На сотню студентів кинули батальйон спецназівців

Співробітники спецпідрозділу "Беркут" затримали кількох активістів під час акції протесту проти політики міністра освіти Дмитра Табачника на Софійській площі у Києві.

Як передає кореспондент "Української правди", правоохоронці відтягли двох найбільш активних людей у бік автозаків, які стоять неподалік від місця проведення акції.

За іншими даними, затриманих вже четверо.

Перед цим між "беркутівцями" і мітингувальниками розпочалися сутички.

Крім того, як повідомляють блогери в інтернеті, міліція оточила апаратуру, принесену організаторами акції, і не дозволяла її забрати. Пізніше апаратуру "відбили".

В акції протесту проти політики міністерства освіти і його голови Дмитра Табачника беруть учать близько 100 активістів. Стільки ж – міліції.  Водночас, як повідомляє Інтерфакс-України, в акції бере участь близько 5 тисяч осіб, які розташувалися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому. Вони висловлюють протест проти дій Табачника, а також скандують у мегафон "Ні міліцейському свавіллю", "Ні поліцейській державі". За даними агентства, міліція стоїть поруч і жодних дій не чинить.

Студенти огородили частину Софійської площі смугастою стрічкою, яку використовують при проведенні ремонтних робіт, розстелили каремати і сіли на них. Перед студентами виступив чоловік, який представився викладачем американського Каліфорнійського університету (Берклі). У своєму виступі він підтримав українських студентів і зазначив, що подібні протести проти комерціалізації та надмірного державного регулювання системи освіти проходять у багатьох країнах світу. Як відомо, на четвер було заплановано проведення акції "Забороніть рекламу сигарет", а у п’ятницю – "Знищений Хрещатик. Ми пам’ятаємо". Перший захід мав проходити під будівлею Верховної Ради. Водночас Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових заходів у центральній частині міста 22-23 вересня.

Українська правда

Завтра, 23 вересня відбудеться Народна колегія всеукраїнської акції «Вперед» на чолі з Наталією Королевською у Будинку Вчителя. 
До цієї події треба сказати дещо важливе: які б «корпоративні» чи «профспілкові» чи навіть громадські цілі не ставилися – єдина перешкода – державна влада партії регіонів на чолі з Януковичем. 
Як бачимо, перед усіма прошарками суспільства та сама влада партії регіонів Януковича. 
Але що спостерігаємо?
Єдиній консолідованій тоталітарній владі протистоїть розрізнене громадянське суспільство.
Кожний прошарок, навіть афганці, виступають окремо від інших. Студенти, підприємці, військові пенсіонери та силовики, вчителі, медики, робітники… 
Усі вони протестують проти одного супротивника, який позбавляє їх взагалі засобів до існування. 
Але – дивно: тут як-то кажуть «ліва рука не знає, що робить права». 
- Біля Печерського суду – наметове містечко, яке вимагає звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Вони не спілкуються з мітингом афганців та чорнобильців. Ті у свою чергу – теж. 
- розколотий сам підприємницький рух на тих, хто а) хоче домовитися з владою та б) ставить політичні цілі, розуміючи, що без повалення тоталітарної влади профспілкова та корпоративна боротьба з державною владою неможлива. 
Зокрема: 
1. Ті, хто об’єднався у русі «Вперед» на чолі з Наталією Королевською – ставлять не лише корпоративні (профспілкові) цілі – але й політичні – відновлення демократичних засад суспільства, без чого нормальне існування малого та середнього бізнесу неможливе взагалі. 
2. Ті, хто вирішив «не ризикувати» і обмежитися лише профспілковою боротьбою – залишилися в Асамблеї малого та середнього бізнесу «не втручаючись у міжпартійні чвари». 
Треба сказати, що керівники акції «Вперед» - походженням саме з цієї самої Асамблеї малого та середнього бізнесу, з якими і дотепер зберігають дружні стосунки. 
До речі, як і наша редакція “SiT”.
3. Більш радикальна організація, ніж «Вперед» - «Спільна справа». Принципової різниці між «Вперед» та «Спільною Справою» немає, про що наголошувала Ірина Кас’ян, яка зараз працює в «Вперед». Різниця – не в цілях та ідеології, а в методах боротьби. «Спільна Справа» шановного та симпатичного Олександра Данилюка часто схильна не враховувати природну еволюцію суспільних настроїв – і «поспішає» - звинувачуючи суспільство у пасивності та «терпильстві». 
4. Так що сама логіка боротьби з режимом за ВИЖИВАННЯ зблизить ці три організації, як і решту інших – які нічого зараз не хочуть знати один про одного. 
Шкода, що знайомство та порозуміння вони знайдуть лише в тюремній камері – добре, якщо не на кладовищі… 
Адже без повалення цього режиму влада кінець кінцем РОЗТОПЧЕ і «Вільний простір» і інші організації громадянського суспільства. 
5. Життя вчить краще за різні ідеологічні фантазії – тому усі потоки опозиції, як політичні, так і громадські, мусять об’єднуватися навколо ОДНОГО лідера та одного ядра. 
Звісно – це та сама Юлія Тимошенко. 
6. На заваді – випарування наших мізків, які вміло отруюють досвідчені політтехнологи, користуючись нашою загальною невисокою культурою мислення. Серед тих, хто погоджується, що потрібна боротьба з режимом – отруєний підозрами у витворенні «нових тушок» з найбільш яскравих особистостей нашого визвольного руху. 
Зокрема, дехто з Асамблеї малого та середнього бізнесу вважає (ніде правди діти!), що Наталія Королевська – «проект партії регіонів». Самі регіонали збрехали, і, як завжди повірили у власну брехню – як, наприклад, Чечетов. Ну, до Чечетова у нас немає ніякого діла – а от дехто з «Вільного простору» дійсно так вважає. 
Що дуже зручно для наших супротивників.
7. Між тим час працює не тільки на опозицію – але й на владу Януковича, незважаючи на її недолугість. Причин тут декілька: 
- ще недавно ми жили при радянській владі з її тотальним негативним відбором населення, тотальним страхом;
- за цей час влада Януковича ще не встигла ВІДІБРАТИ «отморозків» на посади силовиків по усій країні, хоча інтенсивно намагається це робити день і ніч;
- відновлення «радянського» страху перед владою взагалі;
- відбувається ефект «звикання» з існуючим режимом. 
8. Отже – Наталія Королевська рішуче висловилася, що її політичний лідер є Юлія Тимошенко і її діяльність НЕ суперечить діяльності її партії «Батьківщина» та особисто Юлії Тимошенко. І закликала інших опозиційних лідерів визнати керівництво опозицією саме Юлією Тимошенко. 
Тобто – консолідованій тоталітарній диктатурі мусить протистояти така ж консолідована єдина опозиція. 
«Спільна Справа» Данилюка, як ми думаємо, не заперечує проти цього.
9. Невмолимо насувається питання щодо виборів у Верховну Раду. 
Головна мета – усунення від влади партії регіонів, яка не вміє та не хоче поступатися владою на виборах. 
Тоталітарна влада НЕ може існувати поруч вільним громадянським суспільством. 
Тоталітарна влада НЕ може допустити вільних виборів
Тоталітарна влада НЕ може допустити самого існування інституту приватної власності
Тоталітарна влада НЕ може мати поділу на три незалежні гілки (законодавчу, виконавчу, судову). При ній законодавча та судова ЗЛИВАЮТЬСЯ у гілці виконавчої влади
Тоталітарна влада перевертає догори ногами ієрархію владних рішень: на першому місці – усні таємні рішення диктатора, на самому низу – Конституція України. 
Тоталітарна виконавча влада не може не бути репресивною, тому не може не робити кримінальних злочинів проти вільної особистості. 
Тоталітарна влада – випалює під собою живий національний грунт і є зрадницькою по визначенню. 
Зустрічати з озброєними силовиками святкуючих людей в центрі столиці – схоже на театр Кафки.
Тоталітарна влада, нарешті, будує паркани. Чим більше ненависті та страху до народу – тим паркани вище. Двометровий паркан біля Верховної Ради – тому доказ.
Демократичного шляху повернення до демократії НЕМАЄ. Акти непокори вже не нагадуватимуть помаранчевий «карнавал». 
Але хай згадають долю Бастилії та Берлінської стіни. 
Коли впаде «берлінський» паркан біля Верховної Ради – ми знатимемо – Україна вільна.

Станіслав Овчаренко
http://svetiteni.com.ua/7762-rozrznena-opozicya-proti-totalnoyi-vladi-koli-vpade-berlnskiy-parkan-blya-verhovnoyi-radi.html

Лидера партии «Батькивщина» Юлию Тимошенко пригласили посетить Оттаву для встречи с канадскими парламентариями и принять участие в 41-й сессии парламента.
Соответствующее приглашение прислал председатель Либеральной партии Канады – одной из крупнейших и самых старых партий страны - Боб Рей.
«Как лидер Либеральной партии Канады я имею честь пригласить госпожу Юлию Тимошенко, бывшего премьер-министра Украины и лидера демократической оппозиции, в Оттаву для встреч с канадскими парламентариями и для участия в 41-й сессии парламента», - цитирует письмо Рея пресс-служба БЮТ.
Канадский политик выразил обеспокоенность последними событиями в Украине, «особенно это касается политически мотивированных арестов многих оппозиционеров, включая госпожу Тимошенко».
По его словам, после обретения независимости 20 лет тому назад, Украина достигла весомых успехов на пути к демократии. «Канада наблюдала за изменениями и активно поддерживала многие из них. К сожалению, с глубоким сожалением мы наблюдали за последними событиями в Украине, в частности, за арестом госпожи Тимошенко», - говорится в письме.
Рей также отметил, что Канада и Украина являются давними друзьями. «И я надеюсь, что мое приглашение и визит госпожи Тимошенко в Оттаву будут содействовать развитию демократии в Украине», - подчеркнул он.

Поквитаться с министром решила несовершеннолетняя девушка/
В клубе Кабинета министров во время Форума министров образования Европы после выступления министра образования и науки, молодежи и спорта Дмитрия Табачника к нему подошла девушка из молодежной организации и пару раз ударила его по голове букетом из желто-голубых хризантем. Об этом у себя на странице в Facebook написал народный депутат Андрей Парубий.
«Только что студентка Киево-Могилянки Дарья Степаненко дала пощечину букетом цветов Табачнику прямо во время Саммита министров образования СНГ. Ее задержали. Иду освобождать», - написал нардеп.
Как сообщил Парубий, девушку удерживают в отделении криминальной милиции Печерского района, что находится по адресу: Цитадельная, 6.
«Ее как несовершеннолетнюю доставили в детскую комнату милиции», - также написал у себя в Facebook лидер партии «Братство» Дмитрий Корчинский.

Послы стран "Веймарского треугольника" - Германии, Франции и Польши допускают завершение переговоров по соглашению об ассоциации Украина-ЕС до конца этого года, но лишь при условии прекращения преследования оппозиции по политическим причинам.

Как передает liga со ссылкой на Deutsche Welle, посол ФРГ в Украине Ханс-Юрген Хаймзёт сказал, что многим политикам в его стране сложно представить подписание документов, которые сближают Украину и ЕС, "когда госпожа Тимошенко находится за решеткой".

Он пояснил, что подготовка к подписание соглашения станет возможным лишь в случае, если "украинское руководство поймет все данные ему сигналы". По мнению дипломата, президент Украины Янукович "услышал и понял позицию ЕС".

Посол Франции в Украине Жак Фор подтвердил, что у его страны и Евросоюза в целом, вызывает беспокойство то, как в Украине укрепляются демократические стандарты и идет процесс построения правового государства. Он еще раз напомнил о подозрениях относительно политического характера судебных процессов по делам представителей оппозиции.

В свою очередь, посол Польши в Украине Генрик Литвин заявил, что Варшава обеспокоена политической ситуацией в Украине. Он сообщил, что вслед за послом США, глава представительства Еврокомиссии на Украине Жозе Мануэль Пинту Тейшейра обратился в суд с просьбой посетить в следственном изоляторе лидера оппозиции Юлию Тимошенко. "Однако до сих пор на это обращение нет никакого ответа", - сказал Литвин.

Напомним, ранее глава представительства Евросоюза в Украине Жозе Мануэль Пинту Тейшейра заявил, что избирательное использование правосудия в Украине может негативно повлиять на ратификационный процесс после подписания соглашения об ассоциации с страны ЕС.

Московський патріарх Кирило і прем’єр-міністр Росії Володимир Путін. Москва, 19 липня 2011 року
Луганськ – Нещодавно, їдучи з Луганська до Києва, я мала нагоду спілкуватися з носіями ідеї «руского міра» (українською правильніше казати «російського світу»). Зупиняючись на станціях Комунарськ, Микитівка, Дебальцеве, потяг наповнювався численними жіночками різного віку в довгих сукнях і хустках та менш численними бородачами з довгим волоссям, зібраним у пучок або косичку – в рясах або в мирському одязі.
 Із усіх пасажирів мені пощастило чи не найбільше, бо в моє купе сіли священик, його помічниця і з ними – 12-річний хлопець. Тільки-но потяг рушив з місця, до «батюшки» стали по черзі підходити всі жіночки в хустках і, склавши смиренно руки й опустивши очі долі, просили в нього благословення. Батюшка милостиво клав на їхні руки свою правицю, і ті раболіпно її цілували; у лівій руці священик тримав мобілку, яка часто дзвонила й переривала таким чином ритуал. Уранці ця процедура повторилася.

 Священик більше обговорював по телефону оргпитання, пов’язані з пікетуванням «православними» Верховної Ради з вимогою заборони застосування ідентифікаційних кодів для громадян і впровадження пластикових паспортів та відвіданням Києво-Печерської лаври, і побіжно вирішував питання ночівлі й харчування. Жіночки розмовляли мало, більше читали Святе Письмо.

Дрімуче невігластво чи мракобісся?

 Я ж, виявивши настирливе бажання поспілкуватися, отримала від тих жінок багато цікавої інформації: про те, що їхня церква – єдина канонічна православна церква, а всі інші – то «розкольники», «відступники»; що українці та росіяни – це єдиний народ; що старослов’янська є живою мовою і в неї велике майбутнє, а українська – це штучна мова, і виникла вона з російської шляхом мікшування з польською та австрійською; що Україні треба якнайшвидше злитися з великою Росією, бо в нас одне коріння; що католики та уніати – це породження диявола (про це свідчить такий «факт»: одного разу, коли католики молились у костелі, на них упала стеля й після цього в них повиростали хвости)... Мені стало шкода не цих жінок, а хлопчика, який усе це слухав і, напевно, вірив оповідачам.

 Просвіщали мене співбесідниці на повному серйозі, а коли я спробувала спростувати їхню маячню, в розмову втрутився священик і спитав, де я, така розумна, працюю. Мені кортіло сказати, що я філолог і викладаю у виші старослов’янську мову, але я вирішила цього не робити, бо спало на думку те, що майже 70 відсотків православних священиків у радянський час активно співпрацювало з КҐБ...

 Тоді я спитала у батюшки, чи вважає він правильним те, що його колеги з Луганщини забороняють людям сповідатися українською мовою, агітують у церкві за певного кандидата на президента, перепродують горілку і тютюнові вироби і «псують» місцевих дівчат? До честі мого співрозмовника, він сказав, що так робити негоже, а от я не маю жодного права засуджувати «святих отців», бо це – великий гріх. Як, до речі, є великим гріхом і те, що я вдягнена у штани, а не в спідницю, і до церкви я, мабуть, ходжу з непокритою головою. Тож мені, як заявив священик, не бачити Царства Небесного. Єдине, що може мене врятувати – це навернення до їхньої «єдино правильної церкви».

Патріарх найканонічнішої церкви – Кирило

 Кирило цього року відвідав Україну вже вчетверте. Тепер він побував у Луганську, офіційно – з нагоди 20-річчя Луганської єпархії. Зі своїм пастирським словом очільник РПЦ звернувся до луганців двічі. Спочатку – у Свято-Володимирському кафедральному соборі, де митрополит Луганський і Алчевський Іоанікій назвав його «ангелом Руської (?) православної церкви». А потім – на Театральній площі, яка може вмістити найбільшу кількість людей у місті.

 Луганськ досі є носієм знаків тоталітарної доби, яких тут повно на кожному кроці. І на Театральній площі сьогодні гордо бовваніє пам’ятник Лєніну. Тож, аби не сильно бентежити патріарха, сцену, де мала правитися літургія, розвернули перпендикулярно вождеві світового пролетаріату.

 У своєму пастирському слові Кирило говорив про Луганщину, якою «приростає економічна міць України» (відверто кажучи, заїжджий гість не в темі, адже економіка області сьогодні в повній депресії), про «народ Донбасу», який «ревно оберігає православну віру», і про наше спільне «отєчєство». А ще він розповів (мабуть, для «розкольників» і «відступників») красномовну притчу про вигнання легіону бісів із одержимого і загибель стада свиней, відтак побажав присутнім «не піддаватися єресі», «триматися справжньої православної віри, виховувати в ній своїх дітей і внуків, зберігати єдність Матері-церкви, пам’ятаючи грізні слова апостола: якщо навіть ангел з неба стане благовістити вам не те, чого ви були навчені, то анафема вам буде».

 На Кирилові була мантія смарагдового кольору, такою ж була й інша атрибутика заходу – людям роздали зелені повітряні кульки, біля пам’ятника майоріло з півсотні зелених прапорів із особистою емблемою Кирила – літерами ПК («Патріарх Кирило») в обрамленні золотого вінка.

 Усе виглядало кричущо-красиво – і це, і великий червоний килим, по якому ходив Кирило і його почет, й оздоблена відповідним чином сцена, на маківці якої викарбувано гасло: «Тєло Христово примите, источника безсмертнаго вкуситє», і великий напис на сусідньому драмтеатрі: «Луганщина приветствует Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла», і розвішані поряд біґборди з зображенням героя дійства і словами: «Луганчане с любовью приветствуют своего Патриарха».

 Безперечною прикрасою свята були численні «козаки» у святковій амуніції – з червоними лампасами, зірчастими погонами й яскравими орденами, вишикувані на передньому плані. А також усе вище керівництво міста й області – зокрема Луганський міський голова Сергій Кравченко, голова ЛОДА Володимир Пристюк і голова Луганської облради Валерій Голенко. А ще – сам народний депутат Олександр Єфремов, який заради віддання честі високому московському гостю полишив свої державотворчі справи в Києві і приїхав на батьківщину.

Безвідмовні малороси

 Луганська влада зробила все можливе й неможливе, щоб візит високоповажного гостя був успішним. Спочатку обласне державне (!) телебачення ідеологічно «обробило» населення кількома документальними стрічками, серед яких – фільм про РПЦ режисера Микити Міхалкова і фільм «Три сестри» режисера В’ячеслава Матвєєва (до речі, цей громадянин Росії сьогодні працює генеральним продюсером Луганської обласної державної телерадіокомпанії, хоча така посада не передбачена її штатним розписом); а продюсером цього фільму є Родіон Мірошник, за сумісництвом – гендиректор цієї ж компанії.

 Як ви здогадалися, три сестри – це Україна, Росія і Білорусь, яких «навічно» об’єднало православ’я. Усе, що не вписується в православну парадигму, його автори тлумачать як моральне збочення (приклади – Шухевич, Бандера, Шептицький). Фільм розраховано на неосвічених людей хоча б тому, що «свідок» подій у Бабиному Яру, що відбулися восени 1941 року, стверджує, що радянських моряків вели на страту босими по 37-градусному (це у вересні!) морозу, а вдягнені в чорну німецьку форму вояки розмовляли українською мовою (натяк на те, що це були упівці, але ж УПА створено 1942 року!)

 Як безпосередній учасник літургії на майдані, стверджую, що людей там зібралося не менше 10 тисяч. Були там і справжні віруючі – люди з просвітленими очима, вони були активними учасниками літургії. Але більшість присутніх зовсім не знали молитов і навіть не вміли (або не хотіли) хреститися. Вони постійно перемовлялися, дехто підсміювався над незрозумілими старослов’янізмами типу «паки», «ґлаґолі», «рці». Як виявилося, серед таких було дуже багато луганських студентів із різних університетів і коледжів, яких спеціально для цього звільнили від занять. Сама чула, як вони обурювалися тим, що їх зобов’язали тут бути.

 Було перекрито рух на кількох центральних вулицях міста; там стояло не менше сотні великих пасажирських автобусів із усіх міст та районів Луганської області, на лобовому склі яких були наліплені кирилівські емблеми. Поспілкувавшись із пасажирами тих автобусів, я дізналась, що на цей захід привезли бюджетників – працівників системи охорони здоров’я, освіти, держслужбовців.

 А ще місцева влада на час перебування Кирила в Луганську для «охорони громадського порядку і здоров’я громадян» і з метою «національної безпеки» підключила весь луганський гарнізон міліції, весь особовий склад обласного апарату УМВС, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України (в/ч 3035) і формування ВВС «Тайфун» і «Вен Бест». За моїми підрахунками, цих «правоохоронців» на площі було тисяч зо дві – і міліціянтів, і людей у бронежилетах, і коротко стрижених накачаних молодиків у цивільному з рацією. Вони і по одному, і групами по 5-7 осіб шмигали поміж людським натовпом, придивлялись і прислухались до кожного.

 Напередодні представникам націоналістичних партій владою або ж судом було заборонено висловити протест проти приїзду Кирила мирним способом – плакатами і розгортанням національного прапора.

 У цьому зв’язку мені пригадалося, як протягом останніх років ця ж влада неодноразово зганяла мешканців Луганщини на мітинги на підтримку Партії регіонів або особисто Віктора Януковича. А ще – як у більш далекому минулому колишніх комсомольських активістів і секретарів (а серед них були і Єфремов, і Голенко, і Кравченко, і Пристюк) також звозили на релігійні свята автобусами до храмів – або щоб вони стояли в кордонах, не пускаючи туди молодь, або щоб виганяли звідти людей. А їхні старші товариші, секретарі компартійні, звільняли з роботи людей і виключали студентів із вишів, якщо ті насмілювалися хрестити своїх дітей або вінчатися в церкві.

 А ще за їхніми вказівками закривали чи навіть руйнували церкви, хоча не так масово, як це чинили їхні попередники – комуністи 1920-60-х років. Що ж, як сказав Леонід Кравчук, тільки дурні не міняють своїх переконань. А наші штатні екс-комуністи та комсомольці – люди розумні. Одні з них поміняли комуністичну ідеологію на «рускій мір», а інші – на український націоналізм. Але, якщо вірити Біблії, Христос дуже не любив міняйл і завжди гнав їх із храму…

Ірина Магрицька –
кандидат філологічних наук, доцент
Східноукраїнського національного університету
 імені Володимира Даля

Отпустите Тимошенко, или договоренности по связям с ЕС не бывать, говорят Украине

Европейские лидеры предупредили президента Украины, что если суд отправит бывшего премьер-министра Юлию Тимошенко в тюрьму, страна может забыть о своей более тесной интеграции с Европейским Союзом. Предупреждение было дано во время напряженной двухчасовой встречи между президентом Виктором Януковичем и делегацией политиков Евросоюза в кулуарах крупного политического форума на черноморскому курорте Ялта в выходные. «Я надеюсь, мы очень ясно смогли донести до него нашу позицию, наше послание, которое заключается в том, что верховенство закона крайне важно», - заявил шведский министр иностранных дел Карл Бильдт (Carl Bildt) после встречи. «У Украины есть проблема, и я надеюсь, что он понимает, что эта проблема должна быть решена». Г-н Бильдт заявил, что дело госпожи Тимошенко обсуждалось подробно, и г-ну Януковичу сказали, что крайне маловероятно, что парламенты европейских стран ратифицируют соглашение о более тесном сотрудничестве между Украиной и ЕС, если бывший премьер-министр будет отправлена за решетку. Стефан Фуле (Stefan Fule), ведущий европейский дипломат, который также встречался с г-ном Януковичем, заявил, что отношения между Европой и Украиной «вряд ли будут теми же», если г-жу Тимошенко признают виновной. «Нам были даны заверения, что президент очень заинтересован в том, чтобы найти решение», - сказал он.  Г-жу Тимошенко обвиняют в превышении своих полномочий в то время, когда она была премьер-министром, когда она подписывала договор о ценах на газ с Россией в 2009 году. Ее судят в Киеве, в рамках нашумевшего дела, ее освобождение под залог было отменено из-за неоднократного проявления неуважения к суду. Если ее признают виновной, ей грозит до десяти лет тюрьмы, и ей будет запрещено участвовать в будущих выборах. Харизматичная г-жа Тимошенко, со своей фирменной прической в виде заплетенной косы, получает наиболее значительную часть поддержки от проевропейски настроенной западной части Украины. Она была одним из лидеров Оранжевой революции 2004 года, но оранжевая коалиция погрязла в склоках и внутренней борьбе, а г-н Янукович, которого в то время оттеснила революция, выиграл президентские выборы в прошлом году. Частным образом многие европейские дипломаты признают, что имидж безупречного демократа, которым любит изображать себя г-жа Тимошенко, возможно, не совсем правдив, но они уверены, что суд - политически мотивирован, и настаивают на том, чтобы политические счеты не сводились посредством судов. «Если ты попал в яму, надо перестать копать, и возможно, события последних нескольких дней показывают, что они перестали копать», - говорит г-н Бильдт, имея в виду решение суда объявить двухнедельный перерыв, прежде чем вынести вердикт по делу. «Теперь мы надеемся, что можно начать выбираться из ямы».  Источники, близкие к украинскому президенту, предположили в выходные, что через парламент может быть проведен законопроект, который исключает нарушения г-жи Тимошенко из числа уголовно наказуемых деяний. Сам г-н Янукович признал, что правовая система нуждается в реформировании, и что г-жу Тимошенко судят по законам советских времен. «Мы ценим советы, которые мы получаем по этому вопросу, но у него есть много разных сторон и аспектов», - сказал он. Однако накануне спикер украинского парламента заявил, что предложения не будут рассмотрены как минимум до следующей недели. Премьер-министр Николай Азаров также приглушил надежды на уступку в этом деле. Он сказал, что было бы «аморально» связывать интеграцию с Евросоюзом с делом Тимошенко, и отметил, что настаивает на том, что правительство не контролирует суды.  Судебные преследования Тимошенко * в феврале 2010 года г-жа Тимошенко горько проигрывает президентские выборы конкуренту Виктору Януковичу * в июне 2011 г-жу Тимошенко обвиняют в злоупотреблении полномочиями на посту премьер-министра * в августе 2011 г-жа Тимошенко предстает перед судом за «систематические нарушения» судебного регламента

* в сентябре 2011 Евросоюз угрожает отменить планируемые соглашения о свободной торговле и политическом ассоциированном членстве Украины, если г-жу Тимошенко отправят в тюрьму.

By Shaun Walker

http://www.independent.co.uk/news/world/europe/let-tymoshenko-go-or-deal-over-eu-links-is-dead-ukraine-told-2357520.html

Нове Положення про порядок організації та проведення громадських заходів обмежить право на проведення громадських заходів у столиці поблизу держустанов.Про це йдеться у тексті Положення, опублікованому на сайті Київської міської адміністрації. Так, у пункті 11.2 сказано, що адміністрація відмовлятиме у проведенні заходів біля будинків, "в яких розміщені державні органи влади та органи місцевого самоврядування".

"(Акції) можуть проводитися на відстані від них не менш як 100 метрів, якщо інше не передбачене відповідними рішеннями цих органів або у спеціально відведених для цього місцях", - йдеться у положенні. Водночас пунктом 11.4 забороняється встановлення малих архітектурних форм, до яких окрім кіосків та лотків уналежнюють і намети. Заборона розповсюджується на акції, заплановані у тому самому місці і в той самий час, що і міські або державні заходи. Також Київська адміністрація вводить норму врахування громадської думки, посилаючись на яку може дозволяти або ж відмовляти у проведенні заходу. Вивчати результати досліджень громадської думки має також міська адміністрація. Окрім того, суттєво розширений список необхідних для подання заявки на проведення заходу документів. Згідно положення, має бути розписано сюжет, назву, мету, зміст заходу, маршрут проведення, зазначено використання технічних засобів та багато іншого.До того ж, Київська міська адміністрація має право без узгодження з організаторами надіслати ревізора, який слідкуватиме за проведенням заходу.

Учасники мітингу під Верховною Радою звинувачують "Беркут" у застосуванні проти них слізогінного газу. Про це вони заявили в коментарі журналісту "Української правди". "Так газ використовували. Ось понюхай", - сказав учасник акції журналісту, протягуючи хустку.

Також вони поскаржились, що "Беркут" бив їх ногами. "Жінок били, полковника, якому 60-70 років", - заявили учасники мітингу.

Як відомо, ветерани-афганці штурмували у вівторок Верховну Раду, протестуючи проти обмеження урядом їх пільг. Депутати-регіонали пообіцяли афганцям не розглядати поки цей законопроект уряду. Як відомо, також газ було застосовано проти маніфестантів на День незалежності.

Українська правда