционеров, которые характеризуют криминальную обстановку 90-х годов в Донецкой области. Один из правоохранителей, не показывая своего лица, уверяет, что лично задерживал Виктора Януковича с поличным – в момент совершения разбойного нападения на частную квартиру. Фильм демонстрирует документы, хранящиеся в МВД Российской Федерации, в которых нет никаких упоминаний о снятии двух судимостей Виктора Януковича. Владимир Арьев планирует обратиться ко всем телекомпаниям Украины с предложением показать этот фильм, а пока предлагает посмотреть его фрагменты в сети интернет. Перед Ар'євим потрібно схилити голову. Дивно просто, як він ще до цього часу живий.

Прикарпаття:судять"тризубівця". Інкримінують підпал штабу ПР

На Прикарпатті судять "тризубівця", якому інкримінують підпал штабу Партії регіонів

У  Галицькому районному суді Івано-Франківської області розпочали розгляд кримінальної справи про підпал Галицького районного виборчого штабу Партії регіонів. У вчиненні злочину обвинувачують члена ВО "Тризуб" ім. С. Бандери Василя Абраміва, відомого у справі з відпиленням голови пам'ятника Сталіну в Запоріжжі.

За словами адвоката Володимира Бандури, Абраміва обвинувачують в умисному пошкодженні чужого майна, зокрема майна Галицького виборчого штабу Партії регіонів, яке він нібито вчинив у грудні 2009 року. Стаття 194 ч.2 ККУ, за якою обвинувачують підзахисного, передбачає від трьох до десяти років позбавлення волі.

Адвокат також зазначив, що суд, який проходив над його підзахисним, не можна вважати таким, що відбувався у звичному режимі, адже присутні в залі перебували фактично у кільці представників "Грифона". Що робила міліція в залі судового засідання, для захисника обвинуваченого залишається таємницею, бо, як він наголосив, ніхто з присутніх не порушував громадського порядку.

[ Читати далі ]

МЂста жительства и мЂстныя названія русиновъ -1860 рік

Въ настоящее время, Южноруссы, Малоруссы, или, правильнЂе, Русины, живутъ, въ Россіи, сплошною массою, въ губерніяхъ: Полтавской, Харьковской, Кіевской, Волынской и Подольской, а также въ землЂ Черноморскихъ Козаковъ.

МЂста жительства и мЂстныя названія русиновъ въ настоящее время – 1860 рік
Въ настоящее время, Южноруссы, Малоруссы, или, правильнЂе, Русины, живутъ, въ Россіи, сплошною массою, въ губерніяхъ: Полтавской, Харьковской, Кіевской, Волынской и Подольской, а также въ землЂ Черноморскихъ Козаковъ.

КромЂ того, Русины занимаютъ мЂста въ Черниговской губерніи, къ югу отъ рЂки Десны, (къ сЂверу отъ Десны живутъ БЂлоруссы), въ Курской губерніи къ югу отъ рЂки Сейма и весь Суджанскій уЂздъ; въ Воронежской, къ западу отъ рЂки Дона; въ Екатеринославской и Херсонской составляютъ главную массу населенія; Азовскіе козаки (бывшіе Запорожцы, вышедшіе изъ Турціи въ 1828 году), въ Азовскомъ градоначальствЂ; въ Таврической губерніи къ сЂверу отъ Перекопа; въ Бессарабской Области заселяютъ Хотинскій уЂздъ; въ Люблинской губерніи Царства Польскаго составляютъ д†трети населенія (всЂ Уніаты); въ Гродненской губерніи заселяютъ Пинскій уЂздъ (Пинчуки).

Въ Галиціи, Русины составляютъ сплошную массу населенія къ востоку отъ рЂки Сана; въ Венгріи сплошною массою занимаютъ Мармаришскую, Беречскую, Угочскую и Унгварскую столицы (комитаты) и большую часть Сукмарской, Саболчской и Землинской, а также часть Шаришской столицы.

Въ БуковинЂ, Русинское племя составляютъ треть населенія. Малоруссы поселены также мЂстами по ВолгЂ и въ Сибири, за Байкаломъ, еще со временъ Петра I, и въ Турціи, въ такъ называемой ДобруджЂ, т. е. въ углу, образуемомъ Дунаемъ и Чернымъ моремъ. Эти послЂдніе суть потомки Запорожцевъ, ушедшихъ въ Турцію при ЕкатеринЂ II и бЂглыхъ русинскихъ крестьянъ, и называются тамъ Бутколами.



[ Читати далі ]

Кирило – Брейвік «Рускага міра» та РПЦ

Тероризм буває не лише фізичним, але і моральним, і біль від завданих ним ударів не менша. Патріарх Кирило зачастив в Україну для настанов своєї пастви на чолі з новим керівником держави. Він купається не лише в грошах, але упивається від задоволення мутити воду в сусідній державі під гаслом створення свого ефімерного «рускага міра», що по суті є  імперським проектом Кремля та Лубянки під прикриттям РПЦ.  На сторінках відомого американського аналітичного видання «Стратфор», де йдеться про те, що Москва активізує використання Російської православної церкви і Патріарха Кирила, як свого агента, для розширення впливу у так званих російських сферах випливу в ближньому зарубіжжі, особливо – в Україні. По це свідчить чергова поїздка Кирила до України, де він знову зустрічався з Президентом Януковичем і главою Грузинської православної церкви патріархом Іллею ІІ. Експерти зі «Стратфора» не дивуються тому, що РПЦ є слухняним інструментом в руках Путіна та Медведєва. Це, по-перше, стара московська традиція – тримати в руках церкву як політичний інструмент. Це робили Сталін і Єльцин (слід завважити, що ця традиція була започаткована ще Іваном Грозним, а остаточно утвердилася за часів царювання Романових; - В.Т.), так робить російська влада і нині. Адже Україна, Грузія, Білорусь та Вірменія – це православні держави. Тим більше, що після смерті «непокірного для Кремля Олексія Другого» до керма РПЦ Кремль долучив Кирила, який, як кажуть американські експерти, «припустимо працював в КГБ в радянський час, допомагаючи службі поширювати свою пропаганду та шпигувати за прихожанами за межами Росії». У «Стратфорі» стверджують, що «Кирило й надалі зберігає глибокі зв’язки з Федеральною службою безпеки». Ще б пак!  Кадебешників колишніх не буває…   Путін з Медведєвим   таким чином «перетворили церкву в сильно політизовану машину, коли патріархія почала чинити вплив на рішення в питаннях соціальних груп і зовнішньої політики». Метою РПЦ, як всюди заявляє Кирило, є «посилення свого впливу на всі слов’янські і східні православні общини». Автори редакційного аналізу «Стратфора» також попереджають, що нині «метою Кирила є посилення впливу Москви на Київ, ослаблення відколотих православних церков в Україні»…Тут наголошено також, що «патріарх Кирило проголосив Київ серцем Російської православної церкви» і «збільшив кількість своїх поїздок до України, шукаючи підтримки у її різних частинах». [ Читати далі ]

Суд над Юлією Тимошенко: на арену виходить Віктор Ющенко

У обвинувальному висновку в справі Юлії Тимошенко, з яким мала нагоду ознайомитись "Українська правда", склад злочину екс-прем'єра дослівно сформульований наступним чином: "У січні 2009 року Тимошенко Ю.В., використала свої службові повноваження Прем'єр-міністра України у злочинних цілях, спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам".

Отже Юлія Тимошенко обвинувачується в злочині, що має дві складові: перевищення службових повноважень та його наслідки. І саме наслідки, оцінені у конкретну суму збитків, що за версією слідства були завдані держави, є головним індикатором тяжкості злочину.Втім будь-яка оцінка наслідків не лише в людському, а й у юридичному значенні передбачає розслідування всіх факторів, що мали вплив і призвели до конкретного результату.І обвинувальний висновок у справі Тимошенко, і взагалі весь судовий процес над екс-прем'єром, може створити враження, що не тільки події даного конкретного злочину, а й взагалі будь-які газові відносини з Росією почалися рівно опівночі 19 січня 2009 року.

Всі події і дійові особи попереднього року, і особливо газова криза грудня 2008 року і початку 2009-го чомусь залишились за дужками слідства.

Минулої п'ятниці частина цієї штучної темряви була скинута. В одному з залів Печерського суду зустрілись три найголовніші дійові особи подій січня 2009 року – Юлія Тимошенко, колишній керівник НАК "Нафтогазу"

Олег Дубина та його заступник Ігор Діденко. Саме вони були безпосередніми свідками і учасниками газових переговорів дворічної давнини. Зараз вони знову опинились в одному човні – всі троє є обвинуваченими в кримінальних справах. Але в п'ятницю незримими учасниками засідання стали ще дві дійові особи: Віктор Ющенко та компанія RosUkrEnergo (RUE). Сухим залишком засідання стало пряме обвинувачення з боку колишнього керівництва "Нафтогазу" екс-президента Ющенка в лобіюванні інтересів швейцарської компанії, яка, згідно з свідченнями, цілеспрямовано саботувала газові переговори з Газпромом.

Втім не меншого удару зазнала й сама Тимошенко. Екс-голова "Нафтогазу" публічно визнав, що отримував славнозвісні директиви особисто з рук Тимошенко і розглядав їх як колективне рішення Кабінету міністрів. І все це, не дивлячись на те, що екс-прем'єр сама вела допит.
ДОПИТ ВЕДЕ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО

Ще з першого дня допитів Юлія Тимошенко використовувала будь-які прийоми, аби встановити з свідками позитивний психологічний контакт. На початку свідчень, якщо був хоч якийсь шанс, що свідок виступить на її користь, Юлія Тимошенко виловлювала йому різноманітні подяки: за "мужність", за фаховість, за стійкість тощо.

[ Читати далі ]

Як Юлія Тимошенко користується свідками обвинувачення

В п'ятницю у розгляді справи екс-прем'єра все ще тривають допити свідків. Втім за два дні перехресного опитування в залі суду вже перестали лунати новини. Передбачуваними стають не лише питання сторін, а й відповіді свідків.

Якщо у вас вистачить терпіння просидіти в залі суду більше півгодини, ви обов'язково почуєте, як Юлія Тимошенко цікавиться у свідків, чи правда, що у січні 2009-го "ситуація була кризовою та екстреною"? Або, "чому я змогла добитись 20% знижки на газ,а нинішній уряд – ні?".

Якщо ж вам "пощастить" потрапити на виступ обвинувачення, ви точно почуєте "свідок, а на скільки б нам вистачило ще газу – погода ж в січні 2009-го була нормальною – на місяць хватило б?!" або "Ваша честь, підсудна знов порушує порядок допиту!"

Попри всі намагання Юлії Тимошенко затягнути розгляд справи, судді Родіону Кірєєву все ж таки вдалося втягнути її у судовий процес. Але як показують події, наразі від цього виграє лише сама Тимошенко.

З початком допиту свідків дискусія в залі все частіше зводиться до головних тем обвинувального висновку. Нагадаємо, в загальних рисах, що колишньому прем'єр-міністру інкримінуються два злочини.

Перше – перевищення службових повноважень. За думкою слідства, перевищення полягає в тому, що 19 січня 2009 року колишній прем'єр-міністр без погодження з урядом підписала директиви, керуючись якими, керівництво НАК "Нафтогазу України" підписало газові угоди з ВАТ "Газпром".

Другий злочин, що інкримінується Тимошенко, полягає у завданні збитків державі внаслідок підписання тих самих контрактів купівлі-продажу та транзиту газу територією України у 2009-2019 роках.

ЗЛОЧИН ПЕРШИЙ: ДИРЕКТИВИ

Першою на засіданні у четвер виступала заступник міністра палива та енергетики Тетяна Корнякова. На момент підписання газових угод вона виконувала обов'язки заступника Генерального прокурора. Пані Корнякова надала суду найбільш лаконічні свідчення за весь час вислуховування свідків.

Утім ті декілька абзаців, що були висловлені колишнім заступником Генпрокурора, пізніше стали приводом для скандалу. Після того, як "Українська правда" у заголовку новини констатувала, що "ще один свідок обвинувачення став на сторону Тимошенко", на електронну пошту редакції надійшов лист з обвинуваченням у свідомому спотворенні висловлювань Тетяни Корнякової.

Редакції вдалося встановити, що надісланий лист був написаний на одному з комп'ютерів адміністрації президента. У зв'язку з цим наводимо пряму цитату, яку оголосила пані Корнякова під час засідання суду по суті справи.

 У параметрах листа, що надійшов до редакції, місце роботи автора вказане як STPU - адміністрація президента України

Відповідаючи на питання обвинувачення стосовно перевірки законності видання прем'єром Тимошенко директив делегації НАК "Нафтогаз України" для підписання газових угод, екс-заступник Генпрокурора відповіла, що такі факти мали місце. Зокрема, перевірки проводились Інститутом держави і права ім. Корецького. І додала дослівно наступне:

"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, та контракту про обсяги та умови транзиту газу територією України на період 2009-20019 роки, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України".

Згодом вона також додала і позицію Міністерства юстиції, згідно з якою, директиви затверджені Тимошенко, "не можуть розглядатись у розумінні директив уряду".

Заради справедливості треба зазначити, що такі покази Тетяни Корнякової собі в актив однаково можуть зарахувати і Юлія Тимошенко, і слідчі.

Екс-прем'єр може сказати, що це лише підтверджує її слова про те, що вона підписувала свої особисті директиви, а не директиви уряду.

Обвинувачення, навпаки, буде наполягати на тому, що у делегації НАКу не було директив уряду на підписання угод і Тимошенко підмінила їх своїм особистим дорученням, оформивши його як директиви.

Втім на цьому тема директив не вичерпалась. Одна з тонкощів цього питання до сих пір залишається: чи могла Тимошенко ставити печатку уряду на своєму підписі без рішення Кабінету міністрів? Суду це питання намагалась роз'яснити людина, яка безпосередньо зберігала печатки Кабміну та ставила їх зокрема на директивах 19 січня 2009 року.

ДИРЕКТИВИ І ВЕЛИКА ГЕРБОВА ПЕЧАТКА

Це був мабуть найскромніший свідок за весь час допитів. До залу зайшов чоловік середніх літ, охайно одягнутий з невеликою бордовою брошурою в руках. Ще рік тому Василь Васильович Павлюк очолював управління документального забезпечення секретаріату Кабінету міністрів.

До його обов'язків входила реєстрація урядової кореспонденції та засвідчення підписів посадових осіб тощо. За його словами, велика гербова печатка Кабінету міністрів зберігалась у його кабінеті, в сейфі, який наприкінці кожного робочого дня "опечатувався пластиліновою печаткою".

За його словами за 15 років роботи в Кабміні він жодного (!) разу не був на лікарняному і тому "з ймовірністю 75-80%" вранці 19 січня саме він ставив печатку на директивах Тимошенко. Не очікуючи запитань, Василь Павлюк почав довгу, але пізнавальну розповідь про печатки Кабміну.

- Ви розумієте, взагалі печатка є лише одним із реквізитів документу. Поряд з таким, як назва документа, заголовок, текст документа, грифи затвердження та погодження, реєстраційний номер, дата… Тобто печатка не є якимось унікальним документом. Втім є документи, на яких печатка не є обов'язковою, але є додатковим підтвердженням існування документа. В такому випадку діє норма, в якій записано…

- Я прошу вибачення, - перебив його прокурор, протягуючи свідку директиви. – Давайте ближче до запитання: ось це цей документ…

Фатальні директиви Юлії Тимошенко. Саме ця печатка стояла на директивах, якими керувалась делегація НАК "Нафтогазу України", підписуючи газові угоди з Газпромом 

- …ось якраз я підвожу до цього. Є норма, згідно з якою, печатки використовується для засвідчення підписів посадових осіб. Тоді велика гербова печатка Кабінету міністрів проставляється на документах, підписаних керівництвом Кабінету міністрів. При цьому, наявність печатки не визначає правильно чи неправильно підготовлений документ, він просто засвідчує підпис.

Весь час виступу свідка Тимошенко незвично сиділа мовчки. Втім головне питання Павлюку задала саме вона.

- Скажіть, будь ласка, чи може бути поставлена велика гербова печатка на підпис прем'єр-міністра, якщо документ, на якому стоїть підпис прем'єр-міністра, не голосувався Кабінетом міністрів? – спитала підсудна.

- Може, оскільки печаткою засвідчується підпис посадової особи. В секретаріаті Кабінету міністрів для колегіальних рішень, ухвалених на засіданні Кабінету міністрів, використовується штамп "Прийнято на засіданні Кабінету міністрів" або "Затверджено Кабінетом міністрів" з виказанням номера протоколу та дати. В даному випадку був документ затверджений посадовою особою.

- А на рішеннях уряду ставилась велика гербова печатка?

- Ні, - коротко вигукнув свідок.

Його відповіді цілком і повністю лягали у лінію захисту Тимошенко. Складалось враження, що Павлюка до зали суду викликали не прокурори, а адвокати підсудної. І коли суддя оголосив закінчення допиту Павлюка, залишилось незрозумілим: навіщо взагалі обвинуваченню потрібен був цей свідок, якщо жодна з його відповідей не вказувала на провину підсудної.

ЗЛОЧИН ДРУГИЙ: ЗБИТКИ

Найбільш цікавими виявились свідчення заступника начальника департаменту Міненерго Костянтина Бородіна. Підпис пана Бородіна стоїть під одним з ключових документів в матеріалах справи, на підставі якого слідчі інкримінують Тимошенко завдання збитків державі.

Мова йде про "Довідку комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогазу України" за період з 01.01.2008 р. по31.12.2010 р.".

Ця комісія була створена за дорученням прем'єра Миколи Азарова на базі головного контрольно-ревізійного управління. Пізніше довідка цієї комісії лягла в основу висновків Київського НДІ судових-експертиз, згідно з якими, у 2009 році Тимошенко своїми діями завдала істотних збитків державі.

Свої свідчення Бородін почав одразу з оголошення помилок екс-прем'єра та розміру додаткових витрат, яких зазнала держава внаслідок підписання контрактів 19 січня 2009 року.

Юлія Тимошенко слухала свідка з недоброю посмішкою. Свого часу пан Бородін був одним з найбільш войовничих противників її уряду і – слід визнати – одним з найефективніших піарників на газовому ринку.

Відірватись від недобрих подумів підсудній допоміг хтось з прокурорів.

Костянтин Бородін відповідає на питання слідчих та прокурорів

- Свідок, а хто ви є за фахом? - спитав один з представників обвинувачення. Зазвичай такими питаннями сторони намагаються вплинути на вагомість показів свідка і вказати на їх силу або слабкість з огляду на причетність до суті справи.

- Я – філолог, - відповів Костянтин Бородін. Перериваючи свою розповідь про газотранспортну систему.

- Хто!?! - мало не підстрибнула на місці Юлія Тимошенко. – Філолог?

- Так, - відгукнувся Бородін. - Але я працюю в галузі з 2001 року….

- А що він взагалі може суду розповісти, цей філолог? - почала знущатися екс-прем'єр. Але обвинувачення продовжувало ставити свої питання.

У своїх відповідях Бородін повідомив, що згідно з даними перевірки "Ernst&Young", у 2009 році збитки НАКу становили 22 мільярди гривень у порівнянні з попереднім роком, коли збитки становили лише 2 мільярди.

- У жовтні 2009 року НАК пережив технічний дефолт, оголосивши неспроможність виплати 500 мільйонів доларів боргів. На фоні того, що борги перед Газпромом становили 1,4 мільярдів доларів. Можна зробити висновок - чи був цей борг обумовлений газовими контрактами, - ставив риторичне питання Бородін.

Втім за декілька хвилин оповідальна атмосфера допиту перетворилась у словесний розстріл свідка. Суддя передав слово Тимошенко, яка, очевидно, почала з наболілого: оголосила, що свідок раніше був прес-секретарем міністра палива Юрія Бойка, який, за словами екс-прем'єра, є засновником Росукренерго.

Повернути дискусію до теми допиту вдалося лише після чергової перепалки Тимошенко з Кірєєвим.

- Добре, тоді скажіть будь ласка, свідок, ось ви підписали довідку комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогазу України" за період з 01.01.2008 р. по31.12.2010 р.". Скажіть, а скільки разів ви були на засіданні тої комісії?

- Мене багато разів запрошували, але більший час я особисто працював індивідуально.

- Дайте чітку відповідь: скільки разів? - наполягала Тимошенко.

- Перший раз це було минулого року…

- Я вам допоможу: це був перший і останній раз, коли ви там з'являлись, бо комісія всього збиралась один раз, - перебила свідка екс-прем'єр.

- Юлія Володимирівна, ви помиляєтесь, тому що мене запрошували багато разів.

Зрештою, як визнав Костянтин Бородін, він дійсно був лише на одному засіданні комісії, яке тривало "більше двох годин". І саме тоді був підписаний остаточний варіант довідки перевірки фінансово-господарської діяльності НАК за три роки.

Під час допиту також виявилось, що керувала на тому єдиному засіданні екс-голова КРУ Наталія Рубан, яка взагалі не входила до складу комісії.

- Скажіть будь-ласка, чи вказані в цій довідці державні збитки? - продовжила допит Тимошенко.

- Так, державні збитки, завдані державі в особі НАК "Нафтогазу" за контрактами транзиту та закупки газу.

- Ви впевнені, що там йдеться про збитки? - перепитала Тимошенко.

- Не зовсім так. Я це тлумачу, як надлишкові видатки. Тобто це видатки, які б не були понесені, якби не були підписані контракти на постачання газу на 2009 рік.

- А з чим ви порівнювали ці видатки?

- З ціною на газ на 2008 рік. Як ви пам'ятаєте, у 2008 році ми закупляли газ по ціні 179,5 доларів, а середньозважена ціна у 2009 році склала 232,8 доларів США.

Юлію Тимошенко така відповідь явно вивела з себе.

Костянтин Бородін під допитом Юлії Тимошенко

- А у вас не було бажання порівняти ціни, починаючи з 2006-го року, коли ціни на газ зростали весь час? – звернулась до залу екс-прем'єр, переходячи на крик. – Ви згадайте: у 2007-му ми закупляли газ по 130, а у 2008 році вже по 179,5 доларів!! Це що, теж надлишкові видатки та збитки?

Треба визнати, Костянтин Бородін почувався досить спокійно, хоча змушений був теж підвищувати голос.

- Юлія Володимирівна, щоб пояснити вам, як ми дійшли до ваших 450 доларів, я маю пояснити дещо здалека. З липня 2005 року, коли ви не підписали додаткову угоду з росіянами і розірвали зв'язок ціни на газ із ставкою на транзит…

- Це не так!! У 2006 і 2007 році ціни на транзит не змінювались, в той час, як ціна на газ зросла… Пане суддя, він брєдіт!

Тимошенко вже не могла тримати себе в руках. Справедливий екскурс в історію, до якого вдався свідок, спрацював проти нього самого. За логікою Бородіна, збитки НАКу полягали в тому, що у 2009 році компанія продавала так званий технічний газ своїй дочірній компанії "Укртрансгаз" за ціною, що не враховувала зріст ціни на закупку газу.

Іншими словами, вважають слідчі, у 2009 році НАК продовжував продавати технічний газ за ціною 2008 року, в той час як закупівельна ціна блакитного палива у росіян виросла з 179,5 доларів до 232,8 доларів США за кубометр.

Тимошенко ж вважає, що ці збитки, якщо вони й були, не стосувались підписання газових угод у 2009 році. Адже ціна на технічний газ між НАКом та Укртрансгазом була визначена ще задовго до газової кризи.

- Послухайте, дайте чітку відповідь: як ви розраховували збитки? Це важливо! На основі вашої довідки от тут народ хоче, щоб я років десять провела в тюрмі…

- Це не збитки,а надлишкові видатки. Я це так тлумачу.

Лаконічність та впертість свідка виводила екс-прем'єра з рівноваги. Вона обурювалась з приводу кожної цифри і факту. Допит жвавішав на очах і навіть вилився у невеликий курйоз. На якомусь етапі екс-прем'єр вирішила чомусь звернутись до свідка за ім'ям та по-батькові. Але замість "Костянтин Васильович" чомусь назвала його "Андрієм Володимировичем".

- Андрій Володимирович, поясність якими нормативними актами регулюється ваш обрахунок збитків?!

Бородін у боргу не залишився і назвав екс-прем'єра Наталією Михайлівною, очевидно маючи на увазі лідерку прогресивних соціалістів – Наталю Вітренко. У відповідь Тимошенко "обізвала" свідка Дмитром Васильовичем, натякаючи на його зв'язки з Дмитром Фірташем. Апогей був досягнутий, коли Бородін обізвав лідера БЮТ Павлом Івановичем, нагадуючи її зв'язки з Лазаренком. "Вечір спогадів" звершився, коли хтось підказав Тимошенко правильні ініціали свідка.

Але до кінця допиту змісту у свідченнях свідка і питаннях сторін не додалося.

Втім найдивніше у в перебігу допиту свідків полягає в тому, що після кожного допиту, після виступу кожного свідка обидві сторони – обвинувачення і підсудної – випромінюють непідробне схвалення почутого, а іноді навіть і радість. Єдине, що незрозуміле – кому в цьому вальсі аргументів належить ініціатива.

За логікою подій, зараз має домінувати обвинувачення, адже в залі допитуються саме їх свідки. До речі, тривалість допитів скорочується: за два дні суд встиг "обробити" майже третину всіх, кого заявляла сторона обвинувачення.

Натомість, досі слідчі не представили жодного свідка, покази якого б могли трактуватися однозначно проти підсудної. Доходить до смішного, коли після засідання в стрічки новин замість приголомшливих фактів у свідченнях попадають переможні заяви прес-служби генеральної прокуратури. Єдине що рятує слідчих – це відсутність прямої трансляції засідань суду.

Між тим попереду – допити ще декількох свідків, які за інформацією джерел, вже готові свідчити на користь Тимошенко. А в разі правильної поведінки самої підсудної і її адвокатів, наступного тижня суд може опинитись перед вимогою екс-прем'єра почати допит свідків з боку самої Тимошенко.

Мустафа Найєм
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/07/29/6432521/